21–31. август в истории

29.08.1434 у Чезмицях, Славонія, родив ся Янус  Панноніус (правд. Янош Чезмицькый, †1472),  мадярськый латиноязычный поет, гуманіста, єпископ  у Пейчу; в зачатку быв сторонник короля Матяша,  пак став противником ёго політикы, и мусїв ити на  выгнаня, де умер у Медвевару при Заґребу.
27.08.1635 у Мадріду умер Лопе де Веґа (Lope Felix  de Vega Carpio, *1562), зачинатель еспанськой  лірикы и драматурґії, до нас дошло около ёго 500  творув, в котрых реалістично малює тогочасну  Еспанію.
28.08.1645 умер Гуґо Ґроціус (Hugo de Groot;  *1583), голандськый філозоф, правник и державник,  латинськый драматик и поет.
28.08.1663 родив ся Даніел Крман (†1740)  словацькый бароковый писатель; в часї Полтавськой  битвы быв з посолством до краля Карла ХІІ. и так  став ся єй свідком; цїлу свою подорогу через  Польщу , Литву, Украину, Молдавію, Ардял,  Мукачово, Бардїёво описав у записках, што сут межи  лїпшыма памятниками словацькой літературы.
25.08.1744 у Марунґену, Восточна Прусія, родив ся  Йоган Ґотфрід фон Гердер (†1803), нїмецькый  філозоф історії, поет, што мав великый вплыв на  розвуй націоналных двигань; року 1963 заложили  награду Гердера, котру Віденськоє всеучилище дає  рочно научникам и умілцям Восточной и Южной  Европы, што значно прислужили ся до формованя  наукы, културы и общества.
28.08.1749 у Франкфурту на Майнї родив ся Йоганн  Волфґанґ фон Ґете (Goethe, †1832), нїмецькый поет,  романіста и драматик (Фауст).
29.08.1749 у Пожоню умер славный енціклопедіста и  ученый 18. ст. Матвій Бел (Belius; *1684),  єванґеличный душпастырь, педаґоґ, літературо- и  языкознатель; од року 1714 лектор Пожоньской  єванґеличной ґімназії; од року 1718 первопастырь  Пожоньской Єванґеличной Церьковли, котрый пост  занимав 30 рокув; много прислужив ся модернізації  школства по цїлуй краинї, а также доднесь не  стратили цїну ёго роботы з історії и землепису:  Notitia Hungariae novae historico-geografica, з  котрой напечатана лем третина (2693 сторон).
27.08.1774 у Прилуках бывш. Малоруськой ґубернії  (дн. Черніговщина) родив ся Павел Павлович  Білецькый-Носенко (†1856), украинськый писатель,  казкарь, словникарь, малярь; до Грінченка ёго  словник украинського языка быв майповнїйшый.
21.08.1780 родив ся Йерней (Бартоломей) Копитар  (Jernej Kopitar; †1844), словенськый лінґвіста,  єден из закладателюв славістикы.
30.08.1780 в Червенум Клаштору Пряшовського края  умер Штефан Ромуалд Гадбавный (*1714), монах  Камалдулського чина, котрого поважуют за  (со)автора первого товмаченя Біблії до словакчины  (1756) и латино-словацького словника Syllabus  dictionarij latino-slavonicus (1763).
30.08.1797 родила ся Мері Шеллі (Mary  Wollstonecraft Shelley, †1851), жона поета Персі  Біші Шеллі, брітанська писателька, творителька  поставы монстра Франкеншейна (Франкенштейн, авадь  модерный Прометей, 1818).
24.08.1806 в Богуницях Нїтрянського края родив ся  Самуел Ґодра, словацькый класичный поет,  народовець, сполузакладатель Матицї Словенськой.
30.08.1811 родив ся Теофіл Ґотьє (Theophile  Gautier; †1872), французськый поет, романіста и  крітик.
22.08.1831 в Сейпгалому умер Ференц Казінці  (†1759), писатель, поет, обновитель мадярського  языка, академик, зачинатель первых літературных  часописув.
25.08.1836 в Олбані, Ню-Йорк, ЗША, родив ся  Френсіс Брет Гарт (Francis Bret Harte; †1902),  америцькый писатель реаліста, познатый своима  описами з живота златокопув Каліфорнії.
24.08.1838 у Чеке, Сукмар, умер Ференц Келчеї  (*1790), поет, крітик, академик, автор мадярського  гімна.
28.08.1838 в Ставнум на Пудкарпатю родив ся Кирил  Сабов (†1914), учитель, новинарь, редактор, автор  читанок и ґраматикы про Русинув.
