11–20. януар в истории
12.01.1181 в Ассізі родив ся Сятый Францішек (†1226), поет, закладатель чина францішканув, патрон Таліанщины, торговцюв, еколоґув и соціалных роботникув.
15.01.1622 родив ся Жан Баптіста Мольєр (правдиво Jean-Baptiste Poquelin; †1673), славный комедійный актер и писатель; по многых роках путованя из вандровным театром, од року 1658 играв у Паріжу, де го прияв у ласку краль Лудовик ХІV. наперек недяцї двора.
12.01.1628 родив ся Шарл Перро (Perrot; †1703), французськый казкарь; од року 1671 член Французськой Академії.
18.01.1689 родив ся барон Шарль де Монтескьє (Charles Louis de Secondat de Montesquieu, Baron de la Brede; †1755), французськый просвітенськый філозоф и писатель; з ёго думок: "Ни в якум царстві не было тулько домовых войн, як у царстві Христовум"; "Є добра приказка, же кебы трикуты вынайшли бога, они бы зробили го трикутным"; "Што ораторови хыбит у глубину, вун вам надоложит у довжину"; "Бировань, створена войнов, мусит ся удержовати войнов".
17.01.1706 родив ся Бенджамин Франклин (†1790), писатель, ученый, вынаходник громозвода (1752) и біфокалной сочкы (1760), участник америцькой войны за независимость, соавтор Декларації Независимости (1776); ёго портрет украшає стодоларову банкову.
19.01.1785 у Новум Саду умер Захариє Орфелин (правд. Стефанович; *1726), сербськый писатель, історик, товмач и лексикоґраф, первопечатник, єден з найобразованїйшых люди ХVIII. віку.
15.01.1795 (4.01 Юл.кал.) у Москві родив ся Александр Серґеєвич Грибоєдов (†1829), руськый діпломат, поет, драматик, автор пєсы Горе из розуму.
13.01.1797 в Ліптовськуй Сїлници родив ся Матєй Амброзі (псевдо Вояк граничарь; †1869), священик, словацькый реліґійный писатель Дольной Землї.
13.01.1806 (01.01 Юл.кал.) у Вршци, Темеш, родив ся Йован Стерія Попович (†1856), сербськый писатель, первый сербськый комедіоґраф.
19.01.1809 в Бостону родив ся Едґар Аллан По (†1849), америцькый писатель, літературный крітик и редактор, автор містеріозных творув.
17.01.1812 в Словенськуй Люпчи Бансько-Быстрицького края родив ся Даніел Ґабріел Ліхард (†1882), священик, педаґоґ, словацькый писатель, первый словацькый новинарь.
15.01.1813 в Новых Замкох умер католицькый сященик Антон Бернолак (*1762), вызначный представитель словацькой културы, автор первого учебника словацького языка.
17.01.1820 родила ся Енн Бронте (Anne Brontё; †1849), младша из трёх анґлійськых сестер-писательниць, авторка двох феміністичных романув, написаных реалістично и з іроніёв на розлику од романтичных романув сестер Шарлотты и Емілі.
14.01.1826 в Пешту закладена Матиця Сербська, котра выдавала Лїтопис Матицї Сербськой, найстаршій сербськый літературный часопис; од року 1864 сїдло має в Новум Садї.
11.01.1829 в Дрездї, Саксонія, умер Фрідріх фон Шлеґел (*1772), нїмецькый писатель, крітик, лінґвіста, теоретик нїмецького романтізма.
11.01.1843 у Вошінґтону, ЗША, умер Френсіс Скотт Кі (F. S. Key, *1779), окружный прокурор, америцькый поет, автор верша Звіздато-партичкастый Прапор (1814), текст котрого року 1931 прияли за державный гімн.
16.01.1847 у Склабонї (Szklabonya, од року 1910 Mikszбtfalva) родив ся Коломан Міксат (†1910), мадярськый писатель, од котрого учили ся и котрого наслїдовали многы русинськы писателї.
16.01.1847 ся в Глубокум родив Светозар Гурбан Ваянскі (†1916), вызначный словацькый писатель, културный и політичный дїятель.
11.01.1848 (30.12.1847 Юл.кал.) у Беоґраду умер 56-рочный Симеон Милутинович, циже Сима Сарайлія (*1791), сербськый писатель, передходник романтізма.
14.01.1850 родив ся Жулієн Віо (Julien Viaud; †1923), французськый офіцер маринаркы, познатый в литературї яко романіста Пьєр Лоті, отець жанра колоніалного романа.
18.01.1850 в Сулинї, округ стара Любовня, родив ся Юлій Ставровськый-Попрадов (†1899), русинськый поет, фолклоріста, публиціста.
