1–10. август в истории

10.08.1555 в Недожерах-Брезанах Тренчинського края  родив ся Вавринец Бенедикт (Laurenc Benedikt  Nudozersky, M. Laurentius Benedictus Nudozierinus,  †1615), педаґоґ, математик, словацькый  ренесансный поет, языкознатель.
06.08.1637 в Лондону у віку 65 рокув умер Бен  Джонсон (*1572), сочасный Шекспіру анґлійськый  драматик, межи лїпші творы котрого належит  Волпоне, або лишак (1605).
08.08.1690 родив ся Келемен Мікеш (†1761), якый од  молодости служив при дворї Ференца Раковція ІІ. и  лишив нам мемуары, описуючі житя князя.
01.08.1779 у фамілнум маєтку Терра Руба, Меріленд,  ЗША, родив ся Френсіс Скотт Кі (F. S. Key,  †1843), правник, америцькый поет, автор верша  Звіздато-партичкастый Прапор (1814), текст котрого  року 1931 прияли за державный гімн.
08.08.1790 у Севдеметерї, Середный Совнок, родив  ся Ференц Келчеї (†1838), поет, крітик, академик,  автор мадярського гімна.
04.08.1792 родив ся Персі Біші Шеллі (Percy Bysshe  Shelley; †1822), вызначный анґлійськый поет.
06.08.1809 родив ся Алфред Теннісон (†1892),  анґлійськый поет и писатель, характерный  представитель вікторіанськой добы.
08.08.1809 у Крапинї, Горватія, родив ся Людевіт  Ґай (†1872), горватськый народовець, лінґвіста,  писатель и новинарь, автор Краткой Основы  Горватсько-Славенського Правописаня (Будин, 1830).
05.08.1812 у Санкт-Петербурґу умер Нестор  Максимович Амбодик-Максимович (*1774), російськый  енціклопедіста, словникарь, закладатель  російського акушерства, автор учебникув акушерства  (1784–1786), ботаникы (1793), енціклопедії  зїлярства (1783–1788).
01.08.1819 у Ню-Йорку, ЗША, родив ся Герман  Мелвілл (†1891), америцькый писатель, котрый яко  хлопець плавав по южных морях, быв три рокы у  заятю межи аборіґенами, а пак на основі того  написав шор популарных романув (Тайпі, Ому, Мобі  Дік).
06.08.1819 у Букурешту родив ся Ніколае Філімон  (†1865), писатель и первый румынськый музикалный  крітик, самоук; ёго главный твур, роман Старі и  нові паны (Сіосої vechї sі nої; 1863), быв первым  повноцїнным романом румынськой літературы; в  романї не сануючи крітикує період панованя  фанаріотув и спочувно пише о мадярськуй револуції.
07.08.1819 в Кыртішу Бансько-Быстрицького края  родив ся Авґуст Горислав Шкултеті (†1892),  священник, педаґоґ, словацькый писатель и  етноґраф, выдаватель дїтського часописа Зорничка.
07.08.1819 (26.07 Юл.кал) у Воронїжу Глуховського  повіту Черниговськой ґубернії (нынї Шосткинськый  район Сумськой обл.) у фамілії богатого селянина  родив ся Пантелеймон Кулїш (псевдонимы: Панько  Казюка, Павло Ратай, Хуторянин и др.; †1897),  украинськый писатель, етноґраф, товмач, крітик; на  одлику од Шевченка не любовав ся, ай ужасав ся  гайдамаччинов, козаччинов як деструктивнов силов,  за носителюв поступу видїв монархув и шляхту.
10.08.1822 в Мартину Жілінського края родив ся Ян  Калинчак (†1871), писатель романтичной добы  словацькой літературы.
01.08.1825 у Зволену Бансько-Быстрицького края  родив ся Мікулаш Штефан Феріенчик (†1881),  словацькый писатель, новинарь, редактор  Пештбудинскых Відомостей, потовмачив Ґоґолевого  Ревизора.
03.08.1831 у Відню родив ся Бідерманн Герман Іґнац  (†1892), історик, етноґраф, економіста и правник;  автор важных етноґрафичных и історичных робот о  Русинах.
08.08.1832 (27.07 Юл.кал.) у Српской Црнї,  Австрія, родив ся Джура Якшіч (†1878), сербськый  писатель и малярь.
08.08.1834 у Сторонцю-Путилові (нынї Путила  Чернов. обл.) родив ся Юрій Адальбертович  Федькович (†1888), буковинськый украинськый  писатель, поет, товмач; писав также пуд  псевдонимом Осип Федькович.
01.08.1845 выйшло первоє число новинкы, што несла  назву Slovenskje Narodnje Noviny, яку выдавав  Людовіт Штур.
