11–20. септембер в истории

14.09.1321 у Равеннї умер Данте Аліґьєрі (*1265),  таліанськый поет, філозоф, політик.
11.09.1524 родив ся Пєр де Ронсар (Pierre de  Ronsard; †1585), французськый ренесансный поет,  што внюс до французской поезії великое богатство  поетичных розмірув и створив гармонію стиха.
14.09.1580 у Мадріду родив ся Франсіско Кеведо  (Франсіско Ґомес де Кеведо и Сантібанєс Вілєґас;  Francisco Gоmez de Quevedo; †1645), еспанськый  бароковый писатель, вызначный сатірик, чиї творы  ся поважуют за вершину еспанськой літературы.
15.09.1613 родив ся Франсуа де Ла Рошфуко  (Francois de La Rochefoucauld, †1680),  французськый писатель-мораліста; з ёго думок: "Нич  так легко не даєме, як рады".
18.09.1709 (7.09 Юл.кал.) родив ся Самуел Джонсон  (†1784), літературный крітик, поет, лексикоґраф,  автор первого анґлійського словника (1755).
19.09.1736 у Петербуру умер Феофан Прокопович  (Елеазар, *1681), украинськый церковный дїятель,  писатель, єден из майобразованых людей свого часу;  писав по латинськы, по украинськы, по руськы и по  польскы; од року 1716 покликаный Петром Великым  до Росії.
20.09.1746 у Вербовому, жупа Нїтра, родив ся ґроф  Мовріц Бенёвськый (†1786), мадярськый вандровник и  авантуріста; року 1758 лишив цісарськоє войсько и  утїк до Літвы; року 1767 воёвав у польскых  конфедератув против Русум; 20.05.1769 трафив до  руського плїна и року 1770 депортованый на  Камчатку; року 1771 з Афанасіёв, дївков тамошного  ґубернатора и 69 сприсяжниками захватуют шіфу и  втїкают на Алеуты, до Японії, на Формозу, до  Макао, де Афанасія вмерат, не збировавши чажкостї  вандровкы; осїдає на Мадаґаскару, де пудимат ся у  Французув заложити колонію и року 1774 основує  варош Луібурґ; року 1776 од Французув достає  тітулу барона, а автохтоны выбирают го королём  Мадаґаскара, но про інтріґы французського  ґубернатора резіґнує з поста; просит и достає  помилованя од Марії Терезії и року 1777 вертат ся  дому, року 1778 достає тітулу ґрофа; пробує  занимати ся торговлёв в Австрії, но марно, прото  року 1784 одходит до Америкы, одты з  торгово-воєннов місіёв вертат ся на Мадаґаскар;  туй року 1786 у войнї з французськым ґубернатором  стратив живот; свої пригоды списав по французськы  у мемуарах, котрі выдали у Лондону, а пак Мовріц  Йовкай потовмачив по мадярськы пуд назвов «Ґрофа  Мовріца Бенёвського живот, властні мемоары и  путёві запискы» и выдав у Будапешту.
18.09.1759 у Різї родив ся Иван Степанович  Ріжськый (†1811), філозоф, украинськый лінґвіста,  первый ректор Харьковського всеучилища (1805),  автор єдного з первых учебникув лоґікы в Росії  (1790).
20.09.1772 (09.09 Юл.кал.) в Баї родив ся Йоакім  Вуич (†1847), сербськый писатель, товмач и  артіста, отець сербського театра.
19.09.1782 у Богодуховськум округу Харьков. ґуб.  родив ся Акым Николаёвич Нахімов (†1814), руський  поет, сатірик, драматург Украины, якый высміёвав  пудкупство, неправый суд, злоуживаня чиновникув и  статкарюв; творы сатірика зачали печатати лем по  ёго смерти; робив на Харьковськум всеучилищу.
15.09.1789 у Берлінґтону, Ню-Джерсі, родив ся  Джеймс Фенімор Купер (James Fenimore Cooper,  †1851), америцькый писатель, автор 32 романув  («Послїдный из Моґіканув», «Ловець», «Слїдарь») и  подорожных записув из Европы (1826–1833) у 10  томах.
19.09.1799 (08.09. Юл.кал.) у Сомбору, Войводина,  родив ся Йован Гаджич (псевдо: Мілош Светич;  †1869), сербськый писатель, товмач и політик,  закладатель и первый предсїдник Матицї Сербськой,  противник Вука Караджича у вопросї сербськой  ортоґрафії; Гаджич обстоёвав конзервативноє  етімолоґічное письмо за старов азбуков.