12.01.1856 в Модруй умер Людовіт Штур (*1815), словацькый народный будитель, вожда народного двиганя в рр. 1848–1849, філософ, публиціста, історик, педаґоґ, політик, ініціатор узаконеня норм літературного словацького языка.
13.01.1864 у Сокырници родив ся Антоній Годинка (†1946), русинськый історик, писатель, словникарь.
16.01.1867 (04.01 Юл.кал.) у Тулї родив ся Вікентій Вікентіёвич Вересаєв (правд. Смидович; †1945), руськый и совєтськый писатель.
15.01.1871 (03.01 Юл.кал.) у Владимирї Волынськум у фаміліі потомка крымського мулы и літовськой Полькы родив ся Агатанґел Крымськый (†1942), украинськый історик, фолклоріста, літературознатель, писатель, товмач, професор; єден из закладателюв Украинськой Академії Наук, закладатель Інстітута Украинського Языка (днесь Інститут Языкознательства НАН); лишив булше як 1000 научных робот; року 1941 обвиненый з украинського націоналізму и заарештованый; умер у кустанайськуй темници НКВД.
20.01.1873 родив ся Йоганн Вілгелм Єнсен (†1950), данськый писатель, Нобелув лавреат (1944).
12.01.1876 у Сан Франціску уродив ся Джек Лондон (правдиво: Джон Ґріффіт Чейні, †1916), америцькый писатель, якый написав булше як 50 реалістичных книг дуже любеных у читателя, про котрі черпав опыт из властного житя (Голос диковины, Мартин Іден); рус як сирота (незаконный сын пана Чейні, астролоґа, и жоны из богатой родины, но родителюв ниґда не видїв); самоук, учителями своима поважовав Дарвина, Ніцше, Маркса; терпів на алкоголізм, 40-рочный на своюм ранчо в Каліфорнії умер, отравивши ся морфіём.
11.01.1877 умер Янко Властїміл Матушка (*1821), словацькый драматик, поет, народный будитель, автор поезії Dobrovolnicka (1851) на мелодію народной співанкы Kopala studienku, з котрої пак постав словацькый гімн Nad Tatrov sa bliska (1920).
12.01.1878 у Будапешту в жидувськуй фамілії завандровалцюв з Нїмещины родив ся Ференц Молнар (правдиво Ференц Нойман; †1952), мадярськый писатель, автор и днесь популарного романа Хлопцї з Павловой улицї (1907); перед наступаючым фашізмом утїк до ЗША, де жив и писав до смерти.
12.01.1878 у Жуличах, Львовщина, родив ся Василь Миколаёвич Пачовськый (†1942), украинськый націоналістичный поет, автор поетичной історії Пудкарпатя, у котруй твердо знає, же Русины тото Украинцї, но не знає, што тото полонина (подля него, то "галявина в лїсї").
16.01.1879 у Руськум Полю Тячовського округа родив ся Юлій (Петрув) Гаджеґа (псевдонім Юлій Русак, †1947), русинськый історик, новинарь, писатель; автор книг "Очерк культурной исторіи Подкарпатской Руси", 1927, трёх книг повідань "Вещий сон", 1937, "Грешница и другие рассказы", 1937, "Прилука", 1941.
13.01.1881 в Тисовцю (Рімавськуй Пилї) Бансько-Быстрицького края у віку 76 рокув умер Імріх Лаучек (*1804), священик, словацькый поет, товмач, збератель народных співанок, літературных памяток, автор «Простонародных словацькых повістей».
14.01.1882 у Брусилову, Житомирщина, родив ся православный митрополит Іларіон (в миру Иван Огієнко), вызначный украинськый церковный, научный и културный актівіста, лінґвіста, поет и товмач; міністер просвіты и міністер віросповідань УНР; редактор и выдаватель; бібліоґрафія ёго робот обнимат коло 1500 назв, у переважнуй части и днесь недоступна на Украинї; умер у Вініпеґу, Канада.
18.01.1882 родив ся Алан Александер Мілн (Alan Alexander Milne, †1956), анґлійськый писатель, автор повідань о Вінні Пуху, котрі писав, обы забавити свого сына Крістофера Робина, и котрі стали популарні широко по світї.
11.01.1888 у Черновцях умер Юрій Адальбертович Федькович (*1834), буковинськый украинськый писатель, поет, товмач; писав также пуд псевдонимом Осип Федькович.
20.01.1888 в Банїци, Польща, родив ся Иоанн Полянськый (псевдо: Иван Лемкин; †1978), священик. новинарь, історик, културный активіста Лемкув.
19.01.1890 в Коростенцї, Лемковина, родив ся Иван Русенко (†1960), учитель, поет, сатірик, карікатуріста, ілустратор; в року 1945 выселеный на Украину, де жив до смерти.
