1–10. апрѣль в истории

08.04.1431 (?) родив ся Франсуа Війон (Villon),  французськый поет, житя проводив у корчмах и  куплераях, де достав богатый опыт; много раз быв  арештованый поліціёв, а року 1463 выказаный з  Паріжа и одтогды нич за нёго не знати.
09.04.1553 у Паріжу умер Франсуа Рабле (Francois  Rabelais; *1494), дохтор, сященик, французськый  ренесансный писатель, автор сатіричного романа  Ґарґантуа и Пантаґруел.
10.04.1583 родив ся Гуґо Ґроціус (Hugo de Groot;  †1645), голандськый філозоф, правник и державник,  латинськый драматик и поет.
09.04.1626 у Гайґейту при Лондону умер Сер Френсіс  Бейкон (*1561), анґлійськый філозоф, писатель и  штатник; был Лорд Канцеларь Брітанії (1918–1621),  айбо пропущеный за взятництво.
01.04.1697 родив ся абаш Прево, Антуан Франсуа  Прево (Prevost d'Exiles; †1763 ), французськый  писатель, автор романа "Історія каваліра де Ґріє и  Манон Леско".
07.04.1770 у ґрофству Камберленд родив ся Вілліам  Вордсворт (William Wordsworth, †1850), анґлійськый  поет, зачинатель анґлійського романтізму.
10.04.1778 в Мейдстовну, ґрофство Кент, родив ся  Вілліам Гезлітт (†1830), анґлійськый есеіста и  літературный крітик.
04.04.1784 (?) у Керешу быв покрещеный Чома Шандор  Кереші (†1842), мадярськый оріенталіста и  світоходник; якый ишов глядати коріня Мадярув межи  Уйґурами; у пути на десять рокув став у Калкутї,  де у тібетськум монастырю научив ся тібетськый  язык, исклав ґраматику и словник; коли року 1842  рушив ся дале за цїлём, у Дарджілінґу похворів ся  на маларію и умер.
02.04.1805 родив ся данськый казкарь Ганс Крістіан  Андерсен (†1875); од року 1967 у сесь день держат  Межинародный день дїточой книгы.
01.04.1809 (20.03.1809 Юл.кал.) у Великых  Сорочинцях, Полтавщина, уродив ся Николай Ґоґоль  (†1852), руськый писатель Украины.
10.04.1817 (29.03 Юл.кал.) в Ново-Аксакову  Оренбурґськой ґубернії родив ся Константин  Серґеєвич Аксаков (†1860), руськый публиціста,  крітик, поет, вєдно из 6 роками моложым братом  Иваном великый пропаґатор и ідеолоґ  славянофілства; товмачив Ґете, Шіллера, Міцкевича.
04.04.1818 родив ся Томас Майн-Рід (†1883), автор  любеных авантурных романув; у 20 рокув одказав ся  од традіційной у родинї карьєры духовника и пушов  до Америкы; року 1847, в часї войны ЗША з  Мексиком, быв раненый и тогды написав первый роман  Вольні Стрілцї, котрый напечатали в Анґлії  (1850), наступні 20 рокув были вершинов ёго  творчости.
09.04.1821 родив ся Шарл Пєр Бодлер  (Baudelaire,†1867), французськый поет, сімволіста,  якого не розуміли ёго сочасникы, што держали го  за аморалного богохулника, анархісту, наполы  шаленого; но дакотрі умілцї видїли у нюм поета,  што бунтує против общества; з цітатув: «Я култівую  свою гістерію из радостёв и ужасом, теперь я все  запамороченый и днесь, 23.01.1862, я мав небывалоє  предчуство подуву вітрика, што зыйшов на ня из  крыл збісноты».
07.04.1823 родив ся Ґеребен Ваш (правдиво: Йожеф  Родакович; †1868), писатель, новинарь; правник; у  рр. 1850–1860 быв єден из май читаных авторув,  майже каждый рук выходив ёго новый роман, писав  много повідань и фельєтонув, сценок из народного  живота и анекдотув; популарность ёго мож обяснити  тым, же писав о каждоденнум животї, но не рушав  "высокі матерії", старав ся читателёви принести  надїю и ілузію веселости у рокы, што слїдовали за   падом револуції; Ваш днесь несправедливо забытый,  натулько, же не мож обяснити ёго тогдышну  популарность; Ваша товмачили по русинськы и  печатали наші літераторы, приміром, в Літературнуй  Недїли.
