21–31. януар в истории

30.01.1556 умер Сабастіан Тіновді, лірник;  вызначный представитель мадярськой епичной поезії  XVI.  ст.; лем из ёго співув часто дознавали ся о  подїях, што были у рузных частях корольства; як  свідок історії Тіновді щи май цїнный, ги як поет,  бо ёго свідченя з рр. 1541–1552 достовірні и  потвержені істориками.
22.01.1561 родив ся Сер Френсіс Бейкон,  анґлійськый філозоф, писатель и штатник; из ёго  думок: "В темнотї вшиткі фарбы соглашают ся"; "Чом  бы я мав ся сердити на чоловіка, што любит себе  булше, ги мене?"; "Здоровоє тїло – світлиця душі,  хвороє – єї темниця".
21.01.1572 родив ся Джон Данн (John Donne, †1631),  анґлійськый бароковый поет и проповідник, автор  любостной лірикы.
22.01.1729 родив ся Ґоттголд Ефраім Лессінґ  (Gotthold Ephraim Lessing; †1781), нїмецькый поет,  драматик, літературный крітик и теоретик  умілства.
24.01.1732 родив ся Пєр Бомарше (Beaumarchais  Pierre Augustin Caron; †1799), французськый  драматик (Фіґарова свальба), любеный писатель  короля Лудвика ХV.
25.01.1759 в Алловею при Еру родив ся Роберт Бернс  (Burns, †1796), шкотськый поет, што мав великый  вплыв на світову поезію.
24.01.1776 у Кеніґсберґу родив ся Ернест Теодор  Амадей Гофман (Hoffmann; †1822), нїмецькый  писатель и композітор; Гофмана казкы Лускач на  оріхы и Мышачый король сут в основі балета Петра  Чайковського Лускачик.
27.01.1777 в Темерину, Войводина, родив ся Лукіян  Мушицькый (†1837), православный монах, владыка и  сербськый поет.
23.01.1783 у Ґреноблу ся родив Стендал (правдиво  Marie-Henri Beyle, †1842), французськый романіста,  майстер псіхолоґічного романа (Черленоє и чорноє,  1830; Пармськый монастырь); за живота Стендал не  мав успіх ни у крітикы, ни у читателюв; слава  прийшла посмертно, коли у 1850-х роках зачали  выдавати повну зберьку творув писателя.
22.01.1788 у Лондону родив ся барон Джордж Ґордон  Ноел Байрон (Byron, George Gordon Noel, †1824),  анґлійськый романтичный поет; через своє  скандалноє сексуалноє житя мусїв лишити Лондон и  жив у Таліанщинї; умер як боёвник за слободу  Ґреції од турецького панованя.
24.01.1801 в Богуницях Нїтрянського края родив ся  Міхал Ґодра (†1874), учитель, словацькый поет,  языкознатель, публиціста.
28.01.1805 у Дебрецину у віку 31року на гертику  умер Вітязь Мигаль Чоконаї (*1773), вызначный  мадярськый поет.
21.01.1823 у Нижнуй Стрегові родив ся Імре Модач  (†1864), мадярськый драматик: Трагедія чоловіка.
22.01.1823 Ференц Келчеї написав поезію, што стала  мадярськым гімном; на честь того од року 1989  сесь день сяткуют як день мадярськой културы;  поезія Келчеї споминат католицькі сятынї, зато  Мадяре реформатськой віры гімном держат 90.  псалом.
25.01.1826 родив ся Пал Дюлай, мадярськый  писатель, поет, крітик, предсїдник Товаришства  Кішфалуді, шовґор Шандора Петевфія; сформуловав  постулат, же ключом націоналного характера  літературы є єї народность; Ласлов Чопей дедікує  свуй словник року 1883 свому учителёви и  спомагателёви, Палу Дюлаёви.