15.01.1891 (03.01 Юл.кал.) у Варшаві родив ся Осип Емілович Манделштам (†1938), руськый поет, прозаик и есеіста.
12.01.1893 (31.12.1892 Юл.кал.) у Кыбинцях, Полтавщина, родив ся Михайль Василёвич Семенко (†1937), украинськый футуріста, редактор многых выдань; принюс урбаністичну тематику, експеріменты з формов верша; обвиненый в контрареволюційнум дїятельстві и росстріляный.
12.01.1894 у Козлу (дн. Михайло-Коцюбинськоє), Черниговщина, родив ся Василь Михайлович Блакытный (правд. Елланськый; †1925), украинськый поет и писатель (псевда: В. Блакытный, В. Еллан, А. Орталь, Маркіз Попелястый, Валер Проноза), член ЦК КП(б)У в рр. 1920–1925 и ВЦИК СССР; редактор володного часописа Вістї, закладатель журнала Всесвіт; посмертно признаный націоналістом и засуженый на кару смерти, а року 1934 у Харькові демонтовали памятник Еллану Блакытному.
14.01.1896 у Зняцёві родила ся Анна Микита (†1985), мукачовська учителька, авторка популарной Книгы варенія для селськых карпаторуськых женщин, што выйшла трёма выданями у 20-і рокы; року 1915 побрала ся з Михайлом Микитом, автором многых книг о земледїлстві, а року 1919 у них родила ся дївочка Олена, будуча русиністка Олена Рудловчак.
14.01.1898 умер Луіс Керол (Lewis Carroll; *1832), автор Алісы в Краинї Див (1865).
13.01.1900 у віку 84 рокув у Руськум Керестурї умер Петро Кузмяк (*1816), якый достав фах дяка и учителя у монастырю в Ужгородї, учителёвав у Шамбронї и Якубянох, а од року 1855, коли прийшов до Войводины, робив там як учитель; днесь русинська ґімназія у Руськум Керестурї носит ёго имня.
20.01.1900 умер Джон Раскин (*1819), анґлійськый писатель, вплывный крітик умілства.
16.01.1907 в Дусинї Свалявського округа родив ся Юрій Авґустин Шереґій (псевдо: Юрій Ґрім; †1990), украинськый артіста, режісер и драматик, орґанізатор театралного живота.
16.01.1908 в Иркутску родив ся Павел Филипович Нилин (†1981), совєтськый руськый романіста; ёго первый роман быв о банясах Донбаса.
18.01.1909 в Шабцу на западї Сербії в жидувськой фамілії родив ся Оскар Давичо (†1989), проводный сербськый надреалістичный писатель.
19.01.1919 в Бродзанах Тренчинського края родив ся Владимир Райзел (Reisel; †2007), словацькый поет и товмач.
16.01.1924 в Горґошу, Войводина, родив ся Александр Тишма (†2003), сербськый поет, прозаик, драматик и товмач.
14.01.1926 у Коложвару быв покрещеный Пал Дюлаі (†1906), писатель, поет, єден из майвызначных крітикув мадярськой літературы; року 1854 появив свою перву значну роботу Шандор Петевфі и наша лірика, в котруй быв первый, ко оцїнив значеня поета про мадярську літературу; ёго роман Послїдный ґазда старого обыстя (1957) быв єдным из первых мадярськых романув добы крітичного реалізма; року 1858 побрав ся з Маріёв Сендреі, младшов сестров Петевфіовой жоны, што ся стала ёго шовґоринёв; Ладислав Чопей свуй словник вручає Палу Дюлаі, свому добродїю и бывшому учителю.
11.01.1928 в Дорчестеру, ґрофство Дорсет, умер Томас Гарди (*1840), анґлійськый писатель.
19.01.1931 у Липчи родив ся Иван (Иванув) Губаль (†2004), почестный обыватель Хуста, новинарь, писатель, автор повістий о пудкарпатськых вызначных людях: Стежкою до світла (1995, за Александра Маркуша), Дві долі (1996, за Александра Сливку и Миколу Рішка), З орлиної колиски (1998, за Дмитрія Вакарова и Василя Вовчка), Слід на землі (2000, за Василя Игната), Володар мудрості народної (2004, за Ивана Хланту).
11.01.1934 у Великых Ратовцях родив ся Іштван Ковтюк, товмач, кандідат філолоґічных наук, што студіовав мадярські говоры Пудкарпатя.
18.01.1936 в Лондонї умер Редіард Кіплінґ (Rudyard Kipling, *1865), анґлійськый писатель и поет, лавреат Нобела (1907), автор Книгы Джунґлы.
