1–10. октовбер в истории

04.10.1570 у Великум Вараду родив ся Петер Пазмань  (†1637), прімас, естерґомськый архієпископ,  писатель, закладатель Тернавського Всеучилища.
01.10.1684 умер Пєр Корней (Pierre Corneille;  *1606), драматик, творець французськой класичной  драмы (32 драмы), академик (1647); з ёго думок:  «Роби свою повинность, а иншоє спусти на Бога»,  «Булше важит способ дарованя од самого дарунка»,  «Брехач мусит мати добру память».
05.10.1713 у Ланґу родив ся Дені Дідро (Denis  Diderot, †1784), французськый енціклопедіста,  філозоф и писатель; почестный член Петербурґськой  Академії Наук.
07.10.1747 у Кієві умер Василь Григорович  Григорович-Барськый (*1701), якый 24 рокы  вандровав по Европі и Малуй Азії (Болґарія,  Мадярщина, Румынія, Молдавія, Австрія, Таліанщина,  Ґреція, Палестина, Сірія, Арабія, Еґіпет) и лишив  путёві запискы (Запискы Плакы Альбова) з  рисунками, што были появены року 1778.
04.10.1760 в Сент-Кересту родив ся Александер  (Шандор) Руднай (†1831), прімас Мадярськой краины,  Словак по роду, чиёв заслугов выданый Бернолакув  Словар и многы другы книгы в бернолаковщинї,  первум кодіфікованум варіантї словацького языка.
02.10.1761 у віку 71 рокув умер Келемен Мікеш  (*1690), мадярськый писатель, якый од року 1707  служив при дворі Ференца Раковція ІІ. и лишив нам  мемуары, описуючі житя князя.
03.10.1762 в Сланїци на Ораві ся родив Антон  Бернолак (†1813), католицькый духовник, філолоґ,  первый кодіфікатор літературной словакчины на  основі западнословацькых гвар; быв автором  ґраматикы и словника  чешсько-латинсько-нїмецько-угорського.
01.10.1791 (20.09 Юл.кал.) в Уфі родив ся Серґей  Тимофеєвич Аксаков (†1859), руськый писатель,  літературный и театралный крітик; доднесь  популарна у читателя ёго книга «Записки об ужении  рыбы».
08.10.1823 (26.09 Юл.кал.) родив ся Иван Серґеєвич  Аксаков (†1886), руськый публиціста, поет,  активный славянофіл.
03.10.1824 (21.09 Юл.кал.) в Воронежу родив ся  Иван Саввич Никитин (†1861), руськый поет валала и  природы, наступник Кольцова.
03.10.1826 умер Єнс Іммануел Баґґесен (*1764),  данськый писатель и поет добы романтізма; у  комичных и сатіричных повідках слїдовав Волтеру;  ёго главный твур – Лабірінт; имня Іммануел прибрав  на честь Канта.
05.10.1844 у Малуй Мартинцї родив ся Євґен  (Андріюв) Фенцик (†1903), сященик, новинарь и  белетріста руськой оріентації; выдавав Додаток ид  руськоязычнуй новинцї Листок (1885–1903), котрый  писав народным языком; 16.05.1926 ёму отворили  помяник в Ужгородї.
04.10.1847 родив ся Луі Буссенар (Louis Henri  Boussenard; †1910), французськый прозаик,автор  пригодовой літературы.
07.10.1849 у Балтімору, Меріленд, у віку 40 рокув  умер америцькый поет, писатель и крітик Едґар  Аллан По (*1909): Ворон, Колодязь и кывало.
03.10.1852 в Ґерембею, жупа Борша, родив ся Калман  Демко (†1918), педаґоґ, историк, член Мадярской  Академії Наук, діректор ґімназії в Левчи, первый  редактор русинськойновинкы Недїля, што была про  селян и писала ся народным языком.
01.10.1856 в Ромочевици на Пудкарпатю родив ся  Ласлов Чопей (†1934), педаґоґ, лінґвіста и товмач,  автор учебникув и русинсько-мадярського словника  (1883), у котрых сміло заводив до літературного  языка містны пудкарпатськы народны слова и  фонетику, за што достав остру крітику од  тогочасных русинськых переднякув.
09.10.1857 в Дубровнику родив ся Иво Войнович  (†1929), горватськый и сербськый писатель и  драматик.
01.10.1859 у Вербяжу, Береґ, у фамілії сященика  родив ся Євменій (Иванув) Сабов (псевдонім  Е. Иванов; †1934), автор учебникув, читанок,  Хрестоматіїї угро-руськых літературных памятникув.
