11–20. май в истории

18.05.1048 родив ся Омар Хаям (†1131), таджицькый  філозоф и поет, фізик, математик , звіздарь.
16.05.1703 у віку 75 рокув умер Шарл Перро  (Perrot; *1628), французськый казкарь; од року  1671 член Французськой Академії.
11.05.1720 родив ся Карл Фрідріх Гіеронімус фон  Мюнхгаузен (†1797), циже барон Мюнхгаузен,  нїмецькый землепан, офіцер, участник турецькой  войны; по войнї жив на своюм маєтку и забавляв  приятелюв росповіданём фантастичных пригод; первый  раз то выдали року 1785 по анґлійськы, пак сам  землепан доповнив тото и выдав року 1788 по  нїмецькы.
13.05.1733 у Тордашу, жупа Феєр, родив ся Янош  Шойнович (†1785), єзуіт, котрый первый на основі  мелодикы языка стямив и дав знати научному  світови, же мадярськый язык родинськый из  фінськым; року 1769 быву Лапландії и року 1770 у  Копенгазї по латинськы выдав книгу на сю тему  (Demonstratio idioma Ungarorum et Lapponum idem  esse), котру потовмачили по данськы, фінськы и  нїмецькы, но по мадярськы была выдана лем року  1994, бо Шойнович не быв професіоналный філолоґ.
13.05.1795 в Кобелярові Кошицького края родив ся  Павел Йозеф Шафарик (†1861), словацькый поет,  історик, етноґраф, славіста, єден из закладателюв  научной славістикы.
18.05.1799 умер Пєр Авґустин Карон де Бомарше  (Beaumarchais, *1732), французськый драматик (на  ёго творы Севільскый борбіль и Свальба Фіґаро  написали оперы Россіні и Моцарт); мав пуддержку  короля Лудвика XV.
20.05.1799 у Тур, Франція, родив ся Оноре де  Балзак (†1850), французськый романіста, єден из  вызначнїйшых писателюв світа.
17.05.1836 (05.05 Юл.кал.) родив ся Сидір  Воробкевич (†1903), украинськый писатель, поет,  композітор, православный сященик, педаґоґ,  редактор часописув, малярь, публичный актівіста;  року 1877 выдав первый буковинськый алманах Руська  Хата; автор пісника про зачаточні школы, помочных  книг из теорії музикы и співу, дїточых співанок.
12.05.1839 у Банськой Быстрици родив ся Адолф  Светоплук Освалд (Adolf Svatopluk Osvald; †1876;  псевда: A.Sv. Bystricky, Detvan, A.S.Pohronsky,  Turansky, Tursky, Urpinov, Urpinsky), словацькый  писатель и новинарь.
13.05.1840 у Німу, Прованс, родив ся Алфонс Доде  (†1897), французськый прозаик и драматик.

14.05.1840 в Михаловцях родив ся Юрий Игнатков, педагог и новинарь, языкознатель и литературознатель, автор первой в Мадярщинѣ граматикы циганского языка.
16.05.1847 у Вербовцях Тренчинського края ся родив  Павол Беблавый (†1910), словацькый прозаик и  поет.
13.05.1849 у Миргороду Полтавськой ґуб. родив ся  Панас Мирный (Рудченко Панас Якович, †1920),  украинськый писатель и публичный дїятель; майстер  псіхолоґічной прозы (Чейже ревут волы, кедь яслї  повні?; Блудёшка).
13.05.1851 (01.05 Юл.кал.) у Шабацу, Сербія, родив  ся Лаза Лазаревич (†1891), сербськый писатель,  єден з лїпшых реалістув, з фаху псіхіатер.
12.05.1859 (30.04 Юл.кал.) в Москві умер Серґей  Тимофеєвич Аксаков (*1791), руськый писатель,  літературный и театралный крітик; доднесь  популарна у читателя ёго книга Записки об ужении  рыбы.
