Автор – Іштван Удварі (†2005), познатый фахман их сёго вопроса, аналізує мадярізмы у новодобых русинськых выданях Пудкарпатя, подаючи богатый список жерел, розберат свою тему также в історичнум аспекту и робит проґнозы о возможной будучности русинського языка.

Языкові взаимины угорсько-славянські засвідчено ся потягают од давнины ты­сяча и сто лїт, из добы занятя вутцюзнины (поз. Zoltán: 1996). Многі изглядователї ганут, же и скорше вже Угре из Славянами комуніковали языково, коли ищи не пере­йшли были сюды за Карпаты. Вірникы теорії двойного занятя вутцюзнины нахожуют свід­че­ня, же и ма­дяр­ськой бесїды людность, позната ги пуздні Авары, уже мала языкові стыкы из Славянами Карпатськой котлины (поз. Makkay: 2004). В ефектї сякых мно­го­боч­ных угор­сько-славянськых взаимин гвары угорські достали силу много славян­ськых слов, а гвары славянські пояли до ся много угорськых елементув. Кедь зась поникаєме, як ся тоты сты­кы выказали на літературных языках, увидиме образ май изло­же­ный: у мадярськый літера­турный язык од Славян ся перебрала гет значна часть слов, а ново­до­бі славянські язы­кы мают порунано мало елементув угор­сь­кого происходу.  Сесе щи чекат на моно­ґрафіч­ноє изглядованя. Правдов є, же славян­ські літературні языкы спочили на тых гварах, што не мали інтензивный пограничный стык из мадярськым языком, рес­пек­тив­но гварами. Зважме хоть лем на то, же укра­ин­ськый літературный язык опер ся на кієво-полтавські гва­ры, а словен­ськый — на бесїду люблянськой околицї. У току фор­мо­ва­ня но­во­часных сла­вянськых літературных язы­кув мож ся было послужити давнїй­шы­ма славян­ськыма лі­те­ратур­ны­ма языками (церь­ков­нославянськый у Сербув, Украин­цюв, біблійна чешчина у Слова­кув итд.) и зайти ся без угорськых елементув, ид чому ся єден час славян­ські ко­ді­фі­ка­торы літературных языкув усвідомено змагали.

Хоть и притїсненый рамками моёй темы, мушу спомянути, же занї ся днешні славян­ські языкы были сформовали, через многі сто лїт за галом єствовали и фунґовали на основі сла­­вян­­ськых гвар, беспосредно дотычных из угорськыма, дакулькі реґіональні літерату­р­ні языкы, и сесї служили ся мадярськым правописом и мали спозначну часть ма­дя­різмув. (За восточнословацькый літературный язык поз. Király 1953, Udvari 1990; за вытворы кайсько-горватського літературного языка поз. Hadrovics 1964, Lukács 2000, Király 2003, Udvari 2003, 2003/a; за градищенськый горватськый язык поз. Hadrovics 1974, Nyomárkay 1966.)

Уже у нашуй добі створёвали самостойный літературный язык бачвансько-срімські Ру­си­ны у Сербії и Горватії, и автор сих шорув обертав увагу мадярськой научной общест­ве­но­сти на мадярізмы їх языка (поз. Udvari 1982, Udvari 1985; Udvari 1997, MNy: 1982 93–96; MNy: 1988 227–232; MNy: 1995 345–348; Ethnographia: 1997 343–357). Послїдна деценія ХХ. столїтія принесла нам стандардізацію языка словацькых Русинув на основі земплин­ськых гвар (поз. Magocsi 1996). Пуд зорным углом изглядователя історії культурных и язы­­ко­вых взаимин Мадярув и Славян заслужує на позорность тот факт, же туй став ся лі­те­ра­тур­ным народный язык восточнословацькых Русинув, котрі из Мадярами од давных ві­­кув перебывали у языковых, культурных и ґаздувськых стыках, и творы, выдані на сюм язы­ко­ви, знаменито ся здают про зглядованя угорсько-славянськых языковых, наро­до­пис­ных контактув. Лексичні мадярізмы літературного языка словацькых Русинув перебрані по­ча­сти через посредство словацького языка. Наповно побечеловати посредську ролю сло­ваць­кых гвар изможеме ся лем так, кедь достанеме на роспорядку доконченый образ ма­дяр­ськых елементув словацького языка. Зайсе нетерпезливо чекаєме на близко 2000 бокув об­шир­ный сінтез из сёй проблемы спуд пера Ференца Ґреґора (поз. Gregor 1993). Правда така, же ідеолоґы, пестователї, спеціалісты и кодіфікаторы, словникарї літера­тур­ного языка словацькых Русинув не діскріміновали слова мадярського происходу (поз. Udvari 1996; 1996/a).

