11–20. октовбер в истории

15.10.70 до РХ родив ся Верґілій (Publius Vergilius  Maro, †19 до РХ), великый поет Давного Рима,  автор Енеїды.
20.10.1554 у Зоёму родив ся Валентин (Балінт)  Балашші (†1594), вызначный ренесансный мадярськый  поет; первый класик мадярськой літературы.
19.10.1745 у Даблину у віку 79 рокув умер Джонатан  Свіфт (Jonathan Swift, *1667), ірськый духовник,  писатель и сатірик; четыритомный роман Ґуліверовы  подорогы (1726) быв алеґоричнов сатіров на  тогочасноє общество, онь пак по тому в адаптації з  нёго стала ся дїточа книга.
16.10.1758 у Вест-Гартфорду, Коннектикут, родив ся  Ной Вебстер (Noah Webster; †1843), америцькый  языкознатель и лексикоґраф, автор америцького  словника анґлійського языка.
14.10.1791 (03.10 Юл.кал.) у Сараєву родив ся  Симеон Милутинович, циже Сима Сарайлія (†1847),  сербськый писатель, передходник романтізма.
20.10.1796 в Унґвару у віку 27 рокув умер на  гертику Ґабор Дайка (Dayka; *1769), мадярськый  поет сентіменталіста; сященик, професор ґімназії;  до Унґвару прийшов року 1795 из Левчі; том поезій  ёго появили року 1813, приготовив го у печать  Ференц Казінці.
15.10.1809 (03.10 Юл.кал.) в Воронежу родив ся  Алексей Васильевич Кольцов (†1842), руськый поет  валала, якый писав народным языком и майбулше  неримованым «кольцовськым пятискладом» в духу  народных былин.
15.10.1814 (3.10 Юл.кал) у Москві родив ся Михаил  Юрьєвич Лермонтов (†1841), руськый поет.
16.10.1830 в Горных Загорянах родив ся Людовіт  Кубанї (†1869), словацькый писатель и літературный  крітик.
16.10.1837 у Плоскому, Пудкарпатя, родив ся  Александер Митрак (†1913), сященик, писатель,  словникарь, етноґраф, автор великых словникув  мадярсько-руського и русько-мадярського.
20.10.1843 у Новум Саду родив ся Коста Тріфкович  (†1875), сербськый писатель, успішный комедіоґраф  свого часу.
15.10.1844 у Реккену, Нїмещина, родив ся Фрідріх  Вілгелм Ніцше (†1900), мыслитель, філолоґ, поет,  всезнатый представитель філозофії ірраціоналізма и  волунтарізма; подля нёго закладный прінціп живота  – інтуіція и воля до власти.
11.10.1846 в Осою, Береґ, у фамілії Антонія  Злоцького и Анны Турзов родив ся Теодозій Злоцькый  (†1926), ґрекокатолицькый сященник, русинськый  етноґраф, писатель.
16.10.1854 родив ся Оскар Вайлд (†1900), ірськый  анґлійськый поет, писатель (Портрет Доріана Ґрея,  1891).
20.10.1854 у Шарлевілу родив ся Жан Нікола Артур  Рембо (Jean Nicolas Arthur Rimbaud, †1891),  французськый поет, котрого творы сімволістичні,  темні и чажкі про пониманя.
14.10.1855 в Унґварї у фамілії ґрекокатолицького  сященика родив ся Юрій Калман Жаткович (†1920),  русинськый історик, народописник, повістярь.
18.10.1859 родив ся Анрі Луі Берґсон (Henri  Bergson; †1941), французськый філозоф, Нобелув  лавреат за літературу (1927).
14.10.1864 родив ся Стефан Жеромскі (†1925),  польскый писатель, драматик, публиціста.
20.10.1864 (08.10 Юл.кал.) у Беоґраду в  ароманськой фамилії родив ся Браніслав Нушіч  (правдиво Алкібіад Нуша; †1938), найвекшый  сербськый гуморістичный писатель и драматик.
13.10.1869 в Паріжу умер 64-рочный Шарл Огюстен  Сент-Бев (Charles Augustin de Sainte-Beuve;  *1804), французськый писатель и літературознатель,  чиї вершы «наполнены свіжостёв и чистотов», подля  Пушкина, а літературны портреты тогочасных  писателюв популарны и доднесь.
18.10.1874 в Таёві Бансько-Быстрицького края родив  ся Йозеф Ґреґор-Таёвськый (†1940), учитель и  політик, словацькый писатель-реаліста, драматик,  редактор.
15.10.1875 в Островцю Тернопольскум родив ся  Володимир Зенонович Ґжицькый (†1973), украинськый  совєтськый писатель; арештованый року 1933 и  одбывшый 10 рокув на высланю в републицї Комі.
