1–10. фебруар в истории

04.02.1505 у Журавну пуд Ильвовом родив ся Міколай  Рей (†1569), полськый поет и писатель, отець  полськой літературы; быв первый писатель, котрый  писав вылучно по полськы; літературноє дїятельство  положив у службу реформації и політичным  представам; ёго майбулша заслуга є у розвою  літературного языка на основі народного.
06.02.1578 у Потеличу на Львовщинї у родинї  православного батюшкы родив ся Касіян Сакович,  церковный дїятель, теолоґ-полеміста, філозоф,  товмач, педаґоґ, поет; учив ся в Замостянськуй и  Краковськуй Академіях; року 1620 именованый на  ректора Кієвськой Братськой школы; од року 1624  проповідником у Люблинї; прияв унію и быв выбраный  за архімандріта монастыря на Волыни; од року 1639  много вандрує, а року 1641 прияв католицтво и  вступив до авґустинськой реголії; умер року 1647 у  Кракові яко католицькый капелан; з ёго творчости  мож одзначити верш на погреб Петра  Конашевича-Сагайдачного, філозофськый трактат  (по-полськы) Арістотеловы проблемы, зберьку  свальбяных и погребовых казань, полемичні творы  против православія, серед котрых главный має назву  Перспектива.
05.02.1679 в Амстердаму умер 91-рочный Йост ван  ден Вондел (*1587), голандськый поет и драматик,  закладатель голандського літературного языка.
01.02.1709 спасли капітана Александра Селкірка,  котрого року 1704 збунтованы морякы высадили на  єден из островув Паціфика, давши му їду, серсамы и  пушку; майближа шіфа ишла туды лем через 52  місяцї, тота забрала Селкірка и привезла до  Анґлії, а Даніел Дефо з той історії написал книгу  о Робінзону Крузо.
10.02.1755 у Паріжу умер барон Шарль де Монтескьє  (Charles Louis de Secondat de Montesquieu, Baron  de la Brede; *1689), французськый просвітенськый  філозоф и писатель; з ёго думок: "Ни в якум  царстві не было тулько домовых войн, як у царстві  Христовум"; "Є добра приказка, же кебы трикуты  вынайшли бога, они бы зробили го трикутным"; "Што  ораторови хыбит у глубину, вун вам надоложит у  довжину"; "Бировань, створена войнов, мусит ся  удержовати войнов".
05.02.1788 в Тетї, жупа Дєр, родив ся Карол  Кішфалуді (†1830), мадярськый романтичный  писатель, драматурґ, зачинатель модерной прозы,  редактор алманаха Аврора (од 1821), учитель Мігая  Верешмарті, умер у Будапешту на улици Ваці, 19 на  гертику 21.11.1830, туй на стїнї є памятна табла  їм обом.
06.02.1793 у Паріжу умер Карло Ґолдоні (*1707),  таліанськый комедійный драматик (Слуга двох  панув); на ёго творах створили оперы Россіні,  Гайдн и Моцарт.
09.02.1796 родив ся Самуел Юркович (†1873),  орґанізатор кооперації, словацькый просвітный  роботник, автор учебникув, поет; вєдно з Йозефом  Милославом Гурбаном заложив Нїтрянськый Словацькый  Народный Театер в Соботищу и самопомочноє  дружество Ґаздуськый Сполок в Соботищу (1845),  котрый быв первый у Европі кредітный сполок.
04.02.1808 в Кутнуй Горї родив ся Йозеф Каєтан Тил  (Tyl; †1856), чешськый драматик и прозаик, автор  текста народного гімна Ґде домов муй (1834),  котрый быв зачаточно лем співанков у грї  Фідловачка анеб жадный гнєв а жадна рвачка, музику  до котрой написав Франтїшек Шкроуп.
02.02.1812 на маюри Убежище (дн. Марьяновка)  Полтавськой ґуб. родив ся Євґен Павлович Гребінка  (†1848), украинськый поет, байкарь и писатель,  якый писав также по руськы; ёго славу зачали  байкы: Малороссійскія присказки (1834); автор  текста романса Очи чёрныя.
