Удварі І.: Подашто о мадярізмах літературного языка пудкарпатськых Русинув
Автор – Іштван Удварі (†2005), познатый фахман их сёго вопроса, аналізує мадярізмы у новодобых русинськых выданях Пудкарпатя, подаючи богатый список жерел, розберат свою тему также в історичнум аспекту и робит проґнозы о возможной будучности русинського языка.
Языкові взаимины угорсько-славянські засвідчено ся потягают од давнины тысяча и сто лїт, из добы занятя вутцюзнины (поз. Zoltán: 1996). Многі изглядователї ганут, же и скорше вже Угре из Славянами комуніковали языково, коли ищи не перейшли были сюды за Карпаты. Вірникы теорії двойного занятя вутцюзнины нахожуют свідченя, же и мадярськой бесїды людность, позната ги пуздні Авары, уже мала языкові стыкы из Славянами Карпатськой котлины (поз. Makkay: 2004). В ефектї сякых многобочных угорсько-славянськых взаимин гвары угорські достали силу много славянськых слов, а гвары славянські пояли до ся много угорськых елементув. Кедь зась поникаєме, як ся тоты стыкы выказали на літературных языках, увидиме образ май изложеный: у мадярськый літературный язык од Славян ся перебрала гет значна часть слов, а новодобі славянські языкы мают порунано мало елементув угорського происходу. Сесе щи чекат на моноґрафічноє изглядованя. Правдов є, же славянські літературні языкы спочили на тых гварах, што не мали інтензивный пограничный стык из мадярськым языком, респективно гварами. Зважме хоть лем на то, же украинськый літературный язык опер ся на кієво-полтавські гвары, а словенськый — на бесїду люблянськой околицї. У току формованя новочасных славянськых літературных языкув мож ся было послужити давнїйшыма славянськыма літературныма языками (церьковнославянськый у Сербув, Украинцюв, біблійна чешчина у Словакув итд.) и зайти ся без угорськых елементув, ид чому ся єден час славянські кодіфікаторы літературных языкув усвідомено змагали.
Хоть и притїсненый рамками моёй темы, мушу спомянути, же занї ся днешні славянські языкы были сформовали, через многі сто лїт за галом єствовали и фунґовали на основі славянськых гвар, беспосредно дотычных из угорськыма, дакулькі реґіональні літературні языкы, и сесї служили ся мадярськым правописом и мали спозначну часть мадярізмув. (За восточнословацькый літературный язык поз. Király 1953, Udvari 1990; за вытворы кайсько-горватського літературного языка поз. Hadrovics 1964, Lukács 2000, Király 2003, Udvari 2003, 2003/a; за градищенськый горватськый язык поз. Hadrovics 1974, Nyomárkay 1966.)
Уже у нашуй добі створёвали самостойный літературный язык бачвансько-срімські Русины у Сербії и Горватії, и автор сих шорув обертав увагу мадярськой научной обществености на мадярізмы їх языка (поз. Udvari 1982, Udvari 1985; Udvari 1997, MNy: 1982 93–96; MNy: 1988 227–232; MNy: 1995 345–348; Ethnographia: 1997 343–357). Послїдна деценія ХХ. столїтія принесла нам стандардізацію языка словацькых Русинув на основі земплинськых гвар (поз. Magocsi 1996). Пуд зорным углом изглядователя історії культурных и языковых взаимин Мадярув и Славян заслужує на позорность тот факт, же туй став ся літературным народный язык восточнословацькых Русинув, котрі из Мадярами од давных вікув перебывали у языковых, культурных и ґаздувськых стыках, и творы, выдані на сюм языкови, знаменито ся здают про зглядованя угорсько-славянськых языковых, народописных контактув. Лексичні мадярізмы літературного языка словацькых Русинув перебрані почасти через посредство словацького языка. Наповно побечеловати посредську ролю словацькых гвар изможеме ся лем так, кедь достанеме на роспорядку доконченый образ мадярськых елементув словацького языка. Зайсе нетерпезливо чекаєме на близко 2000 бокув обширный сінтез из сёй проблемы спуд пера Ференца Ґреґора (поз. Gregor 1993). Правда така, же ідеолоґы, пестователї, спеціалісты и кодіфікаторы, словникарї літературного языка словацькых Русинув не діскріміновали слова мадярського происходу (поз. Udvari 1996; 1996/a).
