11–20. юлий в истории
18.07.1013 родив ся Германн фон Райхенау (Hermann von Reichenau; †1054), нїмецькый монах бенедиктин, якый сам себе называв Hermannus contractus, єден из майбулшых ученых свого часу, математик и звіздарь, історик, писатель и поет, компоніста и теоретик музикы; быв паралізованый на обі ногы; цїнность сохранила історична робота Chronicon ab urbe condita ad annum 1054.
20.07.1304 в Ареццо родив ся Франческо Петрарка (†1374), таліанськый поет.
19.07.1374 в Аркві при Падві умер Франческо Петрарка (*1304), таліанськый поет.
12.07.1536 у Базелу умер Еразм Ротердамськый (*1469), датськый писатель, гуманіста.
18.07.1541 родив ся Іґнатій Потій, украинськый писатель, полеміста, закладатель украинськой Ґрекокатолицькой Церьковли; польскый сенатор; участник уніатського собора року 1596 в Берестю (днесь Брест, Білорусія); од року 1600 митрополіт.
14.07.1743 (3.07 Юл.кал.) в Сокурах Казанськой ґубернії родив ся Гавріил Державин (†1816), руськый поет и державник, котрого творчость вплынула на закладателюв русинськой літературы.
15.07.1799 при варошу Розета (Rosetta / Рашід) на березї Межиземного моря в Еґіпту інженер Бушар (Bouchard) найшов триязычну таблу (розетськый камінь), котра помогла дешіфровати еґіпетські гієроґліфы.
18.07.1811 у Калкаттї, Індія, родив ся Вілліам Мейкпіс Текерей (William Makepeace Thackeray; †1863), анґлійськый писатель сатірик.
20.07.1816 (8.07 Юл.кал.) в маєтку Званка Новгородськой ґубернії умер Гавріил Державин (*1743), руськый поет и державник, котрого творчость вплынула на закладателюв русинськой літературы.
14.07.1817 в Паріжу умерла Анна де Стал (правд. Анна-Луиза Жермена Неккер, Anne-Louise Germaine baronne de Staёl-Holstein; *1766), позната як мадам де Стал, французська романтична писателька наполеоновськой добы.
18.07.1817 умерла Джейн Остін (*1775), анґлійська реалістична сатірична писателька, чиї творы днесь сут повинным читанём про вшиткы училища Великой Брітанії.
11.07.1819 у Зірцу родив ся Антал Реґулі (†1858), народописник, світоходник, вызначный фіно-угоріста; склав землеписну и народописну мапу Сїверного Урала; первый у Мадярщинї хосновав фотоґрафованя у народописнуй роботї.
11.07.1826 (23.07 Юл.кал.) родив ся Александр Николаевич Афанасьєв (†1871), руськый історик літературы, збератель народных казок; абсолвовав образованя правника и робив у архіві міністерії загранича; в роках 1855–1864 написав капіталну роботу Руська народна казка; пуд тітулом Затаёвані казкы року 1860 у Швайцу анонімно появив сатіричні казкы, сміхуючі из руського немешства и попув; у своюй главнуй роботї о літературї Пониманя природы поезії у славян послужив ся методом поруналной аналізы мітолоґії.
17.07.1849 (05.07 Юл.кал) у Гадячу, Полтавщина, родила ся Олена Пчілка (Ольга Петровна Косач; †1930), украинська писателька, публицістка, поетка, редакторка часописа Родный Край, етноґрафка, мати Лесї Украинкы и сестра Михайла Драгоманова.
13.07.1851 родив ся Едмунд Еґан (†1901), орґанізатор економикы Пудкарпатя (Верховинська акція), лишив нам цїнный меморандум о сітуації Русинув у конци 19. ст. (подля иншых податок родив ся 03.07.1851).
11.07.1856 у Плзню умер Йозеф Каєтан Тил (Tyl; *1808), чешськый драматик и прозаик, автор текста народного гімна Ґде домов муй (1834), котрый быв зачаточно лем співанков у грї Фідловачка анеб жадный гнєв а жадна рвачка, музику до котрой написав Франтїшек Шкроуп.
16.07.1857 умер Пєр Жан де Беранже (Pierre Jean de Bеranger; *1780), французськый поет, утопичный соціаліста, якый за свої політичні куплеты на Наполеоновськый режім два раз сидїв у темници.