04.04.1825 у Новум Саду родив ся Джура Даничич  (†1882), сербськый філолоґ, лескікоґраф, соратник  Вука Караджича у реформации сербського языка.
05.04.1835 в селї Долінек у Одоленой Воды родив ся  Вітєслав Галек (†1874), чешськый писатель, автор  вершув, а также реалістичных проз из чешського  відика.
07.04.1839 (26.03 Юл.кал.) у Москві умер 36-рочный  Юрій Венелин (правд. Гуца; *1802), славіста,  історик и етноґраф, автор народописных робот о  Болґарах и Русинах.
07.04.1839 родив ся Володимир Шашкевич (†1885),  галичськый писатель, товмач, публиціста,  народовець, сын Маркіяна Шашкевича; учив ся у  Жовкві (у домініканув), Львові, Відню; року 1869  достав діплому правника; печатав свої творы у  львовськых часописах Слово, Вечорницї, Русалка,  Правда, но и у Відню и Петербурґу; в роках  1863–1864 у Львові выдав зборник поезій и  товмачень и драму; быв редактором двох читанок;  робив также у Тернополю, Коломыи и Тарнові; умер у  Львові.
02.04.1840 родив ся Еміл Зола (†1902),  французськый писатель.
10.04.1847 у Макові, Мадярщина, родив ся Йозеф  Пулітцер (†1911), америцькый новинарь и выдаватель  мадярського роду; по смерти лишив $2 млн. як  основный фонд школы новинарства при Колумбійськум  всеучилищу и каждорочной премії за новинарство.
03.04.1849 в Паріжу умер Юліуш Словацькый (*1809),  вызначный полськый поет и драматик.
09.04.1859 Самуел Ленґгорн Клеменс достав  высвідченя калавза річных шіф и зачав калавзити на  Місісіпі; року 1861 имив ся писати до новинок,  из пудписом Марк Твен, што на арґо річных калавзув  означає глубину, беспечну про плавбу.
01.04.1861 у Турї Быструй родив ся Іреней Леґеза  (псевда: Иван Лоцуга, Карпатскій; †1929),  популарный автор повідань, написаных народным  русинськым языком.
07.04.1866 у Сараєву земунськый печатник Іґнян  Сопрон отворив перву печатню, в котруй зачав  выходити Босански Вjесник, што быв печатаный  кириликов и подля правопису Вука Караджича.
01.04.1868 в Марсею родив ся Едмон Ростан (Edmond  Eugene Alexis Rostand; †1918), французськый  драматик.
01.04.1875 родив ся Едґар Воллес (Edgar Wallace;  †1932), брітанськый писатель, автор высше 170  детективок и публіцістикы о Первуй Світовуй войнї  (Война народув, 1914–1919).
07.04.1876 родив ся Іларіон Свенціцькый (†1956),  вызначный украинськый славіста и філолоґ, член  Шевченкового Научного Товаришства; заслужив ся  орґанізаціёв музеюв.
04.04.1883 у Сеґеду родив ся Дюла Югас (†1937),  вызначный мадярськый поет.
02.04.1889 (21.03 Юл.кал.) в Яснищах, Галичина,  родив ся Василь Романович Ваврик (†1970),  новинарь, історик, галицько-руськый писатель,  пропаґатор русинськой и русской літературы; ятець  лаґрув Терезин и Талерґоф.
08.04.1894 в Калкаттї умер Банкім Чандра Чаттерджі  (†1894), бенґалськый романіста, зачинатель  літературы на бенґалі.