У пудкарпатськых Русинув за послїдні десять лїт роспрудило ся твореня літе­ра­тур­ного язы­ка. Тымчасом и доднесь не появило ся моноґрафічноє зглядованя мадярськых еле­мен­тув у літературї на русинськум народнум языкови, белетрії, словниках, ґраматиках, уви­дїв­ших світло світа у Пудкарпатю через сесь час.

Порываючое дїло про філолоґа ослїжовати фунґованя мадярізмув у літературных язы­ках. Противникы твореня русинськых літературных языкув реґіональной функції часто из тым ся выгваряют, же пестователї русинськых літературных языкув щедро ся послужуют и мадярськыма лексичныма елементами. Сяка догана из никаня языкознательського нияк не при­ятлива. Таже вшиткі без выимкы лексичні мадярізмы, котрі‑м понахожовав у русин­ськых публикаціях сут орґанічнов частёв русинськой бесїдной лексикы, котра ся склала історично. (За мадярські елементы у русинськых діалектах поз. Rieger 2004 61–62). До­кун­ця и тото мож твердити, же будучность мадярізмув зависит од будучности тых діа­ле­ктув. Кедь русинська бесїда двигне ся на уровень языка літературного, та природно у нюм про­дов­жат своє далшоє житя и мадярізмы. А кедь мадярізмы зачнут вычищати из фор­му­ючых ся русинськых літературных языкув, тогды їх діалектна основа закономірно заслабне. Зато природноє дїло, же будучность русинськых діа­ле­ктув и будучность їх мадярізмув спольна. Як сесе можеме видїти у случаю літературных языкув бачвансько-срімськых и  словаць­кых Русинув, двигнутя русинськых діалектув на літературный уровень дає далшоє житя рос­ширеным мадярізмам як елементам літературного языка (поз. MNy 1993 77–81; Udvari 1997/a; 1997/b; 2000). Переникавши тоты пудкарпатські дотеперішні выданя, котрі‑м по­зна­вав, — словникы, красноє писемство,  публицістику и др. — можу твердити, же дізай­не­ры, песто­ва­телї русинського языка, писателї, поеты, ґраматісты, словникарї не прячут языкові слїды нашой общой прошлости.

Рукописні словникы и словничкы народной бесїды пудкарпатськых Русинув познаєме од другой половкы ХІХ. віку. Уже‑м быв написав сесю статю, коли ми трафила до рук по­яве­на у польськум Ополю фундаментална робота о русинськум языкови, де русинські слов­никы посписовані такой вшиткі (поз. Magocsi 2004 430–449). Года 1883 быв искла­де­ный и напечатаный словник Ласлова Чопея, опертый на майросширеный и майстаршый у Пуд­карпатю словный фонд долинськых русинськых у‑гвар. И Годинкы Антоніюв словник глаголув, славна Глаголниця из года 1922, кладе основу на у‑гварах (поз. Hodinka 1991). Словникарську традіцію Чопеёву и Годинкову продовжив Стефан Попович (1999). Юрій Чорій, Михайло Алмашій, Димитрій Поп обертают ся ид звучнї и лексицї ü‑гвар, не закрываючи, вшелияк, простур и перед тыма, котрі етімолоґічноє о у новозапертум складї выгваряют як у. (О русинськых діалектах поз. Kercsa 2004 144–146, 466–468).

