21–30. апрѣль в истории

23.04.1564 у Стредфорду на Ейвону родив ся Віліам  Шекспір (†1616), майбулшый анґлійськый драматик,  котрый написав 36 траґедій, історій и комедій,  булше як 150 сонетув.
25.04.1595 в Римі умер Торквато Тассо (Torquato  Tasso; *1544), таліанськый ренесансный поет; ёго  главный твур Выслобоженый Єрусалим (1575) о первуй  крестоноснуй войнї.
23.04.1616 в Мадріду умер Міґуел де Сервантес  (*1547), еспанськый писатель, автор Дон Кіхота.
23.04.1616 на свої 52. уродины умер Віліам Шекспір  (*1564), майбулшый анґлійськый драматик, котрый  написав 36 траґедій, історій и комедій, булше як  150 сонетув.
21.04.1699 у Паріжу умер Жан Баптіст Расін  (Racine, *1639), французськый драматик класичного  театра.
24.04.1731 умер Даніел Дефо (*1660), анґлійськый  писатель и новинарь (Робинзон Крузо).
22.04.1766 в Паріжу родила ся Анна де Стал (правд.  Анна-Луиза Жермена Неккер, Anne-Louise Germaine  baronne de Staёl-Holstein; †1817), позната як  мадам де Стал, французська романтична писателька  наполеоновськой добы.
28.04.1794 у Тордї, жупа Аранёш-Торда, родив ся  барон Міклош Йовшіка (†1865), мадярськый писатель,  автор популарных історичных романув.
24.04.1803 у Тополи, округ Снина, Пряшовщина,  родив ся Александер Духнович (†1865), будитель  Русинув.
21.04.1816 родила ся Шарлота Бронте (Charlotte  Brontё, †1855), анґлійська писателька, авторка  романув Джейн Ейр (1847), Шерли (1849) и др.
24.04.1822 у Ліптовском Мікулашу родив ся Янко  Краль (†1876), словацькый поет и радікалный  револуціонер штуровськой ґенерації.
27.04.1822 в Раковуй, округ Чадца, родив ся Ян  Паларик (†1870), словацькый драматик, публиціста,  автор учебникув, орґанізатор літературного и  народностного живота, священник.
24.04.1829 у Банськуй Быстрици родив ся Антал  Бартал (†1909), класичный філолоґ, академик,  ґімназіалный професор у Відню, Унґвару (в роках  1856–1858 учив ґрекчину и латину) и Пешту; в роках  1871–1890 діректор Будапештського педінстітута;  автор многых учебникув, читанок и словникув из  латины; майцїннїйша ёго робота – студії  середновічной латины у Мадярщинї; од року 1873  дописный, а 1898 – повный член Академії Наук.
22.04.1838 Тараса Шевченка выкупили из панського  пудданства.
24.04.1845 родив ся Карл Фрідріх Шпіттелер (Carl  Spitteler; літературный псевдоним Карл Фелікс  Тандем; †1924), швайцарськый поет, Нобелув лавреат  (1919) за епос Олімпійська ярь.
26.04.1846 у селї Більче, Тернопольщина, родив ся  Иван Григорович Верхратськый (†1919), украинськый  філолоґ, природознатель, писатель, изглядователь  языка пудкарпатськых Русинув, автор словника  Знадоби до словаря южноруського (1877).
23.04.1850 у ґрофству Камберленд у віку 80 рокув  умер Вілліам Вордсворт (William Wordsworth,  *1770), анґлійськый поет, зачинатель анґлійського  романтізму.
26.04.1872 в Бзинцях под Яворинов ся родила  Людмила Подъяворинська (правд. Різнерова; †1951),  словацька писателька, закладателька модерной  дїточой літературы.
28.04.1881 в Банськуй Быстрици у віку 52 рокув  умер Ян Ботто (*1829), словацькый романтичный  поет, автор баллад и поем на темы народной поезії.
25.04.1883 в Словенськуй Люпчи родив ся Само  Цамбел (Cambel; †1935), словацькый писатель и  товмач, стрыйчаник языкознателя Само Цамбела  (Czambel).
30.04.1883 у Празї у фамілії помочного учителя  родив ся Ярослав Гашек (†1923), автор Пригод  Доброго Вояка Швейка За Світовой Войны,  потовмаченых на 54 языкы; у Празї быв познатов  фіґуров богемного світа; року 1911 створив  провокативну Партію Уміреного Поступу, яка «борола  ся» за обновеня рабства, націоналізацію  хыжмайструв, реабілітацію звірины и скотув и  т. п.; року 1915 мобілізованый до войська, и щи  того року перейшов на бук Русув, де служив у  чешськуй Леґії, а року 1918 перейшов до Черленой  Армії; за голову Гашека естонська волода обіцяла  5000 марок, а в Омську на Гашека была выдана  назнака до арешту.
