11–20. фебруар в истории

14.02.869 в Римі умер Константин (у монашестві  Кирил; *827), бізантійськый філозоф, місіонер,  ширитель христіанства, языкознатель, товмач и  составитель первой славянськой азбукы, глаголицї;  сесь день Католицька Церьков сяткує як день сятых  Кирила и Методія.
14.02.1573 умер Ян Сілван (*1493), словацькый  ренесансный поет.
15.02.1574 у Львові Иван Федоров выдав Апостол,  перву печатну книгу на украинськых землях.
17.02.1673 в Паріжу пуд час представы «Мнимый  хворый» умер на сценї Жан Баптіста Мольєр  (правдиво Jean-Baptiste Poquelin; *1622), славный  комедійный актер и писатель; по довгых вандровках  из театром по Франції од року 1658 играє у Паріжу,  де го прияв у ласку король Лудвик XІV. наперек  неволи двора.
15.02.1764 родив ся Єнс Іммануел Баґґесен (†1826),  данськый писатель и поет добы романтізма; у  комичных и сатіричных повідках слїдовав Волтеру;  ёго главный твур – Лабірінт; имня Іммануел прибрав  на честь Канта.
13.02.1769 (02.02 Юл.кал.) у Москві, у фаміліі  поручника Андрія Крылова, родив ся сын Иван,  будучый майбулшый руськый байкарь.
15.02.1781 умер у віку 52 рокув Ґоттголд Ефраім  Лессінґ (Gotthold Ephraim Lessing; *1728),  нїмецькый поет, драматик, літературный крітик и  теоретик умілства.
19.02.1792 Антон Бернолак основав в Тернаві  Словацькоє Ученоє Товаришство, котроє мало за цїль  зліквідовати народну роздробеность посредством  нового літературного языка, росширёвати в тум  языку писані книгы, ширити просвіту, учити о новых  методах у земледїлстві и проглубляти набоженськый  живот.
18.02.1825 у Комарнї родив ся Мовріц Йовкай  (†1904), мадярськый писатель, котрого товмачили и  выдавали на Пудкарпатю по русинськы; учив ся у  Комарнї, Пожоню и Папу; по успіху первого романа  Каждоднёвость (1846) лишив карьєру правника и  цїлком оддав ся літературї; умер року 1904 на  запаленя плюц.
18.02.1827 в Арадачу, Войводина, родив ся Леополд  Браніслав Абафі (Abafi; псевда: Бранко Ровинов,  Л.Б.Ровинов; †1883), священик, народовець,  словацькый прозаик, поет и драматик.
11.02.1829 у Тегерану умер амбасадор Росії  Александр Серґеєвич Грибоєдов (*1795), руськый  писатель, автор пєсы Горе из розуму; погребеный  зостав у Тбілісі.
16.02.1831 (04.02 Юл.кал.) в Горохові Орловськой  ґубернії родив ся Николай Семенович Лєсков  (†1895), руськый писатель.
12.02.1835 у Чабинах родив ся Анатолій Кралицькый  (†1894), священик, русинськый писатель, етноґраф.
12.02.1841 (31.01 Юл.кал.) у Ковылю, Бачка, родив  ся Лаза Костич (†1910), сербськый поет, публиціста  и філозоф, силна и оріґінална творча особность,  котрый внюс до поезії новы формы и збогатив язык.
14.02.1843 у Пожоню (Братіславі) Людовіт Штур, Ян  Францісці, Ян Калинчак и їх сторонникы зобрали ся  и узаконили діалект Середной Словакії за  літературный словацькый язык; дотогды хосновала ся  біблійна чешчина и западнословацька кодіфікація  Бернолака; фебруаровоє рішеня потвердили на  стрітнутю Людовіта Штура, Йозефа Милослава  Гурбана, Міхала Мілослава Годжі з Яном Голлым  11–16.07.1843 на фарї на Добруй Водї.
11.02.1852 Николай Ґоґоль спалив рукопис другого  тома Мертвых Душ.
20.02.1852 (08.02 Юл.кал) в Санкт-Петербурґу родив  ся Николай Гарин-Михайловськый (†1906), інженер,  руськый прозаик, автор реалістичных повістей,  повідань, и путёвых записок з Далекого Востока.