У пудкарпатськых Русинув за послїдні десять лїт роспрудило ся твореня літературного языка. Тымчасом и доднесь не появило ся моноґрафічноє зглядованя мадярськых елементув у літературї на русинськум народнум языкови, белетрії, словниках, ґраматиках, увидївших світло світа у Пудкарпатю через сесь час.
Порываючое дїло про філолоґа ослїжовати фунґованя мадярізмув у літературных языках. Противникы твореня русинськых літературных языкув реґіональной функції часто из тым ся выгваряют, же пестователї русинськых літературных языкув щедро ся послужуют и мадярськыма лексичныма елементами. Сяка догана из никаня языкознательського нияк не приятлива. Таже вшиткі без выимкы лексичні мадярізмы, котрі‑м понахожовав у русинськых публикаціях сут орґанічнов частёв русинськой бесїдной лексикы, котра ся склала історично. (За мадярські елементы у русинськых діалектах поз. Rieger 2004 61–62). Докунця и тото мож твердити, же будучность мадярізмув зависит од будучности тых діалектув. Кедь русинська бесїда двигне ся на уровень языка літературного, та природно у нюм продовжат своє далшоє житя и мадярізмы. А кедь мадярізмы зачнут вычищати из формуючых ся русинськых літературных языкув, тогды їх діалектна основа закономірно заслабне. Зато природноє дїло, же будучность русинськых діалектув и будучность їх мадярізмув спольна. Як сесе можеме видїти у случаю літературных языкув бачвансько-срімськых и словацькых Русинув, двигнутя русинськых діалектув на літературный уровень дає далшоє житя росширеным мадярізмам як елементам літературного языка (поз. MNy 1993 77–81; Udvari 1997/a; 1997/b; 2000). Переникавши тоты пудкарпатські дотеперішні выданя, котрі‑м познавав, — словникы, красноє писемство, публицістику и др. — можу твердити, же дізайнеры, пестователї русинського языка, писателї, поеты, ґраматісты, словникарї не прячут языкові слїды нашой общой прошлости.
Рукописні словникы и словничкы народной бесїды пудкарпатськых Русинув познаєме од другой половкы ХІХ. віку. Уже‑м быв написав сесю статю, коли ми трафила до рук появена у польськум Ополю фундаментална робота о русинськум языкови, де русинські словникы посписовані такой вшиткі (поз. Magocsi 2004 430–449). Года 1883 быв искладеный и напечатаный словник Ласлова Чопея, опертый на майросширеный и майстаршый у Пудкарпатю словный фонд долинськых русинськых у‑гвар. И Годинкы Антоніюв словник глаголув, славна Глаголниця из года 1922, кладе основу на у‑гварах (поз. Hodinka 1991). Словникарську традіцію Чопеёву и Годинкову продовжив Стефан Попович (1999). Юрій Чорій, Михайло Алмашій, Димитрій Поп обертают ся ид звучнї и лексицї ü‑гвар, не закрываючи, вшелияк, простур и перед тыма, котрі етімолоґічноє о у новозапертум складї выгваряют як у. (О русинськых діалектах поз. Kercsa 2004 144–146, 466–468).
Казаноє любив бых ілустровати на примірї єдного русинсько-украинсько-руського словника, выданого в Ужгородї (поз. Almásij–Pop 2001). Словник сесь у поруналнум аспектї рецензовав Іґорь Керча (2002). У статї крітичного тона Іґорь Керча варує: “Невеликоє порунаня, котроє‑м зробив, наводит на опредїлену думку: не можеме розвивати и рушати дале русинську культуру, одрываючи єї од коріня — од результатув, до котрых дуйшли наші предкы, и од культур сосїдуючых народув, из котрыма сьме столїтіями контактовали.” Сесї Керчовы слова, на мою думку, важні и дотычно розвиваня русинського літературного языка.
