21–29. фебруар в истории

23.02.1455 Йоганн Ґутенберґ у Майнцу зачав  печатати перву в світї книгу, яку знают як Біблію  Ґутенберґа; булше як два рокы печатав ю.
28.02.1533 родив ся Мішел Монтень (Michel Eyquem,  seigneur de Montaigne, †1592), французськый  есеіста, што од року 1572 принюс у літературу нову  форму – есей, статю о ідеях и людях свого часу.
22.02.1535 у Пешту родив ся Петер Борнемісса  (†1584), поет и драматик, євангеличный сященик,  воспитатель Валентина Балашші; ёго пятитомна  зберька казань представляє майлїпшу прозу у давнум  мадярськум языку; ёго майлїпшый твур – переповідь  Софокловой Електры, є первов траґедіёв написанов  по мадярськы.
26.02.1564 у Кентербері быв окрещеный Крістофер  Марло (Christopher Marlowe; †1593), анґлійськый  дошекспіровськый поет и драматик.
22.02.1671 умер Адам Олеаріус (*1599), нїмецькый  писатель, подорожник, оріенталіста, зачинатель  жанра модерных подорожных записув.
25.02.1707 у Венеції родив ся Карло Ґолдоні  (†1793), таліанськый комедійный драматик (Слуга  двох панув); на чих творах скомпоновали оперы  Россіні, Гайдн и Моцарт.
23.02.1750 в Сукові родив ся Іоанн Кутка (†1812),  сященик, автор церковных и цівілных учебникув, у  котрых хосновав елементы народного языка
23.02.1758 (12.02 Юл.кал.) у Великуй Обуховцї на  Полтавщинї родив ся Василь Василёвич Капнист  (†1823), украинськый и руськый поет, драматик и  общественый дїятель, чия комедія «Ябеда» была  найлюбенїйша на сценах до Грибоєдова и Ґоґоля, а з  ней дакотры выразы стали ся пословичныма:

«Бери, большой тут нет науки,

Бери, что только можно взять,

На что ж привешены нам руки,

Как не на то, чтоб брать, брать, брать.»

27.02.1769 в Рімавськуй Бани родив ся Юрай  Палкович (†1850), поет, драматик, товмач, народный  будитель Словакув, выдаватель; 4 рокы быв  послаником угорського Сойма.
26.02.1777 во Бранковинї родив ся Прота Матея  Ненадович (†1854), сербськый державник, войвода и  писатель, автор Мемоарув, цїнного литературного  памятника той добы.
24.02.1786 в Ханау родив ся Вілгелм Карл Ґрімм  (†1859), нїмецькый писатель, казкарь, фолклоріста,  лінґвіста, академик.
22.02.1797 умер Карл Фрідріх Гієронімус фон  Мюнхгаузен (*1720), циже барон Мюнхгаузен,  нїмецькый землепан, офіцер, участник турецькой  войны; по войнї жив на своюм маєтку и забавляв  приятелюв росповіданём фантастичных пригод; первый  раз то выдали року 1785 по анґлійськы, пак сам  землепан доповнив тото и выдав року 1788 по  нїмецькы.
26.02.1802 родив ся Віктор Гюґо (†1885),  французськый поет, драматик и писатель-романтик;  про ёго творы характерный гуманізм, вызва ид  милосердю и братству сопротив бездольных (Собор  Паріжськой Богоматери; Бездольны; Труженикы моря;  Чоловік, котрый ся сміє; Девятьдесять третый рук);  быв также майстром ґрафикы, політиком и членом  французськой Академії.
22.02.1806 в Мелюшках на Полтавщинї родив ся Левко  Боровиковськый (†1889), украинськый  поет-романтик, фолклоріста, етноґраф, автор 12  ліричных балад на сужеты украинськых передаюв.
27.02.1807 у Портленду, Мен, родив ся Генрі  Водсворт Лонґфеллов (Henry Wadsworth Longfellow;  †1882), америцькый романтичный поет (Пісня  Гаяваты, 1855).
24.02.1811 в Береттёвковачі умер Дёрдь Бешенєї  (*1747), писатель, драматик поет, родак из  Нїредьгазы.
27.02.1812 в Горнуй Леготї родив ся Само Халупка  (†1883), вызначный словацькый поет добы  романтізма, євангеличный сященик; быв пуд вплывом  Яна Коллара.
25.02.1818 у Кішкерешу, Мадярщина, умер Штефан  Лешка (*1757), словацькый філолоґ, товмач,  писатель, новинарь.
23.02.1821 у Римі у вікови 25 рокув умер Джон Кітс  (Keats; *1795), великый анґлійськый романтичный  поет.