Казаноє любив бых ілустровати на примірї єдного русинсько-украинсько-руського слов­ника, выданого в Ужгородї (поз. Almásij–Pop 2001). Словник сесь у поруналнум аспектї рецензовав Іґорь Керча (2002). У статї крітичного тона Іґорь Керча варує: “Не­ве­ли­коє порунаня, котроє‑м зробив, наводит на опредїлену думку: не можеме розвивати и ру­ша­ти дале русинську культуру, одрываючи єї од коріня — од результатув, до котрых ду­йш­ли наші предкы, и од культур сосїдуючых народув, из котрыма сьме столїтіями контак­то­вали.”  Сесї Керчовы слова, на мою думку, важні и дотычно розвиваня русинського літе­ра­турного языка.

Триязычный словник, выданый Обществом Духновича, Обществом Карпатськых Руси­нув и Обществом Кирила и Методія, содержит пиля 7000 слов. Подля авторського сперед­слова, у словникові гасла трафили слова, што сут всеспольні у бесїдї и літературнум язы­ко­ви пудкарпатськых Русинув. Словник, предназначеный изглядователям, товмачам, все­учи­лищным студентам, русинськуй и украинськуй інтеліґенції, из тов думков ся робив, обы про­вказав розлуку межи літературным русинськым и украинськым языком, респек­тив­но при­свідчив самостойность русинського літе­ра­турного языка. Авторы пересвідчено гово­рят, же русинськым языком годны дати выраженя каждому отїнку думкы и чуства днеш­нёго чоловіка. Главноє жерело богаченя русинського літе­ра­турного языка видят у русин­ськых діалектах и одмітуют практику перебераня из иншых славянськых языкув. Слов­ни­ко­вый матеріал оперли главно на гвары поріч Боржавы, Уга, Латорицї а также на гва­ры ма­ра­мо­рошські. Авторы зачерили и йз дїл русинськых писателюв, поетув, по­слу­жили ся Дзен­­дзе­лївського лінґвістичным атласом ай податками важнїйшых русинськых слов­ни­кув. Слов­ник опредїлили як діференціальный, зашто лем такі гасла брали, што не трафлят ся в украин­ськум и руськум языках, а притум всеспольно ся звыкли хосновати у Русинув.

Нынїшна статя, писана у честь пана професора Ференца Пустаї, не дає ми простур, обы‑м туй доґде єдного списав мадярізмы триязычного словника. Но видит ся ми, уже из словами мадярського происходу на а, б, ґ, ф, вытягнутыма из  нашого словника, годен буду ілустровати, же змежи літературных языкув сосїдуючых народув ипен русинськый тот, кот­рый ся базує на гварах, інтензивно контактовавшых из мадярськым языком, діа­лек­та­ми, и сесь факт одбиват ся и на словникарстві. Як видко из матеріала триязычного словни­ка, мадярськый вплыв реалізовав ся и у полю звучнї и словотвореня. Перебрані русин­ськым языком мадярізмы из звуками ґ и ф спричинили прирост частоты появеня ся фонем ґ и ф, котрі первинно нарідше трафляют ся в русинчинї. Пиля сёго, в ефектї дотыку двох язы­кув у полю морфолоґії провказало ся, же пуд вплывом мадярськых перебрань из фор­ман­тами ‑ш, ‑ош, ‑аш сеся словотворна морфема абстраґовала ся и стала елементом сістемы ру­синського словотвореня из значенём назвы фаху, занятя, вадь особы, докончуючой дї­ла­ня (поз. Káprály 2002). Но дайме ся вже ид ілустраціям!

