1–10. марець в истории

06.03.1475 в Капрезе уродив ся Міхаел Анджело  Буонарроті (†1564), таліанськый ренесансный  малярь, скулптор, архітект и поет.
07.03.1573 Иван Федоров обновив печатаня книг у  Львові.
06.03.1619 в Паріжу родив ся Сірано де Бержерак  (Hercule Savinien Cyrano de Bergerac; †1655),  французськый драматик, поет, памфлетіста,  зачинатель научной фантастикы.
05.03.1755 в Предмеру родив ся Йозеф Іґнац Байза  (†1836), католицькый фарарь, писатель; пудпоровав  реформы Йозефа ІІ. и просвітенськый абсолутізм;  став ся автором первого словацького романа Rene  mladenca prihody a skusenosti, котрый быв первов  пробов выхоснованя літературного словацького  языка у краснум писемстві.
10.03.1772 в Ганноверу, Нижна Саксонія, родив ся  Фрідріх фон Шлеґел (†1829), нїмецькый писатель,  крітик, лінґвіста, теоретик нїмецького романтізма.
00.03.1783 в Золотарёві Хустського округа родив ся  Василь Довгович (†1849), член Мадярськой Академії  Наук, русинськый поет, якый писав по латинськы и  по русинськы.
07.03.1785 в Мілану родив ся Алессандро Манцоні  (Alessandro Francesco Tommaso Manzoni; †1873),  таліанськый писатель-романтик.
07.03.1811 в Омпіталу (дн. Доляны) Братіславського  края у віку 60 рокув умер Юрай Фандли (*1750),  словацькый просвітный писатель, священик, пчоларь.
09.03.1814 у Моринцях Кієвськой ґубернії родив ся  Тарас Шевченко (†1861), украинськый поет-будитель.
05.03.1815 (21.02 Юл.кал.) у Ставнум родив ся  Иоанн (Иванув) Раковськый (†1885), священник,  редактор, новинарь, автор учебникув, пропаґатор  великоруського языка як литературного про Русинув.
02.03.1817 родив ся Янош Арань (†1882), мадярськый  поет, приятель Шандора Петевфія; року 1846  написав поему Толді, котра принесла му знатости;  своима творами значно збогатив язык.
02.03.1821 у Балашшадярмату родив ся Кароль Берці  (†1867), писатель, публіціста, товмач, дописный  член МАН (1859), котрый заложив первый ловецькый  журнал у Мадярщинї, Листы из круга вадаскы и  ловецтва (1857); товмачив Дікенса и Пушкина.
04.03.1824 в Банськуй Быстрици родив ся Ґустав  Казімір Зехентер-Ласкомерськый  (Zechenter-Laskomersky; †1908), словацькый прозаик  и публиціста.
04.03.1827 (21.02 Юл.кал.) на Полтавщинї родив ся  Леонід Глїбов (†1893), украинськый байкарь; в  рр. 1861–1863 выдавав новинку Черниговский Листок.
04.03.1832 у Паріжу у віку 41 рокув умер Жан  Франсуа Шампольон (*1790), французськый  языкознатель и еґіптолоґ, котрый року 1822  вынайшов, як прочитати еґіпетські гіероґліфы; року  1798 жадный славы ґенерал Наполеон Бонапарте взяв  из собов до Еґіпту ґрупу зглядователюв и  писателюв, обы зачали сістематично штудіровати  еґіпетську културу; року 1799 у делтї Нілу найшли  камінь, на якум быв росказ Птолемея V., короля  еґіпетського, написаный окрем гіероґліфув щи у  двох языках, так отворила ся возможность научити  ся читати гіероґліфы.
04.03.1837 руськый поет Михайло Лермонтов трафив  до арешту за верш Смерть Поета, написаный на  смерть Александра Пушкина.
04.03.1852 (21.02.1852 Юл.кал.) у віку 42 рокув у  Москві умер Николай Василієвич Ґоґоль (*1809),  руськый писатель.
10.03.1856 (26.02 Юл.кал.) у Вршци, Темеш, умер  Йован Стерія Попович (*1806), сербськый писатель,  первый сербськый комедіоґраф.
02.03.1859 у Переяславу Полтавськой ґуб. родив ся  Шолом-Алейхем (Соломон Рабинович; †1916),  вызначный жидувськый писатель Украины; писав  ідішом, гебрейчинов и по руськы; року 1905  еміґровав на Запад.