17.05.1860 в Ясеновуй, Словакія, у селянськуй  родинї родив ся Мартин Кукучин (правд. Др. Матїй  Бенцур), словацькый прозаик, драматик и  публиціста, закладатель модерной словацькой прозы;  ґімназіалну науку абсолвовав у Ревучуй, Мартинї,  Банськуй Быстрици, Кежмарку, Шопронї, фах дохтора  достав у Празї; перву повідку, На градськуй,  написав року 1883; од року 1893 дохторує у селї  Селца на острові Брач, Горватія, живот котрого  описав у роману Дом на обочи (1911–1912); быв  предсїдником містного горватського културного  сполку, року 1904 уженив ся Горватцї (Периця  Дїдолич), з котров одыйшли до Чіле (1908–1922),  року 1922 вертают ся до Европы, умер 21.05.1928 у  купелёх Липик-Пакрац, Горватія; похороненый в  Загребі, а 29.10.1928 перепохороненый у Мартинї на  Народнум Цинтерю.
13.05.1862 у Чорнобарськум Салашу, Сербія, родив  ся Янко Веселинович (†1905), сербськый писатель и  народовець.
19.05.1864 умер Натаніел Готорн (Nathaniel  Hawthorne; *1804), америцькый писатель, еден из  закладателюв америцькой прозы.
14.05.1871 в Русові при Станіславі родив ся Василь  Стефаник (†1936), украинськый писатель, майстер  псіхолоґічной новелы; у зборниках повідань Синя  книжочка, Камняный крест, Моє слово зобразив живот  украинськых селян в Австрії.
18.05.1872 родив ся Лорд Бертран Рассел (Bertrand  Russell; †1970), брітанськый філозоф, математик и  публичный дїятель; Нобелув лавреат из літературы  (1950).
17.05.1873 в Аньєр-сюр-Сен родив ся Анрі Барбюс  (Henri Barbusse, †1935), французськый писатель,  новинарь и общественый активіста.
18.05.1874 в Ліптовськом Микулаши Жілінського края  у віку 80 рокув умер Ґашпар  Феєрпотокі-Белопотоцькый (*1794), словацькый  писатель и културник, закладатель аматерського  театра.
20.05.1882 в Каллунборґу, Данія, родила ся Сіґрід  Ундсет (†1949), норвежська писателька, Нобелова  лавреатка 1928 року.
19.05.1883 в Горнуй Леготї умер Само Халупка  (*1812), вызначный словацькый поет добы  романтізма, євангеличный сященик; быв пуд вплывом  Яна Коллара.
15.05.1886 в Амгерсту, Массачузетс, умерла Емілі  Дікінсон (*1830), америцька поетка, днесь цїнена  межи найважнїйшыма поставами америцькой поезії,  котра за живота опубликовала лем даколько вершув,  а повное зобраня коло 1800 вершув было юй  опубликовано онь року 1955.
16.05.1887 родив ся Іґорь Сїверянин (правд.  Лотарєв, †1941), руськый поет.
13.05.1888 (01.05 Юл.кал.) у Вільнї умер Яков  Федорович Головацькый (псевд. Гаврило Русин;  *1814), украинськый поет, писатель, фолклоріста;  соавтор Русалкы Днїстровой.
19.05.1889 у Войнилові, Галичина, родив ся Микола  Євшан (правд. Федюшка; †1919), украинськый  културник, літературный крітик и публичный  активіста; печатав публицістику в часописах  Українська хата, Літературно-научный вістник,  Будучность.
15.05.1891 родив ся Михаил Афанасьєвич Булґаков  (†1940), руськый писатель и драматик (Майстер и  Марґаріта, Біла Ґарда); дїточі рокы писателя  минули у Кієві, туй и учив ся, и достав фах  дохтора.
19.05.1892 (07.05 Юл.кал.) в Беоґраду родив ся  Милутин Боич (†1917), сербськый поет, драматик,  публиціста и товмач.
16.05.1898 в Рабровици коло Валєва родила ся  Десанка Максимович (†1993), вызначна сербська  поетка.
20.05.1903 умер Константин Михайлович Станюкович  (*1843), руськый писатель.
17.05.1908 у Константиноградї Харьков. ґубернії  (нынї Красноград) родив ся Леонід Соломонович  Первомайськый (правд. Илій Шлёмович Гуревич,  †1973), украинськый прозаик, товмач и поет.