У понижум списку на зачатку из правила даю словниковоє гасло мадярського проис­хо­ду. Но кедь у статї мадярізм ся трафив як сінонім и прото не стоит у азбучнум порядкови, тогды гасло кладу у клямбры. Приміром, (башта) торонь < мад. torony. Кедь одведеноє сло­во має заклад у русинськум языкови, не держав єм го мадярізмом, кедь не годен єм быв на­йти закладовоє слово, тогды дав єм мадярізм до ілуструючого списку. Пониже списані ма­дя­різ­мы прийшли у літературні творы, словникы из русинськой народной бесїды. А сло­вам русинськых діалектув мож найти одвітникы измежи мадярськых діалектных форм (поз. Lizanec 1976).

авадь < мад. avagy; син. вадь < мад. vagy; адьув < мад. ágyú; акац < мад. akác(fa); алдомаш < мад. áldomás; андьол < мад. angyal; анталак < мад. antalag ’малый гордув’; аршув < мад. ásó; баґнийт < мад. bajnét; баґов < мад. bagó; бадоґ ~ бадоґа < мад. bádog; бадоґаш < мад. bádogos(mester); бай < мад. báj; балта < мад. balta; банда < мад. (cigány)banda; бановати < мад. bán; баня < мад. bánya; баняс < мад. bányász; барнастый < мад. barna; баршун < мад. bársony; батром < мад. bátran; бачі < мад. bácsi; (башта) торонь < мад. torony; бендюх < мад. bendő; бестетовати < мад. biztat; бетанґа < мад. bitang(ember); бетежный < мад. beteg; бетлегемы < мад. betlehem; бетюг < мад. betegség; бетярь < мад. betyár; бивный < мад. bő; бизовати < мад. (meg)bíz; бизувный < мад. bizony(os); бирув < мад. bíró; бировати < мад. bír; бичаловати < мад. becsül; (біґлязь) вошолув < мад. vasaló; (біґлязь) тиґлязь < мад. téglázó; біжалма < мад. birsalma; бізонь < мад. bizony; біка < мад. bika; (більовча) жебаловка < мад. zsebbevaló; більчув < мад. bölcső; бімбов < мад. bimbó; бімбовка < мад. bimbó; бловдер < мад. blóder; бовташ < мад. boltos; бовт < мад. bolt; боґар < мад. bogár; боґач < мад. pogácsa; боговц < мад. bohóc; боґрийда < мад. bokréta; бойта < мад. bojt; боканча < мад. bakkancs; бокор < мад. bokor; син. дараб  < мад. darab; бокс < мад. boksz  ’масть на топанкы’; болондгаз < мад. bolondház; бомбушка < мад. gombostű; бороцква < мад.  barack син. тенґерка < tengeri barack ’друбна бороцква’; босорканя < мад.  boszorkány; бочкора < мад.   bocskor; бочкур < мад.  bocskor ; (бричка) кочіга, кочія < мад. kocsi, bricska; (брифташка) буділарош < мад. bugyelláris; (брифташка) тапловка < мад. tapló(gomba); (брындак) чалебоґар < cserebogár; (брытванка) тепша < tepsi; будюґовы < мад. bugyogó; буйдош < bujdosó; (буля) крумпля < мад. krumli; бунков  < мад. bunkó ’перлик’; бунфенс  < мад. bukfenc; бурбіль  < мад. borbély; буркут  < мад.  borkút; бутор  < мад. bútor; ґазда < мад. gazda;  ґалиба < мад. galiba; ґанч < мад. gáncs; ґаллірь < мад. gallér; ґарадіча < мад. garádics; ґарічка < мад. karika; (ґатер) фіріс < мад. fűrész, gatter; ґаті < мад. gatya; син. надраґи< мад. nadrág; син. пачмаґи < мад. pacsmag; (ґвер) пушка < мад. puska ; ґеренда < мад. gerenda; ґершлі < мад. gersli; ґестиня < мад. gesztenye; ґимбиць  < мад. gömböc; ґоврош  < мад. kórus; ґомбатися  < мад. gomboz ’бавитися ґомбицями’ син. нірьоватися < мад. nyer; ґомбін  < мад. kombiné; ґомбіця  < мад. gomb; ґорджоля  < мад. korcsolya син. корчоля < мад. korcsolya; ґріз  < мад. griz; ґуля  < мад. gulya; ґынґлявый  < мад.  gyenge; файта  < мад. fajta; фалаток  < мад. falat; фалка  < мад. falka; (фандел) лабошка < мад. lábos, ланґошка < мад. lángos(sütő); палачінтовка < мад. palacsintasütő, палачінтош < мад. palacsintasütő; фарадный  < мад. fáradt; фарадшаґ  < мад. fáradtság; фаттьув  < мад. fattyú, син. леґінь < мад.  legény; феделка  < мад. fedél;  федивка  < мад. fedő; феєша метати  < мад. fejest ugrik; фелелльовати  < мад. felel; фершлоґ  < мад. ferslóg; фийдер  < мад. féder(rugó); фийк  < мад. fék; фийса  < мад. fejsze; фійовка  < мад. fiók; фінанц  < мад. finánc; фінджа  < мад. findzsa; фіріс  < мад. fűrész; фіріспор  < мад. fűrészpor; фоґаш  < мад. (ruhafogas); фодра  < мад. fodor, ruhafodra; форґіча  < мад. forgató; форґіта  < мад. forgató; форґітув  < мад. forgató; фоталка  < мад. fatál; (фурма) мінта  < мад. minta.

