1–10. януар в истории
03.01.106 до РХ родив ся Марк Тулій Ціцеро (†43 до РХ), славный римлянськый реторик, політик и філозоф, писатель и штатник, майбулшый оратор свого часу.
09.01.1589 в Дубровнику родив ся Иван (Дживо) Гундулич (†1638), горватськый и сербськый бароковый поет.
03.01.1698 у Римі родив ся Пєтро Антоніо Метастазіо, придворный поет Карла VI. Габсбурґа, нїмецько-римлянського цісаря (разом мадярського короля Карла ІІІ.); дале быв у сюм статусї и при Марії Терезії; автор 27 музикалных театралных представ в ґрецькум духу, дакотрі мали світову славу (Семіраміс); на ёго лібрета булше опер скомпоновав Моцарт, єдну Гайдн, а ёго поезії поклали на музику Бетовен и Шуберт; сочасникы му дали прозывку "таліанськый Софокл".
01.01.1701 у Кієві родив ся Василь Григорович Григорович-Барськый (†1747), якый 24 рокы вандровав по Европі и Малуй Азії (Болґарія, Мадярщина, Румынія, Молдавія, Австрія, Таліанщина, Ґреція, Палестина, Сірія, Арабія, Еґіпет) и лишив путёві запискы (Запискы Плакы Альбова) з рисунками, што были появены року 1788.
06.01.1766 у Дебрецинї родив ся Мігай Фазекаш (†1828), ботаник, писатель, поет, автор гуморно-сатіричной поемы Лудаш Матї; хоть проробив цїлый живот фаховым ботаником, спроєктовав у Дебрецинї Травяный Керт, є передо вшиткым цїненый за літературну творчость.
04.01.1785 в Ганау родив ся Якоб Ґрімм (†1863), нїмецькый казкарь и збератель казок, фолклоріста, лінґвіста, академик.
01.01.1794 в Палудзи Жілінського кра родив ся Ґашпар Феєрпотокі-Белопотоцькый (†1874), словацькый писатель и културник, закладатель аматерського театра.
10.01.1821 в Долнум Кубинї ся родив Янко Властїміл Матушка (†1877), словацькый драматик, поет, народный будитель, автор текста словацького гімна Nad Tatrov sa bliska.
01.01.1823 у Малум Керешу родив ся Шандор Петевфій (†1849), поет, револуційный лірик; первый стих появив 1842.05.22 (A borozу); року 1844 у фебруарї пішо пуйшов до Будапешту робити «поетичну карьєру»; року 1847.03.15 появив повный поетичный зборник своих творув; сёго року и уженив ся; 1848.03.21 присягнув на вірность утцюзнинї и наступив до войська пуд провод ґенерала Бема; пропав без вісти у битві при Шеґешвару 1849.07.31.
08.01.1824 в Лондону родив ся Вілліам Вілкі Коллінз (†1889), анґлійськый прозаик и драматик, сочасник и приятель Чарлза Діккенса, з якым ряд творув написав у соавторстві.
07.01.1825 в Жілінї родив ся Ян Креститель Томбор (†1911), священик, словацькый дольноземськый публиціста и писатель, автор патріотичных поезій и проз, історичных новел.
06.01.1829 в Брнї умер Йозеф Добровськый (*1753), вызначный славіста, автор чешськой ґраматикы и ґраматикы старославянського языка, чешськый народный будитель.
07.01.1837 в Тарнавцї Саноцького повіта родив ся Василь Чернецькый (†1900), лемковськый публиціста, котрый лишив спомины о Духновичу.
03.01.1838 у Банськуй Быстрици родив ся Даніел Копа (†1920), учитель и новинарь, автор словацькой ґраматикы и соавтор учебникув, што тїсно сотрудив из Андреём Сладковичом и Йозефом Милославом Гурбаном.
10.01.1838 у родинї сященика, учителя філозофії и богословія родив ся Григорій Воробкевич (псевдо: Наум Шрам; †1884), украинськый поет; боров ся против москвофілув и провокаторув, котрі хотїли повадити Русинув и Румынув; ёго брат Сидор, написав на ёго верші співанкы и выдав зборник, якый тогды быв єдинственым приручником про буковинськых Русинув.
