21–30. юний в истории

22.06.1527 у Флоренції умер Нікколло Макіавеллі  (*1649), таліанськый політик, мыслитель, воєнный  теоретик, писатель.
23.06.1632 (13.06 Юл.кал.) у Кієві умер Памво  Беринда (*1550–1570), писатель, лексикоґраф,  печатник.
30.06.1685 родив ся Джон Ґей (John Gay; †1732 ),  анґлійськый поет и драматик, автор баладичной  Жебрацькой оперы.
28.06.1712 родив ся Жан-Жак Руссо (Jean-Jacques  Rousseau; †1778), французськый писатель и філозоф.
29.06.1798 родив ся Джакомо Леопарді (†1837),  таліанськый ліричный поет.
21.06.1805 (09.06 Юл.кал.) родив ся Микола  Закревськый (†1871), історик, археолоґ, етноґраф,  фолклоріста, лінґвіста, писатель, автор зборника  украинськых народных співанок, пословиць, приказок  «Старосвітськый бандуріста» и «Словаря  малороссийских идиомов», в якум верх 11 тыс. слов,  двох історичных робот о Кієву, што мают цїнность  доднесь.
25.06.1822 у Берлину умер Ернест Теодор Амадей  Гофман (Hoffmann; *1776), нїмецькый писатель и  композітор.
27.06.1838 в окрузі Найгаті, Бенґалія, родив ся  Банкім Чандра Чаттерджі (†1894), бенґалськый  романіста, што первый роман написав по анґлійськы,  а пак перейшов на бенґалі.
24.06.1842 родив ся Амброз Ґвіннет Бірс (Bierce,  Ambrose Gwinett, †1913), америцькый писатель  повідань и новинарь; пропав десь у Мексику у  домовуй войнї.
21.06.1846 в Рімавськуй Пілї родив ся Ян Ванса  (†1922), священик, словацькый народный будитель,  поет, публиціста.
23.06.1856 у Прилуках бывш. Полтавськой ґубернії  (дн. Черніговщина) умер Павел Павлович  Білецькый-Носенко (*1774), украинськый писатель,  казкарь, словникарь, малярь; до Грінченка ёго  словник украинського языка быв майповнїйшый.
26.06.1861 у Празї умер Павел Йозеф Шафарик  (*1795), словацькый поет, історик, етноґраф,  славіста, єден из закладателюв модерной  славістикы.
28.06.1867 в Аґрідженто, Сіцілія, родив ся Луіджі  Піранделло (†1936), таліанськый писатель и  драматик, Нобелув лавреат (1934).
26.06.1869 в Копенгазї родив ся Мартин  Андерсен-Нексе (Martin Andersen-Nexo, †1954),  данськый писатель и новинарь.
27.06.1877 у Дреници Сабиновського округа родив ся  Теодор Ройкович (†1963), священик, публиціста,  редактор русинськых новинок Русское Слово и  Пряшевская Русь.
29.06.1877 у Стрічічах при Баня-Луцї родив ся  Петар Кочич (†1916), сербськый поет и популарный  прозаик реаліста, політик.
23.06.1882 родив ся Зенон Кузеля (†1952),  украинськый фолклоріста, етноґраф, бібліоґраф,  языкознатель, історик, просвітный актівіста, чиє  дїятельство вяже ся ид Відню и Черновцям; року  1943 выйшов великый украинсько-нїмецькый словник  Кузелї и Рудницького, котрый донынї непревышимый;  по войнї у Монахіуму, де од року 1949 стоит у чолї  Шевченкового Научного Товаришства.
29.06.1883 в Болдоґкеваралья родив ся Николай  Бескід (†1947), священик, історик, етноґраф,  літературознатель, културный активіста.
30.06.1884 у Хустї родив ся Ернев Сийп (†1953),  писатель, поет, новинарь, автор книжкы о королю  Матяшови, написаной народным языком давного часу.
24.06.1887 родив ся Фрідєш Карінті (†1938),  мадярськый писатель, товмач, крітик, новинарь, што  добыв собі майбулшой знатости своима гуморесками.
23.06.1889 в Одесї родила ся Анна Андр. Ахматова  (правд. Горенко; †1966), славна руська поетка;  потовмачила зберьку Франка Зовяле листя.
30.06.1890 у Кулпинї, Войводина, у віку 47 рокув  умер Феликс Шкултети (*1843), священник, педаґоґ,  словацькый прозаик на дольных землях.
23.06.1891 в Гаю, Шлезія, родив ся Владислав  Ванчура (†1942), чешськый прозаик, драматик и  філмовый режісер, автор філма Марійка невірниця  (1934) и романа Послїдный суд (1929, переробка  1935) о Пудкарпатськой Руси.