26.08.1850 в Точници Бансько-Быстрицького края  родив ся Коломан Баншелл (†1887), євангеличный  священик, словацькый поет, літературный теоретик,  прозаик и новинарь.
23.08.1851 в Гронові в родинї друбного пудузятника  ся родив Алоіз Їрасек (†1930), чешськый прозаик,  драматик, творець історичного реалістичного  романа.
24.08.1856 у Словенськуй Люпчи родив ся Само  Цамбел (Samo Czambel; †1909), словацькый  языкознатель и товмач.
27.08.1856 у Нагуєвичах, Галичина, родив ся Иван  Франко (†1916), украинскый писатель и політичный  актівіста; студователь фолклора и літературы  пудкарпатськых Русинув.
23.08.1858 у Будї умер Антал Реґулі (*1819),  народописник, світоходник, вызначный  фіно-угоріста; склав землеписну и народописну мапу  Сїверного Урала; первый у Мадярщинї хосновав  фотоґрафованя у народописнуй роботї.
28.08.1858 у віку 32 рокув у Новум Садї умер  Богобой Атанацкович (правд. Тимотей Атанацкович,  *1826), сербськый писатель, автор сентіменталных и  патріотичных поезій, повідань и романа Два идола.
29.08.1862 у Ґенту, Белґія, родив ся Моріс  Метерлінк (Maurice Maeterlinck, †1949),  белґійськый писатель, поет, драматик, Нобелув  лавреат (1911); чиї творы за матеріалізм и  пантеізм папа дав на індекс заказаных; року 1932  достав од короля ґрофську тітулу.
31.08.1867 умер Шарл Пєр Бодлер  (Baudelaire,*1821), французськый поет, сімволіста,  якого не розуміли ёго сочасникы, што держали го  за аморалного богохулника, анархісту, наполы  шаленого; но дакотрі умілцї видїли у нюм поета,  што ся бунтує против общества; з цітатув: «Я  култівую свою гістерію из радостёв и ужасом,  теперь я все запамороченый и днесь, 23.01.1862, я  мав небывалоє предчуство подуву вітрика, што  зыйшов на ня из крыл збісноты».
27.08.1871 у Терре-Гот, Індіана, яко девятый  дїтвак в родинї нїмецькых приселенцюв родив ся  Теодор Драйзер (Dreiser; †1945), америцькый  новинарь и романіста: An American Tragedy (1925).
31.08.1876 у Беоґраду родив ся Мілан Ґрол (†1952),  політик, драматик, есеіста, літературный и  театралный крітик.
23.08.1880 у Слободськум Кіровськой ґуб. родив ся  Александр Степанович Ґрін (правд. Ґриневськый,  †1932), руськый писатель-романтик: Плахты  пламінисты (1923), Габами бігуча (1928).
26.08. 1880 родив ся Ґійом Аполінер (Guillaume  Apollinaire; правдиво: Wilhelm Apollinaris de  Kostrowitzky, †1918) , французськый поет, родом  Поляк, єден из закладателюв модерной французськой  поезії.
26.08.1889 родив ся Радойко Йованович (псевдо:  Раде Драинац; †1943), сербськый богемный и  бунтарськый поет.
22.08.1891 в Празї у віку 57 рокув умер Ян Непомук  Неруда (*1834), чешськый поет и прозаик  крітичного реалізма.
24.08.1899 в Буенос-Айресу родив ся Хорхе Луис  Борхес (†1986), вызначный арґентинськый писатель.
25.08.1900 у Веймару умер Фрідріх Вілгелм Ніцше  (*1844), мыслитель, філолоґ, поет, всезнатый  представитель філозофії ірраціоналізма и  волунтарізма; подля нёго закладный прінціп живота  – інтуіція и воля до власти; од року 1869 професор  класичной філолоґії на Базелськум всеучилищу; в  часї франко-пруськой войны 1870–1871  санітар-волонтер; року 1879 одходит у пензію через  пошкоженя очий; року 1889 розвиват ся у нёго  хворота мозґа, послїдні десять рокув живота прожив  у повнуй темнотї.
27.08.1902 на маюрни Маєрово, што нынї сплыла из  селом Нечаювка, в Єлісаветградськой ґуб. родив ся  Юрій Миколаёвич Яновськый (†1954), украинськый  писатель и драматик; роман Четыре саблї (1920)  крітика заскаржила из націоналістичной романтикы;  о роману Жива вода (1947) крітика писала, же  деформує совєтську реалность, автор мусїв у  Літературнуй Ґазетї признати «свою одорваность од  житя, формалістичну ідею романа, пакостливі  подробностї у нюм» и сїсти переписовати книгу, яка  была выдана уже по ёго смерти пуд назвов Мир  (1956).
