21–31. октовбра в истории

25.10.1400 у віку 57 рокув умер Джефрі Чосер  (Geoffrey Chaucer, *1343), анґлійськый поет и  прозаик, автор Кентерберійськых повідань  (1387–1400), закладатель анґлійськой літературы и  модерной анґлійчины; участник столїтной войны,  член парламента; яко первый літератор быв  погребеный у Вестмінстерськуй абації.
28.10.1469 родив ся Еразм Ротердамськый (†1536),  датськый писатель-сатірик, гуманіста.
21.10.1750 в Частуй Братіславського края родив ся  Юрай Фандли (†1811), словацькый просвітный  писатель, священик, пчоларь.
30.10.1751 в Дублину, Ірландія, родив ся Річард  Брінслі Шерідан (†1816), анґло-ірськый драматик.
21.10.1757 во Вербовцях Тренчинського края родив ся  Штефан Лешка (†1818), словацькый філолоґ, товмач,  писатель, новинарь.
27.10.1759 в Ершеменю родив ся Ференц Казінці  (†1831), писатель, поет, обновитель мадярського  языка, академик, зачинатель первых літературных  часописув.
30.10.1762 в Стамбулу родив ся Андре Марі де Шеньє  (†1794), французськый класичный поет, новинарь и  політик.
21.10.1772 родив ся Семюел Тейлор Колрідж  (†1834)), анґлійськый романтичный поет,  літературный крітик и філозоф.
21.10.1790 в Макон, Бурґундія, родив ся Алфонс де  Ламартін (Alphonse Marie Louis de Prat de  Lamartine; †1869), французськый романтичный поет;  быв также лібералным політиком, року 1848  міністром загранича.
28.10.1791 в Горнуй Мічінї родив ся Ян Халупка  (†1871), священик, писатель, закладатель  словацькой драмы.
31.10.1795 у Лондону родив ся Джон Кітс (Keats;  †1821), великый анґлійськый романтичный поет.
25.10.1804 в Горных Зеленицях Тернавського края  родив ся Імріх Лаучек (†1881), священик,  словацькый поет, збератель народных співанок,  літературных памяток, автор «Простонародных  словацькых повістей».
29.10.1814 (17.10 Юл.кал) у Чепели, Галичина,  родив ся Яков Федорович Головацькый (псевд.  Гаврило Русин; †1888), украинськый поет, писатель,  фолклоріста; соавтор Русалкы Днїстровой; автор  4-томного выданя Пісень Галицькой и Угорськой  Руси.
29.10.1815 в Угровци родив ся Людовіт Штур  (†1856), народный будитель Словакув, поет, член  парламента; од року 1845 выдавав Slovenske Narodne  Noviny.
23.10.1817 в Тусі родив ся Пєр Ларусс (†1875),  світославный словникарь, педаґоґ, автор учебникув;  ёго главноє дїло – Великый універзалный словник  ХІХ. ст. в 15 томах (1878); инші: Новый  ілустрованый Ларусс в 7 томах (1898), Повный  ілустрованый словник (дас 50 выдань), малый  Ларусс.
31.10.1821 в Боровуй при Гавличковум Бродї родив  ся Карел Гавличек-Боровськый (†1856), чешськый  політик, поет, публиціста и новинарь.
30.10.1830 (18.10 Юл.кал.) в Нєґушах, Черна Гора,  умер Петар І. Петрович Нєґош (*1748), митрополіт и  пановник Чорной Горы, сербськый поет; по смерти  выголошеный за Святого Петра Цетинського.
22.10.1831 в Гложанах, Сербія, умер Юрай Рогонь  (*1773), первый словацькый поет Бачкы, збиратель  народных співанок, фолклору, народный будитель.
23.10.1832 в Ліптовськом Мікулашу родив ся Йозеф  Богуслав Белла (†1876),кожушник, словацькый  народовець и поет, участник боя за независимость  Чорной Горы и Герцеґовины (1858), Польщі (1863),  Сербії (1876), котры бої описав во своих поетичных  романтичных творах.
