21–30. септембер в истории
21.09.19 до РХ у віку 50 рокув умер Верґілій (Publius Vergilius Maro, *70 до РХ), великый поет Давного Рима, автор Енеїды.
23.09.1241 в атентату забитый Сноррі Стурулсон (Snorri Sturluson; *1178), ісландськый скалд, прозаик, историк и політик.
29.09.1547 в Алкала-де-Енарес родив ся Міґуел де Сервантес (Miguel de Cervantes Saavedra; †1616), еспанськый писатель, автор Дон Кіхота (1605–1615).
24.09.1599 родив ся Адам Олеаріус (†1671), нїмецькый писатель, подорожник, оріенталіста, зачинатель жанра модерных подорожных записув.
21.09.1708 (10.09 Юл.кал.) в Константинополю родив ся Антіох Кантемир (†1744), діпломат и руськый поет, што писав силабичні стихы и додав в руськый язык много новых слов.
23.09.1740 умер Даніел Крман (*1663), словацькый писатель; в часї Полтавськой битвы быв з посолством до краля Карла ХІІ. и так став ся єй свідком; цїлу свою подорогу через Польщу, Литву, Украину, Молдавію, Ардял, Хуст, Мукачово, Бардїёво описав у записках, што сут межи лїпшыма памятниками словацькой літературы; послїдны 10 рокув живота збыв у темници за уражку католицькой Церкви и Габсбурґув.
22.09.1780 у Горных Прибелцях, Словакія, у немешськуй фамілії родив ся Ян Чаплович (з Ясеновой, †1847), словацькый публиціста и етноґраф, соратник Яна Коллара и Павла Йозефа Шафарика; автор 31 книгы и высше 400 статий по нїмецькы, латинськы, мадярськы и словацькы; як етноґраф быв пуд вплывом Монтескьє и Гердера; ёму належат слова «Мадярщина – Европа в мініатурї», «Slavus sum natis et educatus»; книгу Slawismus und Pseudomagyarismus (Лайпціґ, 1842) мусїв выдати анонімно за границями, и збудила остру реакцію мадярського політікума и была сконфіскована; писав также о Русинах.
27.09.1803 у Паріжу родив ся Проспер Меріме (Prosper Merimee, †1870), французськый писатель, товмач и історик, што писав и на темы украинського козацтва; на ёго роман Кармен (1845) композітор Жорж Бізе написав гірну оперу.
28.09.1803 у Дрездї родив ся Адріан Лудвик Ріхтер (†1884), нїмецькый малярь, ґрафик, рытовник на мідї; майбулшу любеность зыскав книжныма ілустраціями и став ся майславнїйшым нїмецькым ілустратором ХІХ. ст.
22.09.1811 у Ракши Жілінського края родив ся Міхал Мілослав Годжа (†1870), євангеличный священик, словацькый будитель, поет и языкознатель.
28.09.1817 родив ся Мігай Томпа (†1868), мадярськый поет, академик.
26.09.1826 (14.09 Юл.кал.) родив ся Любомир Ненадович (†1895), сербськый высоко цїненый писатель, автор популарных подорожных записок.
21.09.1832 в Еботсфорду, Шкоція, умер Валтер Скотт (Walter Scott, *1771), популарный шкотськый романіста.
24.09.1833 в Чичаровцях, округ Михаловцї, родив ся Николай Гомичко (†1886), педаґоґ, публиціста, редактор новинкы «Карпат» (1873–1886), активіста русофілського стрему.
22.09.1835 (10.09 Юл.кал) на Полтавщинї родив ся Александр Афанасиевич Потебня (†1891), вызначный руськый языко- и літературознатель.
30.09.1841 (18.09 Юл.кал.) в Гадячу, Полтавщина, родив ся Михайло Петрович Драгоманов (†1895), украинськый етноґраф, фолклоріста, літературознатель и публичный актівіста, одкрывшый перед украинськов общественостёв Угорську Русь.