06.01.1847 в Градцу коло Валева родив ся Мілован Ґлішіч (†1908), сербськый писатель сатірик и товмач.
06.01.1852 умер Луі Брайл (Louis Braille, *1809), учитель, автор учебникув, конструктор письма про слїпых, нотного запису про слїпых; сам быв од трёхрочного віку слїпый.
06.01.1855 в Крупинї Бансько-Быстрицького края родила ся Елена Мароті-Шолтесова (†1939), словацька прозаичка, редакторка, публицістка.
01.01.1864 (20.12.1863 Юл.кал.) у Беоґраду родив ся Боґдан Попович (†1944), всеучилищный професор, член Сербськой Академії Наук и Умілств, сербськый літературный крітик и літературознатель.
03.01.1875 умер Пєр Ларусс (*1817), світославный словникарь, педаґоґ, автор учебникув; ёго главноє дїло – Великый універзалный словник ХІХ. ст. в 15 томах (1878); инші: Новый ілустрованый Ларусс в 7 томах (1898), Повный ілустрованый словник (дас 50 выдань), малый Ларусс.
04.01.1875 (23.12.1874 Юл.кал.) у Кієві родив ся Василій Григорьєвич Ян (правд. Янчевецькый, †1954), писатель; дїдо му быв пуп на Волыни, отець – професор ґрекчины и латины, сам писатель абсолвовав історико-філолоґічный факултет у Петербурґу; у первуй книзі, Запискы пішого (1901), описав свою дворочну подорогу Росіёв; главный твур – історична трілоґія Навала Монґолув из романами Джінґіз-хан (1939), Бату (1942), Ид послїдному морю (1955); популарні історичні повістї Феніціанська шіфа (1931), Світла на копцях (1932), Спартак (1933), Ковачі (1933).
08.01.1878 (27.12 Юл.кал.) у віку 56 рокув у Санкт-Петербурґу умер Николай Некрасов (*1821), руськый поет, писатель, выдаватель; редаґовав "Современник", пак "Отечественные Записки".
06.01.1882 в Семілах Ліберецького края родив ся Иван Олбрахт (право: Каміл Земан, †1952), чешськый писатель, публіціста и новинарь, што описав Пудкарпатську Русь з рр. 1920–1930.
10.01.1883 (29.12.1882 Юл.кал.) у Николаєвську Самарськой ґубернії родив ся Алексей Николаєвич Толстой (†1945), руськый прозаик, автор трилоґії «Хождение по мукам», быв и еден из первых успішных авторув фантастикы: Аеліта, Гіперболоид інженера Ґарина.
10.01.1888 родив ся Рафаел Вівіані (†1950), таліанськый драматик, актер и режісер; єден из зачинателюв модерной реалістичной драматурґії; быв гоненый фашістами.
09.01.1890 у Малых Святонёвицях Кралёвоградецького края родив ся Карел Чапек (†1938), вызначный чешськый писатель, драматик и товмач; у 25 рокув зыскав докторат из філозофії; игра RUR принесла му світову знатость, туй первый раз появило ся придумана ним стямка «робот»; Война з Саламандрами была сатіров на фашізм и лем смерть автора спасла го од росправы.
10.01.1891 у Беоґраду умер Лаза Лазаревич (*1851), сербськый писатель, єден з лїпшых реалістув, з фаху псіхіатер.
03.01.1892 в Южнуй Африцї родив ся Джон Роналд Реел Толкин (John Ronald Reuel Tolkien; †1973), філолоґ Оксфордського Всеучилища, писатель-фантаст, описавшый світ выдуманых пудземных чоловічкув (гобітув), конструктор 15 выдуманых языкув, два з котрых сут языками описаного ним пудземного світа (з них главный подобный до фінчины).
08.01.1896 в Паріжу умер Пол Верлен (*1844), французськый поет и прозаик.
01.01.1898 выйшло первоє число новинкы Недїля, дочасным редактором котрой быв Калман Демко (18 чисел); дале редакторство перебрав Михаил Врабель и вюг новинку до 1918 года; новинка была про селян и писала ся народным языком.