21.10.1845 (09.10 Юл.кал.) у Ґянджи, Російська  імперія, умер у віку 27 рокув Ніколоз  (Мелітонович) Бараташвілі (*1817), класик  ґрузинськой літературы періода романтізма,  майгірешный по Шота Руставелі поет; лишив 41 верш  и єдну поему; чажко приимав утрату независимости  Ґрузіёв и быв росчарованый у тогочаснум обществі.
21.10.1846 в Онельї, Ліґурія, родив ся Едмондо Де  Амічіс (Edmondo De Amicis; †1908), таліанськый  писатель и новинарь, автор книг про молодеж;  світову славу мала ёго повість Сердце.
31.10.1851 в Цетинях, Черна Гора, умер Петар ІІ.  Петрович Нєґош (*1813), пановник Чорной Горы,  великый сербськый поет, автор Горского Венца  (Відень, 1847).
28.10.1861 (16.10 Юл.кал.) в Воронежу у віку 37  рокув умер Иван Саввич Никитин (*1824), руськый  поет валала и природы, наступник Кольцова.
30.10.1871 родив ся Пол Амбруаз Валері (†1945),  єден из майбулшых французськых поетув ХХ. ст.,  есеіста, філозоф и крітик; писав в духу  сімволізму; пробовав из математичным  конструктівістичным приступом ид поезії, де не має  значеня одушевеня.
22.10.1872 умер Теофіл Ґотьє (Theophile Gautier;  *1811), французськый поет, романіста и крітик.
21.10.1878 в Нїредьгазї родив ся Дюла Круді  (†1933), автор книгы о Русинах и молодежных  повідань о Пудкарпатю; по русинськы выданый в  Ужгородї року 2002.
26.10.1880 у Москві родив ся Андрей Белый (правд.  Борис Николаёвич Буґаєв; †1934), руськый писатель,  поет-сімволіста и літературознатель; ёго  майславным твором роман Петербурґ (1914, переробка  1922).
22.10.1882 умер Янош Арань (*1817), найвекшый  мадярськый епичный поет, товмач.
22.10.1883 в Лондону умер Томас Майн-Рід (*1818),  автор любеных авантурных романув; у 20 рокув  одказав ся од традіційной у родинї карьєры  духовника и пушов до Америкы; року 1847, в часї  войны ЗША з Мексиком, быв раненый и тогды написав  первый роман Вольні Стрілцї, котрый напечатали в  Анґлії (1850), наступні 20 рокув были вершинов ёго  творчости.
24.10.1884 умер Григорій Воробкевич (псевдо: Наум  Шрам; *1838), украинськый поет; боров ся против  москвофілув и провокаторув, котрі хотїли повадити  Русинув и Румынув; ёго брат Сидор, написав на ёго  верші співанкы и выдав зборник, якый тогды быв  єдинственым приручником про буковинськых Русинув.
22.10.1885 у Дренчанах Бансько-Быстрицького края  умер євангеличный фарарь Павел Добшинськый  (*1828), вызначный словацькый фолклоріста,  новинарь, літературный крітик; выдав вусямтомну  зберьку казок Простонародні словацькі повістї;  товмачив из анґлійчины и польщины.
30.10.1885 в Гейлі, Айдаго, ЗША, родив ся Езра  Паунд (Ezra Weston Loomis Pound; †1972),  америцькый поет и товмач, єден из зачинателюв  модернізма.
22.10.1887 у Портленду, ЗША, родив ся Джон Сайлас  Рід (†1920), америцькый новинарь и поет, автор  найлїпшой хроникы руськой револуції «Десять дни,  што потрясли світом».
26.10.1888 (14.10 Юл.кал.) у Варнавинї Костромской  ґубернії родив ся Федор Федорович Аристов  (†1932), літературознатель, автор книг  «Карпаторусскіе писатели» (1916), «Литературное  развитие Подкарпатской (Угорской) Руси» (1995).
29.10.1889 (17.10 Юл.кал) в Саратову умер Николай  Гаврилович Чернышевськый (*1828), литературный  крітик, публиціста, писатель.
22.10.1891 родив ся Юлій Клен (Освалд Бурґардт,  †1947), украинськый поет, товмач, крітик 20–30  рокув (Каравелы, 1934); од року 1931 жиє в  Нїмещинї.