20.09.1809 (08.09 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу  родив ся Нестор Василёвич Куколник (†1868),  руськый писатель, драматик и товмач, зачинатель  жанрув авантурного романа, историчной повісти и  драматичной поемы; быв сыном педаґоґа з  Подкарпатськой Руси В. Г. Куколника, позваного до  Росії.
13.09.1813 родив ся барон Йожеф Етвеш (†1871),  міністер просвіты, котрый заслужив ся выданём  новинкы про вчителюв народных школ на  великоруськум языкови: Газета для народных  учителей, 1868–1873, котру 400 півцёучителюв  Мукачовськой єпархії доставали задарь.
19.09.1819 в Чарнум Бардіевського округа родив ся  Александер Павлович (†1900), священик, русинськый  поет.
18.09.1830 в Сого, дн. пудгород Лондона, умер  Вілліам Гезлітт (*1778), анґлійськый есеіста и  літературный крітик.
13.09.1831 в Естерґому умер Александер (Шандор)  Руднай (*1760), прімас Мадярськой краины, Словак  по роду, чиёв заслугов выданый Бернолаков Словар и  многы другы книгы в бернолаковщинї, первом  кодіфікованом варіантї словацького языка.
16.09.1846 в Пухові Тренчинського края родив ся  Карол Мілослав Легоцькый (КагоІ Міlоslаv Lеhоtsку;  †1915), педаґоґ, словацькый писатель и товмач.
14.09.1851 в Куперставну, Ню-Йорк, умер Джеймс  Фенімор Купер (Cooper, James Fenimore; *1789),  популарный и плодовитый америцькый романіста (32  романы), автор 10-томных подорожных записув из  Европы (1826–1833).
12.09.1852 у Шибенику, Далмація, родив ся Сімо  Матавуль (†1908), сербськый писатель реаліста,  класик сербськой літературы.

16.09.1855 в Ганиговцях Пряшовского края родив ся Антоний Бескид, другый губернатор Подкарпатской Руси.
11.09.1862 у Ґрінсборо, Сїверна Каролина, ЗША,  родив ся О. Генрі (Олівер Генрі, правд: Porter,  William Sydney; *1910), америцькый писатель куртых  повідань из дуфла нечеканым кунцём.
20.09.1863 в Берлину умер Якоб Ґрімм (*1785),  нїмецькый казкарь и збератель казок, фолклоріста,  лінґвіста, академик.
11.09.1864 родив ся Павло Грабовськый (†1902),  украинськый поет-лірик, публіціста, товмач из  руського, анґлійського, нїмецького, французського;  высланый на Сібірію, погребеный подля тестамента  побуч декабрістув.
17.09.1864 у Винници родив ся Михайло Михайлович  Коцюбинськый (†1913), вызначный украинськый  класичный писатель (Тїнї забытых предкув).
15.09.1877 у Бережанах на Тернопольщинї родила ся  Олена (Львовна) Кульчицька (†1967), украинська  малярька, книжна ілустраторка; абсолвовала  умілецько промыслову школу у Відню; Народна  Малярька УССР (1956), Шевченкова лавреатка (1967).
18.09.1877 умер Йосиф Бодянськый (*1808),  славіста, історик, фолклоріста, товмач, філолоґ,  писатель, дописный член Петербурґськой АН,  ініціатор выданя зберькы народных співанок  Галичськой и Угорськой Руси (Головацького).
20.09.1878 у Балтімору, Меріленд, родив ся Ептон  Сінклер (Upton Sinclair, †1968), популарный  америцькый писатель и новинарь, што остро писав о  актуалных соціалных и політичных проблемах.
11.09.1882 (30.18 Юл.кал.) в Новгородї родив ся  Борис Житков (†1938), руськый писатель, педаґоґ и  вандровник, автор популарных авантурных дїтськых  повідань и повістей, и романа о револуції року  1905 «Виктор Вавич», котрый подля Бориса  Пастернака є лїпшов книгов о руськой револуции.
11.09.1885 родив ся Девид Герберт Лоренс (David  Herbert Lawrence; †1930), анґлійськый писатель,  представитель духовной опозіції сопротив  сухопарности вікторіанськой епохы, чиї творы  бывали часто заказаны яко неморалны.

14.09.1885 в Лученци во віку 45 рокы умер Юрий Игнатков, педагог и новинарь, языкознатель и литературознатель, автор первой в Мадярщинї граматикы циганского языка.