14.10.1883 у Блажіёві, Береґ, родив ся Михайло  (Михайлув) Бращайко (†1969), правник, редактор,  театрал, соавтор єдного з лїпшых русинськых  словникув (1928), вызначный пудкарпатськый політик  украинського стрема, посланик Сойма Карпатськой  Украины (1939); по приходї Совєтув робив як  адвокат.
11.10.1885 у Бордо родив ся Франсуа Моріак  (Franсois Mauriac; †1970), французськый писатель,  носитель ордена Почестной леґії, Нобелув лавреат  (1952).
20.10.1887 у Станіславові родив ся Ростислав  Заклинськый (†1974), украинськый писатель,  публиціста и літературознатель; року 1920  еміґровав до Совєтськой Украины, де року 1933 быв  заарештованый и одволоченый до лаґру.
13.10.1888 у Жахновцї на Винничинї родив ся  Михайло Якович Калинович (†1949), украинськый  лінґвіста, академик, автор великого  русько-украинського словника.
16.10.1888 у Ню-Йорку родив ся Юджін Ґладстовн  О'Ніл (Eugene Gladstone O'Neill, †1953),  америцькый драматик, Нобелув лавреат (1936).
18.10.1888 в Ліптовськом Мікулашу Жілінського края  родив ся Мартин Разус (†1937), євангеличный  сященик, писатель, драматик, публиціста.
16.10.1890 у Карачину родив ся Александер Стойка  (†1943), єпископ Мукачовськой єпархії (1932),  посланик верхной палаты Сойма (1939),  пудпорователь новинкы Недїля и русинськой  літературы, поборник автономії Пудкарпатя.
13.10.1892 у Великых Лучках родив ся Штефан  (Андріюв) Фенцик (†1946), професор теолоґії,  композітор, політик, депутат чехословацького и  мадярського парламентув (1933–1944), писатель;  одверг апостазію и предложеный му пост  православного єпископа; застріленый в темници  НКВД; регабілітованый 24.02.1992.
18.10.1894 у Будапешту родив ся Тібор Дері  (†1977), мадярськый писатель, новинарь и товмач.
15.10.1897 (03.10 Юл.кал) в Одесї родив ся Илій  Илф (Иехил-Лейб Файнзілберґ; †1937), совєтскый  новинарь и писатель-сатірик.
19.10.1899 родив ся Міґел Анхел Астуріас (†1974),  ґватемалськый писатель, Нобелув лавреат (1967).
19.10.1901 в Сланю, Горватія, родив ся Людо  Ондрейов (†1962), характерный многожанровый  словацькый писатель, што писав прозу, поезію и  книгы про дїти и молодеж.
14.10.1908 у Горінчові родив ся Андрій (Степанув)  Калин (†1979), пудкарпатськый казкарь.
13.10.1914 в Рожнёвуй Непорадзи Тренчинського края  родив ся Алфонз Беднар (†1989), словацькый  прозаик и сценаріста, товмач америцькой и  анґлійськой прозы.
17.10.1915 в Ню-Йорку ся родив Артур Міллер  (†2005), америцькый писатель (Смерть аґента).
17.10.1916 у Фоґарашу (дн. Зубовка) родив ся Федор  (Василюв) Иванчов (†2007), русинськый писатель  проруського стрема; быв ятцём концлаґра Думен и  совєтського Ґулаґу; по войнї перейшов на  украинськый язык.
12.10.1919 в Бродскум на Загорї родив ся  Конштантин Палкович, словацькый языкознатель,  словникарь и публиціста.
19.10.1919 родив ся Александр Ґалич (Александр  Аркадіёвич Ґінзбурґ; †1977), руськый драматик,  філмовый сценаріста, поет и бард; за крітику  режіму мусїв еміґровати; умер у Паріжу у непригодї  од удару електроструї.
15.10.1920 в Ню-Йорку, ЗША, родив ся Маріо Пюзо  (Mario Puzo; †1999), америцькый писатель, крітик и  сценаріста.
15.10.1920 у Росвиґові родив ся Иван (Федорув)  Комловшій (†1996), педаґоґ, русинськый новинарь и  прозаик проруського стрему; публиковав ся в  часописах, алманахах и выдав окрему книжочку «В  корчмі» (1942); погребеный у Берегові.
19.10.1920 у Москві у віку 32 рокув умер на тіфус  Джон Сайлас Рід (†1887), америцькый новинарь и  поет, автор найлїпшой хроникы руськой револуції  «Десять дни, што потрясли світом».
18.10.1923 в Арадачу, Войводина, родив ся Ян Кметь  (†2003), дольноземськый словакіста,  літературознатель, академик.
