21–31. май в истории

24.05.827 родив ся Сятый Кирил (Константин, †869),  отець славянського писемства, создатель  глаголицї, первый товмач євангелія на славянськый  язык; днесь сесь день сяткуют як день славянського  писемства.
21.05.1265 у Флоренції родив ся Данте Аліґьєрі  (†1321), таліанськый поет, філозоф, політик.
30.05.1593 у Дептфорду умер Крістофер Марло  (Christopher Marlowe; *1564), анґлійськый  дошекспіровськый поет и драматик.
30.05.1594 од ран, котрі достав при штурмі  Естерґома 19.05.1594, умер майвызначнїйшый  ренесансный поет Мадярщины Валентин (Балінт)  Балашші (*1554), главны темы котрого были любость  и вітязство; Балашші добрі знав нїмецьку,  латинську, таліанську и турецьку літературы.
29.05.1637 в Липтовськум Микулашу умер Юрай  Трановськый (Tranoscius, *1592), словацькый  євангеличный фарарь и вызначный бароковый  писатель, автор по чешськы и латинськы писаных  духовных співанок; Траносціуса звыкли называти  славянськым Лутером; ёго співы хосновали ся у  службах на Чехах и Словаках онь до року 1992.
30.05.1744 умер Александер Поуп (*1688),  анґлійськый класичный поет епохы Просвітенства.
30.05.1778 у Паріжу у віку 83 рокув умер Франсуа  Марі Аруе де Волтер (Franзois Marie Arouet de  Voltaire, *1694), французськый писатель, поет,  філософ, історик, соавтор первой енціклопедії.
23.05.1786 на Мадаґаскару умер ґроф Мовріц  Бенёвськый (*1741), мадярськый вандровник и  авантуріста; року 1758 лишив цісарськоє войсько и  утїк до Літвы; року 1767 воёвав у польскых  конфедератув против Русум; 20.05.1769 трафив до  руського плїна и року 1770 депортованый на  Камчатку; року 1771 з Афанасіёв, дївков тамошного  ґубернатора и 69 сприсяжниками захватуют шіфу и  втїкают на Алеуты, до Японії, на Формозу, до  Макао, де Афанасія вмерат, не збировавши чажкостї  вандровкы; осїдає на Мадаґаскару, де пудимат ся у  Французув заложити колонію и року 1774 основує  варош Луібурґ; року 1776 од Французув достає  тітулу барона, и автохтоны выбирают го королём  Мадаґаскара, но про інтріґы французського  ґубернатора резіґнує з поста; просит и достає  помилованя од Марії Терезії и року 1777 вертат ся  дому, року 1778 достає тітулу ґрофа; пробує  занимати ся торговлёв в Австрії, но марно, прото  року 1784 одходит до Америкы, одты з  торгово-воєннов місіёв вертат ся на Мадаґаскар;  туй року 1786 у войнї з французськым ґубернатором  стратив живот; свої пригоды списав по французськы  у мемуарах, котрі выдали у Лондону, а пак Мовріц  Йовкай потовмачив по мадярськы пуд назвов «Ґрофа  Мовріца Бенёвського живот, властні мемоары и  путёві запискы» и выдав у Будапешту.
28.05.1799 в Даблину родив ся Томас Мур (Thomas  Moore; †1852), анґлійськый поет ірського роду,  біоґраф Байрона.
31.05.1819 родив ся Волт Вітмен (Walt Whitman,  †1892), америцькый поет, есеіста, новинарь,  майстер білого верша.
26.05.1822 в Нанси родив ся Едмон де Ґонкур  (Gonсоurt; †1896), французськый писатель,  закладатель літературной премии, котрый в  литературї выступав вєдно з братом Жулом  (1830–1870).
23.05.1825 родив ся Фердінанд Барна, лінґвіста,  товмач, бібліотекарь, котрый року 1871 потовмачив  по мадярськы Калевалу и хронику Марціо Ґалеотто о  королёви Матяшу.
22.05.1840 родив ся Марко Кропивницькый (†1910),  украинськый драматик, актер, режисер («Дай сердцю  волю, заведе у неволю», «Обыдрей»).
23.05.1842 в Сувалках родила ся Марія Конопницька  (Maria Konopnicka; †1910), польска писателька,  авторка балад на темы націоналного фолклора, поемы  Пан Балцер в Бразілії, новел и дїтськых творув.
28.05.1843 у Ню-Гевену, Коннектикут, умер  84-рочный Ной Вебстер (Noah Webster; *1758),  америцькый языкознатель и лексикоґраф, автор  америцького словника анґлійського языка.