04.10.1859 в Кобленцу, Нїмещина, у віку 59 рокув  умер Карел Бедекер (*1801), нїмецькый выдаватель,  вынаходник нового книжкового жанра: турістичного  проводника, бедекера.
05.10.1864 у Нижнуй Стрегові умер Імре Модач  (*1823), мадярськый драматик: Трагедія чоловіка.
01.10.1866 (19.09 Юл.кал.) в Ужгородї под  предсїдництвом Антонія Чопея, капітуларного  вікарія, одбыло ся закладаючоє засїданя  Літературного Общества св. Василія Великого.
02.10.1867 в Полїхну Бансько-Быстрицького края ся  родила Божена Сланчикова (псевда: Тімрава, Тета з  Полїхна; †1951), словацька реалістична прозаичка.
08.10.1870 в Ловнябани (дн. Ловінобаня)  Бансько-Быстрицького края родив ся Юліус Боднар  (†1935), священник, в рр. 1895–1919 на Дольных  землях, словацькый писатель дїточо-молодежной  літературы.
10.10.1870 (28.09 Юл.кал.) у Воронежу, Росія,  родив ся Иван Алексеєвич Бунин (†1953), руськый  писатель, поет, честный академик Петербурґськой  АН, первый руськый Нобелув лавреат (1933).
05.10.1871 (23.09 Юл.кал.) умер Александр  Николаевич Афанасьєв (*1826), руськый історик  літературы, збератель народных казок; абсолвовав  образованя правника и робив у архіві міністерії  загранича; в роках 1855–1864 написав капіталну  роботу Руська народна казка; пуд тітулом Затаёвані  казкы року 1860 у Швайцу анонімно появив  сатіричні казкы, сміхуючі из руського немешства и  попув; у своюй главнуй роботї о літературї  Пониманя природы поезії у славян послужив ся  методом поруналной аналізы мітолоґії.
04.10.1872 (22.09 Юл.кал.) у Москві умер Владимир  Ив. Даль (*1801), автор любеных повідань из  народного быта (Козак Луганськый), автор словника  народной русчины (1863–1866).
08.10.1874 у віку 39 рокув у Празї умер Вітєзслав  Галек (*1835), чешськый писатель, автор вершув, а  также реалістичных проз из чешського відика,  публиціста и літературный крітик.
09.10.1874 у Санкт-Петербурґу родив ся Николай  Константинович Реріх (†1947), руськый малярь,  археолоґ, писатель, вандровник.
10.10.1875 (28.09 Юл.кал.) умер ґроф Алексей  Констатинович Толстой (*1817), руськый прозаик,  поет, драматик.
03.10.1881 у Вільках Мазовєцкых на Львовщинї родив  ся Михайло Степанович Возняк (†1954), украинськый  літературознатель, член АН УССР (1929).
06.10.1881 (24.09 Юл.кал.) у Носовцї Черниговськой  ґубернії родив ся Иван Антонович Кочерга (†1952),  украинськый драматик, Заслуженый Умілець УССР  (1950).
06.10.1886 у Львові родив ся Ґерґій Юліанович  Ґеровськый (†1959), педаґоґ и лінґвіста, автор  фаховых робот, у котрых доказовав самостойность  языка Пудкарпатськых Русинув.
06.10.1887 у Чеперові, Галичина, родив ся Иван  Артемович Панькевич (†1958), галичськый еміґрант,  фолклоріста, лінґвіста, котрый сповняв на  Подкарпатськуй Руси яко школный администратор,  наставеный од Прагы, улогу украинизации  русинського школства.
10.10.1889 у Малых Каневцях Черкаськой ґуб. родив  ся Михайло Опанасович Драй-Хмара (†1939),  украинськый поет, літературознатель, товмач, што  знав 19 языкув; року 1933 арештованый яко  контрареволуціонер, но за недостатком доказув вины  выпущеный; року 1935 зась арештованый и высланый  на Колыму; року 1939, коли в лаґру росстрілёвали  каждого пятого, став на місто моложого хлопця, обы  спасти му живот.
04.10.1892 у Новум Саду родила ся Аница  Савич-Ребац (†1953), знателька античной културы,  сербська писателька и товмачка.
06.10.1892 у віку 83 рокув умер Алфред Теннісон  (*1809), анґлійськый поет и писатель, характерный  представитель вікторіанськой добы.
09.10.1892 в Травнику, Боснія, родив ся Иво Андрич  (†1975), по роду Горват, первый и єдинственый  сербськый писатель, одзначеный Нобеловов наградов  (1961).