26.06.1892 у Гіллсборо, Вірджінія, родила ся Перл  Бак (рож. Сайденстрікер, Pearl Sydenstricker Buck;  †1973), америцька романістка, авторка майже 20  романув, інспірованых дожитями з дїтства и  молодости, стравеных у Хінї, де єй отець служив  місіонером; Нобелова лавреатка (1938).
26.06.1892 в Люблянї родив ся Юш Козак (†1964),  словенськый писатель и есеіста.
25.06.1893 (13.06 Юл.кал.) у Летыни, Галичина,  умер Владимир Хыляк (*1843), вызначный русинськый  писатель, што писав под псевдонимами В.Нелях,  Я.Сам, Лемко, Лемко-Семко, Некий, Иероним Аноним,  Quisdam и др.
22.06.1898 в Оснабрюку родив ся Еріх Марія Ремарк  (правд. Erich Paul Remark; †1970), нїмецькый  писатель; року 1916 трафив на фронт и быв булше  раз раненый; року 1929 появив первый роман На  фронтї без перемін; од року 1931 жив у Швайцу, од  року 1938 наці одняли му и нїмецькоє пудданство;  року 1939 одходит до ЗША, де року 1947 достає  америцькоє пудданство; од року 1949 и до смерти  жив зась у Швайцу.
27.06.1900 у Любетовуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Еміл Руско (†1961), словацькый поет,  драматик и товмач.
29.06.1900 в Ліону родив ся Антуан де  Сент-Еґзупері (Antoine Marie Roger de  Saint-Exupеry, †1944), французськый писатель и  фаховый пілот.

30.06.1902 одбыло ся закладаючоє засїданя  Акційного Дружества Уніо, в далшых роках  активного выдавателя русинськых книг.
25.06.1903 в Індії родив ся Джордж Орвелл (George  Orwell, правд. Eric Arthur Blair, †1950), автор  сатіричных романув о тоталітарізмі «Скотарня»  (1945) и «1984» (1948).
22.06.1904 у Барбові (дн. Бородовка), Мукачовщина,  родив ся Йосиф (Василюв) Жупан (†1987), вызначный  русинськый писатель проруського стрему.
21.06.1905 родив ся Жан Пол Сартр (†1980),  французськый писатель, драматик, філозоф, што  пробовав зъєдинити еґзістенціалізм из марксізмом и  псіхоаналізом Фройда; року 1964 достав Нобелову  награду за літературу, од котрой одказав ся.
26.06.1905 у Глоговцю, Сербія, умер Янко  Веселинович (*1862), сербськый писатель и  народовець.
28.06.1905 в Ліптовськум Микулаши родила ся Марія  Разусова-Мартакова (†1964), словацька поетка и  драматичка, авторка дїтськой литературы.
30.06.1911 у Шетенях пуд Ковно (тогды Росія) родив  ся Чеслав Мілош (†2004), полськый есеіста, поет,  товмач; року 1951 еміґровав из Польщі на Запад, а  року 1993 вернув ся, Нобелув лавреат (1980).
25.06.1914 в Пряшові родив ся Штефан (Петрув)  Бунґанич (†2004), педаґоґ, русинськый активіста,  автор русинськой ґраматикы (зостала в рукопису),  участник кодіфікації модерной формы літературного  языка.
27.06.1914 в Дюрдёві родив ся Якым Олеяр (†1998),   дїточый писатель, учитель, автор учебникув,  културный активіста.
22.06.1922 в Банськуй Быстрици умер Ян Ванса  (*1846), священик, словацькый народный будитель,  поет, публиціста.
29.06.1922 в Гребенцю, Войводина, родив ся Васко  Попа (†1991), сербськый поет и товмач румынського  племени, котрый значно вплынув на язык новой  сербськой поезії.
26.06.1924 на V. Конґресї III. Комінтерна у Москві  рішено, же пудкарпатські Русины тото Украинцї,  што на много рокув опредїлило културно-націоналні  репресії комуністичных властий по одношеню ку  Русинам.
24.06.1926 в Ужгородї родила ся Борбала Салаї (до  одд. Баран, †2011), мадярська дїточа поетка,  писателька, яка потовмачила Томчаніёвых Жменякув  по мадярськы.
29.06.1930 родив ся Славомир Мрожек (†2013),  польскый писатель и драматик.
23.06.1934 в Будапештї умер Ласлов Чопей (*1856),  педаґоґ, лінґвіста и товмач, автор учебникув и  русинсько-мадярського словника (1883), у котрых  сміло заводив до літературного языка містны  пудкарпатськы народны слова и фонетику, за што  достав остру крітику од тогочасных русинськых  переднякув.