17.02.1856 в Паріжу у віку 58 рокув умер Гайнріх  Гайне (*1797), нїмецькый поет и писатель; межи  нїмецькыма авторами потовмаченый на майбулше  языкув; в часї націзма книгы Гайне спалили.
12.02.1866 у Березничцї Стропковського округа  родив ся Иван Поливка (†1930), педаґоґ, інспектор  школ Унґськой жупы, автор многых учебникув,  збератель співанок, казок, леґенд.
12.02.1866 в Долнум Кубинї родив ся Ладіслав Йеґе  (правд. Надаші; †1940), дохтор, словацькый  прозаик, што писав на історичні темы.
17.02.1871 в Требінях, дн. Република Сербська,  тогды Османська бировань, родив ся Йован Дучич  (†1943), сербськый поет, есеіста и автор  подорожных записок.
16.02.1873 (4.02 Юл.кал.) в Овсищах Шумадійського  округа, Сербія, родив ся Радоє Доманович (†1908),  сербськый писатель-сатірик, чиї творі днесь сут  повинным читанём у школах.
19.02.1875 у Новум Саду умер Коста Тріфкович  (*1843), сербськый писатель, успішный комедіоґраф  свого часу.
16.02.1877 у Мошорину, Войводина, родила ся  Ісідора Секулич (†1958), сербська писателька,  товмачка, членка Академії Наук и Умілств.
18.02.1885 у ЗША первый раз опубликованы Пригоды  Геклберрі Фінна, роман котрый зробив Самуела  Клеменса світознатым писателём Марком Твеном.
19.02.1885 у Станіславові (дн. Ивано-Франковськ)  умер Євґен Єронимович Желеховськый (*1844),  украинськый лексикоґраф и фолклоріста, автор  двохтомного малорусько-нїмецького словника на 64  тысячі слов (1886).
12.02.1887 у Суботицї родив ся Ґейза Чат (Csáth,  правдиво: Йожеф Бреннер: †1919), вызначный  мадярськый писатель новеліста (5 томув повідань),  музикалный крітик (2 томы статей), дохтор и автор  научных статей.
11.02.1894 (30.01 Юл.кал.) у Мукачові умер  Анатолій Кралицькый (*1835), священик, русинськый  писатель, етноґраф.
14.02.1894 у Вапеннум, Лемковина родив ся Сімеон  Пыж (†1957), русинськый новинарь, публиціста,  културный активіста, од року 1922 на еміґрації в  Америцї.
19.02.1894 в Хіноранах родив ся Валентин Беняк  (†1973), словацькый поет и товмач.
19.02.1896 в Теншебре, Франція, родив ся Андре  Бретон (†1966), французськый прозаик и поет,  закладатель надреалізма.
14.02.1897 (02.02 Юл.кал) на хуторї Мотроновка  Черниговськой ґубернії умер Пантелеймон Кулїш  (†1819), украинськый писатель, етноґраф, товмач,  крітик; на одлику од Шевченка не любовав ся, ай  ужасав ся гайдамачинов, козачинов як деструктивнов  силов, носителями поступу держав монархув и  шляхту.
13.02.1903 родив ся Жорж Сіменон (Simenon, Georges  Joseph Christian, †1989), славный  франко-белґійськый писатель, выгадавшый комісара  Меґре.
13.02.1904 в Новум Давыдкові умер Иван Сілвай  (псевдо: Уриіл Метеор; *1838), сященик, русинськый  писатель, етноґраф и културный активіста.
15.02.1906 родив ся Муса Джаліл (†1944),  совєтськый татарськый поет, товмач; од року 1941  мобілізованый до войська; рук по тому чажко  раненый трафив до нїмецького заятя; у  концентраційнум лаґру писав свої патріотичні и  слободолюбні верші; орґанізовав ґрупу, обы втїкати  из лаґра, за тото быв фашістами стятый;  посмертно, року 1956 достав тітулу Героя  Совєтського Союза.