06.10.1894 (23.09 Юл.кал.) у Горнюм Мілановцу  Моравицького округа, Сербія, родив ся Момчило  Настасиевич (†1938), вызначный модерный сербськый  поет.
03.10.1895 у Константиновцї Рязанськой ґуб. родив  ся Серґей Єсенин (†1925), руськый ліричный поет.
03.10.1896 умер Вільям Морріс (William Morris;  *1834), анґлійськый поет, вытворный умілець,  соціаліста, автор соціалістичного романа-утопії  "Вісти ниодкы" (1890), в якум рисуе державу, в  котруй ся хоче жити, де радость труда е стімулом  про труд – як одповідь на утопию Америчана Едварда  Белламі "Позираючи назад, або рук 2000" (1888),  по думцї котрого настане ґлобалізація, а до труда  людей буде мусай принучовати.
10.10.1896 (28.09 Юл.кал) у Москві родив ся Роман  Осипович Якобсон (†1982), вызначный руськый и  америцькый лінґвіста и літературознатель, приятель  В. Маяковського, споминаный у дакотрых творах  поета як Ромка Якобсон.
03.10.1897 в Паріжу родив ся Луі Араґон (Louis  Aragon; †1982), французськый писатель.
03.10.1900 родив ся Томас Вулф (Thomas Clayton  Wolfe; †1938), значный америцькый прозаик и  драматик зачатку ХХ. віка.
03.10.1901 родив ся Франтїшек Галас (†1949),  чешськый поет и товмач; участник антіфашістськой  войны в Еспанії (1936); предсїдник чешського  сполку писателюв (1945); первый у Чехії товмач  Ендре Аді.
02.10.1904 у Беркгемстеду родив ся Ґреем Ґрін  (Greene, Henry Graham; †1991), брітанськый  писатель (Міністерія страха; Наш чоловік у Гаванї,  Почестный конзул, Тихый Америчан).
09.10.1904 у Камянцю Подолськум у жидувськуй  фамілії родив ся Микола Платонович Бажан (†1983),  украинськый поет, академик АН УССР (1951), Герой  Соц. Труда (1974), Народный Поет Узбекстана и  Заслуженый Умілець Ґрузії.
01.10.1905 у Петербурґу умер Иван Якович Рудченко  (*1845), украинськый фолклоріста, етноґраф и  писатель, товмач, старшый брат и соавтор Панаса  Мирного (Чейже ревут волы, кедь яслї повні?).
02.10.1909 у Вышнум Кубинї Жілінського края ся  родила Марґіта Фіґулі (в малж. Шустрова; псевда:  Морена, Олґа Морена; †1995), словацька писателька,  представителька натурізма.
05.10.1909 у Новици, Польща, родив ся Богдан Іґорь  Антонич (†1937), украинськый поет.
08.10.1910 во Львові умерла Марія Конопницька  (Maria Konopnicka; *1842), польска писателька,  авторка балад на темы націоналного фолклора, поемы  Пан Балцер в Бразілії, новел и дїтськых творув.
10.10.1913 в Антананаріву, Мадаґаскар, родив ся  Клод Сімон (Claude Simon; †2005), французськый  писатель, лавреат Нобела (1985).
07.10.1914 в Трепчи, Чорногорія, родив ся Михайло  Лалич (†1992), сербськый прозаик, новинарь и  сценаріста, булша часть творув котрого вінована  антіфашістичному бою.
02.10.1915 в Гложанах, Войводина, умер Карол  Мілослав Легоцькый (Каrоl Міlоslаv Lеhоtsку;  *1846), педаґоґ, словацькый писатель и товмач.
07.10.1915 (24.09 Юл.кал.) в Одессї родила ся  Марґаріта Аліґер (правд. Зейліґер; †1992), руська  поетка.
01.10.1918 на універзітетї у Будапешту отворена  перва катедра русинського языка и літературы.
26.10.1918 в Филаделфии Григорий Жаткович,  представляючи русинскый народ в Середноевропской  Унии, подписав Декларацию Сполочных цђлей (пятый  подпис, фото заховало ся в Библиотецђ Конгреса).
05.10.1919 в Тренчинї ся родив Войтєх Замаровськый  (†2006), словацькый писатель, автор популарных  книг о давных народах Межиземя, потовмаченых на 10  языкув, общым накладом 2 млн. кусув.
05.10.1921 в Лондону створеный межинародный PEN  Club (Poets, Essayists, Novelists), первый  предсїдник быв Джон Ґолсворсі.