10.01.1903 родила ся Олґа Рішаві (†1993), пудкарпатська нїмецька поетка и дїточа писателька.
03.01.1904 в Земуну (дн. район Беоґрада) родив ся Отто Біхалі-Мерин (†1993), сербськый писатель, публиціста, умілствознатель, котрый з братом Павлом Біхалі заложив літературный часопис Нова Література и выдавателськый дом Ноліт; де выдавали книгы лївичарського характера.
08.01.1908 в Ардялу родив ся Алберт Ваш (†1998), мадярськый писатель; од року 1944 жиє в Нїмещинї, од 1952 – в ЗША; при комуністах в Румынії ёго книгы были заказаны; в популарнум романї Сабля и коса описує мадярську історію од року 1050 до днесь.
09.01.1908 в Паріжу родила ся Сімона де Бовуар (†1986), французська писателька, феміністка.
09.01.1913 в Хрудіму на Чехах родив ся Владимир Сикора (псевда: Юрай Валах, Петер Звон; †1942), словацькый драматик и театралный крітик.
01.01.1915 у Гашанах, община Крупа на Уні, в Боснї родив ся Бранко Чопич (†1984), популарный босансько-герцеґовинськый писатель.
10.01.1917 в Денверу, Колорадо, во віку 70 рокы умер славный скавт, ловець бизонох, шовмен Баффало Билл (Вильям Фредерик Коди, *1846), котрый зо своим ґрандиозным шоу в року 1906 навщівив Кошицї, Ужгород, Мукачово, Нїредьгазу.
01.01.1919 у Ню-Йорку родив ся Джером Давыд Селінджер (Salinger, Jerome David; †2010), америцькый писатель, автор 35 повідань и єдного романа (Охранця в жытї, 1951), єден из майчитаных повоєнных писателюв.
02.01.1920 в Петровичах, Могилёвська ґубернія (днесь Смоленська область), родив ся будучый славный америцькый писатель и біохемик Айзек Азімов (Isaac Asimov, †1992), автор понад 500 книг дїля молодежи, в тум числї учебникув и научной фантастикы; ёго имнём названа єдна мала блукача планета.
08.01.1920 в Ступаві Братіславського края родив ся Ян Горецькый (†2006), словацькый языкознатель.
05.01.1921 у Конолфінґену, кантон Берн, родив ся Фрідріх Дюрренматт (Friedrich Durrenmatt; †1990), швайцарськый нїмецькый писатель світового имени (Фізикы, Навщива старой дамы).
03.01.1922 у Берегові родив ся Василь (Андріюв) Сочка-Боржавин (†2010), русинськый актівіста, писатель.
01.01.1923 у Щербовци родив ся Василь (Василюв) Пагыря, краєзнатель, автор многых публикацій о Пудкарпатю и ёго писателях.
03.01.1923 у віку 40 рокув в Липници умер Ярослав Гашек (*1883), автор Пригод Доброго Вояка Швейка За Світовой Войны, потовмаченых на 54 языкы; у Празї быв познатов фіґуров богемного світа; року 1911 створив провокативну Партію Уміреного Поступу, яка «борола ся» за обновеня рабства, націоналізацію хыжмайструв, реабілітацію звірины и скотув и т. п.; року 1915 мобілізованый до войська, и щи того року перейшов на бук Русув, де служив у чешськуй Леґії, а року 1918 перейшов до Черленой Армії.
04.01.1923 у Будапешту умер Михайло (Андріюв) Врабель (главный псевдоним Иван Ґазда; *1866), русинськый фолклоріста, народописник, новинарь, педаґоґ; в роках 1888–1898 учителює в Бачцї, в роках 1898–1918 редактор русинськой новинкы Недїля (Будапешт) и календарюв Приятель Селян; зобрав и выдав зборникы співанок Русскій Соловей (Ужгород, марець 1890) и Угро-русски Народны Спїванки (Будапешт, 1900).