22.09.1842 в Унґчепелю, пудгородї Великых Капушан, родив ся Мігай Фінціцкі (†1916), правник, літератор, товмач руськой класикы, збератель русинського фолклора, довголїтный честованый мер Унґвара, родак из пудгорода Великых Капушан; дякуючи котрому сохранили ся высше 300 русинськых співанок и десяткы казок.
29.09.1845 (17.09 Юл.кал.) родив ся Иван Карпович Карпенко-Карый (†1907), украинськый драматик.
21.09.1846 (09.09 Юл.кал.) в Зайчару, Сербія, родив ся Светозар Маркович (†1875), сербськый новинарь, публиціста, літературный крітик, філозоф и політик.
22.09.1859 в місточку Дуб на Шумавськум пудгорю родив ся Вацлав Вондрак (†1925), вызначный чешськый славіста, професор Віденського и Брненського всеучилищ.
22.09.1863 у Вершецу у нїмецькуй маєтнуй фамілії родив ся Ференц Герцеґ (Herczeg, †1954), мадярськый писатель, новинарь, академик; вызначна постава літературного конзерватівізма; перву новелу появив року 1886; в роках 1894–1944 быв редактором літературного часописа Нові Часы; быв член верхной коморы Сойма; року 1924 Академія подавала го на Награду Нобела.
21.09.1866 у Бромлі пиля Лондона родив ся Герберт Джордж Веллс (Wells; †1946), світовой славы анґлійськый писатель фантастикы.
23.09.1870 у Канну умер Проспер Меріме (Prosper Merimee, *1803), французськый писатель, майстер куртого повіданя, томач и історик, популарізатор руськой літературы.
30.09.1876 (18.09 Юл.кал.) в Београду родив ся Мілан Ракіч (†1938), сербськый поет-модерніста, наперек тому, же е автором лем 64 вершув, є поважованый за класика и закладателя сербськой поезії ХХ. віка.
26.09.1888 родив ся Томас Стернз Еліот (Eliot, Thomas Stearns; †1965), анґлійськый поет, крітик и драматик, Нобелув лавреат (1948).
23.09.1889 в Лондону умер Вілліам Вілкі Коллінз (*1824), анґлійськый прозаик и драматик, сочасник и приятель Чарлза Діккенса, з якым ряд творув написав у соавторстві.
27.09.1891 в Санкт-Петербурґу умер Иван Александрович Гончаров (*1812), руськый писатель.
28.09.1891 у Ню-Йорку, ЗША, у віку 72 рокув умер Герман Мелвілл (*1819), америцькый писатель, котрый яко хлопець плавав по южных морях, быв три рокы у заятю межи аборіґенами, а пак на основі того написав шор популарных романув (Тайпі, Ому, Мобі Дік).
24.09.1896 (12.09 Юл. кал.) у Москві родила ся Елза Тріоле (†1970), французська писателька (властноє имня: Елла Юрьевна Каган), жона Луіса Араґона, младша сестра Лілы Брік, котру представила Маяковському в року 1915.
24.09.1896 у Сент-Пол, Мінесота, родив ся Френсіс Скотт Фітцжералд (Francis Scott Fitzgerald, †1940), америцькый романіста и новеліста, што реалістично описовав живот 1920-х рокув (Великый Ґетсбі, 1925).
25.09.1897 родив ся Віліам Фолкнер (William Faulkner, †1962), вызначный америцькый писатель; Нобелув лавреат (1949).
22.09.1900 (09.09 Юл.кал.) в Каменнум (дн.Кувшиново) Тверськой ґуб. родив ся Серґей Иванович Ожеґов (†1964), лінґвіста, лексикоґраф, автор высоко цїненого словника руського языка.
23.09.1901 в Празї родив ся Ярослав Сайферт (†1986), вызначный чешськый поет, есеіста и новинарь, Нобелув Лавреат (1984).