29.02.1824 в Будві, Далмація, родив ся Степан  Митров Любиша (†1878), сербськый чорногорськый  новеліста и політик.
22.02.1826 у Мошорину, Бачка, родив ся Светозар  Милетич (†1901), адвокат, політик, сербськый  писатель и народный будитель.
23.02.1828 у Дебрецинї умер Мігай Фазекаш (*1766),  ботаник, писатель, поет, автор гуморно-сатіричной  поемы Лудаш Матї; хоть проробив цїлый живот  фаховым ботаником, спроєктовав у Дебрецинї  Травяный Керт, є передо вшиткым цїненый за  літературну творчость.
26.02.1834 в Монахіуму умер Алоіз Йоган Непомук  Франц Зенефелдер (Aloys Johann Nepomuk Franz  Senefelder, *1771), вынаходник літоґрафії (1796).
24.02.1836 в Ніклї, Шомодь, умер Даніел Берженї  (*1776), мадярськый класичный поет, автор од и  елеґій.
25.02.1842 родив ся Карл Май (†1912), нїмецькый  молодежный романіста, автор книг о  сївероамерицькых Індіанах (Вінету, Прятань  стріберного озера, Наслїдство Інкув и др.), из  котрых накрутили и великоуспішні філмы.
28.02.1842 у Беоґраду родив ся Мілан Куюнджіч  Абердар (†1893), сербськый філозоф и політик,  котрый выступив и як поет под псевдонимом Абердар.
26.02.1846 родив ся америцькый славный скавт,  авантурник, ловець бізонув, воєнный розвідач,  бывшый конґресмен, шоумен и писатель Баффало Білл  (William Frederick Cody, †1917).
25.02.1852 у Лондону умер Томас Мур (Thomas Moore;  *1799), анґлійськый поет ірського роду, біоґраф  Байрона.
27.02.1865 у Дрездї умер барон Міклош Йовшіка  (*1794), мадярськый писатель, автор популарных  історичных романув.
28.02.1869 у Паріжу у віку 78 року, самотный и  задовженый умер Алфонс де Ламартін (Alphonse Marie  Louis de Prat de Lamartine; *1790), французськый  романтичный поет; быв также лібералным політиком,  року 1848 міністром загранича.
25.02.1871 в Новгородї Волынському у фамілії  державного службовика Петра Косача и Олены Пчілкы,  сестры Михайла Драгоманова, родила ся украинська  поетка Леся Украинка (Леся Косач,†1913).
26.02.1878 у польскому Львові зачав ся судовый  процес над Иваном Франком, Михайлом Павликом и  Остапом Терлецькым.
27.02.1883 в Арадачу, Войводина, у віку 56 рокув  умер Леополд Браніслав Абафі (Abafi; псевда:  Бранко Ровинов, Л.Б.Ровинов; *1827), священик,  народовець, словацькый прозаик, поет и драматик.
28.02.1886 в Санкт-Петербурґу родив ся Макс Фасмер  (Max Julius Friedrich Vasmer; †1962), лінґвіста,  автор етімолоґічного словника руського языка.
21.02.1888 в Глубокум Тернавського края умер Йозеф  Милослав Гурбан (*1817), євангеличный фарарь,  політик, писатель и поет, єден из авторув  модерного словацького языка; выдавав белетрістичну  прилогу Орел Татранськый до Словацькых Народных  Новинок и алманах Нїтра; заложив научный часопис  Словацькі Никаня.
23.02.1896 во Зволенї Бансько-Быстрицького края  родив ся Йозеф Ціґер-Гронськый (†1960), словацькый  писатель, публиціста и автор літературы про  молодеж.
29.02.1896 у Дюлакесі умерла Вахотт Шандорова  (рож. Марія Чапов; *1830), писателька, редакторка,  товмачка, зачинателька мадярськой дїточой  літературы, котра перва потовмачила романы Купера.
29.02.1896 родив ся Кость Котко, украинськый  писатель и публиціста (правдиво: Микола Любченко);  Любченко быв чиновником Народного Комісаріата  Загранича и діпломатом у Варшаві и Празї; выдав 20  книжок гумору и сатиры; 04.12.1934 арештованый у  властнум квартелю; «спеціалнов тройков» 25.11.1937  засуженый на смерть и такой тот день  росстріляный; Воєннов Колеґіёв Верховного Суда  СССР 04.08.1956 реабілітованый.
24.02.1901 в Будапешту родив ся Александер Вашко  (†1978), словацькый прозаик, автор молодежной  пригодовой, детективной и подорожной літературы.
27.02.1902 в Салінас, Каліфорнія, родив ся Джон  Стейнбек (John Ernst Steinbeck; †1968),  америцькый романіста, автор романа «Грезна гнїву»  Нобелув лавреат (1962).