Триязычный словник, выданый Обществом Духновича, Обществом Карпатськых Русинув и Обществом Кирила и Методія, содержит пиля 7000 слов. Подля авторського спередслова, у словникові гасла трафили слова, што сут всеспольні у бесїдї и літературнум языкови пудкарпатськых Русинув. Словник, предназначеный изглядователям, товмачам, всеучилищным студентам, русинськуй и украинськуй інтеліґенції, из тов думков ся робив, обы провказав розлуку межи літературным русинськым и украинськым языком, респективно присвідчив самостойность русинського літературного языка. Авторы пересвідчено говорят, же русинськым языком годны дати выраженя каждому отїнку думкы и чуства днешнёго чоловіка. Главноє жерело богаченя русинського літературного языка видят у русинськых діалектах и одмітуют практику перебераня из иншых славянськых языкув. Словниковый матеріал оперли главно на гвары поріч Боржавы, Уга, Латорицї а также на гвары мараморошські. Авторы зачерили и йз дїл русинськых писателюв, поетув, послужили ся Дзендзелївського лінґвістичным атласом ай податками важнїйшых русинськых словникув. Словник опредїлили як діференціальный, зашто лем такі гасла брали, што не трафлят ся в украинськум и руськум языках, а притум всеспольно ся звыкли хосновати у Русинув.
Нынїшна статя, писана у честь пана професора Ференца Пустаї, не дає ми простур, обы‑м туй доґде єдного списав мадярізмы триязычного словника. Но видит ся ми, уже из словами мадярського происходу на а, б, ґ, ф, вытягнутыма из нашого словника, годен буду ілустровати, же змежи літературных языкув сосїдуючых народув ипен русинськый тот, котрый ся базує на гварах, інтензивно контактовавшых из мадярськым языком, діалектами, и сесь факт одбиват ся и на словникарстві. Як видко из матеріала триязычного словника, мадярськый вплыв реалізовав ся и у полю звучнї и словотвореня. Перебрані русинськым языком мадярізмы из звуками ґ и ф спричинили прирост частоты появеня ся фонем ґ и ф, котрі первинно нарідше трафляют ся в русинчинї. Пиля сёго, в ефектї дотыку двох языкув у полю морфолоґії провказало ся, же пуд вплывом мадярськых перебрань из формантами ‑ш, ‑ош, ‑аш сеся словотворна морфема абстраґовала ся и стала елементом сістемы русинського словотвореня из значенём назвы фаху, занятя, вадь особы, докончуючой дїланя (поз. Káprály 2002). Но дайме ся вже ид ілустраціям!
У понижум списку на зачатку из правила даю словниковоє гасло мадярського происходу. Но кедь у статї мадярізм ся трафив як сінонім и прото не стоит у азбучнум порядкови, тогды гасло кладу у клямбры. Приміром, (башта) торонь < мад. torony. Кедь одведеноє слово має заклад у русинськум языкови, не держав єм го мадярізмом, кедь не годен єм быв найти закладовоє слово, тогды дав єм мадярізм до ілуструючого списку. Пониже списані мадярізмы прийшли у літературні творы, словникы из русинськой народной бесїды. А словам русинськых діалектув мож найти одвітникы измежи мадярськых діалектных форм (поз. Lizanec 1976).
авадь < мад. avagy; син. вадь < мад. vagy; адьув < мад. ágyú; акац < мад. akác(fa); алдомаш < мад. áldomás; андьол < мад. angyal; анталак < мад. antalag ’малый гордув’; аршув < мад. ásó; баґнийт < мад. bajnét; баґов < мад. bagó; бадоґ ~ бадоґа < мад. bádog; бадоґаш < мад. bádogos(mester); бай < мад. báj; балта < мад. balta; банда < мад. (cigány)banda; бановати < мад. bán; баня < мад. bánya; баняс < мад. bányász; барнастый < мад. barna; баршун < мад. bársony; батром < мад. bátran; бачі < мад. bácsi; (башта) торонь < мад. torony; бендюх < мад. bendő; бестетовати < мад. biztat; бетанґа < мад. bitang(ember); бетежный < мад. beteg; бетлегемы < мад. betlehem; бетюг < мад. betegség; бетярь < мад. betyár; бивный < мад. bő; бизовати < мад. (meg)bíz; бизувный < мад. bizony(os); бирув < мад. bíró; бировати < мад. bír; бичаловати < мад. becsül; (біґлязь) вошолув < мад. vasaló; (біґлязь) тиґлязь < мад. téglázó; біжалма < мад. birsalma; бізонь < мад. bizony; біка < мад. bika; (більовча) жебаловка < мад. zsebbevaló; більчув < мад. bölcső; бімбов < мад. bimbó; бімбовка < мад. bimbó; бловдер < мад. blóder; бовташ < мад. boltos; бовт < мад. bolt; боґар < мад. bogár; боґач < мад. pogácsa; боговц < мад. bohóc; боґрийда < мад. bokréta; бойта < мад. bojt; боканча < мад. bakkancs; бокор < мад. bokor; син. дараб < мад. darab; бокс < мад. boksz ’масть на топанкы’; болондгаз < мад. bolondház; бомбушка < мад. gombostű; бороцква < мад. barack син. тенґерка < tengeri barack ’друбна бороцква’; босорканя < мад. boszorkány; бочкора < мад. bocskor; бочкур < мад. bocskor ; (бричка) кочіга, кочія < мад. kocsi, bricska; (брифташка) буділарош < мад. bugyelláris; (брифташка) тапловка < мад. tapló(gomba); (брындак) чалебоґар < cserebogár; (брытванка) тепша < tepsi; будюґовы < мад. bugyogó; буйдош < bujdosó; (буля) крумпля < мад. krumli; бунков < мад. bunkó ’перлик’; бунфенс < мад. bukfenc; бурбіль < мад. borbély; буркут < мад. borkút; бутор < мад. bútor; ґазда < мад. gazda; ґалиба < мад. galiba; ґанч < мад. gáncs; ґаллірь < мад. gallér; ґарадіча < мад. garádics; ґарічка < мад. karika; (ґатер) фіріс < мад. fűrész, gatter; ґаті < мад. gatya; син. надраґи< мад. nadrág; син. пачмаґи < мад. pacsmag; (ґвер) пушка < мад. puska ; ґеренда < мад. gerenda; ґершлі < мад. gersli; ґестиня < мад. gesztenye; ґимбиць < мад. gömböc; ґоврош < мад. kórus; ґомбатися < мад. gomboz ’бавитися ґомбицями’ син. нірьоватися < мад. nyer; ґомбін < мад. kombiné; ґомбіця < мад. gomb; ґорджоля < мад. korcsolya син. корчоля < мад. korcsolya; ґріз < мад. griz; ґуля < мад. gulya; ґынґлявый < мад. gyenge; файта < мад. fajta; фалаток < мад. falat; фалка < мад. falka; (фандел) лабошка < мад. lábos, ланґошка < мад. lángos(sütő); палачінтовка < мад. palacsintasütő, палачінтош < мад. palacsintasütő; фарадный < мад. fáradt; фарадшаґ < мад. fáradtság; фаттьув < мад. fattyú, син. леґінь < мад. legény; феделка < мад. fedél; федивка < мад. fedő; феєша метати < мад. fejest ugrik; фелелльовати < мад. felel; фершлоґ < мад. ferslóg; фийдер < мад. féder(rugó); фийк < мад. fék; фийса < мад. fejsze; фійовка < мад. fiók; фінанц < мад. finánc; фінджа < мад. findzsa; фіріс < мад. fűrész; фіріспор < мад. fűrészpor; фоґаш < мад. (ruhafogas); фодра < мад. fodor, ruhafodra; форґіча < мад. forgató; форґіта < мад. forgató; форґітув < мад. forgató; фоталка < мад. fatál; (фурма) мінта < мад. minta.
“У Совєтськуй Украинї, успішно будуючуй соціалізм и несперяємуй на пути ид світлым вершинам комунізма,” найме ся уважало на усвоєня украинського літературного языка и культуры бесїды, на одтискованя містных гвар. Каммай у Пудкарпатю (Закарпаттї), де троновала таркастость бесїды, зачим край “через довгі вікы одорваный быв од иншых украинськых земель”. Из позіції практикы украинськой бесїды и літературного языка пудкарпатські русинські бесїдні особитостї требало одпораити. Йосип Дзендзелївськый, украинськый лінґвіста из Ужгороду, дїля того появив книжочку пудкарпатськым учителям, обы скончати из хоснованём пудкарпатськых семантичных діалектізмув (1958). Назва книжочкы у товмаченю сяк звучит: Практичный словник пудкарпатськых семантичных діалектізмув. Спомога учителям Закарпатськой области. У сюм словникови межи словами, котрі не радят хосновати, находят ся и слова мадярського происходу. Кажім, вмісто акац исправноє слово акація; вмісто бай слушно повісти байка; слово банда як ‘музика’ не радит ся хосновати; слово баня мож хосновати лем у значеню ‘купола’, од значеня ‘копалня’ остороняти ся; од слова баяня як ‘чарованя’ варовати ся; слово бовт як ‘продавалня’ обминати; слово грушка як ‘електрична грушка’ не яло хосновати (поз. Dzendzelivszkij 1958). Вірникы самостойности русинського языка знают, же сесї всеспольні у Пудкарпатю слова, як и другі подобні сим, опредїлені украинськыма лінґвістами як діалектізмы, сут орґанічні елементы русинського словного скарбу и повным правом можут ся хосновати. Сесе присвідчило ся и тым, же находиме їх у нами переже розобранум словникови. Сесь случай потвержує тоту засаду, же языкові процесы ледвы ци мож овплывнити волунтарістичныма методами.