03.02.1812 родив ся Йонаш Заборськый (†1876),  священик, словацькый історик, прозаик, поет, и  драматик.
07.02.1812 родив ся Чарлз Дікенс (†1870),  анґлійськый писатель, автор любеных романув о  нищетї и соціалнуй несправедливости у  Вікторіанськуй Анґлії; доднесь ёго романы сут по  бібліотеках и їх читают; у реалности быв великым  богачом (лишив 93 тыс. лібер) и тіраном родины
08.02.1813 в Єлшавськуй Теплици, Ґемер, родив ся  Само Томашик (†1887), словацькый народовець,  писатель; автор гімничной піснї Гей, Словаци!,  історичных проз Вешелиново добытя Мураня, Куруцы и  др.
05.02.1814 у Відню Вук Караджич появив зберьку  народной поезії «Мала простонародна  славено-сербска пјеснарица», котров первый раз  представив народну бесїду в літературнуй формі.
08.02.1819 родив ся Джон Раскин (†1900),  анґлійськый писатель, вплывный крітик умілства.
04.02.1820 у Відню родила ся Божена Нємцова  (†1862), чешська писателька.
08.02.1828 родив ся Жул Верн (Jules Gabriel Verne;  †1905), французськый писатель, закладатель жанра  фантастикы сам папа дяковав писателю за етичну  чистоту ёго творув.
02.02.1829 в Рентендорфу родив ся Алфред Брем  (†1884), світовой славы зоолоґ и вандровник, автор  популарных книг о звіринї и вандровках.
10.02.1837 (Юл.кал.: 29.01) у Санкт Петербурґу  умер раненый на дуелу перед двома днями Александер  Пушкин; забив го французськый еміґрант Дантес,  герой столичных модных салонув, котрый спровоковав  дуел тым, же отворено и безочливо зачав дворити  Пушкиновуй жонї; куля скрышила мисову кость, на  тот час рана была смертелна.
02.02.1849 у Вышнум Кубинї родив ся Павел Орсаґ  Гвєздослав (†1921), словацькый поет, товмач и  драматик.
05.02.1850 у Назірнуй, Станіславовщина, родив ся  Остап Терлецькый (†1902), галичськый публиціста и  літературознатель, украинськый народовець, якый по  абсолвованю філозофії у Львовськум Всеучилищу  робив бібліотекарём у Віденськум Всеучилищу; автор  моноґрафії "Літературні стремління галицьких  русинів від 1772 до 1882 року", актівіста НТШ.
01.02.1851 умерла Мері Шеллі (Mary Wollstonecraft  Shelley, *1797), жона поета Персі Біші Шеллі,  брітанська писателька, творителька поставы монстра  Франкеншейна (Франкенштейн, авадь модерный  Прометей, 1818).
05.02.1860 у Дёмі родив ся Ізідор Кнер (†1935),  книжный выдаватель, поліґрафіста-умілець.
07.02.1864 у Відню умер Вук Стефанович Караджич  (*1787), реформатор сербського литературного языка  и правопису.
02.02.1871 на 33. засїданю Общества С. Василія  Великого поклали вопрос о приближеню літературного  языка ид народному; вмісто новинкы Світ зачали  новинку Новый Світ, в якуй опредїлено ...новому  редактору, штобы ...приспособляв ся ґраматицї ,  составленуй К. Сабовом, и де лем мож употребляв  слова и высловы нашого пудкарпатського языка;  спомянута ґраматика была етімолоґічна и мала,  окрем їтя, фіту и ижицю.
10.02.1878 у Мокрину, Войводина, родив ся Васа  Стаич (†1947), сербськый писатель и філозоф;  выступав за сотрудництво Сербув и Мадярув.
02.02.1879 (21.01 Юл. кал.) в Русе, Болґарія, умер  Любен Стойчев Каравелов (*1834), болгарськый  писатель, енціклопедіста, новинарь, етноґраф,  націоналный будитель.