30.08.1903 у Брестованах родив ся Йожеф  Нижнанськый (Jozo Niznansky, †1976), словацькый  писатель, публиціста и товмач, автор авантурных и  историчных романув (Пригоды Морица Бенёвского).
24.08.1904 в Рабчицях Жілінського края родив ся  Міло Урбан (†1982), словацькый прозаик, найбулше  познатый своим романом «Живый бич» (1927) о первой  світовой войнї и повойновум вывою.
25.08.1906 (12.08 Юл.кал.) в Сокобани умер Стеван  Сремац (*1855), вызначный сербськый писатель,  котрого часто называют Ґоґолем сербськой  літературы.
21.08.1908 (08.08 Юл.кал.) у Макеєвцї, Донбас,  родив ся Александр Остапович Авдеєнко (†1996),  совєтськый прозаик, драматик, публиціста и  сценаріста, котрого соцреалістична детективка «Над  Тиссой» о пригодах америцькых шпіонув на  новодобытум совєтськум Закарпатю мала великоє  число выдань (1954, 1955, 1956, 1957, 1959, 1987,  1994х2, 2004, 2005, 2009, 2013) у Москві,  Ташкенту, Мінску, Таллину, Ростові-на-Дону.
22.08.1908 (9.08 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу родив  ся Леонид Пантелеєв (правд. Алексей Иванович  Єремеєв; †1987), руськый дїточый писатель.
28.08.1908 в Блатници родила ся Маша Галямова  (†1995), словацька поетка.
31.08.1908 у Фресно, Каліфорнія, родив ся Вілліам  Сароян (†1981), америцькый писатель.
26.08.1914 у Белґії родив ся Хуліо Кортасар  (†1984), арґентинськый прозаик и поет, якый выучив  ся, жив и писав переважно у Паріжу.
27.08.1916 у Беоґраду умер Петар Кочич (*1877),  сербськый поет и популарный прозаик реаліста,  політик.
22.08.1920 родив ся Рей Бредбері (Ray Bradbury,  †2012), америцькый писатель, вістный у жанру  фантастикы.
23.08.1924 в Будапешту родив ся Ференц Гофман,  котрого днесь світ познає яко израелського  писателя Ефраима Кішона (†2005), класика  израелськой гумористикы.
25.08.1924 у Солошинї, Полтавщина, родив ся Павло  Архыпович Загребельный (†2009), украинськый  романіста, Шевченкув лавреат (1974).
28.08.1925 в Москві у фамілії высокопоставеного  совєтського чиновника родив ся Юрій Валентинович  Тріфонов (†1981), совєтськый писатель, якый од  дїтства мав на очох живот совєтськой еліты и в  своих творах (Дом на набережнї, Час и місто)  описує судьбу інтеліґенції в сталінськых часах.
29.08.1925 в Жілінї ся родив Юрай Ваг (правд.  Генріх Герцоґ; †1976), словацькый драматик и  театралный крітик, прозаик, товмач.
31.08.1925 в Опатовицях (дн. Златы Моравце)  родила ся Елеонора Ґашпарова (†2010), словацька  дїточо-молодежна писателька.
25.08.1927 в Падинї, Войводина, родив ся Михал  Бабинка (†1974), словацькый дольноземськый поет и  дїтськый писатель.
30.08.1929 в Београду умер Иво Войнович (*1857),  горватськый и сербськый писатель и драматик.
25.08.1931 в Бачськум Петровци, Войводина, родив  ся Мирослав Кривак (†2003), новинарь, редактор,  словацькый прозаик и товмач.
29.08.1932 в Гожанох родив ся Андрей Чіпкарь,  автор дїточых книг и учебникув про мадярськы,  сербськы, словацькы, русинськы и румынськы школы,  роботник Выдавательства Учебникув в Новум Садї.
30.08.1935 у Москві умер Анрі Барбюс (Henri  Barbusse, *1873), французськый писатель, новинарь  и общественый активіста.
25.08.1938 в Ленинградї умер, недоживши єден день  до 68-роча, Александр Иванович Куприн (*1870),  руськый прозаик.
29.08.1938 умер Фрідєш Карінті (*1887), мадярськый  писатель, товмач, крітик, новинарь, што добыв  собі майбулшой знатости своима гуморесками.
29.08.1945 в Саноку, Лемковина, у віку 62 рокув  умер Григорій Гануляк (*1883), властник  выдавательства, лемковськый писатель, новинарь и  редактор.