27.01.1829 в Вышнум Скалнику Бансько-Быстрицького  края родив ся Ян Ботто (†1881), словацькый  романтичный поет, автор баллад и поем на темы  народной поезії.
23.01.1830 у Пешту родила ся Вахотт Шандорова  (рож. Марія Чапов; †1896), писателька, редакторка,  товмачка, зачинателька мадярськой дїточой  літературы, котра перва потовмачила романы Купера.
21.01.1832 в Костолных Моравцях  Бансько-Быстрицького края у віку 62 рокув умер  Богуслав Таблиц (*1769), священик, класичный  іділичный поет, товмач и історик літературы.
27.01.1832 родив ся Луіс Керол (Lewis Carroll;  †1898), автор Алісы у Краю Див, потовмаченой на  булше як 40 языкув; пуд реалным имнём (Charles  Lutwidge Dodgson) признаный математик и фотоґраф;  робив за 40 року професором на всеучилищу в  Оксфордї.
25.01.1844 у Иванові (Вітебська ґубернія Росії)  родила ся Катерина Брешко-Брешковська (рож.  Веріґо; †1934), руська політична дїятелька,  звістна у Росії як «бабушка русской революции»; од  року 1919 еміґрантков на Пудкарпатю; орґанізовала  Карпаторуську Роботницьку Партію (1920), Руськый  Народный Банк, общество «Школьная Помощь», котроє  у трёх інтернатах задарь салашовало и костовало  пиля 100 ґімназістув, а также активно выдавало  книгы; у старости (1930) лишила Пудкарпатську Русь  и жила коло Прагы.
22.01.1849 родив ся Авґуст Стріндберґ (†1912),  вызначный шведськый драматик, што силно овплывнив  европейську и америцьку літературу.
24.01.1852 у Відню умер Ян Коллар (*1793), поет  (Дочерь Славы), пансалавіста и автор студій на  тему славянськой взаимности.
28.01.1853 (16.01 Юл.кал.) у Москві родив ся  Владимир Серґеєвич Соловьев (†1900), руськый  реліґійный філозоф, поет-сімволіста и публиціста.
29.01.1856 у Бережанах, Галичина родив ся  Александер Брюкнер (†1939), польскый славіста,  лексикоґраф и историк літературы.
22.01.1860 в Банськуй Быстрици родив ся Ярослав  Влчек (†1930), словацькый и чешськый літературный  історик.
29.01.1860 (17.01 Юл.кал.) у Таґанроґу родив ся  Антон Чехов, руськый писатель и драматик.
21.01.1862 у Празї у віку 41 рокув умерла Божена  Нємцова (*1820), чешська писателька.
29.01.1866 у Кламсі, Франція, родив ся Ромен  Роллан (†1944), французськый писатель, Нобелув  лавреат (1915), автор моноґрафії о Ґанді и  десятитомного романа Жан Крістоф, прообразом  котрого быв Бетовен.
29.01.1867 родив ся Вісенте Бласко Ібанєс (Blasco  Ibanez; †1928), вызначный еспанськый писатель;  окрем романув писав и повіданя.
26.01.1868 у Відню умер Ґеребен Ваш (правдиво:  Йожеф Родакович; *1823), писатель, новинарь,  правник; у рр. 1850–1860 быв єден из май читаных  авторув, майже каждый рук выходив ёго новый роман,  писав много повідань и фельєтонув, сценок из  народного живота и анекдотув; популарность ёго мож  обяснити тым, же писав о каждоденнум животї, но  не рушав "высокі матерії", як повідач муг ся  рунати из Йокаём, но дочиста хыбит му романтика;  Ваша товмачили по русинськы и печатали русинськы  літераторы, приміром, в Літературнуй Недїли.
21.01.1870 у Паріжу у віку 57 рокув умер Александр  Герцен, руськый писатель, публиціста, політик,  выдаватель часописа Звон ("Колокол").