“У Совєтськуй Украинї, успішно будуючуй соціалізм и несперяємуй на пути ид світлым вершинам комунізма,” найме ся уважало на усвоєня украинського літературного языка и куль­туры бесїды, на одтискованя містных гвар. Каммай у Пудкарпатю (Закарпаттї), де тро­но­вала таркастость бесїды, зачим край “через довгі вікы одорваный быв од иншых украинськых земель”. Из позіції практикы украинськой бесїды и літературного языка  пудкарпатські русинські бесїдні особитостї требало одпораити. Йосип Дзендзелївськый, украинськый лінґвіста из Ужгороду, дїля того появив книжочку пудкарпатськым учителям, обы скончати из хоснованём пудкарпатськых семантичных діалектізмув (1958). Назва книжочкы у товмаченю сяк звучит: Практичный словник пудкарпатськых семантичных діа­лектізмув. Спомога учителям Закарпатськой области. У сюм словникови межи слова­ми, котрі не радят хосновати, находят ся и слова мадярського происходу. Кажім, вмісто акац исправноє слово акація; вмісто бай слушно повісти байка; слово банда як ‘музика’ не ра­дит ся хосновати; слово баня мож хосновати лем у значеню ‘купола’, од значеня ‘копал­ня’ остороняти ся; од слова баяня як ‘чарованя’ варовати ся; слово бовт як ‘продавал­ня’ обминати; слово грушка як ‘електрична грушка’ не яло хосновати (поз. Dzendzelivszkij 1958). Вірникы самостойности русинського языка знают, же сесї всеспольні у Пудкарпатю слова, як и другі подобні сим, опредїлені украинськыма лінґвістами як діалектізмы, сут орґанічні елементы русинського словного скарбу и повным правом можут ся хосновати. Сесе присвідчило ся и тым, же находиме їх у нами переже розобранум словникови. Сесь слу­чай потвержує тоту засаду, же языкові процесы ледвы ци мож овплывнити волун­та­ріс­тич­ны­ма методами.

Література

Almasij – Pop 2001 – Михайло Алмашій – Димитрій Поп – О. Димитрій (Сидор): Русинсько-украйинсько-рускый словарь. Ужгород.