16.09.1888 родив ся Франс Еміл Сілланпяя (Frans  Eemil Sillanpaa, †1964), фінськый писатель,  Нобелув лавреат (1939) «за глубокоє проникненя у  живот фінськых селян и їх обычаї» (Честноє  худобство, Умерла молодов).
19.09.1888 (07.09 Юл.кал.) в Волковыску  Гродненськой ґуб. родив ся Всеволод Никанорович  Иванов (†1971), руськый писатель, автор историчных  повістий и автобіоґрафичного романа.
15.09.1889 у Кобылюй Полянї родив ся Еміліан  (Йосифув) Бокшай (†1976), ґрекокатолицькый  сященик, автор єдного з лїпшых русинськых  словникув (1928), публиціста, редактор  Благовістника и Недїлї, реліґійный писатель и  педаґоґ.
15.09.1890 родила ся Аґата Крісті (Agatha Mary  Clarissa Christie, †1976), анґлійська писателька.
13.09.1894 родив ся Джон Бойнтон Прістлі (†1984),  популарный анґлійськый драматик и романіста.
13.09.1894 в Лодзи родив ся Юліан Тувім (†1953),  вызначный полськый поет, новинарь, прозаик и  товмач, антіфашіста.
13.09.1894 в Бодзауйлоку, Мадярщина (дн. Новосад  Требішовського округа), родив ся Михаил Демко  (†1946), учитель, русинськый новинарь, редактор,  політик, будучый посланик мадярського Сойма;  соратник Андрія Бровдія.
11.09.1897 в Лондону родила ся Инід Мері Блайтон  (Enid Mary Blyton; †1968), позната анґлійська  писателька пригодницькой літературы про дїти и  молодеж.
20.09.1897 у селї Фаркашлака, провінція Гарґіта  (дн. Румынія) родив ся мадярськый писатель Арон  Тамаш (†1966); року 1918 зачав учити ся на  правника у Коложвару; діплому же достав на  Торговелнуй Академії и робив яко банковый  службовик у Коложвару и Брашові; писати зачав щи в  Коложвару, но найшов своє писательскоє ego онь у  ЗША, куда выеміґровав року 1923; перву книгу  появив у Коложвару року 1925, куда загнав рукопис  из Америкы; року 1926 вернув ся дому, року 1944  переселив ся до Мадярщины; крітика односит го до  т.зв. народных писателюв.
13.09.1898 (Юл.кал. 31.08) в Чупрії, Сербія, родив  ся Душан Матич (†1980), сербськый поет и прозаик,  крітик и товмач, новатор-надреаліста, член  Академии Наук и Умілств; романы Глуха доба (1940,  соавтор А.Вуч), Коцка вержена (1957).
20.09.1902 в Тисовцю, Австро-Мадярщина, родив ся  Владо Клементис (†1952), словацькый політик,  правник, новинарь; в часї депортації мадярського  обывательства подля декретув Бенеша быв міністром  загранича; ёго колеґа Даніел Окалї свідчит, як  были в Тисовцю видїти родный дом и отця, а  Клементис «vitazoslavne referoval "staremu  panslavovi" (Okaliho vyraz) ako sa podarilo  ponizit madarskeho leva v jeho vlastnom brlohu».
19.09.1903 умер Сидір Воробкевич (*1836),  украинськый писатель, поет, композітор,  православный сященик, педаґоґ, редактор часописув,  малярь, публичный актівіста; року 1877 выдав  первый буковинськый алманах Руська Хата; автор  пісника про зачаточні школы, помочных книг из  теорії музикы и співу, дїточых співанок.
17.09.1905 в Задару родив ся Владан Десница  (†1967), сербськый и горватськый писатель,  вызначный стіліста и псіхолоґ.
18.09.1906 в Одесї родив ся Семен Кірсанов (Самуил  Іцекович Кортчик; †1972), талантливый руськый  поет-новатор, лїпшый ученик Маяковського.
15.09.1907 умер Иван Карпович Карпенко-Карый  (*1845), украинськый драматик.
19.09.1908 у Гелсінґфорсу родив ся Міка Тоймі  Валтарі (†1979), вызначный фінськый романіста.
11.09.1910 умер Луі Буссенар (Louis Henri  Boussenard; *1847), французськый прозаик,автор  пригодовой літературы.