18.05.1910 у Соботищу Тернавського края умер Павол  Беблавый (*1847), словацькый прозаик и поет.
14.05.1912 умер Авґуст Стріндберґ (*1849),  вызначный шведськый драматик, што силно овплывнив  европейську и америцьку літературу.
19.05.1912 у Варшаві умер Болеслав Прус (правд.  Александер Ґловацкі, *1847), польскый писатель  (Форпост, Кукла, Фараон).
15.05.1914 (02.05 Юл.кал.) у Беоґраду умер Йован  Скерлич (*1877), сербськый літературознатель и  літературный крітик.
19.05.1914 в Камяной, Лемковина, родив ся Нестор  (Дмитрув) Жилич (псевдо: Любомир Камянскый;  †1989), учитель, русинськый писатель,  преслїдованый и веце раз арештованый за свою  позіцію, творы котрого векшинов зостали в  рукописах, з части публикованы через Лемко-Союз в  Америцї.
13.05.1916 у Ню-Йорку умер Шолом-Алейхем (Соломон  Рабинович; *1859), жидувськый писатель Украины,  якый вывандровав року 1905.
16.05.1917 в Йонськум морю на воєнськуй шіфі,  затопенуй торпедов нїмецькой субмарины, загынув  Владислав Петкович Дис (*1880), сербськый поет,  автор двох зберок поезії (1911, 1913), лишившых  слїд в сербськуй літературї.
20.05.1919 у Кельцах родив ся Ґустав  Герлінґ-Ґрудзіньскі (†2000), польскый  антікомуністичный писатель и політичный еміґрант.
16.05.1926 в Ужгородї отворили помяник (бюст)  Євґенію Фенцику роботы Олены Мандич в присутстві  ґубернатора Антонія Бескіда, віцеґубернатора  Антонія Розсыпала, єпископа Петра Ґебея и др.  промінентув.
18.05.1927 в Миковой, окрес Стропков, родив ся  Василь Хома (†2017), дипломат, литературознатель,  основатель Сполку русинскых писательох Словакии,  Русинского литературного алманаху и Литературной  награды Александра Павловича од Литературного  фонда Словакии.
12.05.1933 на россвітку у Будапешту у віку 54  рокув умер у великум худобстві и хворый Дюла Круді  (*1878), автор книгы о Русинах и молодежных  повідань о Пудкарпатю; по русинськы выданый в  Ужгородї року 2002; од року 1918 жив на Морґітинуй  сиготи; по паду Републикы Рад быв гоненый и  непечатаный, од року 1927 чажко хворів, схудобнїв,  задовжив ся и мусїв перенести ся из фаміліов до  туншого квартелю у Стару Буду; у часї ёго смерти  мали одкапчану електрику и выданый росказ на  выселеня.
13.05.1933 у віку 40 рокув комуністичный  писатель-новатор Микола Хвилёвый (правд. Фітілёв;  *1893) вчинив самогубство; якісь дны перед тым  побыв на роднуй Сумщинї, де видїв, як у сілажных  ямах хоронят жертвы голодомора.
13.05.1934 на первум засїданю комісії из приятя до  Сполку совєтськых писателюв членськый білет № 1  достав А. М. Горькый; прията перва ґрупа  писателюв, у котруй были Бейла Іллейш (будучый  автор Карпатськой рапсодії), Илій Илф и Євґен  Петров (12 стулцюв, Золотоє теля); у сесь день  арештованый Осип Манделштам.
19.05.1935 у віку 46 рокув траґічно умер Томас  Едвард Лоренс на прозывку Лоренс Арабійськый  (Thomas Edward Lawrence, Lawrence of Arabia;  *1888), анґлійськый археолоґ, востокознатель,  офіцер и писатель, котрый майпознатїйшій своима  мемуарами «Сїм остой мудрости» о своих дожитях на  Ближнум Востоку.
15.05.1939 у своюй лїтновцї у Передїлкино зостав  арештованый Ісаак Бабел, руськый писатель.
20.05.1940 умер Карл Ґустав Вернер фон Гайденштам  (Carl Gustaf Verner von Heidenstam; *1859),  вызначный шведськый писатель, Нобелув лавреат 1916  рока.