04.02.1879 родив ся Василь Королюв-Старый,  писатель, выдаватель, малярь, украинськый  публичный дїятель, єден из закладателюв Централной  Рады; року 1917 основав Товаришство Школной  Просвіты и быв ёго глава; року 1919 быв  украинськым діпломатом у Празї; много рокув  преподавав в Украинськуй Земледїлськуй Академії у  Подєбрадах; малёвав іконы про церьквы  Пудкарпатськой Руси.
05.02.1881 у Лондону у віку 85 рокув умер Томас  Карлайл (Thomas Carlyle, *1795), шкотськый  філозоф, історик, писатель и публиціста; подля ёго  представы історію творят вызначні особы.
09.02.1881 (28.01.1881 Юл.кал.) умер Федор  Михайлович Достоєвськый (*1821), великый руськый  писатель.
02.02.1882 родив ся Джеймс Джойс (James Joyce;  †1941), ірськый писатель-новатор (Улісс, 1922).
05.02.1884 в Сомбору, Войводина, родив ся Велько  Петрович (†1967), сербськый писатель реаліста, што  писав главно о Войводинї, член Сербськой Академии  Наук и Умілств.
07.02.1885 в Сок-Сентр, Міннесота, родив ся  Сінклер Луіс (Sinclair Lewis, †1951), америцькый  романіста, автор 22 романув, первый америцькый  Нобелув лавреат за літературу (1930).
08.02.1886 (27.01 Юл.кал.) умер Иван Серґеєвич  Аксаков (*1823), руськый публиціста, поет,  активный славянофіл.
02.02.1890 в Завадцї, Спіш, умер Карол Мейсарош  (*1821), юріста, історик, новинарь, хроникарь  револуції (1848); од року 1850 жиє в Ужгородї;  автор історії мадярськых Русинув (1850), історії  Ужгорода (1861).
10.02.1890 родив ся Боріс Леонідович Пастернак  (†1960), руськый поет и писатель (Дохтор Жіваґо),  лавреат Награды Нобела (1958), од котрой одказав  ся ради того, обы не быв одказаный на еміґрацію из  Совєтського Союза.
02.02.1895 (21.01 Юл.кал.) умер Любомир Ненадович  (*1826), сербськый высоко цїненый писатель, автор  популарных подорожных записок.
02.02.1897 родив ся Євґен Маланюк (†1968),  украинськый поет Пражськой школы.
10.02.1898 в Ауґсбурґу родив ся Бертолт Брехт  (Brecht, Eugene Bertolt Friedrich, †1956),  нїмецькый драматик (Трикопійкова опера, Матка  Куражі и єї дїти).
04.02.1900 родив ся Жак Превер (Jacques Prevert;  †1977), французськый поет и сценаріста.
05.02.1900 у Скеюшу, дн. Румынія, родила ся Олена  Солонарь (рож. Поливка; †1982), здоровничка,  русинська поетка и авторка повідок.
04.02.1901 у Вршецу, Бачка, умер Светозар Милетич  (*1826), адвокат, політик, сербськый писатель и  народный будитель.
03.02.1906 Лев Толстой зостав выбраный на члена  Сербськой Кралёвськой Академії.
01.02.1908 в Дубровнику умер Мілован Ґлішіч  (*1847), сербськый писатель сатірик и товмач.
10.02.1914 в Кошицях умер Кирил Сабов (*1838),  учитель, новинарь, редактор, автор читанок и  ґраматикы про Русинув.
02.02.1915 в Талергофу, Австрія, умер Миколай  Малиняк (псевда: Г.Д.М., Камянин, Римлянин;  *1851), священик, русинськый писатель, што ся  твердо тримав традицій карпаторуського языка и  выступав против украинськой орієнтації на  Галичинї.
08.02.1915 в Будмерицях Братіславського края родив  ся Рудолф Фабрі (†1982), словацькый поет и  повідкарь.
01.02.1919 у Мукачові родила ся Олена (Михайлова)  Рудловчак (до одд. Микита, †2007), писателька,  фолклорістка, літературознателька; вшорила 4-томні  творы Духновича (4. том не выйшов), роботы о  Павловичови, Ставровськум-Попрадові, Лучкаю.