18.09.1911 в Ужгородї родив ся Василь (Василюв)  Федак (†1991), спортивный новинарь и орґанізатор  спорта, фотбаліста; 18.12.1948 невинно засуженый  на 25 рокув лаґрув и вышорованый на Колыму до  особого лаґру №5; одсидїв майже 7 рокув, выпущеный  на волю 29.11.1955, регабілітованый 20.02.1992  посмертно; также посмертно выдана ёго книга  Закарпаття у спортивному вимірї (1994).
19.09.1911 родив ся Віліам Джералд Ґолдінґ  (William Gerald Golding, †1993), анґлійськый  писатель, лавреат Нобелевой награды (1983): Пан  мух.
11.09.1914 в Ілници родив ся Василь (Юрув) Фенич  (псевдо: Ілничан, Бужорин;†1949), пудкарпатськый  русинськый писатель, фолклоріста, етноґраф.
19.09.1914 умерла Надїя Константиновна Кибальчич  (*1878), украинська поетка, писателька, приятелька  Лесї Украинкы; писала дїточі творы и на темы  соціалной справедливости.
19.09.1918 в Падинї, Войводина, умер Алберт Мартіш  (*1855), дольноземськый словацькый новеліста.
11.09.1919 недалеко Суботицї умер од надмірной  давкы пантопона 32-рочный Ґейза Чат (правдиво: Йожеф Бреннер; *1887), вызначный  мадярськый писатель новеліста (5 томув повідань),  музикалный крітик (2 томы статей), дохтор (и автор  научных статей).
12.09.1921 у Львові у жидувськуй дохторськуй  фамілії родив ся Станіслав Лем (†2006), славный  польскый писатель-фантаст; депортацію обминув  дякуючи фалшивым леґітімаціям; выштудовав  дохторськый фах на Яґеллонськум всеучилищу; зачав  писати од року 1946; творы богаті гумором и  языком; потовмаченый булше як на 40 языкув;  «передповів» ґлобалну інформаційну сїть,  клонованя, віртуалну реалность.
15.09.1921 в Банськуй Быстрици родив ся Иван  Буковчан (†1975), словацькый драматик, сценаріста  и публиціста.
19.09.1924 в Черном Балоґу родив ся Ладіслав Тяжкі  (†2011), словацькый прозаик, драматик, сценаріста  и публиціста, автор літературы про молодеж.
13.09.1929 в Мытї под Дюмбєром родив ся Ян Штєвчек  (†1996), словацькый поет, есеіста и  літературознатель.
13.09.1933 в Рошковцях, округ Межилаборцї, родив  ся Штефан Смолей, русинськый писатель Пряшовськой  Руси.
12.09.1934 у Хвалах коло Прагы умерла Катерина  Брешко-Брешковська (рож. Веріґо; *1844), руська  політична дїятелька, звістна у Росії як «бабушка  русской революции»; од року 1919 еміґрантков на  Пудкарпатю; орґанізовала Карпаторуську Роботницьку  Партію (1920), Руськый Народный Банк, общество  «Школьная Помощь», котроє у трёх інтернатах задарь  салашовало и костовало пиля 100 ґімназістув, а  также активно выдавало книгы; у старости (1930)  лишила Пудкарпатську Русь и жила коло Прагы.
20.09.1936 у Новум Садї зачала выходити новинка  «Русска Заря», орґана Културно-просвітного союза  югославськых Русинув, яка перед тым од рока 1934  выходила под назвов «Заря».
14.09.1937 на Подкарпатськой Руси одбыв ся школный  референдум (опрос родителюв) дотычно выбора  языкового учебника, у котрум мали выбрати межи  двома ґраматиками: Руська ґраматика Ивана  Панькевича (з фонетичным правописом) вадь  Грамматика русскаго языка Євменія Сабова (з  традіційным правописом); резултат быв 114:313  (голосы родин), циже 73.3% на хосен учебника  Сабова.
15.09.1938 у віку 37 рокув умер Томас Вулф (Thomas  Clayton Wolfe; *1900), значный америцькый прозаик  и драматик зачатку ХХ. віка.
17.09.1938 в часї сталинськых репресій  росстріляный 37-рочный Бруно Ясенськый (правд.  Віктор Зисман; *1901), польскый и руськый прозаик,  поет и драматик, чиї творы выдїляют ся легкостёв  слога, дінамичностёв и образностёв; писав и по  французськы.
12.09.1940 урядным комісарём Пудкарпатя стає  Міклош Козма, активный пудпорователь русинськой  културы (подля инш. жерела 20.09).