18.07.1863 опубликовали Валуєвськый оббіжник; акт заказовав печатаня книг и театралні выставы в украинськум языку; сам міністер внутрішных дїл Валуєв мав думку, же «никакого малороссийского языка не было, нет и быть не может».
13.07.1867 (01.07 Юл.кал.) в Ужгородї выйшло первоє число літературной новинкы Світ (редактор Віктор Кымак) общества с. Василія Великого (предсїдник Адолф Добрянськый), яка была бунтарська и бестактна сопротив власти и Церьковли и закончила своє діятельство в януарї року 1871, коли наклад упав до 160 кусув; намісто того зачали выдавати уміренїйшу новинку Новый Світ (редактор Віктор Ґебей).
15.07.1871 в Брезнї умер Ян Халупка (*1791), священик, писатель, закладатель словацькой драмы.
17.07.1871 в Татарськум, Галичина, родив ся Філарет Михайлович Колесса (†1947), збератель музикалного фолклора Пудкарпатя.
18.07.1871 (06.07 Юл.кал.) новинка Новый Світ, ч. 23, публикує податкы Міністерії Просвіты, подля котрых школоповинных Русинув є 77789 душ, но ходит до школы лем 41,8%; руськых школ є 473; «народ наш школу не любит,» пише новинка в числї 25.
13.07.1873 в Брезовой-под-Брадлом умер Самуел Юркович (*1796), орґанізатор кооперації, словацькый просвітный роботник, автор учебникув, поет; вєдно з Йозефом Милославом Гурбаном заложив Нїтрянськый Словацькый Народный Театер в Соботищу и самопомочноє дружество Ґаздуськый Сполок в Соботищу (1845), котрый быв первый у Европі кредітный сполок.
12.07.1876 у Луковищах родив ся Иван Краско (правд. Ян Ботто; †1958), словацькый прозаик и поет модерны.
19.07.1879 у Кішкунфеледьгазї у худобнуй селянськуй фамілії родив ся Ференц Мовра (†1934), мадярськый писатель; на Будапештськум всеучилищу выстудовав фах природопис–землепис, практично занимав ся и археолоґіёв; по смерти Іштвана Темеркеня став на ёго пост – діректора Сеґедського музея; у літературных творах описовав селянськый живот.
17.07.1889 родив ся Ерл Ґарднер (Gardner, Erle Stanley; †1970), адвокат, америцькый писатель, што добыв собі знамости булше як 80 детективныма романами, у котрых фіґурує шпіцел Perry Mason; у самых ЗША выдав 120 міліонув своих книг, верх 70 тітулув нафілмовали.
17.07.1891 (05.07 Юл.кал.) в Херсонї родив ся Борис Лавренёв (правд. Сергеєв; †1959), вызначный руськый прозаик и драматик соцреалізма.
19.07.1893 (04.07 Юл.кал.) у Баґдаті Кутаіськой ґубернії родив ся Владимир Маяковськый (†1930), познатый руськый поет и драматик.
11.07.1894 в Гайтовцї, Спіш, родив ся Петер (Петрув) Сова (†1984), русинськый общественый дїятель русофілського стрему, історик, краєзнатель, писатель (Прошлое Ужгорода, Архитектурные памятники Закарпатья, В дебрях Карпат).
12.07.1894 в Одесї в родинї торговця родив ся Ісаак Емануилович Бабел (†1940), руськый писатель Украины, котрого творы потовмачили на десяткы языкув: Одесские рассказы (1916), Конармия; сопротив совєтськой власти Бабель быв лоялный; но як вызначна фіґура у маю року 1939 быв арештованый, а 1940 погыб у лаґру.
16.07.1896 в Шанпросе умер Едмон де Ґонкур (Gonсоurt; *1822), французськый писатель, закладатель літературной премии, котрый в литературї выступав вєдно з братом Жулом (1830–1870).
19.07.1896 у Кардросу, Шкоція, родив ся Арчібалд Джозеф Кронин (Archibald Joseph Cronin; †1981), шкотськый прозаик, дохтор.
18.07.1897 в Селенчи, Войводина, родив ся Ян Чаяк мл. (†1982), словацькый писатель, новинарь и етноґраф Войводины, сын Яна Чаяка с.т
17.07.1901 в Клімонтові Радомськой ґубернії (дн Польща) родив ся Бруно Ясенськый (правд. Віктор Зисман; †1938), польскый и руськый прозаик, поет и драматик, чиї творы выдїляют ся легкостёв слога, дінамичностёв и образностёв; писав и по французськы.