05.08.1850 у замку Міріме при Турвіл-сюр-Арк родив  ся Анрі Рене Албер Гі де Мопассан (Guy de  Maupassant; †1893), вызначный французськый  повідкарь и романіста; в реалістичных повіданях  рисує обычайных людий в необычайных сітуаціях.
04.08.1859 родив ся Кнут Гамсун (правд. Кнуд  Педерсен; †1952), норвежськый писатель, Нобелув  лавреат (1920) за роман Благословенство Утцюзнины;  повіданя Гамсуна печатали ся зачатком 1940-х  рокув по русинськы у Літературнуй Недїли.
06.08.1860 в Ужицях, Сербія, родив ся Любомир  Стоянович (†1930), сербськый славіста, дописный  член Академии Наук СССР.
03.08.1863 в Аґарду у фамілії механика на маюри  родив ся Ґейза Ґардонї (Ґейза Ціґлер, †1922),  мадярськый писатель; в дїтстві з фаміліёв  перемінив 12 міст; школу закончив у Калнум Потоку,  од року 1878 учив ся на Яґерськуй єпископськуй  семінарії, пак робив як півцёучитель; року 1855  взяв Марію Молнар, айбо побраня не было щастливоє;  року 1891 одходит до Будапешту, року 1892  розводит ся; року 1897 вертат ся до Яґру, де жиє  до кунця живота из матїров; року 1899 на Руздво  Пешті Гірлап зачинат появляти на продовженя Звізды  Яґра.
04.08.1867 в Гортену, Норвеґія, родив ся  норвежськый лінґвіста Олаф Брох (†1961), котрый  изучав бесїду Русинув Ублї и описав єї у научных  публикаціях у Нїмещинї и Росії (1895–1899).
02.08.1871 (21.07 Юл.кал.) умер Микола  Закревськый (*1805), історик, археолоґ, етноґраф,  фолклоріста, лінґвіста, писатель, автор зборника  украинськых народных співанок, пословиць, приказок  «Старосвітськый бандуріста» и «Словаря  малороссийских идиомов», в якум верх 11 тыс. слов,  двох історичных робот о Кієву, што мают цїнность  доднесь.
10.08.1873 у Нижных Репашах Пряшовського края  родив ся Йосиф Гануля (†1962), священик, културный  дїятель діаспоры в ЗША, русинськый писатель, атор  ґраматикы, читанкы и учебника літературы.
04.08.1875 у віку 70 рокув умер данськый казкарь  Ганс Крістіан Андерсен (*1805).
05.08.1877 у Кракові родив ся Антоній Бобульськый  (†1950/51), активный русинськый писатель и  выдаватель; автор повісти Военныя события Давида  Шрапнеля и Ивана Певчука, аналоґа Доброго вояка  Швейка.
04.08.1878 у Ланьцуту, Жешув. войв., родив ся  Антін (Владиславович) Крушелницькый (†1937),  галицькый писатель; редаґовав у Львові часописы  Нові путї, Крітика; выдав зберьку повістий  Насущный хлїб и роман Рубают лїс; в часї УНР  еміґровав на Украину и быв міністер просвіты, пак  быв арештованый, достав термин 10 рокув и быв  вышорованый до Соловецькой темницї, де умер  23.10.1937.
04.08.1884 в Старуй Пазови, Войводина, родив ся  Владимир Гурбан-Владимиров (†1950), священик,  словацькый писатель и драматик Войводины, внук  Йозефа Милослава Гурбана и непот Светозара Гурбана  Ваянського.
09.08.1894 (28.07 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу  родив ся Михаил Михайлович Зощенко (†1958),  руськый прозаик, драматик, товмач, майбулш  познатый як автор сатіричных повідань.
05.08.1899 в Лалітї, Войводина, умер Людовит Мароті  (Marоthy; псевдо: Людовит Люборечськый; (*1863),  священик, словацькый писатель гуморных повідань и  сцен из селського и студентського живота, оживеных  хоснованём новоградського діалекта.
05.08.1899 родив ся Борис Антоненко-Давыдович  (правд. Давыдов, †1984), украинськый писатель и  товмач; репресованый року 1935, посмертный лавреат  Шевченковой премії (1992).
01.08.1903 у Ромнах Полтавськой ґубернії родив ся  Григорій Йосифович Майфет (†1975),  літературознатель и крітик; главнїйша робота –  двотомна моноґрафія Природа новелы; 05.12.1934  арештованый и засуженый на 10 рокув; по одбытю  часу року 1946 достав росказ поселити ся у селищу  Камінь на Печорї; 25.12.1950 зась арештованый и  вышорованый до Сыктывкара (Комі АССР) пуд дозур  беспекы; реабілітованый року 1965 зачинат помалы  вертати ся до літературы.