19.09.1941 у Тересві родив ся Дмитро (Дмитрув)  Данилюк, історик Пудкарпатя, автор робот о  Духновичу, Гуцї-Венелину, Лучкаю.
17.09.1944 у Руськум Керестурї родила ся Ирина  Гарді-Ковачевич, новинарька, писателька и  крітичка.
18.09.1945 в Братіславі родив ся Каміл Петерай,  словацькый поет и текстарь.
20.09.1948 коло Преображенськой церьковли у Львові  застріленый парох церьковли Гавріїл (Ґабор)  Костелник (*1886); такой нараз застрілили на  містї и самого забивцю; Костелник у меживойню  писав статї против комуністув, два сыны Костелника  в часї войны служили в дівізії СС Галичина – се  было доводом про шантаж од совєтськой беспекы и  може обяснити, чом Костелник од юнія 1945 играв  важну ролю у дїлї ліквідації Украинськой  Ґрекокатолицькой Церьковли.
18.09.1956 умер Іларіон Свенціцькый (*1876),  вызначный украинськый славіста и філолоґ, член  Шевченкового Научного Товаришства; заслужив ся  орґанізаціёв музеюв.
14.09.1964 у Москві умер Василь Семенович Ґроссман  (*1905), руськый писатель, автор романа Жизнь и  Судьба; року 1952 выйшла перва книга ділоґії (За  Правое Дело) з купюрами, а року 1956 без купюр;  завершеный рукопис другой книгы, о Сталінґрадськуй  битві, быв заарештованый року 1960, и Михаил  Суслов, ідеолоґ компартії повів, же напечатає ся  не скорше, ги за 200 рокув; но стало ся иншак:  року 1974 фотокопія романа трафила на Запад и  напечатана у Швайцу року 1980, а в СССР року 1984  в журналї Октябрь.
19.09.1967 у Кієві умер Павло Григорович Тычина  (*1891), украинськый комуністичный поет, академик  (1927), Герой Соц. Труда (1967).
20.09.1971 у віку 71 рокув умер Йорґос Сеферіс  (*1900), значный ґрецькый поет, Нобелув лавреат  (1963).
13.09.1975 у Печорї, Комі АССР вчинив самогубство  Григорій Йосифович Майфет (*1903),  літературознатель и крітик; главнїйша робота –  двотомна моноґрафія Природа новелы; 05.12.1934  арештованый и засуженый на 10 рокув; по одбытю  часу року 1946 достав росказ поселити ся у селищу  Камінь на Печорї; 25.12.1950 зась арештованый и  вышорованый до Сыктывкара (Комі АССР) пуд дозур  беспекы; реабілітованый року 1965 зачинат помалы  вертати ся до літературы.
16.09.1977 в Братіславі умер Ян Поляк (*1929),  словацькый літературный крітик.
14.09.1979 в Братіславі умер Еміл Болеслав Лукач  (*1900), словацькый поет неосімволіста, товмач,  сященик и учитель.
12.09.1980 в Београду умер у переддень 82 рокув  Душан Матич (*1898), сербськый поет, прозаик,  крітик и товмач, новатор-надреаліста, член  Академии Наук и Умілств; романы Глуха доба (1940,  соавтор А.Вуч), Коцка вержена (1957).
14.09.1985 в Братиславі у віку 80 рокув умерла  Злата Двончова (*1905), учителька, словацька  писателька и товмачка.
15.09.1989 у віку 84 рокув умер Роберт Пенн Воррен  (Robert Penn Warren; *1905), америцькый поет,  романіста и літературный крітик.
15.09.1993 у Москві умер Юліан Семенов (в  реалности: Ляндрес, *1931); совєтськый писатель;  преподавав афґанськый язык на Московськум  всеучилищу; од р. 1955 новинарём; од р. 1960 член  Сполку писателюв; пише репортажі з поларных  стацій, БАМа, Афґаністана, Еспанії, Чіле, Кубы,  Параґвая, Вєтнама, Лаоса; перву авантурну повість  Діпломатичный Аґент написав р. 1959 в Афґаністанї,  де робив як товмач; далші гірні  авантурно-політичні повістї: 49 годин, 25 минут;  Идут, обы не вернути ся; При повненю служебной  повинности; 17 моментув яри; повістї о міліції:  Петровка, 38; Огарёва, 6.
19.09.1999 у Беоґраду умер Павле Ивич (*1924),  сербськый лінґвіста, академик.
13.09.2002 в пудмосковнум Передїлкинї умер  Александр Петрович Казанцев (*1906), класик  совєтськой фантастикы.