29.04.1885 у Празї родив ся Еґон Ервин Кіш (Egon  Erwin Kisch; †1948), чешсько-нїмецькый писатель и  новинарь.
28.04.1886 в Ужгородї умер Николай Гомичко  (*1833), педаґоґ, публиціста, редактор новинкы  «Карпат» (1873–1886), актівіста русофілського  стрему.
22.04.1889 в Дрездї родив ся Лудвиґ Ренн (правд.  Арнолд Фрідріх Фіт фон Голсенау; †1979), нїмецькый  писатель, автор антівоєнных, антіфашістичных и  дїтськых творув.
28.04.1890 у Брацлаві, Украина, родив ся Петро  Різнич (†1966), якый по еміґрації до Войводины  (1919) выступив у русинськуй културї як драматик и  публиціста, режісер и актер, закладатель  театралного умілства межи бачванськыма Русинами; в  актерськых кругах мав прозывку Дядя; в ёго память  держат каждорочный театралный фестівал  Драматичный Меморіал Петра Різнича Дядї, на ёго  честь назвали Русинськый Народный Театер «Дядя».
29.04.1892 в Беоґраду заложили Србску Кнїжевну  Задруґу, літературное общество, первым  предсїдником котрого быв Стоян Новакович, а  пудпредсїдником Йован Йованович Змай.
23.04.1897 у Воловум родив ся Василь Степанув  Ґренджа-Донськый (†1974), пудкарпатськый поет и  фолклоріста проукраинського стрема, котрый первый  перейшов на фонетичный правопис и первый быв  выданый на Украинї (Тернові квіти полонин,  Харьков, 1928).
22.04.1899 (10.04 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу  родив ся Владимир Владимирович Набоков (†1977),  руського роду америцькый писатель, есеїста и  крітик.
22.04.1900 (09.04 Юл.кал.) в Беоґраду умер Йован  Джорджевич (*1826), сербськый писатель, історик и  орґанізатор театра.
27.04.1904 (14.04 Юл.кал.) в Кієві умер Михайло  Старицькый (*1840), украинськый поет, прозаик,  драматурґ, актер, режісер, товмач.
24.04.1905 родив ся Роберт Пенн Воррен (Robert  Penn Warren; †1989), америцькый поет, романіста и  літературный крітик.
25.04.1907 (12.04 Юл.кал.) в Олшанцї на Подолії  родив ся Микола Трублаїнї (†1941), єден из  майлїпшых украинськых писателюв повістий и  повідань про дїти и молодеж.
21.04.1910 Реддінґу, Коннектікут, ЗША, у віку 74  рокув умер Марк Твен (Самуел Ланґгорн Клеменс;  *1835), америцькый писатель (Пригоды Тома Соєра).
26.04.1910 у Тузлї, Босна и Герцеґовина, родив ся  Меша Селимович (†1982), вызначный модерный  романіста сербсько-горватськой літературы: Дервіш  и смерть (1966).
26.04.1910 у віку 77 рокув умер Бєрнстєрне Бєрнсон  (*1832), норвежськый писатель, Нобелув лавреат  (1903).
30.04.1910 у Требушанах (дн. Дїлове) родив ся  Марко Бараболя (правд Иван Федорович Рознїйчук,  †1945), пудкарпатськый писатель-сатірик.
25.04.1913 у Чернїгові на 49 року живота умер  Михайло Михайлович Коцюбинськый (*1864), вызначный  украинськый класичный писатель (Тїнї забытых  предкув).
24.04.1917 у Сеґеду умер Іштван Темеркень (правд.  Steingassner; *1866), мадярськый писатель, од  котрого ся учив Александер Маркуш и другі наші  лїпші писателї.
23.04.1920 у Шиловцї на Полтавщинї родив ся  Григорій (Михайлович) Тютюнник (†1961), вызначный  украинськый писатель, посмертный Шевченкув лавреат  (1963).
25.04.1920 в Банськуй Быстрици родив ся Петер  Карваш (†1999), словацькый прозаик, драматик,  театролоґ.
24.04.1921 в Бачськум Петровци родив ся Пальо  Богуш (†1997), словацькый дольноземськый поет и  есеіста.
28.04.1922 у Червеной Скалї Бансько-Быстрицького  края родила ся Клара Ярункова (†2005), словацька  прозаичка, авторка переважно молодежно-дїточой  літературы.