21.06.1935 в Кажар, Франція, родила ся Франсуаз  Саґан (†2004), французська писателька, што уже у  19 рокув добыла собі славы творами о животї  французськой молодежи.
21.06.1936 у Петровцях умер Осиф Костелник  (*1903), русинськый писатель и публиціста.
30.06.1938 в Загребу умер Мілан Ракіч (*1876),  поет-модерніста, наперек тому, же е автором лем 64  вершув, є поважованый за класика и закладателя  сербськой поезії ХХ. віка.
22.06.1939 у Дюрдёві, Войводина, родив ся Мирослав  Стрібер (†1971), соціолоґ, русинськый поет и  крітик.
28.06.1942 у Москві умер білоруськый поет и  драматик, академик Білорусії и Украины Янка Купала  (правд. Иван Доміникович Луцевич, *1882).
23.06.1950 у Новум Орахові, Войводина, родив ся  Любомир Сопка, русинськый писатель и  карікатуріста.
28.06.1952 Політбюро ЦК Комуністичной Партії  Словакії рішило завести повсемістно украинчину як  язык школованя в русинськых школах.
30.06.1959 мадярськоє Радіо Кошут зачало  передавати роман на продовженя Фамілія Сабовых,  десяткы годув популарный у слухателюв; на одлику  од заграничных мыляных опер роман указує житя  обычайной мадярськой родины, яка жиє подїями,  актуалными у добі передачі.
22.06.1962 у Хустї умер Андрій (Михайлув) Ворон  (псевдонімы: Сіґма, Крук; *1901), пудкарпатськый  писатель, новинарь и товмач проукраинського  стрему.
23.06.1963 родив ся Владимир Малацко, русинськый  поет (Хижа зоз памяткох).
27.06.1964 в Снинї родила ся Анна Плїшкова,  русинська лінґвістка, высокошколська професорка,  публицістка и редакторка.
27.06.1965 у Братіславі умер Василь Латта (*1921),  педаґоґ, лінґвіста, вызначный русинськый  ділектолоґ.
23.06.1969 у Братіславі у віку 61 рокув умер Людо  Зубек (*1907), словацькый прозаик, публиціста и  товмач.
23.06.1970 у Будапешту умер Іштван Фекете (*1900),  автор многых молодежных книг, по Йовкаю другый  майчитаный мадярськый писатель; року 1939 из  історичным романом Жилярї выйграв конкурс  Корольской Всеучилищной Печатнї, на котрый было  подано 193 історичных романув; року 1946 трафив на  індекс заказаных за тото, што написав о  пролетарськуй діктатурї и о булшевізму; беспекаші  выбили му око, одбили почкы и вывергли з воєнной  машины на улицю, де го рано найшли прохожі; до  року 1951 не муг достати иншу роботу лем міхоношом  у порту; быв великый куряк, зашто року 1970  достав інфаркт и умер.
24.06.1979 у Будапешту у віку 87 року умер Іштван  Еркень, мадярськый писатель; у юности походив  Анґлію, Францію и вернув ся дому року 1940; у  войнї быв у роботных єдинках и при Дону трафив у  плїн; вернувся року 1946; од року 1954 лектор  красного писемства у выдавательстві, в роках  1958–1963 было му заказано публиковати ся як  участнику ребелії (1956), сесь час робив як  інженер-хемик на фармацевтичнуй фабрицї; Еркень  вызначный представитель мадярськой драмы абсурда;  року 1967 выдав Минутові Повіданя, які представили  новый оріґіналный стіл: лапідарный, ґротескный,  філозофичный, іроничный; Еркеня потовмачили на  булше языкув, и достав світовый успіх.
21.06.1980 у Москві умер Леонід Николаёвич  Мартынов (*1905), руськый поет, лавреат державной  премії (1974), вызначный товмач мадярськой поезії.
24.06.1986 у Новум Саду умер Мика (Мирослав) Антич  (*1932)., сербськый поет.
29.06.1990 умер Юрій (Юрув) Качій (пседонімы:  Г.Дубровськый, Г.Дикый, Ю.К.; *1925), русинськый  поет и товмач, етноґраф, фолклоріста, музейник;  писав по руськы, а пак по украинськы.
21.06.1995 в Братіславі умерла Катарина Лазарова  (*1914), словацька писателька селського живота.
24.06.2015 в Ужгородї у віку 89 рокув умер Василь  Комендар (*1926), ученик Миколы Грицака, академик,  защитник флоры Карпат, літератор, лексикоґраф  русинськых назв ростин.
22.06.2017 умер во вѣку 84 рокы Юрий Панько  (*1933), лингвиста, лексикограф, кодификатор  русинского языка; погребеный в Орябинѣ.