Література
Almasij – Pop 2001 – Михайло Алмашій – Димитрій Поп – О. Димитрій (Сидор): Русинсько-украйинсько-рускый словарь. Ужгород.
Boksay – Révay – Brascsajko 1928 – Boksay Emil – Révay Gyula – dr. Brascsajko Mihály: Magyar–ruszin szótár. Uzshorod. // Еміліян Бокшай – Юліян Ревай – др. Михайло Бращайко: Мадярсько-руський словарь. Ужгород.
Csopey 1883 – Csopey László: Rutén-magyar szótár, Budapest, 1883. // Ласловъ Чопей: Русько-мадярскій словарь. Будапешт.
J. O. Dzendzelivszkij 1958 – Й. О. Дзендзелівський: Практичний словник семантичних діалектизмів Закарпаття. На допомогу вчителям Закарпатської області. Ужгород.
Gregor 1993 – Gregor Ferenc: A szlovák nyelv magyar elemeiből. Mutatványfüzet. Budapest.
Hadrovics 1964 – Hadrovics László: Kajkavische Literatur. Wiesbaden.
Hadrovics 1974 – Hadrovics László: Schriftum und Schprache der burgenlдndischen Kroaten im 18. und 19. Jahrhundert. Budapest.
Hodinka 1991 – Антоній Годинка: Глаголниця. Сбірка всіхь глаголувъ пудкарпатсько-русинського языка. // Hodinka Antal: Ruszin-magyar igetár. Nyíregyháza.
Káprály 2002 – Михаил Капраль: Венгерский суффикс ‑as (‑ás) в карпаторусинских текстах. Studia Slavica Hung. 47/1–2. 73–85.
Kercsa 2002 – Іґорь Керча: “Он упал себі из неба”, Русин ХІІ. Пряшів. № 1. 10–11.
Kercsa 2004 – Іґорь Керча: Пудкарпатська Русь. Літературный язык. In. Magocsi 2004. 115–146.
Király 1953 – Király Péter: A keletszlovák nyelvjárás nyomtatott emlékei. Budapest.
Király 2003 – Király Péter: A kelet-európai helyesírások és irodalmi nyelvek alakulása. A budai Egyetemi Nyomda kiadványainak tanulságai 1777–1848. Dimensiones Culturales et Urbariales Regni Hungariae 3. Nyíregyháza.
Kubek 1906 – Kubek Emil: Ószláv-magyar-ruthén (orosz) – német szótár a szentírás olvasásához. Ungvár. // Эмилій Кубекъ: Старословянскій-угорскій-русскій-німецкій словарь. Ungvár.// Emil Kubek: Alt-slavisches-ungarisches-deutsches Wörterbuch zu der heiligen Schrift. Ungvár.
Lizanec 1976 – П.Н.Лизанец: Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья. Будапешт.
Lukács 2000 – Lukács István: Dramatizált kaj-horvát Mária siralom Erdélyből, 1626. Budapest.
Magocsi 1996 – Magocsi Paul Robert: A New Slavic Language Is Born. The Rusyn Literary Language of Slovakia. New York.
Magocsi 2004 – Magocsi Paul Robert: Русиньскый язык. Ороlе.
Makkay 2004 – Makkay János: Korai szláv kölcsönszavaink keltezési kérdései és a honfoglalás. Budapest.
Nyomárkay 1996 – Nyomárkay István: Sprachhistorisches Wörterbuch des Burgenlandkroatischen. Budapest – Eisenstadt.