03.08.1903 в Бобовищу родив ся о. Стефан  (Михайлув) Бендас (†1991), в лїтї 1949 за  «неправилну» віру дустав 25 рокув лаґрув и 5 рокув  высланя, у Караґандї быв душпастырём засланых  Нїмцюв и Русинув; автор книг Хроника села Велика  Копаня, Хроника села Новоселиця Тячовського  округа, Пять рокув за колячым друтом; умер  13.08.1991.
03.08.1904 родив ся Кліффорд Саймек (Clifford  Donald Simak; †1988), америцькый писатель  фантастикы и казок, автор булше як 30 романув и  зборникув повідань.
01.08.1905 в Тростянуй Жілінського края родив ся  Рудолф Ділонґ (†1986), францішкан, словацькый  католицькый поет, прозаик и драматик, од року  1945 на еміґрації..
10.08.1907 (28.07 Юл.кал.) умерла Марія  Олександрівна Вилинська (псевдо: Марко Вовчок;  *1833), украинська писателька, етноґрафка,  закладателька украинськой дїточой прозы.
05.08.1910 у Дюрдёві родив ся Євґеній М. Кочіш  (псевда: Е. Михайлов, Барин, Петров; †1984),  русинськый писатель, есеіста и драматик Войводины.
05.08.1912 у Беркасові родив ся Сілвестер Саламон  (†1988), русинськый поет и публиціста.
10.08.1912 родив ся Жоржі Амаду (†2001), світовой  славы бразілськый писатель, комуністичный  активіста, академик Бразілськой Академії умілства  и літературы..
01.08.1913 умерла украинська поетка Леся Украинка  (Леся Косач, *1871).
09.08.1913 в Будапешту умер Йожеф Сіннєі ст.  (*1830), мадярськый бібліоґраф, академик; ёго  главна робота – Живот и труды мадярськых  писателюв, 14 томув, содержит 30 тысяч біоґрафій  писателюв из бібліоґрафіями.
04.08.1917 (22.08 Юл.кал.) в Одесї родив ся Янка  Брыль (Иван Антонович Брыль; †2006), прозаик и  товмач, класик білоруськой літературы.
03.08.1919 у Горбках, Уґоча, у фамілії желїзничаря  родив ся Петро (Степанув) Продан, пудкарпатськый  русинськый поет и писатель, што зачав публиковати  ся року 1934 и писав по руськы ай по войнї: Песня  жаворонка (2002), Летним вечером (2003).
07.08.1921 у Петрограду умер 40-рочный Александр  Александрович Блок (*1880), руськый поет.
10.08.1922 в Кленовцю Бансько-Быстрицького края  родив ся Владимир Минач (†1996), словацькый  прозаик, есесіста и сценаріста.
00.08.1924 у Сримськых Карловцях вышла «Єфтайова  дзивка» Ґабра Костелника, перва драма на русинськум языку.
03.08.1924 у Бішопсборну при Кентерберрі умер  Джозеф Конрад (*1857), світовой славы анґлійськый  писатель польского рода.
03.08.1924 у Москві родив ся Анатолій Ґеорґіёвич  Алексин (правд. Гоберман), совєтськый популарный  молодежный писатель повідань, повістий и драматик,  чиї творы выдані накладом высше 100 млн. кусув у  48 языках світа; дописный член Академії  Педаґоґічных Наук СССР (1982); од року 1993 жиє и  продовжує писати по руськы в Ізраелу, де выдав уже  и три романы; елементы автобіоґрафії автор дає у  повісти Коля пишет Оле, Оля пишет Коле.
10.08.1925 у Велькуй Ровнуй Жилинського края родив  ся Владимир Ферко (†2002), словацькый писатель и  публиціста.
08.08.1937 в Брезну Бансько-Быстрицького края у  віку 48 рокув умер Мартин Разус (*1888),  євангеличный сященик, писатель, драматик,  публиціста.
05.08.1940 у Днїпропетровську умер Дмитро Иванович  Еваринцькый (Яворницькый, *1855), історик  Запорожськой Сїчи, археолоґ, етноґраф,  фолклоріста, писатель; академик АН УССР (1929);  ёго меморіалный музей и гроб находит ся у Днїпрї.
04.08.1941 умер Мігай Бабич (*1883), мадярськый  поет, писатель, історик літературы.
07.08.1941 умер Рабіндранат Таґор (*1861),  індійськый писатель, поет, композітор, малярь и  публичный активіста, первый в Азії Нобелув лавреат  за літературу (1913), автор гімнув Індії и  Банґладеша.
07.08.1944 в Пивници, Войводина, родив ся  Вітязослав Гронець, словацькый писатель Войводины,  новинарь, редактор.
10.08.1947 в Пархові, Шлезія, в родинї выселенцюв  з Лемковины родив ся Петро Трохановськый (псевдо:  Петро Мурянка), лемковськый писатель, публициста,  редактор, товмач, културный активіста; року 1982  вернув ся на Лемковину, в Крыницю, де є дяком,  хормайстром православной Церкви и учителём  лемковського языка.