Boksay – Révay – Brascsajko 1928 – Boksay Emil – Révay Gyula – dr. Brascsajko Mihály: Magyar–ruszin szótár. Uzshorod. // Еміліян Бокшай – Юліян Ревай – др. Михайло Бращайко: Мадярсько-руський словарь. Ужгород.

Csopey 1883 – Csopey László: Rutén-magyar szótár, Budapest, 1883. // Ласловъ Чопей: Русько-мадярскій словарь. Будапешт.

J. O. Dzendzelivszkij 1958 – Й. О. Дзендзелівський: Практичний словник семантичних діалектизмів Закарпаття. На допомогу вчителям Закарпатської області. Ужгород.

Gregor 1993 – Gregor Ferenc: A szlovák nyelv magyar elemeiből. Mutatványfüzet. Budapest.

Hadrovics 1964 – Hadrovics László: Kajkavische Literatur. Wiesbaden.

Hadrovics 1974 – Hadrovics László: Schriftum und Schprache der burgenlдndischen Kroaten im 18. und 19. Jahrhundert. Budapest.

Hodinka 1991 – Антоній Годинка: Глаголниця. Сбірка всіхь глаголувъ пудкарпатсько-русинського языка. // Hodinka Antal: Ruszin-magyar igetár. Nyíregyháza.

Káprály 2002 – Михаил Капраль: Венгерский суффикс ‑as (‑ás) в карпаторусинских текстах. Studia Slavica Hung. 47/1–2. 73–85.

Kercsa 2002 – Іґорь Керча: “Он упал себі из неба”, Русин ХІІ. Пряшів. № 1. 10–11.

Kercsa 2004 – Іґорь Керча: Пудкарпатська Русь. Літературный язык. In. Magocsi 2004. 115–146.

Király 1953 – Király Péter: A keletszlovák nyelvjárás nyomtatott emlékei. Budapest.

Király 2003 – Király Péter: A kelet-európai helyesírások és irodalmi nyelvek alakulása. A budai Egyetemi Nyomda kiadványainak tanulságai 1777–1848. Dimensiones Culturales et Urbariales Regni Hungariae 3. Nyíregyháza.

Kubek 1906 – Kubek Emil: Ószláv-magyar-ruthén (orosz) – német szótár a szentírás olvasásához. Ungvár. // Эмилій Кубекъ: Старословянскій-угорскій-русскій-німецкій словарь. Ungvár.// Emil Kubek: Alt-slavisches-ungarisches-deutsches Wörterbuch zu der heiligen Schrift. Ungvár.

Lizanec 1976 – П.Н.Лизанец: Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья. Будапешт.

Lukács 2000 – Lukács István: Dramatizált kaj-horvát Mária siralom Erdélyből, 1626. Budapest.

Magocsi 1996 – Magocsi Paul Robert: A New Slavic Language Is Born. The Rusyn Literary Language of Slovakia. New York.

Magocsi 2004 – Magocsi Paul Robert: Русиньскый язык. Ороlе.

Makkay 2004 – Makkay János: Korai szláv kölcsönszavaink keltezési kérdései és a honfoglalás. Budapest.

Nyomárkay 1996 – Nyomárkay István: Sprachhistorisches Wörterbuch des Burgenlandkroatischen. Budapest – Eisenstadt.

Nyomárkay 2004 – Nyomárkay István: Nyelvi kölcsönhatás a szavak tükrében. A magyar-horvát nyelvi kapcsolatok múltja és jelene. In. A Modern Filológiai Társaság Értesítője XXI. évf. 5. sz. 2–14.

Panyko 1994 – Юрій Панько: Русиньско-русько-україньско-словеньско-польскый словник лінгвістічных термінів. Пряшов.

Pop 2001 – Димитрій Поп – Дмитро Поп: Русинськый синонімічный словарь из украйинскыма одповідниками. Ужгород.