11.01.1937 в Празї, Чехословакія, у віку 63 рокув умер Юліан Андрієвич Яворськый (*1873), педаґоґ, літературознатель, фолклоріста, поет, якый во многых роботах занимав ся вопросами Подкарпатськой Руси.
14.01.1937 у Старуй Животувцї, Винничина, родив ся Євґен Гуцало (†1995), украинськый писатель, поет и публіціста (посмертно: Ментальність орди, 1996).
19.01.1938 у Беоґраду умер Браніслав Нушіч (правдиво Алкібіад Нуша; *1864), найвекшый сербськый гуморістичный писатель и драматик.
19.01.1939 у лаґру на Колымі росстріляный 49-рочный Михайло Опанасович Драй-Хмара (*1889), украинськый поет, літературознатель, товмач, што знав 19 языкув; року 1933 арештованый яко контрареволуціонер, но за недостатком доказув вины выпущеный; року 1935 зась арештованый и высланый на Колыму, де року 1939, коли в лаґру росстрілёвали каждого пятого, став на місто моложого хлопця, обы спасти му живот.
13.01.1941 у Цюріху умер Джеймс Джойс (*1882), ірськый новаторськый писатель и поет, автор Улісса (1922).
12.01.1944 у Р.Керестурї умер Михаил А.Поливка (*1868), педаґоґ, автор читанок и букваря про школы войводянськых Русинув, автор первого учебника про югославськых Русинув (Читанка за ІІІ. класу южно-руских основних школох, Сримски Карловци, юлій 1920).
19.01.1948 в Мартинї умер Йозеф Шкултеті (*1853), писатель, філолоґ, высокошколськый професор, редактор и літературный крітик, вызначный орґанізатор словацького културного живота, якый стояв у чолї Матицї Словацькой.
16.01.1949 у Кієві умер Михайло Якович Калинович (*1888), украинськый лінґвіста, академик, автор великого русько-украинського словника.
19.01.1951 в Кулпинї, Войводина, родив ся Міхал Дюґа, словацькый поет и новинарь.
20.01.1954 в Москві у віку 45 рокув умер Борис Горбатов (1908), вызначный руськый прозаик и новинарь соціалістичного реалізма.
17.01.1958 у Ленинграду умер Євґеній Львович Шварц (*1896), руськый дїточый драматик и писатель.
17.01.1961 в Каліфорнії, ЗША, умер на рака 56-рочный Томас Белл (правд. Adalbert Thomas Belejcak; *1903), америцькый романіста русинського рода, сын Михала Белейчака з Нижного Тварожця, автор шістёх романув, з котрых бестселлером став ся роман «З того пеца» (1941, 1976) о трёх ґенераціях русинськых вывандрованикув.
16.01.1972 в Мартіну Жілінського края умер Ладіслав Зґут (Zgъth; *1889), священик в Ердевику, Войводина, поет, публіціста, словацькый дольноземськый діалектолоґ.
19.01.1975 в Ужгородї умер Михайло (Иванув) Томчаній (*1914), писатель, автор трілоґії Жменякы.
12.01.1977 в Паріжу умер 69-рочный Анрі-Жорж Клузо (*1907), кінорежісер и сценаріста тріллерув, што достав прозывку «французськый Гічкок».
14.01.1977 родив ся Павел Ксенич, правник, лемковськый писатель.
11.01.1982 у віку 73 рокув умер Степан Олїйник (*1908), украинськый писатель-гуморіста.
17.01.1984 в Братіславі умер Владо Беднар (*1941), словацькый дїточый писатель.
17.01.1986 у Срімськуй Каменици умер Юрай Тушьяк (*1935), учитель, новинарь и словацькый дїточый писатель Войводины.
11.01.1994 у Руськум Керестурї умер Янко Олеяр (*1928), русинськый публиціста, фолклоріста, културный активіста.
15.01.1996 в Пряшові умерла Анна Галґашова (*1923), русинська народна писателька, авторка книжкы Стружницкыма Пішниками (1993), єї поетичні творы суть в зборнику русиньской народной поезії Терньова ружа (2002) и в антолоґії русиньской поезії Русински/руски Писнї (1997).
18.01.2000 в Братіславі умер 85-рочный Юліус Ленко (*1914), словацькый поет и товмач поезії.
13.01.2002 у Беоґраду умер Антоніє Исакович (*1923), сербськый писатель, чиї творы зостали найвецей екранізованы, подпредсїдник Сербськой академії наук и умілств (1980–1992).
11.01.2009 в Братіславі умер Мілан Руфус (*1928), вызначный словацькый поет, есеіста, літературознатель, товмач.
20.01.2011 в Братіславі умер Ладіслав Тяжкі (*1924), словацькый прозаик, драматик, сценаріста и публиціста, автор літературы про молодеж.