31.01.1870 (19.01 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу  родив ся Владимир Николаевич Перетц (†1935),  руськый славіста и літературознатель, академик  Петербурґськой АН (1914), АН Украины (1919) и АН  СССР (1925), котрый в Кіёві року 1892 появив  аналізу выданого Михаилом Врабелём зборника  угро-руськых співанок Русскій соловей (Унґвар,  1890).
26.01.1873 в Абовськум Новум Солноку родив ся Иван  Гендер-Суходолськый († 1952), учитель, редактор  журнала Русская Школа, автор повісти Петро  Грибуняк (1936) о подїях на Маковици 1848-1849.
28.01.1873 в Сен-Совер, Бурґундія, родила ся  Сідоні-Ґабріел Колетт (†1954), французська  прозаичка, авторка около 50 книг, чиї романы много  раз екранизованы и зостали популарны доднесь.
25.01.1874 у Паріжу родив ся Віліам Соммерсет Моем  (Maugham, †1965), брітанськый писатель и  драматик: Of Human Bondage (1915), The Circle  (1921).
23.01.1876 у Жупчанох умер Йонаш Заборськый  (*1812), історик, поет, прозаик и драматик; быв  евангеличный сящеником, но перейшов на католіцізм  (1842).
29.01.1876 в Сускові родив ся Сіон Сілвай (†1932),  сященик, драматик, композітор и хормайстер, сын  писателя Ивана Сілвая.
29.01.1879 в Скалици Тернавського края родив ся  Йозеф Голлый (†1912), словацькый драматик,  народный будитель.
22.01.1880 у Рахові родив ся Александер Бонкало  (†1959), русинськый лінґвіста, славіста,  літературознатель, автор учебникув.
25.01.1882 родила ся Вірджінія Вулф (Virginia  Woolf, †1941), анґлійська романістка, яка писала в  техницї потока свідомости.
30.01.1885 в Мартіну Жілінського края родила ся  Гана Ґреґорова (рож. Лілґова; †1958), словацька  писателька, активістка женського двиганя, жона  Йозефа Ґреґора-Таёвського.
23.01.1888 в Паріжу умер Ежен-Мартин Лабіш  (*1815), французськый романіста и драматик.
27.01.1891 у Пісках, Черниговщина, родив ся Павло  Григорович Тычина (†1967), украинськый  комуністичный поет, академик (1927), Герой Соц.  Труда (1967).
27.01.1891 (15.01 Юл.кал.) у Кієву родив ся Илій  Григорович Еренбурґ (†1967), популарный совєтськый  писатель и публіціста; ёго повість Помягк дала  назву цїлому періоду у совєтськой історії.
28.01.1893 (16.01 Юл.кал) в Саратові родив ся Петр  Григорьевич Богатырёв (†1971), руськый славіста,  фолклоріста и етноґраф, автор моноґрафии “Actes  magiques, rites et croyances en Russie  Subcarpatique” (Paris, 1929)», другое выданя «Магические действия, обряды  и верования Закарпатья» (в зберьцї «Вопросы  теории народного искусства», Москва, 1971).
31.01.1893 у Паріжу родила ся Фрея Старк (Dame  Freya Madeline Stark, †1993), анґлійська  писателька и вандровничка, майславнїйша у ХХ. ст.  писателька подорожных книг, яка написала перед  Первов Світовов войнов 24 подорожных книг из  Близкого Востока, за котрі достала много наград;  року 1953 достала орден Брітанськой Бировани;  довєдна написала 30 подорожных книг.
21.01.1894 в Беоґраду у віку 31 рокув умер Воислав  Илич (*1862), сербськый поет, єден из зачинателюв  модерной сербськой поезії и верізма в нюй.
26.01.1894 в Ліптовськум Мікулашу родив ся Янко  Алексі (Alexy; †1970), словацькый прозаик,  публиціста и малярь, закладатель модерного  словацького подобового умілства; малёвав у  баладичнум духу народной поетикы; реставровав  Братіславськый замок.