17.02.1906 у Москві родила ся Аґнія Львовна Барто  (у дїв. Волова; †1981), руська дїточа поетка и  писателька; поезія: «Стихы дїтём» (1949), «За  цвітами до зимушного лїсу» (1970); прозові творы:  Найти чоловіка (1968), Запискы дїточой поеткы  (1976); на єї честь названа єдна мала планета  (2279 Barto), межи Марсом и Юпітером.
19.02.1906 родив ся Авенір Коломыєць (†1946),  украинськый поет, драматик и новинарь, якый  творив у лаґру у Залцбурґу по 2. Світовуй войнї и  на еміґрації.
16.02.1907 в Болоньї умер 71-рочный Джозуе  Кардуччі (*1835), таліанськый поет, Нобелув  лавреат (1906).
16.02.1907 у Гыбах Жілінського края родив ся  Доброслав Хробак (†1951), словацькый прозаик,  літературознатель и товмач руськой літературы.
11.02.1908 у Великых Комятах, Уґоча, родив ся  Михаил (Дмитрув) Попович (†1956), русинськый поет  проруського стрему.
16.02.1908 у Ліптовськум Мікулашу родив ся Мілан  Пішут (†1984), словацькый крітик и історик  літературы.
20.02.1908 в Беоґраду умер Сімо Матавуль (*1852),  сербськый писатель реаліста, класик сербськой  літературы.
20.02.1912 родив ся Пєр Бул (Pierre Boulle),  французськый писатель; ёго майуспішнїйші романы,  Муст На Ріцї Квай и Планета Малф, были и  нафілмованы.
13.02.1914 во Вічапох-Опатовцях родила ся Катарина  Лазарова (†1995), словацька писателька селського  живота.
20.02.1914 у Страбічові родив ся Иван-Юрій (Юрув)  Керча, (псевдонимы: Таня Верховинка, Ваня  Горемыка, Горькоуст, Ю.Попадюк, ГИК; †1951),  пудкарпатськый поет, новинарь и културный  актівіста проруського стрему.
15.02.1916 в Бачськум Петровци, Войводина, родив  ся Самуел Малях-Петровськый (†1944), словацькый  дольноземськый поет.
13.02.1918 у Будапешту у віку 65 рокув умер Калман  Демко (*1852), педаґоґ, історик, член Мадярськой  Академії Наук, діректор ґімназії в Левчи, первый  редактор русинськой новинкы Недїля, што была про  селян и писала ся народным языком.
14.02.1919 родив ся Мирослав Зікмунд, чешськый  новинарь, писатель и подорожник, котрый вєдно из  Їржі Ганзелком обыйшов цїлый світ на автах значкы  Татра, накрутивши множество філмув и написавши  книгы о своюй подорозї.
19.02.1919 в Бачськум Петровци родив ся Юрай Мучаї  (†1945), словацькый поет Войводины; умер на тіфус  пуд Харьковом яко гонвейд в лаґру про воєнны  заятцї.
20.02.1920 у Радванцї родив ся Йосиф (Иванув)  Архій (†1996), русинськый поет и писатель (псевд.  Иосиф Иванов), абсолвент гуманітарного факултета у  Будапешту (1943), автор зборникув С полётом дней  (1941), Чуття вогненне молоде (2005).
17.02.1921 на югу Украины уродив ся  Дзендзелївськый Йосип Олексїёвич (†2008), по войнї  доучує ся в Одеськум універзітетї, приходит до  Ужгороду (1951), де на матеріалї русинськых  діалектув робит блискачу карьєру вызначного  украинського лінґвісты; автор словника  діалектизмув Закарпатя, котрі мусїли были быти  замінены «правилныма» украинськыма словами (1958);  автор тритомного лінґвістичного атласа русинськых  гвар Пудкарпатя (1958–1993); за довгый час тоты  атласы и тот словник, были єдні из немногых  леґално доступных книг, што помогали Русинам  сохраняти свуй язык.
12.02.1922 родив ся Василь Молнар (†2017),  писатель, філолоґ, соавтор ґраматикы Материньскый  Язык; публиковати зачав ищи в ґімназії в алманаху  Живая Струя; в повіданях Поклик Отчого Края дав  поетичні описы родных міст.