26.10.1893 в Чонґраду родив ся Мілош Црнянскі  (†1977), сербськый поет, прозаик, драматик ,  новинарь и товмач.
22.10.1894 в Єкатеринославу (дн. Днїпро) у фамілії  сященика родив ся Віктор Платонович Петров  (†1969; псевдонимы В. Домонтович, Віктор Бер),  украинськый писатель, археолоґ, філозоф,  літературознатель; аґент КГБ од року 1938.
21.10.1895 в Стражськум Кошицького края умер Иван  Данилович-Корытнянськый (*1834), ієрарх  Ґрекокатолицькой церкви, русинськый драматик  (псевда: И. Корытнянскый, Лопух Максимович, Л.М.,  Л.К.М., Dr. Lopuchius).
21.10.1896 у Казани родив ся Євґеній Львович Шварц  (†1958), руськый дїточый драматик и писатель.
29.10.1896 у Петербурґу провалила ся премєра Чайкы  Антона Чехова; автор пушов гет у току 2. явы и  зарюк ся писати про сцену; о два рокы по тому пєса  зожала тріумф у Москві у МХАТї, котрого сімволом  обстає доднесь.
28.10.1903 родив ся Івлин Во (Evelyn Arthur St.  John Waugh, †1966), брітанськый писатель.
24.10.1907 у Беоґраду умер Петар (Пера) Тодорович  (*1852), сербськый новинарь, писатель и політик.
27.10.1909 у Шіду яко пятый дїтвак у фамілії  желїзничаря родив ся Міхал Ковач (†2005), педаґоґ,  писатель и публиціста бачванськых Русинув.
29.10.1911 у Чарлстонї у віку 64 рокув умер Йозеф  (Джозеф) Пулітцер (*1847), америцькый выдаватель и  новинарь мадярського роду; щи року 1903 вун  одказав своє наслїдство на новозаложену школу  новинарьства при Колумбійськум всеучилищу и  премію, яку од року 1917 каждорочно дают за лїпшый  новинарськый и музикалный творы.
28.10.1915 (15.10 Юл.кал.) в Куршумлії, Сербія,  закончив живот самогубством 31-рочный Мілутин  Ускокович (*1884), сербськый повідкарь и  романіста.
22.10.1919 родила ся Доріс Лессінґ (Doris Lessing,  правд. Doris May Tayler; †2013), брітанська  писателька, Нобелова лавреатка (2007): єй творы  The Grass is Singing (1950), Children of Violence  (1952–1969), и The Golden Notebook (1962) сут на  важні політичні и соціалні темы.
23.10.1920 родив ся Джанні Родарі (†1980),  світозвістный таліанськый дїточый писатель  (Чіполіно).
30.10.1922 у віку 59 рокув в Яґру умер Ґейза  Ґардонї (Ґейза Ціґлер, *1863), мадярськый  писатель, автор славного романа Звізды Яґра.
23.10.1924 в Жовтум Єкатеринославськой ґубернії  родив ся Василь Лазарович Микитась (†1999),  украинськый літературознатель, котрый в роках  1955–1970 робив в Ужгородї и написав моноґрафії о  русинськуй літературї и біоґрафічны о  Духновичови, Андрелї и Потушнякови.
22.10.1927 у Београду умер Борісав Станкович  (*1876), вызначный сербськый писатель реаліста.
26.10.1927 в Будапештї родив ся Ласлов Дежев,  мадярськый славіста, котрый глубоко занимав ся  памятками языка Пудкарпатськых Русинув и  опубликовав роботы о їх языку.
21.10.1929 у Берклі, Каліфорнія, родила ся Урсула  Кребер Ле Ґвін (Ursula Kroeber Le Guin), америцька  писателька научно-фантастичных романув.
31.10.1933 в Руськум Керестурї родив ся Дюра  Латяк, новинарь, публиціста, писатель, товмач,  културный активіста проукраинського стрему.
28.10.1936 в Стакчинї родив ся Василь Ябур,  русинськый лінґвіста, активный участник процеса  кодіфікації модерной подобы русинського языка в  Пряшовськой Руси.