Popovics 1999 – Стефан Попович: Поруналный русинсько-мадярсько-русско-ураинськый словарьчик. //Ruszin-magyar-orosz-ukrán összehasonlító zsebszótár. Будапешт.

Ramacs – Fejsza – Megyesi 1995–1997 – Юлиан Рамач – Михайло Фейса – Гелена Медєши: Сербско-руски словнїк І–ІІ. Нови Сад. 1995–1997. // Српско-русински речник. І–ІІ. Нови Сад.

Rieger 2004 – Януш Ріґер: Становиско і зріжницюваня русинскых діалектів в Карпатах. In. Magocsi 2004. 39–66.

Toronszky 1925–1927 – Dr. Toronszky Emil: Magyar-ruszin jogi műszótár. Užhorod, // Др. Емилій Торонскій: Мадярско-руській правничій терминологичный словарь. Ужгород.

Udvari 1982 – Udvari István: Adalékok a bács-szerémi ruszin nyelv magyar jövevényszavai alaktani megho­no­so­dásának kérdéséhez. Acta Academiae Paedagogicae Nyíregyháziensis tom 9/E. Nyíregyháza. 33–49.

Udvari 1985 – Udvari István: A bács-szerémi ruszin nyelv magyar jövevényszavainak fonetikai meghonosodása. Acta Academiae Paedagogicae Nyíregyháziensis 10/E. Nyíregyháza. 61–83.

Udvari 1990 – Udvari István: A keletszlovák irodalmi nyelv ismeretlen kéziratos emléke 1778‑ból. (Magyar helyesírású keletszlovák nyelvjárási emlék Mária Terézia korából). Acta Academiae Paedagogicae Nyíregyháziensis 12/c. Nyelvészeti Közlemények. Nyíregyháza. 352–382.

Udvari 1996 – Udvari István: Szlovákiai ruszin kiadványok lexikai hungarizmusai. In. Lévai Béla (ред.): A magyar honfoglalás és a szlávok. Debreceni Szlavisztikai Füzetek, 3. Debrecen. 21–40.

Udvari 1996/a – Udvari István: A ruszin-magyar együttélés tükröződése Vaszil Petrovaj: Ruszinok c. regényében. in. Katona Judit – Viga Gyula (ред.): Az interetnikus kapcsolatok kutatásának újabb eredményei. (Az 1995‑ben megrendezett  konferencia anyaga). Miskolc. 311–318.

Udvari 1997 – Udvari István: A bács-szerémi ruszin nyelv lexikai hungarizmusai kutatásának története. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 5. Nyíregyháza. 100–110.

Udvari 1997/a – Udvari István: Egy ruszin verseskötet magyar lexikai elemei. In. Mihalovics Árpád - Máté Éva (ред.): In Könyv Dezső Lászlónak. Nyíregyháza. 255–267.

Udvari 1997/b – Udvari István: A ruszin (kárpátukrán)- magyar együttélés nyelvi tükröződése Dmitro Keselya: Hoszundragosi c.művében. In. Kiss Gábor – Zaicz Gábor (ред.): Szavak-Nevek-Szótárak. Írások Kiss Lajos 75. születésnapjára. Budapest. 423–436.

Udvari 2003 – Udvari István: A Mária Terézia-féle úrbérrendezés forrásai magyarországi délszláv népek nyelvén I. Nyomtatványok. Dimensiones Culturales et Urbariales Regni Hungariae 2. Nyíregyháza.

Udvari 2003/a – Udvari István: A Mária Terézia-féle úrbérrendezés forrásai magyarországi délszláv népek nyelvén II. Bács vármegyei szerb és bunyevác jobbágyok úrbéri bevallásai. Dimensiones Culturales et Urbariales Regni Hungariae 4. Nyíregyháza

Zoltán 1996  – Zoltán András: A magyar-szláv érintkezések kezdetei és fázisai. Életünk. Budapest. 1996. № 6–7. 634–648.