18.02.1922 в Білцаревой, Лемковина, родив ся Семан  Мадзелян (†2014), лемковськый писатель и поет,  котрый зажив нїмецькы примусовы роботы, забраня до  Червеной армії, утрату родины, переселеной тым  часом на Украину, выселеня пуд Вроцлав в акції  Вісла, а уже як пензіста еміґровав до ЗША, до  старшого брата; богаты животовы скушеності сут  основов ёго творчости.
20.02.1923 в Остружници родила ся Анна Галґашова  (†1996), русинська народна писателька, авторка  книжкы Стружницкыма Пішниками (1993), єї поетичні  творы суть в зборнику русиньской народной поезії  Тернёва ружа (2002) и в антолоґії русиньской  поезії Русински/руски Писнї (1997).
18.02.1931 в Лорен, Огайо, родила ся Тоні  Моррісон, америцька романістка, редакторка,  профессорка; Нобелова лавреатка року 1993 за  літературу.
19.02.1931 у Руськум Керестурї родив ся Мирон  Будинськый (†02.06.2018), русинськый писатель, переважно  дїточый.
13.02.1932 родив ся Ласлов Ґрейчі, мадярськый  языкознатель, автор радіоедіції Наш солодкый  материнськый язык.
20.02.1936 у Курові, округ Бардїёво, Восточна  Словакія, уродив ся Микола Мушинка, етноґраф,  новинарь и културник Пряшовщины, автор зборникув  русинського фолклора, закладаючый редактор  «Наукового Збірника Музея української культури у  Свиднику»; в своих роботах все одмітат русинську  націоналну окремішность, остро крітикує  русинськоє возроженя; роботы ёго оцїнены  докторатом од Кієвського державного універзітета  (1992) и членством в Академії Наук Украины (1997);  року 1964 як студент украинськой фолклорістикы  Карлового всеучилища у Празї одыйшов до Кієва,  через рук го имили на контрабандї заказаной  літературы и выповіли го зо Совєтського Союза; по  тому 5 рокув пас коровы у колгозі и 15 рокув робив  яко топич; роботы свои муг печатати лем за  границёв; в маю 1990 регабілітованый и робит у  Пряшовськум всеучилищу.
12.02.1938 родила ся Джуді Блум (Blume, урож.  Sussman), широко читана америцька дїточо-молодежна  писателька, котра достала популарности тым, же в  романах и повістях отворено говорит о актуалных  проблемах днешности.
13.02.1938 у Беоґраду умер Момчило Настасиевич  (*1894), вызначный модерный сербськый поет.
11.02.1939 в Мартіну Жілінського края умерла Елена  Мароті-Шолтесова (*1855), словацька прозаичка,  редакторка, публицістка.
17.02.1939 в Сіладицях, округ Глоговець, родив ся  Ян Шімонович (†1994), словацькый поет, товмач и  есеіста.
20.02.1940 в Габурї родив ся Василь Бенько  Петровай, русинькый писатель, новинарь, автор  романа "Русины".
11.02.1941 в Братіславі ся родив Владо Беднар  (†1984), словацькый дїточый писатель.
20.02.1943 в Ґорондї родив ся Іґорь Керча,  інженер, русинськый словникарь, писатель,  публиціста, выдаватель.
19.02.1944 в Празї умер Антонін Гартл (*1885),  чешськый літературознатель, новинарь и товмач,  автор ряда книг о літературї Подкарпатськой Руси,  первой антолоґії русинськой літературы, статий о  языку и културї Русинув.
11.02.1947 у Коцурї родив ся Микола Каменицькый,  русинськый поет, фолклоріста.
13.02.1948 в Руськум Керестурї родила ся Гелена  Медєші, русинська лінґвістка, редакторка и  лексикоґрафка Войводины.
17.02.1949 в Странянах, Пряшовщина, родила ся Анна  Кузмякова, політична активістка Русинськой  Оброды, пестователька фолклору, новинарька и  редакторка.
19.02.1951 в Паріжу у віку 81 рокув умер Андре Жид  ( Andre Paul Guillaume Gide; *1869), французськый  писатель и крітик, Нобелув лавреат (1947).
19.02.1952 умер Кнут Гамсун (правд. Кнуд Педерсен;  *1859), норвежськый писатель, Нобелув лавреат  (1920) за роман Благословенство Утцюзнины;  повіданя Гамсуна печатали ся зачатком 1940-х рокув  по русинськы у Літературнуй Недїли.