14.07.1903 родив ся Ірвинґ Стовн (†1989), автор біоґрафічных романув о Ван Ґоґу, Міхаелу Анджелови, Шліманови, Джекови Лондону.
12.07.1904 родив ся Пабло Неруда (правдиво Reyes Basoalto, Neftali y Ricardo, †1973), чілійськый соціалістичный поет и діпломат; Нобелув лавреат (1971), псевдоним взяв на честь Яна Неруды, чешського писателя.
14.07.1904 в Леончинї, Польща, родив ся Іцхок Зінґер (†1991), америцькый жидувськый (ідіш) писатель, Нобелув лавреат (1978).
15.07.1904 у Баден-Веєру, купелёвум варошику, скончав ся у віку 44 рокув на туберкулозу Антон Павлович Чехов (*1860), руськый писатель.
12.07.1907 у Малацках Братіславського края родив ся Людо Зубек (†1969), словацькый прозаик, публиціста и товмач.
15.07.1908 (02.07 Юл.кал.) на Петромарювськуй Копални, Катеринославськой ґубернії (дн. Первомайськ, Луганщина) родив ся Борис Горбатов (†1954), вызначный руськый прозаик и новинарь соціалістичного реалізма.
16.07.1914 в Горянах родив ся Михайло Томчаній (†1975), пудкарпатськый писатель, автор трілоґії Жменякы.
20.07.1914 у Врутках Жілінського края родила ся Гана Зелинова (†2004), словацька прозаичка и драматичка, авторка літературы про дїтей и молодеж.
14.07.1918 в Упсалї родив ся Інґмар Берґман (†2007), світознатый шведськый режісер и писатель.
15.07.1927 у Дюрдёві, Войводина, родив ся Юліан Колесар (†1992), малярь, русинськый поет и етноґраф.
17.07.1927 в Тернаві родив ся Мирослав Валек (†1991), словацькый поет.
12.07.1928 (30.06 Юл.кал.) у Відню родила ся Вілгелмина (Мина) Караджичова (†1894), сербська малярька, писателька и товмачка, дївка Вука Стефановича Караджича.
18.07.1932 родив ся Євґеній (Александрович) Євтушенко, руськый поет и писатель.
17.07.1940 у Магоней Сіті, Пеннсілванія, умер Еміл Кубек (*1857), русинськый писатель и словникарь; еміґровав до ЗША року 1904; автор трёхтомного романа Марко Шолтыс: роман из житя Пудкарпатськой Руси, Народных повістий и стихув (1922–1926), Старославянсько-мадярсько -русько-нїмецького словаря (1906).
13.07.1943 у Врбници, Босна и Герцеґовина, горватськыма фашістами зостав забитый Иван Ґоран Ковачич (†1943), горватськый писатель, антіфашіста; чия поема Яма пак была выдана року 1945 на многых европейськых языках.
19.07.1945 у Бутырськуй тюрмі НКВД (Москва) умер Авґустин (Иванув) Волошин (*1874), священник, політик, писатель и автор учебникув про русинськы школы.
20.07.1945 у віку 73 рокув умер Пол Амбруаз Валері (*1871), єден из майбулшых французськых поетув ХХ. ст., есеіста, філозоф и крітик; писав в духу сімволізму; пробовав из математичным конструктівістичным приступом ид поезії, де не має значеня одушевеня.
15.07.1946 у Будапешту умер 82-рочный Антоній Годинка (*1864), русинськый історик, писатель, словникарь.
17.07.1948 в Стружници (днесь затопенуй) коло Снины родив ся Юрко Харітун, педаґоґ, народный поет, фолклоріста, публіціста, автор зборникув Край мій рідный, Ластівочкы прилетїли, Гуслї з явора; жиє в Кежмарку.
17.07.1948 в Стружници родив ся Юрко Харитун, русинскый поет.
14.07.1950 у селї Торнёшпалца, Заповч, родив ся Іштван Удварі (†2005), чоловый мадярськый русиніста, з русинськыма корінями; заклав катедру украинськой и русинськой філолоґії в Нїредьгазї; на матеріалах русинськых памятникув и лінґвістичной поруналной аналізы вызначив характерны знакы русинського языка, што творят основу ёго кодифікації; появив много статий и книг по русинськы.