10.04.1897 родив ся Ерик Найт (Eric Knight;  †1943), анґло-америцькый молодежный романіста;  роман о псицї колі Lassie Come Home (1940)  потовмаченый на 25 языкув и нафілмованый (1943);  за тым до року 1997 о Лессі нафілмовали щи 5  серіалув и булше як 20 окремых філмув; за  популарность псиця Лессі достала звізду на Алеї  Славы у Голлівуду, окрем неї маю звізду пес Рін  Тін Тін и мышак Міккі Маус.
05.04.1900 в Сїлець Белзського повіта у віку 63  рокув умер Василь Чернецькый (*1837), священик,  лемковськый публиціста, котрый лишив спомины о  Духновичу.
03.04.1902 на своём послїдном засїданю розвязало  ся Общество Св. Василія Великого и передало свої  активы новозакладеному АД Уніо, якое створено «для  изданія и печатанія полезныхъ книгъ».
08.04.1903 у Покровськум Єкатеринославськой ґуб. у  фамілії учителя родив ся Борис Тенета (Борис  Йосипович Гурій), украинськый писатель, член  літературной ґрупы Плуг; ёго повіданя выдані у  невеликум зборнику Листы з Крыма; выдав книгы проз  Десята секунда и В бою; у 1930-х роках, коли  зачали ся арешты писателюв, написав письма Сталину  и Горькому, просячи їх дашто робити; у зачатку  року 1935 быв арештованый и 06.02.1935 вчинив  самогубство.
09.04.1907 у Великом Буковци Стропковського округа  родив ся Иван Шлепецькый (†1976), русинськый  културный активіста, есеіста, редактор;  составитель майповнїйшого зобраня творув  Александра Павловича, котрое выдав року 1955.
03.04.1908 (21.03 Юл.кал.) уродив ся Степан  Олїйник (†1982), украинськый писатель-гуморіста.
10.04.1908 в Дольнум Кубинї Жілінського края родив  ся Тео Флорин (правд. Theo Herkel'; †1973),  словацькый поет, новинарь и діпломат.
05.04.1912 у богатуй жидувськуй фамілії родив ся  Іштван Еркень, мадярськый писатель; походив  Анґлію, Францію и вернув ся дому року 1940; у  войнї быв у роботных єдинках и при Дону трафив у  плїн; вернувся року 1946; од року 1954 лектор  красного писемства у выдавательстві, в роках  1958–1963 было му заказано публиковати ся як  участнику ребелії (1956), сесь час робив як  інженер-хемик на фармацевтичнуй фабрицї; Еркень  вызначный представитель мадярськой драмы абсурда;  року 1967 выдав Минутові Повіданя, які представили  новый оріґіналный стіл: лапідарный, ґротескный,  філозофичный, іроничный; Еркеня потовмачили на  булше языкув, и достав світовый успіх; умер у  Будапешту 24.06.1979.
01.04.1913 в Бехерові Бардіёвського округа родив  ся Федор Лазорик (†1969), педаґоґ, русинськый  писатель, редактор и културный активіста.
01.04.1914 у Врутках умер Андрій Ріпай (*1830),  педаґоґ; од 1862. дїятельствує в Унґварї;  редактор и выдаватель педаґоґічной новинкы  Учитель, первого печатного періодика на  Пудкарпатю.
02.04.1914 умер Паул Йоганн Гейсе (Paul von Heyse;  *1830), писатель, поет и товмач, первый Нїмець,  што став ся Нобеловым лавреатом (1910).
07.04.1917 у Броду на Иршавщинї родив ся Юрій  (Михайлув) Сак (†1998), латиніста, котрый  проаналізовав авадь потовмачив латинські творы  русинськых класикув.
03.04.1918 на майорни Суха Полтавськой ґубернії  уродив ся Олесь Гончар (†1995), украинськый  писатель; дебютовав з великым успіхом романом  Прапороносцї (1946); лавреат Ленинськой премії (за  роман Тронка).
05.04.1920 родив ся Артур Гейлі (Arthur Hailey;  †2004), канадськый прозаик, автор многых  бестселлерув (Готел, Аеропорт, Колеса и др.), в  котрых драматичный сужет є допровоженый  реалистичныма подробностями з одповідной сферы,  котрі автор перед написанём твора зыскує глубокым  изученём вопроса.