29.05.1847 у Відню вчинив самогубство чажко хворый  Ян Чаплович (з Ясеновой, *1780), словацькый  публиціста и етноґраф, соратник Яна Коллара и  Павла Йозефа Шафарика; автор 31 книгы и высше 400  статий по нїмецькы, латинськы, мадярськы и  словацькы; як етноґраф быв пуд вплывом Монтескьє и  Гердера; ёму належат слова «Мадярщина – Европа в  мініатурї», «Slavus sum natis et educatus»; книгу  Slawismus und Pseudomagyarismus (Лайпціґ, 1842)  мусїв выдати анонімно за границями, и збудила  остру реакцію мадярського політікума и была  сконфіскована; писав также о Русинах.
28.05.1849 умерла на гертику 29-рочна Енн Бронте  (Anne Brontё; *1820), младша из трёх анґлійськых  сестер-писательниць, авторка двох феміністичных  романув, написаных реалістично и з іроніёв на  розлику од романтичных романув сестер Шарлотты и  Емілі; єй менша слава и знатость выкырлює з того,  же Шарлотта по єй смерти заказала выданя сих двох  романув.
22.05.1859 родив ся Сер Артур Конан Дойл (Arthur  Conan Doyle, †1930), анґлійськый писатель, што  достав знатости детективками о Шерлокови Холмсу,  научнов фантастиков о професорови Челенджерови и  історичными романами; подля фаху быв дохтор, но од  року 1891 лишив практику и віновав ся вылучно  писаню.
22.05.1861 тїло Тараса Шевченка, доставили из  Смоленського теметова Санкт-Петербурґа и  перезахоронили у Канєві.
27.05.1868 у Мостару, Герцеґовина, родив ся Алекса  Шантич (†1924), сербськый поет.
22.05.1873 в Мілану умер Алессандро Манцоні  (Alessandro Francesco Tommaso Manzoni; *1785),  таліанськый писатель-романтик.
23.05.1876 умер у Златых Моравцях Янко Краль  (*1822), словацькый поет и радікалный револуціонер  штуровськой ґенерації.
25.05.1877 у Кієві родив ся Максіміліан Волошин  (†1932), руськый поет и малярь.
30.05.1878 царь Александр ІІ. пудписав Емсськый  акт из року 1876, выданый у доповненя до  Валуєвського оббіжника (1863); актом ся заказовав  довоз украинськых книг из загранича, выдаваня  украинськых книгы в Росії и украинськый театер, з  бібліотек мали ся вылучити украинські книгы; акт  де факто истратив силу року 1905, но офіціално не  быв скасованый ниґда.
22.05.1879 Франц Йозеф, австрійськый цісарь и  мадярськый король, завюг повинну науку мадярського  языка у школах Мадярщины.
23.05.1879 Иван Турґєнєв достав тутулу доктора  цівілного права на Оксфордськум всеучилищу и став  ся первым у світї писателём, удостоєным такой  чести; по опредїленю ректората, правдиво написані  майстром образы живота селян зайграли важну ролю у  скасованю кметьского пудданства в Росії.
22.05.1885 умер Віктор Гюґо, французськый поет,  драматик и писатель-романтик; про ёго творы  характерный гуманізм, вызва ид милосердю и  братству сопротив бездольных (Собор Паріжськой  Богоматери; Бездольні; Труженикы моря; Чоловік,  котрый ся сміє; Девятьдесять третый рук); быв  также майстром ґрафикы, політиком и членом  французськой Академії.
21.05.1886 в Хыняві на Чехах уродив ся Франтїшек  Тїхі (†1968), лінґвіста, педаґоґ, новинарь,  вызначный изглядователь русинського языка  Пудкарпатя, зазначившый близкость нашого языка из  западнославянськыма.
26.05.1889 у Лисичові родив ся Ізідор Білак  (псевдоним Тарьян, †1944), поет, автор многых  історичных, етноґрафичных публикацій; автор статї  Rutйn Irodalom у Rйvai Lexikona (21. том)  составитель зборника народных співанок «Жаворонок»  (1926); інспектор школ на міністерії Руськой  Крайны; быв професор ґімназії у Пейцелу коло  Будапешта, до кунця житя быв щирый Русин.
23.05.1891 родив ся Пер Лаґерквіст (Paеr  Lagerkvist, †1974), шведськый писатель, Нобелув  лавреат (1951).