09.01.1923 в Кременчугу, Украина родив ся Борис Чичибабин (правд. Полушин; †1994), вызначный руськоязычный поет Украины; указка з ёго поезії: У меня такой уклон: Я на юге — россиянин, А под северным сияньем Сразу делаюсь хохлом. (Родной язык)
03.01.1924 у Простєёві умер на гертику Їржі Волкер (Wolker, *1900), чешськый пролетарськый поет, прозаик и драматик (Гость до дому, Чажка година).
06.01.1928 у Бачськум Петровци ся родив Павел Чанї (†1999), учитель, словацькый писатель, драматик, крітик, автор учебникув.
10.01.1928 у Дюрдёві родив ся Янко Олеяр (†1994), учитель, русинськый публиціста, фолклоріста, културный активіста, первый діректор Културного Дома у Руськум Керестурї.
06.01.1931 у Міклошевцях, Горватія, родив ся Штефан Гудак (†2015), учитель, новинарь, писатель, товмач и літературный крітик русинськой Войводины.
05.01.1932 родив ся таліанськый прозаик світовой славы Умберто Еко (Umberto Eco, †2016), літературознатель, естетик и теоретик (Имя ружі, Кывало Фуко).
05.01.1932 у Празї умер Алексей Леонидович Петров (*1859), руськый славіста, изглядователь історії Пудкарпатя, автор 9-томных Матеріалув з історії Пудкарпатськой Руси
08.01.1934 родила ся Александра Ріплі (Alexandra Ripley; †2004), америцька писателька, што написала роман Скарлетт (1991), продовженя популарного романа Марґарет Мітчелл Однесені Вітром (1936), з котрого продало ся 25 млн. кусув; роман Ріплі тоже став бестселером, хоть и достав холодну оцїну крітикув.
08.01.1934 у Москві умер Андрей Белый (правд. Борис Николаёвич Буґаєв; *1880), руськый писатель, поет-сімволіста и літературознатель; чиим майславнїйшым твором є роман Петербурґ (1914, переробка 1922).
08.01.1935 у Биёвцях, Полтавщина, родив ся Василь Андріёвич Симоненко (†1963), украинськый поет, новинарь, дісідент; многі нелеґално выдані творы Симоненка и доднесь офіціално не опубликовані; член КПСС од року 1960.
01.01.1936 в Тернаві родив ся Ян Стахо (†1995), вызначный оріґіналный словацькый поет и товмач поезії.
06.01.1938 у Рахновцї Винницькой обл. родив ся Василь Стус (†1985), украинськый поет, дісідент.
04.01.1941 умер Анрі Луі Берґсон (Henri Bergson; *1859), французськый філозоф, Нобелув лавреат за літературу (1927).
06.01.1942 у Пушкину Ленинградськой обл. умер Александр Романович Беляєв (*1884), руськый писатель фантастикы.
01.01.1943 у віку 38 рокув у робочум лаґру у Воронежськуй области од голоду и холоду умер Євґен (Єнев) Рейтев (*1905), мадярськый писатель популарных у 1930-х роках шунд-романув (Джімі До-Вух, Пан Ванек); закончив школу театралных артістув, айбо таланта артісты не мав, та зачав пробовати карьєру драматика, из добрым успіхом; 21-рочный пушов за пригодами по Европі, наяв ся до Французськой Леґії; повный зажиткув и ідей, вернув ся до Пешту року 1930 и зачав писати, з гумором и самоіроніёв, из своєфайтовым стілом, выгадливо, и мав много читателюв; война и фашізм поклали конець ёго роботї: в октовбрї 1942 фашістична новинка Egyedьl Vagyunk чудовала ся, же хоть є Жид, а щи все є у Будапешту и щи все пише; неодовго быв мобілізованый до робочого лаґру.
03.01.1944 у Пейцелу коло Будапешта умер Ізідор Білак (*1889), русинськый поет, фолклоріста, културный и політичный дїятель.
04.01.1946 в Гбелцах родив ся Душан Душек, словацькый писатель, єден з лїпшіх словацькых повідкарюв.
01.01.1951 родив ся Василь Фантич, дохтор, поет, прозаик, актівіста русинськой и христіанськой оброды.