01.04.1921 родив ся Андре Стіл (†2004),  французськый писатель, майстер куртого повіданя.
04.04.1921 в Изах, Мараморош, родив ся Кирил  (Йосифув) Галас (псевда: М.Дрозд, К.Вершан,  Красин, М.Д, Г.К.; †1995), русинськый поет,  педаґоґ, літературознатель и лінґвіста проруського  стрему, а од року 1944 проукраинського.
09.04.1921 в Товтмедєрї, дн. Палариково  Нїтрянського края, ся родив Карол Стырмень  (†1994), словацькый поет, есеіста, товмач, педаґоґ  и літературный крітик.
09.04.1921 в Ялтї отворили дом-музей Антона  Чехова.
09.04.1922 в Межилаборцях родив ся Иван Мацинськый  (†1987), русинськый писатель, драматик, товмач и  културный активіста.
10.04.1922 у Руськум Керестурї родив ся Штефан  Чакан (†1987), русинськый писатель, майбулше  успішный яко байкарь.
01.04.1929 родив ся Мілан Кундера, чешськый и  французськый писатель и поет, якый играв важну  ролю у пражськуй яри 1968 (Незносна легкость бытя,  Фіґля); за роман Фіґля (1965) выказаный з партії;  року 1975 еміґровав до Франції; за роман Осміяня  и забытя (1979) одняли му чехословацькоє  пудданство, а року 1981 достав французськоє.
08.04.1929 у Калнику пуд Мукачовом родив ся Юрій  (Митрув) Туряниця, літературознатель и  фолклоріста, котрый опубликовав зборник співанок,  назбераных А. Годинком (1993).
07.04.1932 в Ленинграду родила ся Тамара Байцура  (в дїв. Горшкова), професорка історії у Пряшові,  авторка всеобнимаючой книгі о русинськых  еміґрантах, котрі зробили успішну карьєру у Росії.
10.04.1932 у Петровцях, Горватія, родила ся Любка  Сеґеді-Фалц (†2018), учителька, русинська поетка,  културна актівістка.
06.04.1937 у Сеґеду вчинив самогубство Дюла Югас  (*1883), мадярськый поет; предметом ёго лірикы и  росчарованя было нероздїленоє замилованя до  артісткы Анны Шарварі з Великого Вараду; на  зачатку учив ся на попа у Вацу, но пак увидїв, же  то не про нёго и лишив ся; выходив  мадярсько-латинську філолоґію у Будапештї, но не  достав там роботу и мусїв учителёвати у  Марамороши; од року 1917 лишив учительство и  вернув ся до Сеґеду, де робив яко новинарь; за  радікалні статї по паду советськой републикы быв  гоненый и збавеный учителськой пензії.
07.04.1937 в селї Белуша под варошом Ужице,  Сербія, родив ся Браніслав Петрович (†2002),  новинарь, єден з майбулшых сербськых поетув  ХХ. ст.
08.04.1937 у Сараєві родив ся Момчило (Момо) Капор  (†2010), сербськый писатель, есеіста и малярь.
08.04.1938 в Модруй Братіславського края ся родив  Иван Кадлечик, словацькый писатель и есеіста.
01.04.1939 у Москві умер Антон Семенович Макаренко  (*1888), руськый педаґоґ и писатель; заложив  трудову комуну, де выробляли фотоапарат ФЭД.
02.04.1941 в Теранох Бансько-Быстрицького края  родив ся Ладислав Баллек (†2014), діпломат,  словацькый прозаик и есеіста .
05.04.1942 у Львові умер Василь Миколаёвич  Пачовськый (*1878), украинськый націоналістичный  поет, автор поетичной історії Пудкарпатя, у котруй  твердо знає, же Русины тото Украинцї, но не знає,  што тото полонина (подля него, то "галявина в  лїсї").
07.04.1943 в Гері, Індіана, ЗША, умер Йован Дучич  (*1871), сербськый поет, есеіста и автор  подорожных записок.