27.09.1902 в Краґуевацу родив ся Милан Дединац (†1966), сербськый лірик-надреаліста и театралный крітик.
29.09.1902 умер Еміл Зола (*1840), французськый писатель.
29.09.1904 (16.09 Юл.кал.) у Вілії Волынськой ґубернії родив ся Николай Алексеєвич Островськый (†1936), руськый соцреалістичный писатель, автор популарного романа о класовом бою Як ся калила оцїль.
24.09.1906 в Тібаві родив ся Андрій (Василюв) Карабелеш (†1964), пудкарпатськый поет, што писав по руськы.
29.09.1909 у Нересници Тячовського округа родила ся Ґеорґіна Муранїй (†2001), дївка Ивана Муранїя и внука Ивана Сілвая, авторка выданых мемуарув (2002).
29.09.1919 у Зволенськуй Слатинї родила ся Марія Дюрічкова (2004),словацька дїтська писателька, сценарістка, товмачка и редакторка.
25.09.1920 в Стройнї умер містный парох Юрій Калман Жаткович (*1855), русинськый історик, народописник, повістярь; Жаткович славный главно як етноґраф, но и як знаменитый товмач украинськой и руськой літературы по мадярськы, а также адаптатор переповідач из тых же оріґіналув по русинськы, котрі переповідї довгый час ся поважовали за ёго властны творы.
21.09.1922 в Пілї-Частой Братіславського края родила ся Марія Гаштова (рож. Hilda Grellneth), словацька писателька, редакторка дїточого часописа Зорничка.
25.09.1922 в Ужгородї родив ся Владимир Леонідович Гошовськый (†1996), музиколоґ, фолклоріста, што зобрав и нефалшовано опубликовав русинськы співанкы.
30.09.1922 у Пивницях, Войводина, родив ся Янко Чеман (†1987), дольноземськый словацькый прозаик и драматик, характерный представитель валалського повіданя, автор романа Не каждый вояк пушку носит (1974).
26.09.1932 в Сталинабадї, Таджикія, родив ся Владимир Войнович, руськый писатель, автор популарного гуморного романа-трилоґії о пригодах солдата Ивана Чонкина.
24.09.1935 в Саратові умер Владимир Николаевич Перетц (*1870), руськый славіста и літературознатель, академик Петербурґськой АН (1914), АН Украины (1919) и АН СССР (1925), котрый в Кіёві року 1892 появив аналізу выданого Михаилом Врабелём зборника угро-руськых співанок Русскій соловей (Унґвар, 1890).
22.09.1936 У Москві у віку кус недожитых 32 рокув умер Николай Алексеєвич Островськый (*1904), руськый соцреалістичный писатель, автор популарного романа о класовом бою Як ся калила оцїль.
21.09.1945 в Коцурї, Войводина, родила ся Серафина Макаї, учителька, русинська писателька.
69 p., 27.09.1950 у Господинцях, Войводина, родила ся Наталія Канюх, поетка, есеістка, літературознателька и товмачка.
29.09.1950 в Старуй Пазові, Войводина, умер Владимир Гурбан-Владимиров (*1884), священик, словацькый писатель и драматик Войводины, внук Йозефа Милослава Гурбана и непот Светозара Гурбана Ваянского.
21.09.1952 в Тайшету, в містї одбываня кары, умер Володимир Бирчак (*1881), галичськый писатель, педаґоґ, украинизатор Пудкарпатськой Руси, автор моноґрафії «Літературні стремління Підкарпатської Руси» (1921).
28.09.1956 у Кієві умер Остап Вишня (правд. Павел Михайлович Губенко, *1889), украинськый писатель гуморістичных повідань, фельєтонув; при Совєтах 10 рокув (1933–1943) пробыв в Ґулаґу.
23.09.1958 в Брнї умер Ярослав Затлоукал (*1905), педаґоґ, чешськый поет, літературознатель. публиціста, котрый много писав о Пудкарпатськуй Руси и інспіровав ся нев у своюй поезії.