05.01.1951 у Москві умер Андрій Платонович Платонов (*1899), вызначный руськый совєтськый писатель, што выробив свуй літературный стіл, котрому не є пары; язык Платонова практично не пуддає ся товмаченю; творы Платонова мож трактовати неєднозначно, зато Сталин опреділив їх як шкодливі, и писатель быв у немилости.
10.01.1951 в Римі умер Сінклер Луіс (Sinclair Lewis, *1885), америцькый романіста, автор 22 романув, первый америцькый Нобелув лавреат за літературу (1930).
04.01.1952 в Пряшові умер Иван Гендер-Суходольскый (*1873), учитель, редактор журнала Русская Школа, автор повісти Петро Грибуняк (1936) о подїях на Маковици 1848-1849.
09.01.1952 у Братіславі умер Ело Шандор (*1896), фінансовый урядник, прозаик, публиціста, автор тритомного гуморістичного романа Сватко Раґан з Брезовой и многых повідань, репортажи з СССР в роках 1936, 1937.
03.01.1955 у Братіславі умер Франьо Краль (*1903), словацькый учитель, прозаик, поет и драматик, писатель молодежной и дїточой літературы.
06.01.1957 у Руськум Керестурї родив ся Юліан Надь (†1990), русинськый поет, новинарь и редактор Руського слова.
07.01.1959 в Москві у віку 57 рокув умер Борис Лавренёв (правд. Сергеєв; *1891), вызначный руськый прозаик и драматик соцреалізма.
04.01.1960 у дорожнум нещастю умер Албер Камю (Albert Camus; *1913), французськый писатель (Чужинець, 1942; Мор, 1947), Нобелув лавреат (1957).
10.01.1960 в Королювцї, Тернопол. обл. умер Иван Русенко (*1890), лемковськый учитель, поет, сатірик, карікатуріста, ілустратор; в року 1945 выселеный на Украину, де робив як учитель нїмецького языка.
04.01.1965 умер Томас Стернз Еліот (Eliot, Thomas Stearns; *1888), анґлійськый поет, крітик и драматик, Нобелув лавреат (1948).
05.01.1969 в Ужгородї умер Михайло (Михайлув) Бращайко (*1883), вызначный пудкарпатськый політик украинського стрема, правник, редактор, театрал, посланик Сойма Карпатськой Украины (1939); по приходї Совєтув робив як адвокат; соавтор єдного з лїпшых русинськых словникув (1928).
04.01.1974 в Братіславі у віку 78 рокув умер Штефан Мігал (*1895), учитель, автор учебникув, словацькый дольноземськый писатель, товмач.
05.01.1974 у Будапешту у віку 79 рокув умер Бейла Іллейш (*1895), автор романув о Подкарпатськуй Руси: Карпатська рапсодія (1939), Корольство Ґреґорія Жатковича (1946).
06.01.1981 у Швайцу умер Арчібалд Джозеф Кронин (Archibald Joseph Cronin; *1896), шкотськый прозаик, дохтор.
10.01.1986 в Празї умер Ярослав Сайферт (*1901), вызначный чешськый поет, есеіста и новинарь, Нобелув Лавреат (1984).
05.01.1991 в Беоґраду у віку 68 рокув умер Васко Попа (*1922), сербськый поет и товмач румынського племени, котрый значно вплынув на язык новой сербськой поезії.
06.01.1992 в Братіславі умерла Елена Чепчекова (*1922), учителька, словацька дїточа писателька.
05.01.2000 в Братіславі умер Павел Бунчак (*1915), словацькый поет, літературознатель, публиціста и товмач.
10.01.2004 умерла Александра Ріплі (Alexandra Ripley; *1934), америцька писателька, што написала роман Скарлетт (1991), продовженя популарного романа Марґарет Мітчелл Уднесені Вітром (1936), з котрого продало ся 25 млн. кусув; роман Ріплі тоже став бестселером, хоть и достав холодну оцїну крітикув.
01.01.2006 в Беоґраду умер у віку 77 рокув Драґан Лукич (*1928), сербськый поет, што творив переважно дїточу поезію.
01.01.2016 в Осою умер Иван (Юрув) Петровцій (*1945), украинськый и русинськый товмач и епатажный поет, лавреат премії Духновича.