21.05.1892 в Краскові Бансько-Быстрицького края у  віку 72 рокув умер Авґуст Горислав Шкултеті  (*1819), священник, педаґоґ, словацькый писатель и  етноґраф, выдаватель дїтського часописа Зорничка.
31.05.1892 у Москві родив ся Константин Ґеорґ.  Паустовськый (†1968), руськый писатель; дїточі  рокы прожив у Черкасах, ґімназію выходив у Кієві,  абсолвовав три рокы Кієвського універзітету  (1912–1914), автор повісти о Тарасови Шевченку  (1939).
22.05.1898 у віку 48 рокув умер на гертику Едвард  Белламі (Edward Bellamy; *1850), америцькый  соціалиста, автор фантастичных утопичных повідань  и романув о будучности, з них найпознатшый  "Позираючи назад, або рук 2000" (1888), в котрум  предвидїв ґлобалізацію, пластиковы банковы карты,   конзумное общество, де до труда людей буде мусай  принучовати.
26.05.1900 родив ся Вітєзслав Незвал (†1958),  чешськый авантґардный поет.
26.05.1901 в Лугу, Пудкарпатя родив ся Юлій Марина  (†1983), сященик, політичный и културный  активіста, міністерськый радник у вопросах  школства од року 1939, редактор ґраматикы  угро-руського языка (1940) традіційного тренда,  менше пудданой украинськым вплывам, як пузднїйша  ґраматика Гарайды.
22.05.1905 в Омську родив ся Леонід Николаёвич  Мартынов (†1980), руськый поет, лавреат державной  премії (1974), вызначный товмач мадярськой поезії.
24.05.1905 родив ся Михаил Александрович Шолохов  (†1984), руськый писатель (Тихый Дон, Судьба  чоловіча), Нобелув лавреат (1965).
23.05.1906 умер світознатый норвежськый драматик  Генрик Ібсен (Henrik Ibsen, *1828), реформатор  театра (Дика Качка); од року 1857 діректор  Націоналного театра в Осло; на зачатку ёго гры  мали слабый успіх, зато охабив Норвеґію и пушов до  Таліанщины (1864), пак осїв у Дрездї, а року 1891  вернув ся дому; у послїднум пасмі свого живота  быв высокочестованый писатель, познатый у вшиткуй  Европі, а ёго 70-роча у Норвеґії сятковали майже  як державноє сято; року 1900 достав інсулт,  одтогды фурт быв хворый.
28.05.1908 родив ся Аян Ланкастер Флемінґ (Ian  Lancaster Fleming, †1964), анґлійськый писатель,  автор романув за супершпіона Джеймса Бонда.
28.05.1910 у Будапешту умер Коломан Міксат  (*1847), мадярськый писатель, од котрого учили ся  многі пудкарпатські, напримір Александер Маркуш.
24.05.1912 (11.05 Юл.кал.) родив ся Михайло  Стельмах (†1983), украинськый писатель.
25.05.1914 у Бановцях над Ондавов родив ся Павол  Горов (†1975), словацькый поет и товмач поезій.
28.05.1916 умер Иван Франко (*1856), украинськый  писатель.
25.05.1925 у Дюрдёві родив ся Дюра Варґа (†2003),  редактор и културный роботник, автор учебникув.
23.05.1927 в Ужгородї старанём ґімназістув руськой  реалной державной ґімназії сяточно отворили  меморіалну таблу на каплици, де погребеный Михайло  Лучкай.
21.05.1928 у купелёх Липик-Пакрац, Горватія, умер  Мартин Кукучин (правд. Др. Матїй Бенцур, *1860),  словацькый прозаик, драматик и публиціста,  закладатель модерной словацькой прозы; перву  повідку, На градськуй, написав року 1883; од року  1893 дохторує у селї Селца на острові Брач,  Горватія, живот котрого описав у роману Дом на  обочи (1911–1912); быв предсїдником містного  горватського културного сполку, року 1904 уженив  ся на Горватцї (Периця Дїдолич), з котров одышли  до Чіле (1908–1922), року 1922 вертают ся до  Европы; похороненый в Загребі, а 29.10.1928  перепохороненый у Мартинї на Народнум Цинтерю.
23.05.1929 в Бачськом Петровци родив ся Ян Копчок  (†1993), словацькый дольноземськый прозаик и  драматик.
26.05.1936 у Кієві у фамілії дохтора родив ся  Віталій Коротич, поет, прозаик, публиціста, подля  фаху дохтор, но главнов чинностёв ёго ся стала  література; публиковати зачав од року 1958 у  новинцї Молодь Украины; далші точкы карьєры:  секретарь Сполку Писателюв СССР, главный редактор  журналув Рано, Всесвіт, секретарь предсїдництва  Сполку Писателюв Украины, главный редактор журнала  Огник (Москва), професор Бостонського всеучилища;  лавреат многых премій.
