Наш місцевий Вавилон

17.11.2014 10:54

Степан Черничко, Чілла Фединець. Наш місцевий Вавилон. Історія мовної політики на території сучасного Закарпаття у першій половині ХХ століття (до 1944 року)  Ужгород, 2014. 236 стор. Файл pdf, 46.0 Мб.

Як наповѣдат назва солидной монографии, иде ту о языкову политику в Под­кар­пат­ской Руси в добѣ часто перемѣняючого ся державного подданства того края. З книгы ся може читатель пересвѣдчити, же парадоксално до 1944 року обывателѣ Под­кар­пат­ской Руси были з доброй волѣ державы были надѣлены такыма языковыма правами, якых днесь безуспѣшно ся добивают уже многы рокы. Авторы добрѣ проанализовали и знают жерела и факты в выбраной темѣ, фак­тично у много ширшом часовом россягу, як тот, котрый зголосили. Они зо­бра­ли велми богатый и выразный иллустративный фотоматериал, але еще, ачей, най­векшу выразность и актуалность своим думкам и заключеням додали, кон­фрон­туючи зобраный историчный материал з днешныма реалиями. На­примѣр так.

В березні-квітні 1917 року Михайло Грушевський (1991: 104–105) на­пи­сав на­ступні слова: «Ми не візьмем прикладу з Угрів, котрі ви­сту­пали перед Євро­пою лицарями вільності, а у себе в Угорщині, до­був­ши для неї державне право, за­в'язали в неключиму неволю всі ін­ші на­род­ності. (...) Всякі прояви укра­їн­сь­ко­го шовінизму, ви­ключ­но­сті, не­толеранцїі, супроти інших народностей не­сим­па­тичні й небажані вза­галі, коли б то не було. Тепер же, в нинішніх обставинах, ко­ли так тре­ба такту і розваги, порозуміння і солідарності для осяг­нення ве­ли­кої ме­ти, вони недопустимі зовсім. Їх треба по­просту признати на­ці­о­на­льним злочинством і виступати проти них з усею рішучістю».

 (Стор.46)

Авторы яко историкы не кладут собѣ задачу розберати языковы або лите­ра­турны вопросы, ани не чинят даякы конкретнѣйшы розборы в той сферѣ. У сих вопросах они лем ся од­кли­куют на окремы несистематизованы думкы з того кру­га про­блем, высловены в розличных тогочасных жерелах, што в добѣ ост­ро­го языкового спора часто не были ани фаховы, ани объективны. На то мусит чи­та­тель книгы наперед мерковати. До слабшых сторон мож однести и то, же не нашол достаточного освѣтленя период до конця Первой свѣтовой войны, коли, наперек зако­нам Аппония, односно успѣшно, безконфликтно розвивала ся лите­ра­ту­ра мѣст­ной, ру­син­ской ориентации. А якраз тот период е передисториев на­станя «мѣст­ного Вавилона» и своим кон­трастом объяснят причину того на­ста­ня: приток не­примиримых «по­го­рѣлцев» з рево­лу­цийного пожара в Русской им­пе­рии. 

 

Читати: issuu.com/kirasgood/docs/vavilon_1_58/1

Читати и стерьхати: www.mediafire.com/view/wmme5a3po6j3mph/Vavilon2014.pdf

yadi.sk/i/LBbxYTWXcjfJ7