28.09.1966 в Паріжу у віку 70 рокув умер Андре Бретон (*1896), французськый прозаик и поет, закладатель надреалізма.
22.09.1970 в Братіславі умер Янко Алексі (Alexy; *1894), словацькый прозаик, публиціста и малярь, закладатель модерного словацького подобового умілства; малёвав у баладичнум духу народной поетикы; реставровав Братіславськый замок.
25.09.1970 у Локарнї умер Еріх Марія Ремарк, нїмецькый писатель (*1898); року 1916 трафив на фронт и быв булше раз раненый; року 1929 появив первый роман На фронтї без перемін; од року 1931 жив у Швайцу, од року 1938 наці одняли му и нїмецькоє пудданство; року 1939 одходит до ЗША, де року 1947 достає америцькоє пудданство; од року 1949 и до смерти жив зась у Швайцу.
25.09.1971 у Новум Садї умерла Ангела Прокоп (*1940), медсестра, поетка: посмертно вышла юй книжка Млєко жеми (1974).
24.09.1973 умер Пабло Неруда (правдиво Reyes Basoalto, Neftali y Ricardo, *1904), чілійськый соціалістичный поет и діпломат; Нобелув лавреат (1971), псевдоним взяв на честь Яна Неруды, чешського писателя.
29.09.1975 у Братіславі умер 61-рочный Павол Горов (*1914), словацькый поет и товмач поезій.
26.09.1976 в Братіславі умер Ян Чаплович (*1904), священик в Ковачици, Войводина, словацькый історик літературы, бібліоґраф, новинарь.
27.09.1983 у віку 71 рокув умер Михайло Стельмах (*1912), украинськый писатель.
24.09.1984 у Празї, Чехія, у віку 84 рокув умерла Зузка Зґурішка (правд. Дворжакова Людмила Шимонович; *1900), словацька прозаичка, драматичка и товмачка.
29.09.1987 у Пивницях, Войводина, умер 65-рочный Янко Чеман (*1922), дольноземськый словацькый прозаик и драматик, характерный представитель валалського повіданя, автор романа Не каждый вояк пушку носит.
30.09.1989 в Беоґраду умер Оскар Давичо (*1909), проводный сербськый надреалістичный писатель.
26.09.1990 у Римі умер Алберто Моравіа (правд. Пінкерле; *1907), таліанськый прозаик, новинарь.
26.09.1996 в Братіславі умер Ян Штєвчек (*1929), словацькый поет, есеіста и літературознатель.
22.09.1997 в Новум Садї умер Пальо Богуш (*1921), словацькый дольноземськый поет и есеіста.
29.09.2001 у санаторію «Квітка Полонини» о. Димитрій (Сидор) и Михайло Алмашій заложили Союз Русинськых Писателюв и обіцяли выдавати літературный кварталник «Здвигы», в якум достанут форум молоді русинські писателї; обіцянка обстала не зреалізована.
26.09.2002 у віку 65 рокув у Беоґраду умер Браніслав Петрович (*1937), новинарь, єден з майбулшых сербськых поетув ХХ. ст.
28.09.2003 в Ню-Йорку умер Елія Казан (*1909), америцькый режісер театра и кіна, писатель и сценаріста.
24.09.2004 в Онфлер, Нормандія, у віку 69 рокув умерла Франсуаз Саґан (*1935), французська писателька, што уже у 19 рокув добыла собі славы творами о животї французськой молодежи.
25.09.2010 у Пряшові умерла Марія Мальцовська (в дїв. Параска; *1951), русинська повістярька, лавреатка Награды Духновича (1999).
26.09.2010 у Жешові умер Теодор Кузяк (*1926), лемковскый писатель, малярь и културный активіста.
24.09.2013 у Руськум Керестурї умер Янко Рац (*1930), писатель и редактор дїточой літературы, автор учебникув, словникув.