12.10.1924 у Сен-Сір-сюр-Луару умер 80-рочный  Анатол Франс (правдиво Jacques Anatole Franсois  Thibault; *1844), французськый романіста,  драматик, поет, крітик и есеїста, Нобелув лавреат  (1921).
17.10.1925 у Кулї родив ся Оскар Е. Кочіш (†1983),  русинськый писатель.
13.10.1926 в Бачськум Петровци, Войводина родив ся  Ян Лабат, електроінженер, дольноземськый  словацькый писатель и товмач, редактор часописа  Новый Живот.
16.10.1927 у Данціґу родив ся Ґюнтер Ґрасс,  німецькый писатель и подобовый умілець, лавреат  Нобела за літературу року 1999.
15.10.1929 в Беоґраду родив ся Милорад Павич  (†2009), сербськый писатель и товмач, історик  сербськой літературы.
19.10.1929 у Пряшові умер Иван Кызак (*1856),  сященик, хормайстер, русинськый писатель, педаґоґ,  автор учебникув, котрый активно хосновав народный  язык в літературї.
19.10.1936 в Дубовуй Братіславського края родив ся  Вінцент Шікула (†2001), словацькый писатель.
19.10.1938 в Москві у віку 56 рокув умер Борис  Житков (*1882), руськый писатель, педаґоґ и  вандровник, автор популарных авантурных дїтськых  повідань и повістей, и романа о револуції року  1905 «Виктор Вавич», котрый подля Бориса  Пастернака є лїпшов книгов о руськой револуции.
17.10.1940 у Шіду родила ся Ангела Прокоп (†1971),  русинська поетка; первый стих под назвов Думки  появила яко 15-рочна и дїточом часопису Заградка..
13.10.1950 в Празї у віку 38 рокув умер Франтїшек  Швантнер (*1912), словацькый прозаик,  представитель словацького натурізму, якый  баладично и з богатым языком змалёвав світ и живот  словацькых верховин.
17.10.1951 в Ужгородї умер Иван-Юрій (Юрув) Керча,  (псевдонимы: Таня Верховинка, Ваня Горемыка,  Горькоуст, Ю.Попадюк, ГИК; *1914), пудкарпатськый  поет, новинарь и културный актівіста проруського  стрему.
16.10.1961 родив ся Марк Леві (Marc Levy),  французськый писатель, автор популарных романув,  выданых на 40 языках накладом над 15 міліонув.
11.10.1963 умер Жан Кокто (Jean Maurice Eugene  Clement Cocteau; *1889), французськый писатель,  малярь и філмовый режисер.
17.10.1969 у Мішковцю у нагодї 200-роча уродин  Ґабора Дайкы, мадярського поета сентіменталісты,  родака з Мішковця, на стінї ґімназії Ференца  Фелдеша намістили памятну таблу.
12.10.1974 мусїв еміґровати з Совєтського Союза  Віктор Нєкрасов за то, же писав правду о ІІ.  Світовуй войнї; тота правда не цїлком доступна ани  днесь: напримір, онь до року 2005 затаёвали, же  пропало без вісти 9 млн. совєтськых воякув.
17.10.1975 у віку 83 рокув умер Мілан Будимир  (*1891), вызначный сербськый класичный філолоґ,  академик.
12.10.1981 у Новум Садї на філозофськум факултету  зачала роботу ґрупа русинського языка и  літературы, з котрой пак розвила ся Катедра  русинського языка и літературы.
15.10.1983 у Коцурї умер Гавриїл Г. Надь (*1913),  педаґоґ, вызначный лінґвіста в сферї русинського  языка, поет.
15.10.1989 у Паріжу у віку 54 рокув умер Данило  Кіш (*1935), вызначный сербськый писатель,  драматик и товмач.
20.10.1992 у Беоґраду умер Коча (Константин)  Попович (*1908), ґенерал, участник еспанськой  домовой войны, герой Югославии, публиціста и поет.
11.10.1995 у Братіславі умер Юрай Шпіцер (Juraj  Spitzer; *1919), словацькый писатель, публиціста и  літературный крітик; в часї войны быв  інтернованый в нїмецьком концентраку, пак  командантом жидувськой партізанськой єдноткы; по  войнї шефредактором Културного живота, секретарём  чехословацького сполку писателюв; в року 1951  выдав книжку, де оправдовав сталинські репресії;  по року 1969, при «нормалізації» вылученый зо  сполку писателюв, пропущеный з роботы и мав заказ  публикації.
12.10.1997 в Ужгородї сяточно отворили памятник  Александру Духновичу скулптора Михаила Беленя,  зготовеный у Мадярщинї.
16.10.2003 в Новум Садї у віку 79 рокув умер Ян  Кметь (*1923), дольноземськый словакіста,  літературознатель, академик; погребеный в Бачськум  Петровци.