09.10.1924 в Москві у віку 50 рокув умер Валерій  Брюсов (*1873), руськый поет, прозаик, драматик,  товмач, крітик и літературознатель, зачинатель  сімволізма; найбулшу заслугу має в розвою формы  руського стиха.
03.10.1925 у Вест-Пойнт, Ню-Йорк, ЗША, родив ся  Ґор Відал (Eugene Luther Gore Vidal; †2012),  прозаик, драматик и есеіста, класик америцькой  літературы другой половкы ХХ. віка.
06.10.1926 у Львові умер Володимир Гнатюк (*1871),  збератель русинського фолклора Угорськой Руси.
02.10.1930 у Ромочевици родив ся Михайло (Иванув)  Алмашій, руськый філолоґ (УжДУ, 1949–1954),  русинськый активіста, член Світовой Рады Русинув,  автор читанкы и ґраматик, статий о педаґоґії  Духновича.
03.10.1930 у Буковци Стропковського округа умер  Иван Поливка (*1866), педаґоґ, інспектор школ  Унґськой жупы, автор многых учебникув, збератель  співанок, казок, леґенд.
04.10.1930 у Кієві умерла Олена Пчілка (Ольга  Петровна Косач; *1849), украинська писателька,  публицістка, поетка, редакторка часописа Родный  Край, етноґрафка, мати Лесї Украинкы и сестра  Михайла Драгоманова.
09.10.1930 у Петровцях родив ся Владо Костелник  (†2012), русинськый писатель, новинарь и  публиціста, автор романа Бісерны дражкы; писав и  по горватськы.
10.10.1930 у Лондону родив ся Гаролд Пінтер  (Harold Pinter; †2008), анґлійськый драматик,  поет, режісер, Нобелув лавреат (2005).
08.10.1931 родив ся Юліан Семенов (в реалности:  Ляндрес, †1993); совєтськый писатель; преподавав  афґанськый язык на Московськум всеучилищу; од  р. 1955 новинарём; од р. 1960 член Сполку  писателюв; пише репортажі з поларных стацій, БАМа,  Афґаністана, Еспанії, Чіле, Кубы, Параґвая,  Вєтнама, Лаоса; перву авантурну повість  Діпломатичный Аґент написав р. 1959 в Афґаністанї,  де робив як товмач; далші гірні  авантурно-політичні повістї: 49 годин, 25 минут;  Идут, обы не вернути ся; При повненю служебной  повинности; 17 моментув яри; повістї о міліції:  Петровка, 38; Огарёва, 6.
09.10.1932 у Руськум Керестурї родила ся Меланія  Павлович (рож. Джуня; †2002), русинська поетка.
01.10.1935 у Москві умер, не доживши два місяцї до  вусямдесяткы, Владимир (Алексеєвич) Ґіляровськый  (*1855), руськый писатель, поет, публіціста; ёму  належит гірный стих "В России две напасти: //  Внизу — власть тьмы, // А наверху — тьма власти";   Ґіляровськый позовав Илію Репину про образ  Запорожські козакы пишут письмо турецькому султану  (козак у білуй шапцї); року 1902 выдав опис  побыту на Украинї "На родине Гоголя".
05.10.1936 родив ся Вацлав Гавел (†2011), драматик  и політик, презідент Чехословацькой републикы  (1989–1992) и Чешськой републикы (1993–2002).
09.10.1936 у Жілінї родив ся Любомир Фелдек,  словацькый писатель и товмач; добывшый собі  широкого розголосу в заграничных медіях по тому,  як проиграв суд за уражку Міністра културы в  Словакії, але за тым выиграв Европейськый суд;  словацькы масмедіа о той каузї волїют мовчати.
08.10.1938 в СССР у віку 60 рокув росстріляли  Гната Мартиновича Хоткевича (*1877), украинського  писателя (писав и пуд псевдонімом Гнат Галайда),  умілствознателя, історика, фолклорісты, автора  повістий о прикарпатськых Гуцулах; писав и музику  (600 творув).
05.10.1941 на фронтї коло Ровенёк Луганськой  области у віку 34 рокув умер од ран Микола  Трублаїнї (*1907), єден из майлїпшых украинськых  писателюв повістий и повідань про дїти и молодеж.
01.10.1942 у Рускум Керестурї родив ся Владимир  Кірда Болхорвес, русинськый прозаик, романіста,  пишучый булше по сербськы; по русинськы написав  романы За горами (1974, 2013), Немєцка, Немєцка  (1986), а также послїдный час выступив яко поет.