26.02.1910 у Влкановуй, округ Банська Быстриця,  родив ся Александер Матушка (†1975), вызначный  словацькый літературный крітик, есеіста, котрый  клав высокі крітерії на літературу и говорив о  чажкуй долї крітика на Словакох.
27.02.1910 в Осою родив ся Федор (Михайлув)  Потушняк (†1960), русинськый поет, писатель,  філозоф, етноґраф, педаґоґ.
27.02.1913 у Ню-Йорку у фамілії русько-жидуськых  еміґрантув родив ся Ірвин Шоу (Irwin Shaw; †1984),  америцькый романіста и драматик; успішно  дебютовав року 1935 антівоєннов игров Погребіт  мертвых; велику славу добыв романом Левлята.
22.02.1916 у Харькові родив ся Аркадій Школьник  (†1986), украинськый драматурґ; перву успішну  єдноактовку написав як 17-рочный; року 1937  заарештованый, выслобоженый од року 1944 робив у  театрї Маґадана, пак вернув ся до Харькова.
28.02.1916 в Лондонї умер Генрі Джеймс (*1843),  америцькый прозаик и драматик, главнов темов  котрого была простодушность и наивность  Америчанув, котрі конфронтуют інтелектуалности и  лукавству Старого Світа.
21.02.1919 у Гукливум у фамілії желїзничаря родив  ся Еміл Балецькый (†1981), поет, писатель, товмач,  фаховый філолоґ-славіста; року 1937 закончив  Мукачовську руську ґімназію; до року 1939 учив ся  на Карловум універзітетї (Прага), дале переходит  до Будапештського універзітету, де зачав занимати  ся філолоґіёв и робив до кунця житя на катедрї  руського языка и літературы.
21.02.1921 родив ся Володимир Малик (правдиво:  Сиченко; †1998), украинськый писатель, автор  історичных романув (тетралоґія Тайный Посол,  романы Князь Кый, Черлені Щиты).
27.02.1925 в Ціферу Тернавського округа родив ся  Оскар Чепан (†1992), словацькый літературный  историк, теоретик и крітик.
25.02.1927 у Старум Вербасу родив ся Владимир  Більня (†2006), вызначный русинськый прозаик и  публиціста, автор зборника повідок Днї и ночі  (1972), романа Аз єсм (1990), у літературї появив  ся з повідков Бачі Міхал з брега (1969).
24.02.1928 в Сухуй-над-Парнов Тернавського края  родив ся Віліам Турчани (Viliam Turcany),  словацькый поет, товмач и літературознатель.
23.02.1932 в Банськой Щавници Бансько-Быстрицького  края родив ся Антон Гыкіш (Anton Hykisch; псевда  A. Горник, Аги, Петер Арношт), словацькый прозаик,  драматик и автор дїточо-молодежной літературы.
22.02.1935 в Суботици, Войводина, родив ся Данило  Кіш (†1989), вызначный сербськый писатель,  драматик и товмач.
23.02.1938 арештованый Гнат Хоткевич, котрого  заскаржили в украинськум націоналізмі.
21.02.1940 в Ратковськум Быструм  Бансько-Быстрицького края родив ся Ондрей Наґай,  словацькый поет, автор літературы про дїти и  молодеж.
23.02.1942 у Петрополісу, Бразілія, умер Стефан  Цвайґ (Stefan Zweig, *1881), австрійськый писатель  и поет; окрем популарных новел майлюбені сут ёго  животописні романы (Міністер Поліції, Марія  Стюарт, Марія Антуанетта); написав животописы  Маґеллена, Марії Стюарт, Еразма Ротердамського,  Оноре де Балзака, Льва Толстоя; року 1934 перед  фашістами охабив Австрію.
23.02.1945 в Москві умер Алексей Николаєвич  Толстой (*1883), руськый прозаик, автор трилоґії  «Хождение по мукам».
22.02.1946 в Братіславі родив ся Франтїшек Ліпка,  діпломат, словацькый писатель, новинарь и товмач.
25.02.1946 у Кошицях ся родив Ян Штрассер,  словацькый поет и товмач з нїмецькой и руськой  літературы.
28.02.1951 у Дюрдёві родив ся Якым Чапар, поет.
24.02.1952 в Няговѣ, окрес Меджилаборцѣ, родив ся  Осиф Кудзей, русинскый байкарь и духовный  писатель, перекладатель, Лавреат меджинародной  литературной награды А. Духновича.
24.02.1954 у Будапешту умер Ференц Герцеґ  (Herczeg, *1863), нїмецького рода мадярськый  писатель, новинарь, академик; вызначна постава  літературного конзерватівізма; перву новелу появив  року 1886; в роках 1894–1944 быв редактором  літературного часописа Нові Часы; быв член верхной  коморы Сойма; року 1924 Академія подавала го на  Награду Нобела; ёго повіданя по русинськы печатали  ся на Пудкарпатю, и з них учили ся наші писателї.
