Павло-Роберт Маґочій. Ілюстрована історія України. Переклад з англійської. —  Київ: Критика, 2012 — 500+4 с. — На украинском языцѣ. Формат: pdf (текст) 64 Мбайт / djvu (факсимиле) 22,2 Мбайт.

На одлику од векшины историков, автор позирать на свой предмет под зорным углом территориалным и мулти­кул­турным, а не етнонационалным, и видить он наровнѣ з Украинцями всѣ народы, котры даколи были на тер­ритории, заключеной в днешных границях державы. Се авторизованое товмаченя докончено з англо­языч­ного выданя року 2007.

Русины найдут в книзѣ и свою историю. Напримѣр, и з такыма «еретичныма» заключенями.

Фактично територіяльна конфігурація сучасної України  ве­ли­кою  мірою  є  наслідком успішної зо­вніш­ньої політики Ста­лі­на  напри­кінці Другої світової війни (с. 378).

До Української РСР було  приєднано і зовсім нову тери­то­рію — Закарпаття,  або  істо­ричну Підкар­пат­ську Русь,  що у між­воєнну добу входила до  складу  Че­хо­сло­вач­чини.  1943  р. Ра­дян­ський  Союз  разом  зі  своїми союз­ни­ка­ми  Британією  та  Сполученими  Шта­тами  пого­дився,  що Підкарпатська Русь має знову стати частиною повоєнної відновленої Чехосло­ваччини.  Але  у  жовтні  1944  р. Ста­лін  вирішив,  що  ця  територія  — на  той  час  уже  зайнята  Червоною армією, — повинна ввійти до складу Радянського Союзу. Радянська влада виправдовувала  своє  геопо­літи­чне рішення  посиланням  на те,  що  місцеве  населення  є  ук­ра­їн­цями,  хоча ними  вва­жала  себе  лише  частина меш­кан­ців  За­кар­паття.  Тож  Радянський  Союз  просто  здійс­ню­вав  ще одне  те­риторіяльне  «возз'єднання», яке, щоправда, дуже запізнилося від  Середньовіччя  і  не  узгод­­жу­ва­­лось із  тим,  що  Підкарпатська  Русь / Закарпаття ніколи не нале­жала до Київської  Русі.  За  при­сут­ности  радянського  вій­сь­ка  26  листопада  1944  р. З'їзд  на­род­них  комітетів  За­кар­пат­ської  України  зібрався  у  Мука­чевому  (міс­то  на  схід  від  Ужгорода)  і закликав  «воз­з'єд­нати  За­кар­пат­ську Україну  з  її  Великою  матір'ю  Радянською  Україною».  Ра­дян­ський режим без зусиль переконав повоєнний че­хословацький уряд відступити свою східну провінцію на користь Української  РСР,  що  формально було  під­тверд­же­но  договором  від 29 червня 1945 р. Вна­слідок усіх цих «повернень»  і  «возз'єднань»  Україн­ська  РСР  збіль­шила  свою  тери­то­рію на одну чверть, додавши до неї 165 300 км2 і 11 млн населення (с. 380).

Читати або стерьхати:

https://www.mediafire.com/view/1z1xiffbk83nxdb/Magocsi_UkrHist2012.pdf

https://www.mediafire.com/download/0ff8asaiplk3ib2/Magocsi_UkrHistr2012.djvu

https://yadi.sk/i/iaAEmnbNm3xAn (pdf)

https://yadi.sk/i/87SHYroSm3xHG (djvu)