24.08.1947 в Ріо-де-Жанейро родив ся Пауло Коеліо,  популарный бразілійськый писатель.
22.08.1958 у віку 77 рокув умер Роже Мартен дю Ґар  (*1881), французськый писатель крітичного  реалізма; яко професіоналный архіварь, выхосновав  свої методы в літературї и за роман Фамілія Тібо  достав награду Нобела (1937).
30.08.1958 у Руськум Керестурї родила ся Меланія  Рімарь, редакторка, авторка многых книг про  русинськых дїтий.
27.08.1960 в Беоґраду умер Сима Пандурович  (*1883), сербськый поет, есеіста, крітик, драматик  и товмач.
29.08.1961 у Львові умер 41-рочный Григорій  (Михайлович) Тютюнник (*1920), вызначный  украинськый писатель, посмертный Шевченкув лавреат  (1963).
29.08.1964 в Люблянї у віку 72 рокув умер Юш Козак  (*1892), словенськый писатель и есеіста.
31.08.1967 у Москві умер Илій Григорович Еренбурґ  (*1891), популарный совєтськый писатель и  публіціста; ёго повість Помягк дала назву цїлому  періоду у совєтськуй історії.
25.08.1976 у Кієві умер Юрій Корнеліёвич Смолич  (*1900), украинськый писатель, зачинатель  украинськой фантастикы; зачав писати у 1920-х  роках в духу експеріментув: Край вароша за пяцом  (1924), Недїлї и понедїлькы, Пувдруга чоловіка; в  автобіоґрафічнуй трілоґії Наші тайны – Дїтство –  Вусямнадцятьрочні описав молодость свого поколїня;  до майлїпшых творув приходит мемуарна трілоґія  Повіданя о непокою – Повіданя о непокою тримле –  Повіданя о непокою не має кунця.
26.08.1979 у Гелсінках умер Міка Тоймі Валтарі  (*1908), вызначный фінськый романіста.
28.08.1979 в Москві у віку 63 рокув умер  Константин Симонов (*1915), познатый совєтськый  писатель
29.08.1988 умер Микола Лукаш (*1919), вызначный  украинськый товмач красного писемства, якый знав  18 языкув; из властных творув, «шпигачок»: «Наша  Армія Червона // не стоїть коло кордона, // за  кордон іде. // Це трудящих українських // проти  польських, проти фінських // партія веде.»  (пародія на Тычину); «Як добре, що на світі є  Москва – // всі голоси, падлюка, забива» (за  радіові приглушовачі); «У сусіда хата біла, //  бодай би згоріла. // У сусіда жінка мила, // бодай  би здуріла» (назва: Українська філософія).
26.08.1989 умер у віку 86 рокув Ірвинґ Стовн  (*1903), автор біоґрафічных романув о Ван Ґоґу,  Міхаелу Анджелови, Шліманови, Джекови Лондону.
24.08.1990 в Братіславі умер Златко Клатік  (*1922), словацькый дїтськый писатель,  літературознатель.
25.08.1991 умер Микола Якович Зарудный (*1921),  украинськый писатель, сценаріста и драматик,  лавреат Шевченковой премії (1978).
21.08.1997 умер Юрій Владимирович Никулин (*1921),  любеный руськый артіста ціркусовый и філмовый;  народный умілець СССР (1973); выдав дакулько  зберок Анекдоты од Никулина.
31.08.1998 умер Володимир Малик (правдиво:  Сиченко; *1921), украинськый писатель, автор  історичных романув (тетралоґія Тайный Посол,  романы Князь Кый, Черлені Щиты).
28.08.1999 у Сримськых Карловцях умер Павел Чанї  (*1928), учитель, словацькый писатель, драматик,  крітик, автор учебникув.
24.08.2004 у Збудськуй Білї Пряшовського края у  віку 90 рокув умер Штефан (Петрув) Бунґанич  (*1914), педаґоґ, русинськый активіста, автор  русинськой ґраматикы (зостала в рукопису),  участник кодіфікації модерной формы літературного  языка.
30.08.2006 в Кайро умер Наґіб Магфуз (*1911),  еґіпетськый романіста, драматик, сценаріста,  первый арабськый Нобелув лавреат за літературу  (1988).
25.08.2007 в Братіславі умер Штефан Жарый (*1918),  словацькый писатель, надреаліста.
27.08.2009 у Москві умер Серґей Владимирович  Михалков (*1913), руськый дїточый поет (Дядя  Стёпа, А что у вас?), автор гімна СССР и гімна  Росії, Герой Соцтруда (1973).