Петру Лизанцю – 85!

85 лѣт минуло одтогды, коли 02. юлия року 1930 в Извору Свалявського округу ро­див ся Петро Лизанець, еден з найвызначнѣйшых языкознателей и лек­си­ко­ґрафов Подкарпатя. Около 30 лѣт своей роботы в’едно з познатыма уче­ныма Ев­ропы оддав на 7-томный «Общекарпатский диалектологический ат­лас». Хоть векша часть робот ученого занимат ся мадярскыма диалектами Под­кар­патя, но неоцѣнимы заслугы мае он и перед Русинами. Зобрав великое число диа­лект­ных записов, казок и пословиць. Але найкрасшый дар про Русинов зро­бив, коли вы­дав грамматику Михаила Лучкая (1830), котра и доднесь не стра­тила свою цѣн­ность. Сяк споминают его бывшы студенткы и днешны про­дов­жа­телькы О. Ми­голинець и О. Пыскач:

«Наукова робота Петра Лизанця розпочалася уже на 3 курсі уні­вер­си­те­ту, коли він взявся за переклад латиномовної граматики М. Лучкая. У 1989 р. ця граматика була видана двома книгами. Перша книга – фо­то­типна, факсиміле "Граматика слов'яно-руська" 1830 року, друга – ук­раїнський переклад з біографією вченого і коментарями.»

Выданя грамматикы Лучкая в тых роках было смѣлым актом и подняло ру­син­скый дух, припомянувши Русинам Духновичовы слова «не забудьте о своем». За­значиме, же в тых часах, Русины мали евфемичну назву «закарпатські укра­їн­ці», а их язык «диалект». Найлѣпше в рамках нашой куртой припоминковой ста­точкы прислужиме ся ку слав­но­му юбилею, кедь подаме дачто из слов­ни­чка, скла­деного ученым к украинскому товмаченю грамматикы и названного «слов­ник діалектизмів», хоть многы з тых слов и донынѣ не найдете ани в най­пов­нѣй­шом академичном украинском словнику. Практично вшиткы тоты слова пе­ре­жили и мадярску, и чеш­ску, и совѣтску, и украинску ассимилацию и жиют до­днесь. Бо дакому то диа­лект, а про Русина то солодкый материнскый язык.

айно ’так’, бигарь ’палиця’, бывати ’проживати’, ведро ’ясна, не дождьова погода’, веречи ’кинути’, версть ’вік’, видѣти ’бачити’, вонка ’надворі, ззовні’, выволати ’покликати’, гайновати ’гуляти’, гей ’так’, ги ’як’, глядати ’шукати’, горсть ’жменя’, грань ’жар, палаючі вуглі’, дакто ’дехто’, двасто ’двісті’, днесь ’сьогодні’, дрѣчный ’статний’, есме ’ми є’, есте ’ви є’, жебы ’щоби’, заглавок ’подушка’, зазрѣти ’побачити’, зась ’знову’, звѣдуе ’запитує’, инкуды ’в інше місце, в іншому місці, в іншому напрямку’, искони ’спочатку’, искусити ’пережити, пізнати з власного досвіду’, кедь ’якщо’, колько ’скільки’, копач ’прутик’, лашка ’локшина’, лишка ’лисиця’, лони ’минулого року’, ляця ’планка, штахетина’, мачка ’кішка’, навновати ’надоїсти’, нач ’для чого’, нигда ’ніколи’, нетопырь ’кажан’, обвинитель ’обвинувач’, облак (обвлак) ’вікно’, отселѣ ’звідсіля’, первое ’перше’, пец ’піч’, позирати ’дивитися’, поливка ’суп’, през ’через, протягом’, прогварити ’сказати, промовити’, пря ’сварка’, пятьсто ’п’ятсот’, пѣнязь ’гріш’, рой ’рій’, сесь ’цей’, сокотити ’берегти’, солонина ’сало’, стражовати ’стерегти’, суть ’є’, тогды ’тоді’, туне ’дешево’, хвѣля ’погода’, ярь ’весна’.

Многая и благая лѣта юбиланту и русинскому языкови!