13.07.1960 в Лухану, провінція Коррієнтес, Арґентина, у віку 64 рокув умер Йозеф Ціґер-Гронськый (*1896), словацькый писатель, публиціста и автор літературы про молодеж.
16.07.1963 у Москві умер Николай Асеєв (правд. Шталбаум; *1889), руськый поет, сценаріста, приятель В. Маяковського и Б. Пастернака.
20.07.1964 в Орябинї, округ Стара Любовня, умер Иван Кендя (*1892), народный писатель, публіціста, закладатель Народной Рады в Старуй Любовни (1918), збератель фолклора, автор історії спішськых друтарюв и памяток Друтарї (з властной молодости).
14.07.1968 у Москві умер Константин Ґеорґ. Паустовськый (*1892), руськый писатель.
11.07.1974 умер Пер Лаґерквіст (Paеr Lagerkvist, *1891), шведськый писатель, Нобелув лавреат (1951).
12.07.1974 в Братіславі у віку 65 рокув умер Фердінанд Ґабай (*1908), педаґоґ, словацькый прозаик и товмач.
11.07.1982 у Беоґраду умер Меша Селимович (*1910), вызначный модерный романіста сербсько-горватськой літературы: Дервіш и смерть (1966).
11.07.1982 в Братіславі умер Андрей Плавка (*1907), познатый словацькый поет и прозаик, чиї творы переложены як на языкы сосїдув, так и на світовы.
18.07.1982 у Кембріджу, Массачузетс, ЗША, умер Роман Осипович Якобсон (*1896), світознатый руськый и америцькый лінґвіста и літературознатель, приятель В. Маяковського, споминаный у дакотрых творах поета як Ромка Якобсон.
20.07.1983 в Перріополісу, Пеннсілванія, умер Юлій Марина (*1901), сященик, політичный и културный активіста, міністерськый радник у вопросах школства од року 1939, редактор ґраматикы угро-руського языка (1940) традіційного тренда, менше пудданой украинськым вплывам, як пузднїйша ґраматика Гарайды.
16.07.1985 в Ланґенбройху умер Гайнріх Белл (*1917), нїмецькый писатель и товмач, Нобелув лавреат (1972).
15.07.1990 умер Михаил Львович Матусовськый (*1915), советськый поет, прозаик, автор текстув многых любеных співанок (Подмосковные вечера, Это было недавно, это было давно, С чего начинается Родина, На безымянной высоте, Старый клён); року 1991 астрономы Крымськой звіздарнї объявили новый планетоід (астероід) и назвали го Матусовськый.
14.07.1994 заступник началника “Управління юстиції в Закарпатській області”, даякый Румянцев, документом №15-03/18 одмітує реґістрацію возродившого ся в Ужгородї Краёвого Общества имени А. Духновича.
14.07.1995 у Кієві у віку 77 рокув умер Олесь Гончар (1918), украинськый писатель; дебютовав з великым успіхом романом Прапороносцї; лавреат Ленинськой премії (за роман Тронка).
15.07.1995 в Братіславі умер Ян Стахо (*1936), вызначный оріґіналный словацькый поет и товмач поезії.
17.07.1995 в Братіславі умерла Маша Галямова (*1908), словацька поетка.
12.07.1998 у Пряшові умер Юрій (Юрув) Костюк (правд. Костьо, *1912), фолклоріста, компоніста, музикознатель.
14.07.2000 в Братіславі у віку 79 рокув умер Йозеф Містрик (*1921), словацькый языкознатель и літературознатель.
14.07.2003 у Будапешту у віку 77 рокув умерла Ева Яніковська (*1926), мадярська молодежна писателька, котрой творы потовмачили на 30 языкув.
11.07.2005 у Братіславі у віку 83 рокув умерла Клара Ярункова (*1922), словацька прозаичка, авторка переважно молодежно-дїточой літературы.
17.07.2014 в ЗША умер 92-рочный Семан Мадзелян (*1922), лемковськый писатель, котрый зажив нїмецькы примусовы роботы, забраня до Червеной армії, утрату родины, переселеной тым часом на Украину, выселеня пуд Вроцлав в акції Вісла, а уже як пензіста еміґровав до ЗША, до старшого брата; богаты животовы скушеності сут основов ёго творчости.