10.03.1861 у Санкт-Петербурґу умер Тарас Шевченко  (*1814), украинськый будитель, и быв погребеный на  Смоленськум теметові, но неодовго  перезахороненый у Канєві.
10.03.1868 у Малуй Бережници, Земплин, родив ся  Михайло А. Поливка (†1944), педаґоґ, автор читанок и  букваря про школы войводянськых Русинув;  погребеный в Р.Керестурї, автор первого учебника  про югославськых Русинув (Читанка за ІІІ. класу  южно-руских основних школох, Сримски Карловци,  юлій 1920).
01.03.1874 в Бачськум Петровци умер Міхал Ґодра  (*1801), учитель, словацькый поет, языкознатель,  публиціста.
07.03.1875 у Шелестові, Береґ, родив ся Гіадор  (Миколаюв) Стрипськый (†1946), русинськый  лінґвіста, етноґраф, бібліоґраф, товмач.
10.03.1875 (26.02 Юл.кал.) в Трієсту,  Австро-Мадярщина, у віку 28 рокув умер Светозар  Маркович (*1846), сербськый новинарь, публиціста,  літературный крітик, філозоф и політик.
02.03.1881 у Любинцях, Галичина, уродив ся  Володимир Бирчак (†1952), галичськый писатель,  педаґоґ-украинизатор Пудкарпатськой Руси, автор  моноґрафії «Літературні стремління Підкарпатської  Руси» (1921).
03.03.1881 у Мартинї Жілінського края у віку 55  рокув умер Мікулаш Штефан Феріенчик (*1825),  словацькый писатель, новинарь, редактор  Пештбудинскых Відомостей, потовмачив Ґоґолевого  Ревизора.
09.03.1881 у Туряреметах уродив ся Иван Муранїй  (псевдо: Иван Бростяник; †1945), математик,  дописный член МАН, русинськый літератор, товмач  Віліама Шекспіра, Чарлза Дікенса, Едґара По.
01.03.1883 в Сеняві, Лемковина, родив ся Григорій  Гануляк (†1945), властник выдавательства,  лемковськый писатель, новинарь и редактор.
10.03.1888 в Ліптовськом Микулашу родив ся Иван  Стодола (†1977), дохтор, словацькый драматик и  автор мемоаровых книг.
01.03.1891 в Шабацу, Сербия родив ся Станіслав  Вінавер (†1955), сербськый діпломат, поет, есеіста  и товмач.
07.03.1891 у Відню умер Франц Миклошич (Franz  Xaver Ritter von Miklosich; *1813), вызначный  австрійськый и словенськый славіста, лінґвіста,  педаґоґ.
07.03.1893 у Ракові Жілінського края родив ся Тідо  Ґашпар (правд. Йозеф Ґашпар; †1972), моряк,  діпломат и културный дїятель, плодный словацькый  прозаик и публиціста.
05.03.1895 (21.02 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу у  віку 64 рокув умер Николай Семенович Лєсков  (*1831), руськый писатель.
08.03.1896 у Вербовом Тернавського края родив ся  Ело Шандор (†1952), фінансовый урядник, прозаик,  публиціста, автор тритомного гуморістичного романа  Сватко Раґан з Брезовой и многых повідань,  репортажи з СССР в роках 1936, 1937.
03.03.1898 у Беоґраду родив ся Растко Петрович  (†1949), сербськый діпломат, писатель, есеіста,  автор популарных подорожных записок.
03.03.1899 (19.02 Юл.кал.) в Єлісаветґраду (дн.  Кіровоґрад) родив ся Юрій Олеша (†1960), руськый  писатель, драматик,сатірик.
01.03.1901 в Имстичові родив ся Петро Світлик  (†1973), русинськый педаґоґ, етноґраф, текстарь и  композітор-самоук, фолклоріста.
05.03.1903 у Санкт-Петербурґу родила ся Наталія  Забіла (†1985), украинська дїточа поетка,  повістярька, драматичка, перекладчиця, авторка  булше як 200 книжок.
07.03.1903 в Бреддок, Пенсілванія, ЗША, родив ся  Томас Белл (правд. Adalbert Thomas Belejcak;  †1961), америцькый романіста русинського рода, сын  Михала Белейчака з Нижного Тварожця, автор шістёх  романув, з котрых бестселлером став ся роман «З  того пеца» (1941, 1976) о трёх ґенераціях  русинськых вывандрованикув.