23.04.1923 у Конюшовцї, Винничина, родив ся Василь  Земляк (правд. Вацлав Вацік; †1977), украинськый  писатель и кіносценаріста чешського роду,  посмертный Шевченкув лавреат (1978).
23.04.1926 у Сеґеду родила ся Ева Яніковська  (†2003), мадярська молодежна писателька, котрой  творы потовмачили на 30 языкув.
25.04.1927 умер Марко Черемшина (правдиво: Иван  Семанюк, *1874), украинськый писатель и публичный  дїятель; абсолвовав Винницькоє всеучилище; писав  из селянського міліє, дуже богатым народным  языком.
22.04.1933 у Косовськуй Полянї родив ся Юрій  Піпаш, словникарь, педаґоґ; автор словника  гуцулськых говорув (2005).
22.04.1934 у Новум Садї выйшло первоє число  новинкы «Заря» (од 20.09.1936 «Русска Заря»,  орґана Културно-просвітного союза югославськых  Русинув.
21.04.1938 на поліґонї Комунарка пуд Москвов  росстріляный 43-рочный Борис Андреєвич Пильняк  (правд. Воґау; *1894), руськый прозаик, до 1937  рока много раз крітикованый, але и найбулше  выдаваный, створившый цїлу школу в совєтськуй  літературї.
23.04.1939 у Бачськум Петровци родила ся Вера  Бенкова, словацька дольноземська писателька и  товмачка.
25.04.1943 в Москві умер Владимир  Иванович Немирович-Данченко (*1858), руськый  театралный режісер, педаґоґ, драматик, теоретик и  реформатор театра, Народный Артіста Совєтського  Союза (1936); закладатель Московского Артістичного  Академичного Театра (МХАТ, вєдно з  К. Станіславськым, 1898).
21.04.1947 в Ню-Йорку, ЗША, умер Віктор Гладик  (*1873), Лемко з Кунковой, новинарь, културник и  політичный активіста русинськой діаспоры в ЗША,  русофілського смера.
22.04.1949 у Кієві умерла Варвара Ивановна  Чередниченко (*1896), украинська писателька, яка  зачала из дїточой книжкы Дзелень-бом (1915), што  выдержала 6 выдань; авторка історичных романув и  дїточой прозы, членка літературной ґрупы Плуг.
30.04.1968 в Беровну на Чехах умер Франтїшек Тїхі  (*1886), лінґвіста, педаґоґ, новинарь, вызначный  изглядователь русинського языка Пудкарпатя,  зазначившый близкость нашого языка из  западнославянськыма.
21.04.1971 у транспортнум нещастю при Темешвару у  віку 31 рокув умер Мирослав Стрібер (*1939),  соціолоґ, русинськый поет и крітик.
28.04.1978 в Москві умер Роман Кармен (*1906),  філмовый режісер, камераман, сценаріста, новинарь;  достав знатости воєнныма репортажами в часї ІІ.  Світовой войны (Сталинградська битва, концлаґер  Майданек, заятя Берлина, акт капітулаціїї  Нїмещины, Норінберґськый процес).
30.04.1979 у Ню-Йорку умер Юліан (Иванув) Ревай  (*1899), педаґоґ, редактор журнала Учитель,  соавтор єдного з лїпшых русинськых словникув  (1928), посланик до чехословацького Сойму,  міністер у володах Бровдія и Волошина; при  Волошинї перейшов на проукраинську позіцію, на  котруй обстав и дале; року 1949 еміґровав до ЗША.
23.04.1981 у Будапешту умер Золтан Зелк (*1906),  мадярськый поет, писатель; сын худобного  жидувського кантора; до школы ходив у Мішколцу,  айбо не выходив; зачав писати; року 1937  арештовали го яко комуністу, но по протестах  писателюв пустили го; у войнї быв у роботнум  таборї на Украинї, но пережив здоровый; быв  комуністичным писателём на службі режіма, доставав  награды; в роках 1952–1956 робив дїточый часопис  Малый бубнарь; пуддержав револуцію року 1956, за  што року 1957 быв засуженый на три рокы (выйшов по  пувдруга роках по амнестії).
30.04.2003 в Ужгородї умер Петро (Миколаюв) Скунць  (*1942), майбулшый украинськый поет Пудкарпатя,  Шевченкув лавреат (1997).
21.04.2017 в Братиславѣ, два тыжднѣ недоживши до  90-роча умер Василь Хома (*1927), дипломат,  литературознатель, основатель Сполку русинскых  писательох Словакии, Русинского литературного  алманаху и Литературной награды Александра  Павловича од Литературного фонда Словакии.