28.01.1897 в Одесї родив ся Валентин Петрович  Катаєв (†1986), руськый писатель, Герой Соц. Труда  (1974): (Самотно ся білїє парус).
25.01.1899 в Заґребу родив ся Ґвідо Тарталя  (†1984), сербськый писатель, поет и товмач,  найбулше познатый своима книгами про дїтей.
25.01.1900 у Ґелле, жупа Шомодь, родив ся Іштван  Фекете (†1970), автор многых молодежных книг, по  Йовкаю другый майчитаный мадярськый писатель; року  1939 из історичным романом Желярї выйграв конкурс  Корольской Всеучилищной Печатнї, на котрый было  подано 193 історичных романув; року 1946 трафив на  індекс заказаных за тото, што написав о  пролетарськуй діктатурї и о булшевізму; беспекаші  выбили му око, одбили почкы и вывергли з воєнной  машины на улицю, де го рано найшли прохожі; до  року 1951 не муг достати иншу роботу лем міхоношом  у порту; быв выказаный из Сполку писателюв.
29.01.1901 у Пряшові умер Михаил Котрадов (*1831),  духовник, педаґоґ, публиціста; быв інспектором  церьковных школ Пряшовщины; пожертвовав 4000  австрійськых корун на русинськоє просвітовоє  Общество с. Іоана Крестителя, створив коло 40  фондув на пудпору печатаня учебникув, стіпендії,  орґанізацію наукы в ґімназіях и промысловках и др.
22.01.1904 (09.01 Юл.кал.) у Льгові Курськой  ґубернії родив ся Аркадій Петрович Ґайдар (†1941),  совєтськый писатель (Тімур и ёго дружина).
24.01.1905 в Кысачу, Войводина, у віку 67 рокув  умер Ян Бранислав Мічатек (*1837), дольноземськый  учитель, словацькый народный будитель, поет,  языкознатель.
29.01.1905 у Зарічові жупы Унґ у фамілії діректора  школы родив ся Иван Гарайда (†1944), русинськый  културный дїятель, діректор-єднатель  Пудкарпатського Общества Наук, редактор Зорї,  Літературной Недїлї, Руськой Молодежи и многых  книжных едіцій.
30.01.1907 в Банськуй Щавници родив ся Йозеф Горак  (†1974), словацькый прозаик.
30.01.1911 в Дякові, Горватія, умер у віку 86  рокув Ян Креститель Томбор (*1825), священик,  словацькый дольноземськый публиціста и писатель,  автор патріотичных поезій и проз, історичных  новел.
29.01.1912 в Быструй Бансько-Быстрицького края  родив ся Франтїшек Швантнер (†1950), словацькый  прозаик, представитель словацького натурізму, якый  баладично и з богатым языком змалёвав світ и  живот словацькых верховин.
27.01.1916 в Ужгородї умер Мігай Фінціцкі (*1842),  правник, літератор, товмач руськой класикы,  збератель русинського фолклора, довголїтный  честованый мер Унґвара, родак из пудгорода Великых  Капушан; дякуючи котрому сохранили ся высше 300  русинськых співанок и десяткы казок.
27.01.1919 умер Ендре Аді (*1877), мадярськый поет  и новинарь.
29.01.1919 родив ся Ладіслав Мнячко (†1994),  писатель, публиціста и сценаріста; новинарську  дорогу зачав у комуністичных новинках Руде Право и  Правда; року 1959 выдав роман Смерть Ся Кличе  Енґелхен; року 1967 одыйшов до Ізраела на протест  против комуністичной сістемы и быв збавеный  державанства и вылученый из партії; в року 1968  регабілітованый, но по совєтськум впадї зась  одыйшов, уже до Австрії, де выдав высше 20 книг;  по новембрї 1989 вернув ся и жив у Празї.