09.03.1903 у Бартону, OH, USA , родив ся Франьо  Краль (†1955), словацькый учитель, прозаик, поет и  драматик, писатель молодежной и дїточой  літературы.
09.03.1903 в Ліптовськум Мікулашу родив ся Даніел  Окалі (†1987), лївицёвый політик, поет и  літературный крітик, основатель часописа DAV  (1924–1937, вєдно з Андреём Сірацькым и Владом  Клементісом).
06.03.1905 в Опаві, Моравія, родив ся Ярослав  Затлоукал (†1958), педаґоґ, чешськый поет,  літературознатель. публиціста, котрый много писав  о Пудкарпатськуй Руси и інспіровав ся нев у своюй  поезії.
07.03.1905 в Мартіну Жілінського края у віку 82  рокув умер Ян Францісці-Рімавськый (*1822),  словацькый прозаик, поет, публиціста и товмач.
01.03.1906 у Санкт-Петербурґу умер Мігай Зічі  (Zichy; *1827), малярь и ґрафик, піонер  мадярського рисунка, котрый быв придворным малярём  у Санкт-Петербурґу, майзначнїйші роботы лишив у  ґрафицї, особено ілустраціях (Лермонтов, Ґоґоль,  Пушкин, Арань, Петевфі, Модач).
06.03.1909 в Лемберґу (дн. Львов) родив ся  Станїслав Єжі Лєц (†1966), вызначный польскый  писатель, філозоф, што добыв собі великой знатости  афорізмами, які роками печатали ся у варшавськых  новинках, были товмачені в заграничу и публиковані  фантастичныма накладами.
06.03.1911 у Врутках Жілінського края родив ся Ян  Боденек (†1985), словацькый писатель, автор книг  про дїти и молодеж.
03.03.1912 у Сірмі, Уґоча, родив ся Юрій (Юрув)  Костюк (правд. Костьо, †1998), фолклоріста,  компоніста, музикознатель.
04.03.1915 в Скалици родив ся Павел Бунчак  (†2000), словацькый поет, літературознатель,  публиціста и товмач.
01.03.1917 Мігай Бабич поставеный перед суд за  антівоєнный верш Fortissimo, и конфісковали число  журнала Nyugat из тым вершом.
07.03.1924 родив ся Кобо Абе (правдиво Абе  Кіміфуса; †1993), вызначный японськый писатель,  драматик и сценаріста (Піскова жона, 1962); учив  ся од Кафкы, Рілке и Чапека.
06.03.1925 у Дубровцї родив ся Юрій (Юрув) Качій  (пседонімы: Г.Дубровськый, Г.Дикый, Ю.К.; †1966),  русинськый поет и товмач, етноґраф, фолклоріста,  музейник; писав по руськы, а пак по украинськы.
02.03.1926 у Буштинї родив ся Василь Комендар  (†2015), ученик Миколы Грицака, академик, защитник  флоры Карпат, літератор, лексикоґраф русинськых  назв ростин.
06.03.1927 в Аракатацї, Колумбія, уродив ся  колумбійськый писатель Ґабріел Ґарсія Маркез  (Garcia Marquez, Gabriel; †2014), приятель Фідела  Кастра, Нобелув лавреат (1982) за творы, де  переплетена фантастика и реалность; роман Сто  рокув самотности выданый многоміліонныма накладами  на 30 языках.
02.03.1930 у віку 44 рокув умер на гертику Девид  Герберт Лоренс (David Herbert Lawrence; *1885),  анґлійськый писатель, представитель духовной  опозіції сопротив сухопарности вікторіанськой  епохы, чиї творы бывали часто заказаны яко  неморалны.
03.03.1931 америцькый Конґрес прияв поезію  Френсіса Скотта Кі (F. S. Key, 1779–1843)  Звіздато-партичкастый Прапор (1814) за текст  гімны.
03.03.1932 в Білянцї на Лемковинї родив ся Павел  Стефановськый, русинськый писатель, новинарь,  етноґраф и културный дїятель.
01.03.1936 в Дебелячи, Югославія, родила ся Анна  Дудашова, сербська и словацька писателька и  товмачка.
06.03.1939 у Кієві отворили помяник Тарасови  Шевченку.