23.10.1937 у Соловецькуй темници умер Антін  (Владиславович) Крушелницькый (*1878), галицькый  писатель; редаґовав у Львові часописы Нові путї,  Крітика; выдав зберьку повістий Насущный хлїб и  роман Рубают лїс; в часї УНР еміґровав на Украину  и быв міністер просвіты, пак быв арештованый,  достав термин 10 рокув и быв вышорованый на  Соловкы.
23.10.1937 у Соловецькум лаґру умер Михайль  Василёвич Семенко (*1893), украинськый  поет-футуріста и експеріментатор; року 1937  арештованый и обвиненый як контрареволуціонер и  тероріста.
26.10.1941 пуд Канєвом, Украина, у віку 37 рокув  зостав застріленый нїмецьков четов яко партізан  Аркадій Петрович Ґайдар (*1904), совєтськый  писатель (Тімур и ёго дружина).
27.10.1941 в Унґварї на 61. року живота умер  о. Уріил Сілвай, писатель и музикант, дае знати  новинка Недїля, Унґвар.
30.10.1941 в Новоалексеєвськой станици  Краснодарського края родив ся Александр Дмитрієвич  Дуліченко, естонськый славіста якый занимат ся  языком и літературов Русинув Войводины и другых  реґіонув.
23.10.1942 в Шікаґу, ЗША, родив ся Майкл Крайтон  (†2008), америцькый писатель фантастикы,  сценаріста, філмовый режісер и продуцент, успішный  во вшиткых сферах свого дїятельства.
22.10.1943 в МакКізпорту (McKeesport),  Пеннсілванія,ЗША, умер Валентин Ґорзо (*1869),  священик, общественый активіста, русинськый  писатель, чий найпознатшый твур «Федоришиновы»,  «драма з живота америцькых Русинув», много раз быв  представеный на сценах тамошной діаспоры.
21.10.1944 Александер (Юліюв) Ілницькый,  первосвященик Мукачовськой ґрекокатолицькой  єпархії, посланик верхной коморы сойма, предсїдник  ПОН, редактор новинок и календарюв перед  наступаючов Черленов арміёв одходит до Будапешту;  но и там року 1945 быв арештованый СМЕРШом, року  1946 воєнным трібуналом засуженый на 20 рокув  лаґрув и неодовга, року 1947, умер у Томську.
27.10.1944 в Кысачу, Войводина, родив ся Міхал  Гарпань, професор Новосадского всеучилища,  словацькый літературознатель, крітик, редактор  літературного часописа Новый Живот.
28.10.1945 умер Иван Муранїй (псевдо: Иван  Бростяник; *1881), сященик, русинськый писатель,  педаґоґ, математик, дописный член Мадярськой  Академії Наук; по ёго смерти якісь чиновникы  прийшли и забрали рукописы и матеріалы ПОН и дали  переробити як макулатуру на Раховськуй картоннуй  фабрицї.
30.10.1947 умер Юлій Клен (Освалд Бурґардт,  *1891), украинськый поет, товмач, крітик 20–30  рокув (Каравелы, 1934); од року 1931 жиє в  Нїмещинї.
21.10.1948 у Руськум Керестурї родив ся Гавриїл  Колесарь, русинськый новинарь, фолклоріста.
30.10.1948 в Камюнцї Пряшовського края родив ся  Миколай Коневал, русинськый поет и фолклоріста.
24.10.1949 у Львові забили комуністичного,  антіфашістичного, антінаціоналістичного,  антікатолицького писателя Ярослава Галана (*1902),  автора памфлета Плюю на папу; Галан знав 10  языкув, много ходив по заграничу (Австрія,  Югославія, Польща); Галана зарубали у властнум  кабінетї націоналісты, бандеровцї Михайло Стахур и  Іларій Лукашевич; Стахур, учувши на судї, же  достане шибень, повів: мы ся так не догваряли;  важну роль у роскрытю забуйства играв Богдан  Сташинськый, котрый пузднїйше забиє Бандеру;  Стахура завісили, з Галана зробили мученика; щи  інтересный момент: у переддень забуйства беспекаші  забрали од Галана личный збруй; подля  енціклопедії Романенчука (Канада) на забуйство  засудив Галана бандеровськый трібунал за його  послїдну пєсу «Любов на світанні», де ся описуют  злочині бандеровцюв.