07.02.1920 в Ледницькых Ровнях Тренчинського края  родив ся Карол Розенбаум (†2001), словацькый  літературный крітик и історик літературы.
02.02.1921 в Шпанюй Долинї Бансько-Быстрицького  края родив ся Йозеф Містрик (†2000), словацькый  языкознатель и літературознатель.
02.02.1924 у Мостару, Герцеґовина, умер Алекса  Шантич (*1868), сербськый поет.
02.02.1924 в Новум Саду родила ся Міра Алечкович  (†2008), сербська поетка и романістка.
04.02.1930 у Подгорици родив ся Борислав Пекіч  (†1992), вызначный сербськый романіста, драматик и  сценаріста.
10.02.1930 у Руськум Керестурї родив ся Янко Рац  (†2013), писатель и редактор дїточой літературы,  автор учебникув, словникув.
08.02.1932 в Габурђ, окр. Межилаборцђ, родила ся  Мария Хомова (родж. Дупканич, † 2009),  педагогичка, языкознателька, публицистка, активна  културна дђятелька русинскых организаций,  сполуавторка и редакторка русинскых выдань.

08.02.1934 у Сеґеду умер Ференц Мовра (*1879),  мадярськый писатель, новинарь, музейник; на  Будапештськум всеучилищу выстудовав фах  природопис–землепис, практично занимав ся и  археолоґіёв; по смерти Іштвана Темеркеня став на  ёго пост – діректора Сеґедського музея; у  літературных творах описовав селянськый живот; од  нёго ся учили наші лїпші пудкарпатські писателї.
06.02.1936 в Смоковци Пряшовського края умер  Владимир Рой (*1885), словацькый поет и товмач; в  рукописах зостали и ёго прозовы творы.
05.02.1939 у Кременчугу на Полтавщинї родив ся  Юрій Логвин, украинськый ґрафик и писатель, у  1990-х роках створив серію стандардных  широкохоснованых штемпликув, серії Гетманы  Украины, Історія войська в Украинї, автор коло 400  выгляданых актув; написав коло 20 книг, главно  про дїти и молодеж.
10.02.1947 у Новум Саду умер Васа Стаич (*1878),  сербськый писатель и філозоф; выступав за  сотрудництво Сербув и Мадярув.
02.02.1949 в Братіславі у віку 89 рокув умер Карол  Крчмері (*1859), педаґоґ, языкознатель, активный  участник реформы словацького правописа,  публиціста.
05.02.1959 у Пряшові умер Ґерґій Юліанович  Ґеровськый (*1886), педаґоґ и лінґвіста, автор  фаховых робот, у котрых доказовав самостойность  языка Пудкарпатськых Русинув.
08.02.1962 у Петровцях умер Митро Надь (*1896),  русинськый поет.
02.02.1969 в в Ужгородї умер Петро (Василюв)  Лінтур (*1909), высокошколськый педаґоґ,  изглядователь пудкарпатськой русинськой  літературы, фолклоріста.
02.02.1970 умер Лорд Бертран Рассел (Bertrand  Russell; *1872), брітанськый філозоф, математик и  публичный дїятель; Нобелув лавреат из літературы  (1950).
08.02.1988 у Дюрдёві, Войводина, умер Микола  Сеґеді (*1927), просвітный роботник, новинарь,  автор повідань и сценок про дїтей, редактор  Піонерськой Заградкы, гуморіста, што запямятав ся  як Кооперант Федор з гуморесок на радію Новый Сад,  емітованых током цїлых 14 рокув.
03.02.1997 у Празї, выпавши з окна четвертого  штока болницї, умер Богуміл Грабал (*1914),  чешськый писатель, з котрого романув (Капріччіо  пивоварнї; Твердо контроловані потягы) накрутили и  філмы; по Гашеку и Чапеку майславнїйшый модерный  чешськый писатель.
10.02.2005 в Ню-Йорку умер Артур Міллер (*1915),  америцькый писатель (Смерть аґента).
03.02.2009 у Кієві умер Павло Архыпович  Загребельный (*1924), украинськый романіста,  Шевченкув лавреат (1974).