04.04.1950 придавеный упалым стромом траґічно умер  у совєтськум лаґру Андрій Кутлан (*1907),  редактор новинок Недїля и Народна Школа  (1941–1944); до кунця термину обставало му 1/2 24  рокы.
02.04.1952 умер Ференц Молнар (правдиво Ференц  Нойман; *1878), мадярськый писатель, драматик,  публиціста, автор любеного дїточого романа Хлопцї  з Павловой улицї (1907).
06.04.1953 у Пряшові родив ся Александер Зозуляк,  редактор, публиціста, малярь, активіста русинськой  оброды.
05.04.1958 у Беоґраду умерла у віку 81 рокув  Ісідора Секулич (*1877), сербська  писателька,товмачка, членка Академії Наук и  Умілств.
06.04.1958 у віку 57 рокув умер Вітєзслав Незвал  (*1900), чешськый авантґардный поет.
10.04.1966 у віку 62 рокув умер Івлин Во (Evelyn  Arthur St. John Waugh, *1903), брітанськый  писатель.
01.04.1975 у Братіславі умер Александер Матушка  (*1910), вызначный словацькый літературный крітик,  есеіста, котрый клав высокі крітерії на  літературу и говорив о чажкуй долї крітика на  Словакох.
05.04.1978 в Сарніа, Онтаріо, Канада умер  Александер Вашко (*1901), словацькый прозаик,  автор молодежной пригодовой, детективной и  подорожной літературы.
07.04.1979 у Росішцї Раховського округа умер  Микола (Андріюв) Грицак (*1908), гуцулськый  словникарь, чий неопубликованый словник на 250  тысяч гасел по смерти автора быв одкупленый од  вдовы и находит ся в АН Украины, недоступный  хосновачам.
01.04.1981 у Москві умерла Аґнія Львовна Барто  (дїв. Волова; *1906), руська дїточа поетка и  писателька; поезія: «Стихы дїтём» (1949), «За  цвітами до зимушного лїсу» (1970); прозові творы:  Найти чоловіка (1968), Запискы дїточой поеткы  (1976); на єї честь названа єдна мала планета  (2279 Barto), межи Марсом и Юпітером.
07.04.1986 в Піттсбурґу, ЗША, у віку 80 рокув умер  Рудолф Ділонґ (*1905), францішкан, словацькый  католицькый поет, прозаик и драматик, од року  1945 на еміґрації.
03.04.1991 у віку 86 рокув умер Ґреем Ґрін  (Greene, Henry Graham; *1904), брітанськый  писатель (Міністерія страха; Наш чоловік у Гаванї,  Почестный конзул, Тихый Америчан).
06.04.1992 у Ню-Йорку умер Айзек Азімов (Isaac  Asimov, *1920), славный америцькый писатель и  біохемик, автор понад 500 книг дїля молодежи, в  тум числї учебникув и научной фантастикы; ёго  имнём названа єдна мала блукача планета.
03.04.1996 в Ужгородї умер Йосиф Иванув Архій  (*1920), русинськый поет и писатель (псевд. Иосиф  Иванов), абсолвент гуманітарного факултета у  Будапешту (1943), автор зборникув С полётом дней  (1941), Чуття вогненне молоде (2005).
05.04.2005 умер Сол Беллоу (*1915), америцькый  писатель канадського роду, Нобелув лавреат (1976;  Плоды твоих днув); з ёго думок: «Де Пруст  Папуасув? Кедь Зулусы будут мати свого Толстоя, мы  будеме їх читати».
01.04.2007 у Пряшові умер Федор (Василюв) Иванчов  (*1916), русинськый писатель проруського стрема,  быв ятцём концлаґра Думен и совєтського ґулаґу; по  войнї ся поправив и перейшов на украинськый язык.
01.04.2008 пар місяцюв не доживши 99 рокув, умер  Александер (Иванув) Сливка (*1909; псевд.  А. Слимак), пудкарпатськый писатель, драматик,  театралный режісер и актер.
10.04.2018 у віку 86 рокы умерла Любка Сеґеді-Фалц  (†1932), учителька, русинська поетка, културна  актівістка.