07.08.1949 в Коулдейл, Пеннсілванія, родила ся  Елейн Русинко (Elaine Rusinko), высокошколська  професорка руськой літературы в ЗША,  літературознателька, авторка многых робот о  русинськой літературї.
04.08.1950 у Вербасї родив ся Юліан Тамаш,  академик, писатель и історик литературы.
03.08.1954 в Паріжу у віку 81 рокув умерла  Сідоні-Ґабріел Колетт (*1873), французська  прозаичка, авторка около 50 книг, чиї романы много  раз екранизованы и зостали популарны доднесь.
05.08.1954 у Звенигороду Моск. обл. умер Василій  Григорьєвич Ян (правд. Янчевецькый, *1875),  писатель; дїдо му быв пуп на Волыни, отець –  професор ґрекчины и латины, сам писатель  абсолвовав історико-філолоґічный факултет у  Петербурґу; у первуй книзі, Запискы пішого (1901),  описав свою дворочну подорогу Росіёв; главный  твур – історична трілоґія Навала Монґолув из  романами Джінґіз-хан (1939), Бату (1942), Ид  послїдному морю (1955); популарні історичні  повістї Феніціанська шіфа (1931), Світла на копцях  (1932), Спартак (1933), Ковачі (1933).
01.08.1955 в Нїшской Бани, Югославия, у віку 64  рокув умер Станіслав Вінавер (*1891), сербськый  діпломат, поет, есеіста и товмач.
09.08.1959 в Празї умер Еміл Франтїшек Буріан  (*1904), чешськый режісер, компоніста и драматик,  закладатель славного авантґардного театра Д-34  (1933).
09.08.1960 в Уданину, Шлезія, в родинї выселенцюв  з Лемковины прийшла на світ Олена Дуць, лемковська  поетка, културна активістка, научниця в історії и  теорії літературы;
09.08.1962 в Монтаньолї, Швайц, умер Германн Гессе  (Hermann Hesse; *1877), нїмецькый и швайцарськый  писатель и малярь, лавреат Нобеловой награды за  літературу (1946).
03.08.1964 в Мілледжвіллу, Джорджія, ЗША, у віку  39 рокув умерла Фланнері О'Коннор (*1925),  америцька прозаичка юга ЗША, майстриня новеллы.
05.08.1964 в Братіславі у віку 59 рокув умерла  Марія Разусова-Мартакова (*1905), словацька поетка  и драматичка, авторка дїтськой литературы.
10.08.1969 у Будапешту умер 70-рочный Янош  Кодоланї (*1899), вызначный «народный» писатель  ХХ. ст., неєднозначно цїненый у крітикы, но дуже  популарный у читателя; майбулше знатый історичныма  романами о татарськуй навалї и романами на темы  мітолоґії старовіку.
06.08.1970 у Кієві умер Терень Масенко (Терентій  Германович, *1903), украинськый поет, автор многых  текстув популарных співанок.
08.08.1977 в Братіславі умер Людо Зелєнка (*1917),  словацькый дїтськый и гумористичный писатель,  товмач.
10.08.1988 у Кієві умер Платон Воронько (1913),  вызначный украинськый поет, автор булше як 30  зберок поезій, дїточых книжок, співанковых  текстув; Шевченкув лавреат (1972).
01.08.1992 в Мічурінцю Московськой области у віку  76 рокув умерла Марґаріта Аліґер (правд. Зейліґер;  *1915), руська поетка.
05.08.1995 в Ужгородї умер Кирил (Йосифув) Галас  (псевда: М.Дрозд, К.Вершан, Красин, М.Д, Г.К.;  *1921), русинськый поет, педаґоґ,  літературознатель и лінґвіста проруського стрему,  а од року 1944 проукраинського.
04.08.1998 в Ужгородї умер Юрій (Михайлув) Сак  (*1917), латиніста, котрый проаналізовав и  потовмачив латинські творы русинськых класикув.
06.08.2001 умер Жоржі Амаду (*1912), світовой  славы бразілськый писатель, комуністичный  актівіста.
03.08.2008 у Москві умер Александр Ісаєвич  Солженїцин (*1918), руськый писатель, Нобелув  лавреат (1970).
05.08.2008 в Братіславі умер Станїслав Шматляк  (*1925), словацькый літературознатель и крітик.
10.08.2011 в Ужгородї умерла Борбала Салаї (до  одд. Баран, *1926), мадярська дїточа поетка,  писателька, яка потовмачила Томчаніёвых Жменякув  по мадярськы.
08.08.2012 презідент Украины пудписав закон  5029-VI о меншиновых языках, серед котрых є и  русинськый, єднак створив «робочу ґрупу», яка має  тот закон поправити.