10.03.1940 у Москві умер Михаил Афанасьєвич  Булґаков (*1891), руськый писатель и драматик  (Майстер и Марґаріта); достав медицинськоє  образованя и робив дохтором в рр. 1916–1919, тогды  лишив ся и оддав ся літературї; року 1921  переселив ся до Москвы, де жив до смерти; главні  ёго творы через недовіріє режіма не могли быти  появены при живум авторї: Песёє сердце (1925)  появено року 1987, Майстер и Марґаріта (1940)  появеный року 1966–1967.
07.03.1945 в концлаґру Нацвайлер у Шімберґу,  Нїмещина, умер Дмитрій Вакаров (*1920),  русинськый поет, антіфашіста.
09.03.1946 у Будапешту у віку 71 рокув умер Гіадор  Стрипськый (*1875), русинськый лінґвіста,  етноґраф, бібліоґраф, товмач, родом из Шелестова.
06.03.1947 у Львові умер Філарет Михайлович  Колесса (*1871), збератель музикалного фолклора  Пудкарпатя.
04.03.1949 родив ся Володимир Ивасюк (†1979),  украинськый поет и композітор; автор 107 співанок,  53 інструменталных творув; співанкы Ивасюка  звучат и днесь.
02.03.1951 в в Новум Містї над Вагом умерла  Людмила Подъяворинська (правд. Різнерова; *1872),  словацька писателька, закладателька модерной  дїточой літературы.
05.03.1955 у Руськум Керестурї родив ся Янко Хома,  русинськый новинарь, фолклоріста.
02.03.1956 родила ся Марія Якым, русинська  дольноземська поетка.
03.03.1958 у Братіславі умер Иван Краско (правд.  Ян Ботто; *1876), словацькый прозаик и поет  модерны.
01.03.1960 в Мартинї умер Франтїшек Гечко (*1905),  словацькый соцреалістичный писатель поезій и проз  о селянстві: Деревляна весь, Черленой вино.
05.03.1966 у Домодєдову умерла Анна Андр. Ахматова  (правд. Гуренко; *1889), славна руська поетка;  погребена в Ленинґрадї.
04.03.1967 в Заґребу умер Владан Десница (*1905),  сербськый и горватськый писатель, вызначный  стіліста и псіхолоґ.
06.03.1973 у Денбі, Вермонт, умерла Перл Бак (рож.  Сайденстрікер, Pearl Sydenstricker Buck; *1892),  америцька романістка, авторка майже 20 романув,  інспірованых дожитями з дїтства и молодости,  стравеных у Хінї, де єй отець служив місіонером;  Нобелова лавреатка (1938).
03.03.1975 у Будапешту умер Ласлов Неймет (*1901),  спозначный представитель мадярськой прозы ХХ. ст.
07.03.1975 у Міддлтавн, Ню-Йорк, умерла Кейт  Середі (Kate Seredy; *1899), писателька,  ілустраторка, яка достала Медаль Нюбері як ліпша  дїточа писателька (1938); у своих книгах пропаґує  про Америчанув історію Мадярщины.
07.03.1976 у Братиславі у віку 72 рокув умер Йожеф  Нижнанськый (Jozo Niznansky, *1903), словацькый  писатель, публиціста и товмач, автор авантурных и  историчных романув (Пригоды Морица Бенёвского).
06.03.1980 у Кієві вчинив самогубство Григір  (Михайлович) Тютюнник (*1931), вызначный  украинськый писатель, посмертный Шевченкув лавреат  (1989).
10.03.1982 в Братіславі у віку 77 рокув умер Міло  Урбан (*1904), словацькый прозаик, найбулше  познатый саоим романом «Живый бич» (1927) о первой  світовой войнї и повойновум вывою.
07.03.1985 в Пущикові Великополського воєводства  умер 90-рочный Аркадий Фідлер (*1894), полськый  писатель, автор книг о довгых подорогах, котры  подъяв в роках 1927–1982.
06.03.1998 умерла Жужа Раб (*1926), мадярська  писателька и поетка, мадярсько-руська філолоґічка,  прекрасна товмачка Анны Ахматовой, Михаила  Булґакова и Чінґіза Айтматова.
05.03.2001 в Братіславі умер Карол Розенбаум  (*1920), словацькый літературознатель и крітик.
02.03.2003 в Сримськуй Каменици, Войводина, у віку  71 рокув умер Мирослав Кривак (*1931), новинарь ,  редактор, словацькый прозаик и товмач.
03.03.2010 у Беоґраду умер Момчило (Момо) Капор  (*1937), сербськый писатель, есеіста и малярь.