28.01.1920 у Полтаві умер Панас Мирный (Рудченко  Панас Якович, *1849), украинськый писатель и  публичный дїятель; майстер псіхолоґічной прозы  (Чейже ревут волы, кедь яслї повні?; Блудёшка).
24.01.1922 в Старуй Пазові, Войводина, родив ся  Златко Клатік (†1990), словацькый дїтськый  писатель, літературознатель.
26.01.1922 в Дольной Ждани Бансько-Быстрицького  края родила ся Елена Чепчекова (†1992), учителька,  словацька дїточа писателька.
27.01.1923 в Кралёвуй Леготї родила ся Кріста  Бендова (†1988), словацька дїточа писателька.
31.01.1923 родив ся Норман Мейлер (†2007),  америцькый паціфістичный писатель; року 1944  мобілізованый року 1948 появив свуй майуспішнїйшый  роман Голі и мертві, котрый став бестселером;  пузднїйше много раз ставав у конфлікт из  америцьков владов, котру крітіковав.
28.01.1928 умер Вісенте Бласко Ібанєс (Blasco  Ibanez; *1867), вызначный еспанськый писатель;  окрем романув писав и повіданя.
21.01.1930 в Празї у віку 69 рокув умер Ярослав  Влчек (*1860), словацькый и чешськый літературный  історик.
29.01.1930 у Великом Буковци Стропковського округа  родив ся Андрій Шлепецькый (†1993), непот  И.Шлепецького, педаґоґ, історик русинськой  літературы; выгледал множество рукописув Павловича  и ншых авторув.
30.01.1930 родив ся Всеволод Нестайко, украинськый  писатель, автор повістий, повідань, казок про  дїтий; ёго писаня збулша авантурні и гуморні,  потовмачені на много языкув.
30.01.1931 у Видиной родив ся Юліус Ноґе (псевдо:  Юрай Видовенець; †1993), словацькый літературный  історик и крітик.
31.01.1933 в Лондону на 66. року живота умер Джон  Ґолсворсі (Galsworthy, *1867), анґлійськый  писатель, лавреат Нобела (1932, Forsythe Saga).
29.01.1934 в Нішу родив ся Бранко Мількович  (†1961), познатый сербськый поет, есеіста и  товмач.
26.01.1935 у Бачськум Петровци родив ся Юрай  Тушьяк (†1986), учитель, новинарь и словацькый  дїточый писатель Войводины.
28.01.1939 умер Вільям Батлер Йейтс (Yeats,  William Butler; *1865), ірськый поет и драматик,  Нобелув лавреат (1923).
22.01.1940 в Гыбях Жілінського края родив ся Петер  Ярош, словацькый прозаик и драматик.
27.01.1940 погыб у лаґру Ісаак Емануилович Бабел  (*1894), руськый писатель Украины, котрого творы  потовмачили на десяткы языкув: Одесские рассказы  (1916), Конармия; сопротив совєтськой власти  Бабель быв лоялный; но як вызначна фіґура у маю  року 1939 быв арештованый.
26.01.1945 в Енґлвуду, Ню-Джерзі, родив ся Пол  Роберт Маґочій, историк, автор двох  русинсько-анґлійськых бесїдникув, русинськый  актівіста.
31.01.1945 у віку 25 рокув пуд Харьковом в лаґру  про воєнны заятцї умер на тіфус Юрай Мучаї  (*1919), словацькый дольноземськый поет.
21.01.1950 у віку 46 рокув умер Джордж Орвелл  (George Orwell, правд. Eric Arthur Blair, *1903),  автор сатіричных романув о тоталітарізмі  «Скотарня» (1945) и «1984» (1948).
24.01.1950 у Вербасї умер Дюра Біндас (*1877),  културный роботник, редактор и публиціста.
31.01.1956 умер Алан Александер Мілн (Alan  Alexander Milne, *1882), анґлійськый писатель,  автор повідань о Вінні Пуху, котрі писав, обы  забавити свого сына Крістофера Робина, и котрі  стали популарні широко по світї.
