11–20. юний в истории

10.06.2014 23:19

16.06.1313 у Паріжу родив ся Джованні Боккаччо  (Giovanni Boccaccio; †1375), класик світовой  літературы, автор Декамерона (1348–1358).
11.06.1572 в Лондону родив ся Бен Джонсон (†1637),  сочасный Шекспіру анґлійськый драматик, межи  лїпші творы котрого належит Волпоне, або лишак  (1605).
18.06.1681 у Кієві родив ся Феофан Прокопович  (Елеазар,†1736), украинськый церковный дїятель,  писатель, єден из майобразованых людей свого часу;  писав по латинськы, по украинськы, по руськы и по  польскы; од року 1716 покликаный Петром Великым  до Росії.
11.06.1811 (30.05 Юл.кал.) в Свеаборґу, Фінландія,  родив ся Віссаріон Белінськый (†1848), руськый  літературный крітик, писатель, філозоф.
14.06.1811 родила ся америцька писателька Герріет  Бічер Стов (Harriet Beecher Stowe, †1896), авторка  романа «Хыжка уйка Тома».
18.06.1812 в Ульяновску родив ся Иван  Александрович Гончаров (†1891), руськый писатель.
14.06.1837 у віку 38 рокув умер Джакомо Леопарді  (*1798), таліанськый ліричный поет.
13.06.1850 в Братиславі умер Юрай Палкович  (*1769), поет, драматик, товмач, народный будитель  Словакув, выдаватель; 4 рокы быв послаником  угорського Сойма.
12.06.1857 до Санкт-Петербурґа вернув ся из  10-рочной воєнськой службы Тарас Шевченко и зачав  писати по руськы свуй Журнал (днёвник), котрый є  цїнным мемуарным документом.
13.06.1865 родив ся Віліам Батлер Йейтс (William  Butler Yeats, †1939), вызначный ірськый поет и  драматик, Нобелув лавреат (1923).
20.06.1870 в Паріжу умер Жул де Ґонкур (Gonсоurt;  *1830), французськый писатель, котрый в литературї  выступав вєдно з братом Едмоном (1822–1896).
16.06.1871 в Мартину Жілінського края умер Ян  Калинчак (*1822), писатель романтичной добы  словацькой літературы.
13.06.1874 родив ся Марко Черемшина (правдиво:  Иван Семанюк, †1927), украинськый писатель и  публичный дїятель; абсолвовав Винницькоє  всеучилище; писав из селянського міліє, дуже  богатым народным языком.
17.06.1876 міністерія внутрішных дїл Росії  заказала печатаня украинськых книг.
18.06.1878 двадцятьрочный польскый матроз, родак  из Бердичова, Юзеф Коженёвскі первый раз ступив на  анґлійську землю, на якуй добыв собі славы яко  писатель Джозеф Конрад.
16.06.1884 (04.06 Юл.кал.) в Ужицях, Сербія, родив  ся Мілутин Ускокович (†1915), сербськый повідкарь  и романіста.
19.06.1884 у Дрездї умер Адріан Лудвик Ріхтер  (*1803), нїмецькый малярь, ґрафик, рытовник на  мідї; майбулшу любеность зыскав книжныма  ілустраціями и став ся майславнїйшым нїмецькым  ілустратором ХІХ. ст.
14.06.1886 (02.06 Юл.кал.) у Щелыкові Костромськой  ґубернії у віку 63 рокув умер Александр  Николаевич Островськый (*1823), руськый драматик.
15.06.1886 у Руськум Керестурї родив ся Ґабор  Костелник, кодіфікатор руснацького языка  Войводины, основатель літературы бачванськых  Русинув (З моёго валала, 1904, Жовква), хроникарь  Руського Керестура; писав и публиковав  белетрістику также по горватськы, а філозофські и  набоженські трактаты по латинськы; у меживойню  писав статї против комуністув, два сыны Костелника  в часї войны служили в дівізії СС Галичина – се  было доводом про шантаж од совєтськой беспекы и  може обяснити далшоє справованя ся Костелника;  застріленый у Львові 20.09.1948 коло  Преображенськой церьковли, де быв парохом, такой  нараз застрілили на містї и самого забивцю.
18.06.1890 у Сентендре родив ся Бені Ференці  (†1967), вызначный мадярськый скулптор ХХ.  столїтія; помяник Шандору Петевфі в Ужгородї є  копіёв ёго роботы.
12.06.1894 у Відню і віку 65 рокув умерла  Вілгелмина (Мина) Караджичова (в одд.  Вукомановичова; *1928), сербська малярька,  писателька и товмачка, дївка Вука Стефановича  Караджича.
20.06.1895 в Дячові Пряшовського края родив ся  Діонизій Зубрицькый (†1949), педаґоґ, поет и  літературознатель, публичный активіста.
11.06.1899 в Осацї родив ся Ясунарі Кавабата  (†1972), японськый писатель, первый японськый  Нобелув лавреат за літературу (1968).
15.06.1902 в Оцовой родив ся Ян Роб Понічан  (†1978), словацькый пролетарськый поет, прозаик,  публиціста и товмач.