10.10.1942 в Банской Быстрици умерла Тереза  Вансова (*1857), словацька прозаичка, товмачка,  етноґрафка; основала женськый часопис; написала и  кухарську книгу, котра є теперь найпопуларнїйша з  єй творбы на сайту Златый фонд СМЕ; в єй память  держат каждорочный конкурс рецитаторок «Вансовей  Ломнічка».
03.10.1944 Подбрезовуй у віку 28 рокув умер яко  жертва антіфашістичного боя Самуел  Малях-Петровськый (*1916), словацькый  дольноземськый поет.
08.10.1945 на еміґрації у Цюріху умер Фелікс  Салтен (Felix Salten; правдиво Siegmund Salzmann;  *1869), австрійськый писатель и есеіста  жидувського поводу, предсїдник австрійського  P.E.N. Клуба (1925–1934), автор популарных романув  о звірятах, світовой славы добыв собі романом  Бамбі (1923), котрый нафілмовали в студію Волта  Діснея (1942), и котрый мав дакулько продовжень,  приміром, Дїти Бамбі; року 1936 Гітлер заказав ёго  книгы, а року 1938 писатель еміґровав до Швайцу.
02.10.1953 у Будапешту умер Ернев Сийп (*1884),  писатель, поет, новинарь, родак з Пудкарпатя,  автор книжкы о королю Матяшови, написаной народным  языком давного часу.
07.10.1953 у Беоґрадї умерла Аница Савич-Ребац  (*1892), професорка Беоґрадського всеучилища,  класична філоложка, сербська писателька и  товмачка, .
05.10.1957 у Коцурї родив ся Михайло Фейса,  професор, русинськый лінґвіста, словникарь, товмач  анґлійськой літературы по русинськы.
08.10.1962 у Клівленду, Огайо, ЗША, умер Йосиф  Гануля (*1873), священик, културный дїятель  діаспоры в ЗША, русинськый писатель, атор  ґраматикы, читанкы и учебника літературы.
09.10.1967 у віку 82 рокув умер Андре Моруа  (правд: Еміл Саломон Вілгелм Герцоґ; *1885),  французськый писатель, майбулше познатый  біоґрафичныма романами о літераторах.
03.10.1968 в Хусту умер Дмитро (Миколаюв) Попович  (*1899), сященик, русинськый писатель, што писав  повіданя, дїточу и дідактичну христіанську  літературу, учебникы про семінарії.
08.10.1970 Нобелову награду за літературу  придїлили Александру Солженїцину.
02.10.1974 умер Василій Шукшин (*1929), писатель,  філмовый режісер и сценаріста.
03.10.1976 в Жілінї у віку 51 рокув умер Юрай Ваг  (правд. Генріх Герцоґ; *1925), словацькый драматик  и театралный крітик, прозаик, товмач.
09.10.1976 у Празї умер Иван Шлепецькый (*1907),  русинськый културный активіста, есеіста, редактор;  составитель майповнїйшого зобраня творув  Александра Павловича, котрое выдав року 1955.
03.10.1977 у Беоґраду умер Велибор Ґлиґорич  (*1899), сербськый літературный и театралный  крітик.
02.10.1981 в Москві умер Павел Филипович Нилин  (*1908), совєтськый руськый романіста; ёго первый  роман быв о банясах Донбаса.
03.10.1983 у Коцурї умер Янко Фейса (*1904),  учитель, русинськый поет, автор первой русинськой  дїточой книжкы (Пупче, юлій 1929, Н.Сад).
03.10.1993 у Братиславі умер Юліус Ноґе (псевдо:  Юрай Видовенець; *1931), словацькый літературный  історик и крітик.
06.10.1995 в Дєвинськой Новой Веси умер Рудолф  Слобода (*1938), словацькый прозаик, поет и  драматик.
08.10.2001 у Мукачові умерла Ґеорґіна  Муранїй-Мейсарош (*1909), дївка Ивана Муранїя и  внука Ивана Сілвая, авторка выданых мемуарув  (2002).
10.10.2002 Імре Кертейс достав Нобелову Награду за  літературу, за роман Недоля (1975), котрый писав  13 рокув; писатель жиє в Берлинї, но пудданство  сохранив мадярськоє.
10.10.2011 умер Ласлов Далош (*1924), писатель  публіціста, товмач, автор співанковых текстув;  потовмачив булше томув К. Паустовського, свого  любеного писателя, ради того научивши ся руськый  язык.