28.01.1961 в Осло умер норвежськый лінґвіста Олаф  Брох (*1867), котрый изучав бесїду Русинув Ублї и  описав єї у научных публикаціях у Нїмещинї и Росії  (1895–1899).
27.01.1962 у Міклошевцях, Горватія, родила ся  Агнетка Костелник Балатинац, ґрафична дізайнерка,  поетка, новинарька.
29.01.1963 умер Роберт Лі Фрост (*1874),  америцькый поет песімістичной візії світа.
24.01.1965 у Лондону у віку 90 рокув умер Сер  Вінстон Леонард Спенсер Черчілл (*1874),  брітанськый штатник, писатель и поет, Нобелув  лавреат за літературу (1953); в рр. 1940–1945 и  1951–1955 быв міністром-предсїдником Великой  Брітанії.
25.01.1978 в Беоґраду умер Скендер Куленович  (*1910), боснійськый и сербськый писатель.
23.01.1984 у Новум Садї умер Євґеній М. Кочіш  (псевда: Е. Михайлов, Барин, Петров; *1910 ),  русинськый писатель, драматик, есеіста.
21.01.1988 у Бербенку, Каліфорнія (Burbank), умер  Сілвестер Саламон (*1912), поет и публициста.
27.01.1988 у Братіславі умерла Кріста Бендова  (*1923), словацька дїточа писателька.
27.01.1991 в Братіславі умер Мирослав Валек  (*1927), словацькый поет.
22.01.1993 умер Кобо Абе (правдиво Абе Кіміфуса;  *1933), вызначный японськый писатель, драматик и  сценаріста (Піскова жона, 1962); учив ся од Кафкы,  Рілке и Чапека.
28.01.1993 у Пряшові умер Андрій Шлепецькый  (*1930), непот И.Шлепецького, педаґоґ, історик  русинськой літературы; выгледал множество  рукописув Павловича и ншых авторув.
26.01.1994 умер Алесь Адамович (*1927),  білоруськый прозаик и літературознатель.
27.01.1995 у Братіславі проголошена кодіфікація  літературного языка Русинув Словакії.
30.01.1995 на острову Джерзі умер Джералд Даррелл  (Gerald Durrell; *1925), брітанськый зоолоґ и  писатель; родив ся року 1927 в околицї Калкутты в  Індїї; року 1928 по смерти утця фамілія вернула ся  в Анґлію; у року 1933–1939 жили на острові Корфу  на Йонськум морю, де зачав ся інтересовати світом  природы; у часї войны вернули ся до Анґлії; перву  експедіцію мав до Камеруна (1947) за свої гроші;  дале до Брітанськой Гваяны (1948–1949), пак до  Параґваю, Арґентины, Сіерра-Леоне, Маврікія,  Мексіка, Мадаґаскару; обы мати на тото гроші зачав  писати книгы и достав великый успіх; заложив фонд  на захрану пропадаючых звірят; року 1959 заложив  зоо на острову Джерзі (межи Анґліёв и Франціёв),  котрого быв діректором до смерти.
28.01.2002 в Штокголму, Швеція, умерла Астрід  Ліндґрен (*1907), шведська дїточа писателька  (Пепі, довга штрімфля).
29.01.2005 в Аппенцеллу, Швайц, умер Ефраим Кішон  (правд. Ференц Гофман; *1924), класик израелськой  гумористикы.
27.01.2009 у віку 76 рокув умер Джон Апдайк  (*1932.03.18, John Updike), вызначный америцькый  писатель, лавреат награды Пулітцера, познатый  популарнов тетралоґіов о Трусю.
27.01.2010 у Корніш, Ню-Гемпшір, ЗША, умер Джером  Давыд Селінджер (Salinger, Jerome David; *1919),  америцькый писатель, автор 35 повідань и єдного  романа (Охранця в жытї, 1951), єден из майчитаных  повоєнных писателюв.