20.05.1940 у Братіславі умер Йозеф  Ґреґор-Таёвськый (*1874), учитель и політик,  словацькый писатель-реаліста, драматик, редактор.
20.05.1942 у Воловум родив ся Петро (Миколаюв)  Скунць (†2003), майбулшый украинськый поет  Пудкарпатя, Шевченкув лавреат (1997).
20.05.1943 на общому засїданю ПОН предсїдник  Александер Ілницькый повів, же языковый вопрос быв  "лиш масков ...політичного житя, ...старав ся  роздїлити наш народ; ...ПОН прийме каждого, ...хто  хоче робити на выбудованя консолідації на  Пудкарпатю".
12.05.1944 у Сокырници родив ся Иван (Василюв)  Сабадош, діалектолоґ, лексикоґраф русинського  языка.
19.05.1949 в Москві умер Петер Їлемницькый  (*1901), културный атташе Чехословакії, словацькый  писатель и новинарь, соціалістичный реаліста.
16.05.1951 у Братіславі умер Доброслав Хробак  (*1907), словацькый прозаик, літературознатель и  товмач руськой літературы.
15.05.1955 в Костомлотах, Польща, родив ся  Владислав Грабан, поет, новинарь и културный  активіста Лемковины.
13.05.1956 у Передїлкинї вчинив самогубство  Александр Фадеєв (Булыґа; *1901), руськый  совєтськый писатель (Розгром, Молода ґарда),  многорочный шеф Сполку Писателюв; лишив письмо ЦК  комуністичной партії в котрум писав: «не годен єм  дале жити, бо умілство, котрому віновав єм свуй  живот, запропащено неукым шефством партії»; письмо  появено лем року 1990.
18.05.1956 у віку 48 рокув в Ужгородї умер Михаил  (Дмитрув) Попович (*1908), русинськый поет  проруського стрему, котрый и по войнї писав по  руськы; една из причин скорой смерти было выказаня  з партії (1949) за то, же «приписав собі участку»  в партізанськуй ґрупі, котроє пак ануловали  (1954).
19.05.1957 в Ужгородї умер Іреней Контратович  (*1881), священик, русинськый історик и  публиціста.
19.05.1958 у Празї умерла Марія Пуйманова (†1893),  чешська писателька и поетка, яка в романї Люде на  роспутю (1937) описує період, коли Пудкарпатя  было в Чехословакії.
14.05.1959 у Широкум Лугу родив ся Петро  (Миколаюв) Мідянка, пудкарпатськый украинськый  поет, што широко хоснує русинські слова и темы;  Шевченковськый лавреат (2012).
18.05.1963 в Руднум при Львові умерла Марійка  Підгірянка (правд. Ленерт-Домбровська; *1881),  русинська поетка, што в роках вершин творчости  1919–1928 робила в Подкарпатськуй Руси.
16.05.1968 у Мукачові умер Лукач (Василюв) Демян  (*1894), русинськый писатель и фолклоріста.
12.05.1970 у Штокголму умерла 78-рочна Неллі Закс  (правд. Леонія Закс; *1891), нїмецька писателька  жидувського рода, Нобелова лавреатка (1966), яка  року 1940 дякуючи помочи Селмы Лаґерлеф была  выслобожена з інтернації до лаґру и выеміґровала  до Швеції.
19.05.1971 у Балтімору, Меріленд, ЗША у віку 68  рокув умер Оґден Неш (Ogden Nash; *1902),  америцькый поет, сатірик, віртуоз поетичной формы.
18.05.1981 у Фресно, Каліфорнія, у віку 72 рокув  умер Вілліам Сароян (*1908), америцькый писатель.
16.05.1984 у Давос-Плац, Швайц, умер Ірвин Шоу  (*1913), америцькый писатель русько-жидувського  поводу, романіста и драматик; успішно дебютовав  року 1935 антівоєннов игров Погребіт мертвых;  велику славу добыв романом Левлята.
12.05.2004 в Ліптовськум Микулашу умер Иван Лавчик  (*1944), словацькый поет и есеіста.
19.05.2009 у Новум Садї умер Мирон Колошняї  (*1930), русинськый поет, товмач и сценаріста.