22.05.1937 у Братіславі родив ся Томаш Яновіц,  словацькый писатель, сатірик, поет и автор текстув  співанок.
24.05.1939 у Берлинї у віку 83 рокув умер  Александер Брюкнер (*1856), польскый славіста,  лексикоґраф и историк літературы.
24.05.1940 у Ленинградї родив ся Йосиф Бродськый  (†1996), руськый и америцькый поет, Нобелув  лавреат (1987); року 1972 еміґровав до ЗША, року  2005 у Петербурґу му поставили помяник.
31.05.1943 в Ужгородї умер Александер Стойка  (*1890), єпископ Мукачовськой єпархії (1932),  посланик верхной палаты Сойма (1939),  пудпорователь новинкы Недїля, поборник автономії  Пудкарпатя.
29.05.1944 в Бачськум Петровци умер Ян Чаяк ст.  (*1863), словацькый писатель Войводины.
22.05.1945 в Осою родив ся Иван (Юрув) Петровцій  (†2016), украинськый и русинськый товмач и  епатажный поет, лавреат премії Духновича.
24.05.1946 у Нехваль-Полянцї (Пряшовщина) уродив  ся Штефан Сухый, даровитый русинськый писатель,  лавреат Награды Духновича (2000).
23.05.1950 у Вовковому пуд Ужгородом родив ся  Володимир (Юрув) Товтин, пудкарпатськый поет, што  пише по украинськы, но бивно хоснує русинські  слова.
24.05.1952 у Паріжу умер Зенон Кузеля (*1882),  украинськый фолклоріста, етноґраф, бібліоґраф,  языкознатель, історик, просвітный актівіста, чиє  дїятельство вяже ся ид Відню и Черновцям; року  1943 выйшов великый украинсько-нїмецькый словник  Кузелї и Рудницького, котрый донынї непревышимый;  по войнї у Монахіуму, де од року 1949 стоит у чолї  Шевченкового Научного Товаришства.
29.05.1958 в Сан Хосе, Пуерто Ріко, умер Хуан  Рамон Хіменес (Juan Ramon Jimenez, *1881),  еспанськый поет, Нобелув лавреат (1956); Хіменес  быв фаховый правник и діпломат; по Федеріко Ґарсіа  Лоркови майбулшый еспанськый поет; в часї настаня  фашістичного режіма быв діпломатом на Кубі и  еміґровав до ЗША.
25.05.1960 в Обреновцю при Беоґраду родив ся  Мартін Пребудила, словацькый дольноземськый  писатель.
30.05.1960 у Москві умер Борис Леонідович  Пастернак (*1890), руськый писатель и поет,  Нобелув лаврет (1958, Дохтор Жіваґо); первый  зборник поезій выдав року 1914 (Близнець у  Хмарах).
29.05.1964 в Братіславі умер Андрей Мраз (*1904),  словацькый літературный історик и крітик,  драматик.
26.05.1965 у Брнї умер Вацлав Махек (*1894),  чешськый лінґвіста-академик, етімолоґ.
26.05.1966 у Будапешту умер мадярськый, т.зв.  "народный", писатель Арон Тамаш (*1897);  погребеный подля тестаменту у роднум селї  Фаркашлака у провінції Гарґіта (дн. Румынія).
25.05.1975 в Братіславі умер Иван Буковчан  (*1921), словацькый драматик, сценаріста и  публиціста.
28.05.1982 у Руськум Керестурї умерла Олена  Солонарь (рож. Поливка; *1900), здоровничка,  русинська поетка и авторка повідок.
23.05.1987 у Суботици умер Штефан Чакан (*1922),  русинськый писатель.
25.05.1990 в Братіславі у віку 83 рокув умер Юрій  Авґустин Шереґій (псевдо: Юрій Ґрім; *1907),  украинськый артіста, режісер и драматик,  орґанізатор театралного живота
23.05.1993 в Кушници у віку 90 рокув умерла Олґа  Рішаві (*1903), пудкарпатська нїмецька поетка и  дїточа писателька.
27.05.1994 Александр Солженїцын вернув ся до Росії  по двадцятёх роках выгнаня.
26.05.2004 у Кієві умер Микола Степанович  Вінграновськый (*1936), украинськый поет и  філмовый режісер, Шевченкув лавреат (1984).