Nyomárkay 2004 – Nyomárkay István: Nyelvi kölcsönhatás a szavak tükrében. A magyar-horvát nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. In. A Modern Filológiai Társaság Értesítője XXI. évf. 5. sz. 2–14.
Panyko 1994 – Юрій Панько: Русиньско-русько-україньско-словеньско-польскый словник лінгвістічных термінів. Пряшов.
Pop 2001 – Димитрій Поп – Дмитро Поп: Русинськый синонімічный словарь из украйинскыма одповідниками. Ужгород.
Popovics 1999 – Стефан Попович: Поруналный русинсько-мадярсько-русско-ураинськый словарьчик. //Ruszin-magyar-orosz-ukrán összehasonlító zsebszótár. Будапешт.
Ramacs – Fejsza – Megyesi 1995–1997 – Юлиан Рамач – Михайло Фейса – Гелена Медєши: Сербско-руски словнїк І–ІІ. Нови Сад. 1995–1997. // Српско-русински речник. І–ІІ. Нови Сад.
Rieger 2004 – Януш Ріґер: Становиско і зріжницюваня русинскых діалектів в Карпатах. In. Magocsi 2004. 39–66.
Toronszky 1925–1927 – Dr. Toronszky Emil: Magyar-ruszin jogi műszótár. Užhorod, // Др. Емилій Торонскій: Мадярско-руській правничій терминологичный словарь. Ужгород.
Udvari 1982 – Udvari István: Adalékok a bács-szerémi ruszin nyelv magyar jövevényszavai alaktani meghonosodásának kérdéséhez. Acta Academiae Paedagogicae Nyíregyháziensis tom 9/E. Nyíregyháza. 33–49.
Udvari 1985 – Udvari István: A bács-szerémi ruszin nyelv magyar jövevényszavainak fonetikai meghonosodása. Acta Academiae Paedagogicae Nyíregyháziensis 10/E. Nyíregyháza. 61–83.
Udvari 1990 – Udvari István: A keletszlovák irodalmi nyelv ismeretlen kéziratos emléke 1778‑ból. (Magyar helyesírású keletszlovák nyelvjárási emlék Mária Terézia korából). Acta Academiae Paedagogicae Nyíregyháziensis 12/c. Nyelvészeti Közlemények. Nyíregyháza. 352–382.
Udvari 1996 – Udvari István: Szlovákiai ruszin kiadványok lexikai hungarizmusai. In. Lévai Béla (ред.): A magyar honfoglalás és a szlávok. Debreceni Szlavisztikai Füzetek, 3. Debrecen. 21–40.
Udvari 1996/a – Udvari István: A ruszin-magyar együttélés tükröződése Vaszil Petrovaj: Ruszinok c. regényében. in. Katona Judit – Viga Gyula (ред.): Az interetnikus kapcsolatok kutatásának újabb eredményei. (Az 1995‑ben megrendezett konferencia anyaga). Miskolc. 311–318.
Udvari 1997 – Udvari István: A bács-szerémi ruszin nyelv lexikai hungarizmusai kutatásának története. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 5. Nyíregyháza. 100–110.
Udvari 1997/a – Udvari István: Egy ruszin verseskötet magyar lexikai elemei. In. Mihalovics Árpád - Máté Éva (ред.): In Könyv Dezső Lászlónak. Nyíregyháza. 255–267.
Udvari 1997/b – Udvari István: A ruszin (kárpátukrán)- magyar együttélés nyelvi tükröződése Dmitro Keselya: Hoszundragosi c.művében. In. Kiss Gábor – Zaicz Gábor (ред.): Szavak-Nevek-Szótárak. Írások Kiss Lajos 75. születésnapjára. Budapest. 423–436.
Udvari 2003 – Udvari István: A Mária Terézia-féle úrbérrendezés forrásai magyarországi délszláv népek nyelvén I. Nyomtatványok. Dimensiones Culturales et Urbariales Regni Hungariae 2. Nyíregyháza.
Udvari 2003/a – Udvari István: A Mária Terézia-féle úrbérrendezés forrásai magyarországi délszláv népek nyelvén II. Bács vármegyei szerb és bunyevác jobbágyok úrbéri bevallásai. Dimensiones Culturales et Urbariales Regni Hungariae 4. Nyíregyháza
Zoltán 1996 – Zoltán András: A magyar-szláv érintkezések kezdetei és fázisai. Életünk. Budapest. 1996. № 6–7. 634–648.