17.02.1955 у Пезінку Братіславського края умер  Штефан Крчмері (*1892), словацькый писатель,  крітик и орґанізатор літературного живота.
12.02.1960 в Ужгородї умер Федор (Михайлув)  Потушняк (*1910), русинськый поет, писатель,  філозоф, етноґраф, педаґоґ.
12.02.1961 в Заґребу умер Бранко Мількович  (*1934), познатый сербськый поет, есеіста и  товмач.
12.02.1966 у Вербасї, Войводина, умер Петро Різнич  Дядя (*1890), білоеміґрант из Украины (1919),  драматик и публиціста, режісер и актер,  закладатель театралного умілства межи бачванськыма  Русинами; в актерськых кругах мав прозывку Дядя;  в ёго память держат каждорочный театралный  фестівал Драматичный Меморіал Петра Різнича Дядї,  на ёго честь назвали Русинськый Народный Театер  «Дядя».
14.02.1966 у Руськум Керестурї родив ся Звонимир  Няраді (†1993), русинськый поет и літературный  крітик Войводины.
19.02.1968 на 72 року живота у Ню-Йорку умер Євґен  Маланюк (*1897), украинськый поет Пражськой  школы.
17.02.1970 в Кієві умер Андрій Малышко (*1912),  украинськый поет, якый выдав майже 40 поетичных  книг; публицістичні и крітичні творы, товмаченя;  два раз достав Сталинську премію и двараз орден  Ленина.
12.02.1974 заарештовали Александра Солженїцына,  менше як два місяцї по тому, што в Паріжу  напечатали ёго Архіпелаґ ҐУЛАҐ; неодовго быв  выказаный з краины, взято му пудданство; поселив  ся у ЗША и вернув ся дому вже Нобеловым лавреатом;  у часї володы Горбачова достав предложеня  привернути совєтськоє пудданство, єднак не прияв  тото.
16.02.1977 у Суботици умер Йовґен Планчак (*1914),  писатель.
11.02.1982 в Братіславі умер Рудолф Фабрі (*1915),  словацькый поет и повідкарь.
12.02.1984 у Паріжу умер Хуліо Кортасар (*1914),  арґентинськый прозаик и поет, якый выучив ся, жив  и писав переважно у Паріжу.
15.02.1985 у Пряшові умерла мати Олены Рудловчак,  Анна Микита (*1896) , бывша мукачовська учителька,  авторка популарной Книгы варенія для селськых  карпаторуськых женщин, што выйшла трёма выданями у  20-і рокы.
11.02.1993 у Беоґраду умерла Десанка Максимович  (*1898), вызначна сербська поетка.
17.02.1998 во Флорідї умер Алберт Ваш (*1908),  мадярськый писатель; од року 1944 жиє в Нїмещинї,  од 1952 – в ЗША; при комуністах в Румынії ёго  книгы были заказаны; в популарнум романї Сабля и  коса описує мадярську історію од року 1050 до  днесь.
16.02.2003 в Новум Саду, Войводина, умер Александр  Тишма (*1924), сербськый поет, прозаик, драматик  и товмач.
19.02.2004 умер Иван (Иванув) Губаль (*1931),  честный обыватель Хуста, новинарь, писатель,  автор повістий о пудкарпатськых вызначных людях:  Стежкою до світла (1995, за Александра Маркуша),  Дві долі (1996, за Александра Сливку и Миколу  Рішка), З орлиної колиски (1998, за Дмитрія  Вакарова и Василя Вовчка), Слід на землі (2000, за  Василя Игната), Володар мудрості народної (2004,  за Ивана Хланту).
19.02.2009 в Братиславђ во вђку 77 рокы умерла  Мария Хомова (родж. Дупканич, *1932), педагогичка,  языкознателька, публицистка, активна културна  дђятелька русинскых организаций, сполуавторка и  редакторка русинскых выдань.
19.02.2016 в Міланї у віку 84 рокув умер  таліанськый прозаик світовой славы Умберто Еко  (Umberto Eco, *1932), літературознатель, естетик и  теоретик (Имя ружі, Кывало Фуко).