27.10.1949 умер Франтїшек Галас (*1901), чешськый  поет и товмач; участник антіфашістськой войны в  Еспанії (1936); предсїдник чешського сполку  писателюв (1945); первый у Чехії товмач Ендре Аді.
27.10.1951 у Клячанові родив ся Дмитро Кешеля,  новинарь, писатель, автор гуморістичных книг о  шаленых Русинах.
31.10.1956 у Широкум Лугу родив ся Владимир  Танчинець (†2016), русинськый поет, писатель.
25.10.1957 при Кадарї у Мадярщинї зачали ся суды  над писателями; булше як 20 писателюв трафили до  темницї; первый засуд вынесли Тібору Дері (9  рокув), Дюлови Гаю (6 рокув), Тібору Тартошу (1,5  рока), Золтану Зелку (3 рокы); в цїлови засудили  верх 20 писателюв, межи тыма и на кару смерти; пуд  межинародным напором булшу часть арештованых  пустили на слободу року 1960; послїдного пустили  Дюлу Обершовски, редактора Справедливости (1963).
25.10.1957 в селї Новины под Володимиром  Волынськым, Украина, родив ся Михаил Капраль,  філолоґ, русиніста, автор многых робот в области  русинськой літературы и языка.
30.10.1958 в Комлошцї родив ся Ґабріел  Гаттінґер-Клебашко (†2016), русинськый поет и  політичный активіста Мадярщины.
23.10.1959 родив ся Микола Шанта, поет, новинарь,  писатель, редактор выдавательства Руске Слово. //  иншак: 23.09.1959?
31.10.1963 у Пряшові умер Теодор Ройкович (*1877),  священик, публиціста, редактор русинськых новинок  Русское Слово и Пряшевская Русь.
28.10.1969 у Москві у віку 87 лїт умер Корнїй  Чуковськый (правдиво: Николай Васильевич  Корнейчуков; *1882), руськый писатель, товмач,  літературознатель, доктор філолоґії; товмачив и  украинськых поетув (зборник Молодая Украина),  составив дакулько руськых выдань Шевченка, написав  начерк о Шевченкови; лавреат Ленинськой премії за  твур о Некрасові; творы о Чехові, Вітменови,  майстерстві товмаченя, руськум языкови, дїточї  творы мали булше ги 20 перевыдань.
27.10.1971 у Хустї умер Александер (Иванув) Маркуш  (псевдонімы: Дїдик, А.М., А.Д.; *1891),  пудкарпатськый русинськый писатель, фолклоріста,  етноґраф, педаґоґ, автор учебникув, редактор  краєписного журнала Наш родный край.
21.10.1974 у Новум Садї умер Яша Баков (*1906),  педаґоґ, вызначный спортсмен, спортивный  орґанизатор, поет.
30.10.1982 у Львову умерла Ирина Вілде (Дарина  Димитровна Полотнюк; *1907), украинська совєтська  писателька, Шевченковська лавреатка (1965) за  роман Сестры Річинські.
28.10.1986 у Харькові умер Аркадій Школьник  (*1916), украинськый драматурґ; перву успішну  єдноактовку написав як 17-рочный; року 1937  заарештованый, выслобоженый од року 1944 робив у  театрї Маґадана, пак вернув ся до Харькова.
21.10.1994 в Клівленду, ЗША, умер Карол Стырмень  (*1921), словацькый поет, есеіста, товмач, педаґоґ  и літературный крітик, котрый од року 1945  перебывав на еміґрації.
25.10.1996 в Братіславі у віку 74 рокув умер  Владимир Минач (*1922), словацькый прозаик,  есесіста и сценаріста; з ёго выречень: «Живот  тримле курто. Умілство довго».
24.10.2002 у Братіславі умер Владимир Ферко  (*1925), словацькый писатель и публиціста.
25.10.2007 в Ужгородї отворили памятну таблу  (автор В. Роман) на домі, де 25.09.1922 родив ся  Владимир Леонідович Гошовськый, музиколоґ,  фолклоріста, што зобрав и нефалшовано опубликовав  русинські співанкы.