25.02.1954 у Кієві умер Юрій Миколаёвич Яновськый  (*1902), украинськый писатель и драматик; роман  Четыре саблї (1920) крітика заскаржила из  націоналістичной романтикы; о роману Жива вода  (1947) крітика писала, же деформує совєтську  реалность, автор мусїв у Літературнуй Ґазетї  признати «свою одорваность од житя, формалістичну  ідею романа, пакостливі подробностї у нюм» и сїсти  переписовати книгу, яка была выдана уже по ёго  смерти пуд назвов Мир (1956); творы Яновського  потомачены на много европейськых языкув.
25.02.1958 у Празї умер Иван Артемович Панькевич  (*1887), галичськый еміґрант, фолклоріста,  лінґвіста, котрый сповняв на Подкарпатськуй Руси  яко школный администратор, наставеный од Прагы,  улогу украинизации русинського школства.
26.02.1960 у Беоґраду умер Александар Белич  (*1876), сербськый лінґвіста, діалектолог,  лексикоґраф.
23.02.1978 в Пряшові умер Др. Стефан (Василюв)  Добош (*1912), літературознатель, професор  Шафарикового всеучилища, автор моноґрафії «Исторія  Карпаторуськой литературы» (1942), робот о  Добрянськум, Духновичови, Ставровськум-Попрадові .
25.02.1978 у Братіславі умер Ян Роб Понічан  (*1902), словацькый лївицёвый поет, прозаик,  публиціста, товмач з французськой, нїмецькой и  руськой літературы.
25.02.1983 в Ню-Йорку умер 71-рочный Теннесі  Вільямс (*1911), америцькый писатель (Трамвай  желаня, 1947; Мачка на роспеченуй бляшануй стрісї,  1955).
21.02.1984 умер Михаил Александрович Шолохов  (*1905), руськый писатель, (Тихый Дон, Судьба  чоловіча), Нобелув лавреат (1965).
21.02.1989 у Сан Діеґо, Каліфорнія, умер Шандор  Мароі (*1900), новодобый вызначный мадярськый  писатель, што заслужив всесполной знатости своима  Выказанями єдного повґаря; од року 1948 жив на  еміґрації.
27.02.1989 в Алтенберґу умер Конрад Лоренц  (*1903), австрійськый етолоґ, закладатель модерной  етолоґії; року 1927 появив перву значну  орнітолоґічну студію; автор многых популарных книг  о природї; лавреат Нобела за медицину (1973).
24.02.1994 у Братіславі умер Ладіслав Мнячко  (*1919), писатель, публиціста и сценаріста;  новинарську дорогу зачав у комуністичных новинках  Руде Право и Правда; року 1959 выдав роман Смерть  Ся Кличе Енґелхен; року 1967 одыйшов до Ізраела на  протест против комуністичной сістемы и быв  збавеный державанства и вылученый из партії; в  року 1968 регабілітованый, но по совєтськум впадї  зась одыйшов, уже до Австрії, де выдав высше 20  книг; по новембрї 1989 вернув ся и жив у Празї; з  ёго думок (1990): «новинарство пожадує великої  зналости, великого моралу, котрый у новинарюв  ниґда не быв бог знати якый, не лем у нашых и не  лем у сих часах, а тото пожадує од веденя редакції  велику одповідалность за то, што пустят до  новинок, а што нїт; нам туй хыбит діскусія, айбо  діскутовати мож из постоями, діскутовати не годны  сьме из інсінуаціями, ани з лайками, ани просто из  даякыми болботами, котрі ся выдают за реалность,  докунця из выгадками, докунця из злыма намірами;  так же я собі думаю, же тот час, што прийде, буде  час новинок як надзора, бо мы теперь не маєме иншу  контролу окрем новинок, зато мусиме дуже  позирати, што ся дїє, никому нич не одпустити,  айбо и не робити собі карьєру, не гріти собі рукы,  лем служити інтересам общественым».
27.02.2008 в Беоґраду у віку 84 рокув умерла Міра  Алечкович (*1924), сербська поетка и романістка.
22.02.2013 в Кієві умер Микола Сингаївськый  (*1936), поет, автор текстув булше ги 500 співанок  (Чорнобрывцї).
22.02.2015 у Петроварадину (район Нового Саду) у  віку 84 рокув умер Штефан Гудак (*1931), учитель,  новинарь, писатель, товмач и літературный крітик  русинськой Войводины.
23.02.2015 в 97-м року живота в Лондонѣ умер  австралийскый писатель Джеймс Олдридж (*1918).