17.06.1903 у Катеринославу (нынї Днїпро) родив ся  Михаил Светлов (правд. Шейнкман, †1964), руськый  поет; перві верші появив у новинцї року 1914 и на  вшиток гонорар купив хлїба; товмачив украинськых  поетув.
11.06.1904 в Плзню родив ся Еміл Франтїшек Буріан  (†1959), чешськый режісер, компоніста и драматик,  закладатель славного модерного театра Д-34 (1933).
14.06.1904 (03.06 Юл.кал.) в Сремськуй Каменици  умер Йован Йованович Змай (*1833), сербськый  ліричный поет.
17.06.1911 у Кієві родив ся Віктор Платонович  Некрасов (†1987), писатель; за повість В окопах  Сталинграда (1946) достав Сталинську премію; в  далшых повістях недобрі писав о совєтськуй  сістемі; протестовав против введеня войськ до ЧССР  (1968) и т.п.; 29.12.1971 выказаный из Сполку  писателюв СССР; 17.01.1974 на квартелю вчинили  шматраня и забрали 7 міхув рукописув и книг и др.;  12.10 1974 еміґровав до Швайцу , пак жив у  Паріжу, де робив на радіо Слобода.
20.06.1911 у Бехерові Пряшовського края родив ся  Алексей Фаринич (†1991), педаґоґ, редактор,  русинськый писатель.
15.06.1916 в Шікаґо, Іллінойс, ЗША, у віку 54  рокув умер Ґустав Маршалл-Петровськый (*1862),  словацькый прозаик, в чиих творах описаный живот  Войводины и еміґрації в ЗША.
13.06.1919 в Будапешту умер Петер Доброслав Белла  (*1842; псевдо: Горал), словацькый поет, автор  гимничной піснї Ака си ми красна.
19.06.1924 у Вітебську родив ся Василь Быков  (†2003), білоруськый писатель, автор новел,  повістий и романув о войнї.
11.06.1925 родив ся Вілліам Стайрон (William  Styron; †2006), америцькый писатель, майбулше  познатый романами Признаня Ната Тернера и Выбор  Софії.
14.06.1927 у Нортгемптону умер Джером Клапка  Джером (*1859), анлійськый писатель (Троє в човну,  не рахуючи пса, 1889); имня Клапка прибрав у  честь героя мадярськой револуції ґенерала Дёрдя  Клапкы, приятеля отця, котрый жив у них на  еміґрації.
16.06.1930 в Празї у віку 69 рокув умер Любомир  Стоянович (*1860), сербськый славіста, дописный  член Академии Наук СССР.
12.06.1933 у Пряшові перед домом Ґреко-католицькой  семінарії при великуй маніфестації отворили  помяник Александрови Духновичу од скулпторкы Олены  Мондич.
16.06.1934 у Харькову створили Сполок писателюв  Украины.
18.06.1936 у Горках Московськой области у віку 68  рокув умер Максим Горькый (правдиво: Алексей  Максимович Пешков; *1868), руськый писатель,  закладатель соціалістичного реалізма.
19.06.1937 умер Джеймс Беррі (Sir James Matthew  Barrie, *1860), брітанськый писатель, автор штукы  Пітер Пен о хлопчикови, што не хотїв стати  доростлым.
14.06.1941 в Банськуй Быстрици родив ся Павол Груз  (†2008), словацькый прозаик, есеиста, редактор.
15.06.1945 выйшло первоє число русинськой новинкы  Руске Слово (Новый Сад), што выходит кажду пятницю  доднесь.
13.06.1959 в Ужгородї родив ся Валерій Падяк,  філолоґ, літературознатель, бібліоґраф и  выдаватель книг о Русинах.
14.06.1968 у Наполю умер Салваторе Квазімодо  (Salvatore Quasimodo, *1901), таліанськый поет,  товмач, крітик; антіфашіста; Нобелув лавреат  (1959).
16.06.1970 у Сент-Арну умерла Елза Тріоле (*1896),  французська писателька (властноє имня: Елла  Юрьевна Каган), жона Луіса Араґона, младша сестра  Лілы Брік, котру представила Маяковському в року  1915.
11.06.1974 в Пряшові умер Йозеф Горак (*1907),  словацькый прозаик.
14.06.1986 в Ґенфу умер 86-рочный Хорхе Луис  Борхес (*1899), вызначный арґентинськый писатель.
19.06.1993 умер Віліам Ґолдінґ (*1911),  брітанськый романіста, Нобелув лавреат (1983): Пан  мух.
16.06.2001 в Модруй Братіславського края умер  Вінцент Шікула (*1936), словацькый писатель.
12.06.2002 в Братіславі умер Цтїбор Штїтницькый  (правд. Tibor Doerner; *1922), словацькый прозаик,  поет, товмач и зоставитель літературных  зборникув.
17.06.2005 в Новум Саду у віку 95 рокув умер Міхал  Ковач (*1909), педаґоґ, писатель и публиціста  бачванськых Русинув.
17.06.2005 у Кієві умерла Татяна Нїловна Яблонська  (*1917), украинська малярька; у 1960-х роках  приближат ся ид народным мотивам; ілустровала  дїточі выданя; членка Академії Умілств СССР  (1975), Народна Малярька (1982), Героиня Украины  (2001); єї образ Хлїб трафив до Третяковськой  Ґалерії як взор соціалістичного реалізму.